Главная | Обратная связь

Тести для контролю знань студентів

Тест 1. Що з себе представляє управління на основі передбачення змін?

а) управління на основі фактичних результатів, попередніх періодів діяльності фірми;

б) управління в умовах високого ступеню невизначеності ризику;

в) управління в умовах виникнення несподіваних явищ і прис­корення темпу змін, але із збереженням можливості передба­чити майбутні зміни і можливу реакцію на них.

г) немає вірної відповіді.

Тест 2. Визначте поняття «Концерн»:
а) об’єднання мережі організацій різних напрямків господарської діяльності, де під контролем головної організації знаходяться фінанси, облік і бізнес-планування;
б) об’єднання самостійних підприємств,при якому в головній організації( частіше холдинг) централізовані фінансово-управлінські функції, науково-технічна і кадрова політики,ціноутворення і використання виробничих потужностей;
в) об’єднання однорідних виробничих підприємств в цілях організації продаж через загальну збутову контору, організованою у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю,на основі договорів з кожним учасником, з централізацією управління маркетингом і бізнес-планування;
г) тимчасове об’єднання незалежних щодо господарської діяльності організації і з централізацією бізнес-планування,що створюється для загальної боротьби за отримання заказів та їх спільно виконання.

Тест 3. Для забезпечення згоди про кооперації для досягнення комерційних цілей, при якому корпоративна освіта не є юридичним обличчям, створюється:
а) пул;
б) стратегічний альянс;
в) асоціація;
г) картель.

Тест 4. Тип між організаційної інтеграції, що концентрує прибутком всіх учасників в єдиний фонд і розподіляє між ними відповідно в установленому договорі порядк, - це:
а) пул;
б) стратегічний альянс;
в) асоціація;
г) картель.

Тест 5. Головна ціль горизонтальної інтеграції (зв'язаної диверсифікації) – це:
а) посилення позицій організації в галузі шляхом поглинання певних конкурентів або встановлення контролю над ними.;
б) захист стратегічно важливого джерела сировини або отримання доступу до нової технології;
в) інтенсивний ріст в умовах неможливості знаходження посередників з якісним рівнем обслуговування клієнтів;
г) оновлення свого товарного портфелю.

Тест 6. Незв'язана диверсифікація – це:
а) об'єднання підприємств, що працюють і конкурують в одній галузі діяльності;
б) поширення господарської діяльності організації на напрямки, які не мають безпосереднього зв'язку з основною її діяльністю;
в) розширення підприємства за рахунок виробництва технологічно не пов'язаних з уже виробленими новими продукціями, які реалізуються на нових ринках.

г) немає вірної відповіді.

Тест 7. Відповідно до рекомендацій американської компанії «Локхид» для вищого рівня управління діапазону контролю становить:
а) три – чотири співробітника;
б) п’ять – шість співробітника;
в) два – три співробітника;
г) не більше ніж сім співпрацівників.

Тест 8. Випереджаючастратегія – це:

а) стратегія спрямована не на вдосконалення того, що є в підприємства, а на те, щоб робити щось нове й зовсім іншими методами;

б) стратегія заснована на ретельному моніторингу зовнішніх умов і внутрішнього стану підприємства з метою виявлення ознак будь-яких помітних флуктуацій.

в) підприємство втрачає здатність розвиватися і повинне зробити інтенсивні зусилля щодо оптимізації своєї здатності реагувати на зміни обставин і відновлення втрачених позицій.

г) немає вірної відповіді.

Тест 9. Стратегія, що спрямована не на вдосконалення того, що є в підприємства, а на те, щоб робити щось нове й зовсім іншими методами це - :

а) стратегія скорочення (або розпродажу);

б) стратегія оптимізації;

в) стратегія розвитку;

г) стратегія перебудови.

Тест 10. Для визначення базової стратегія змін у ЗСП які фактори необхідно враховувати?

а) стадія життєвого циклу за моделлю І. Адізеса;

б) рівень стратегічного потенціалу підприємства за концепцією В. Тарасенка;

в) попередній вдалий досвід застосування певних методів управління змінами;

г) ваш варіант відповіді.

 

Питання для самостійного опрацювання

1. Управлінські функції за моделлю (кодом) І. Адізеса «PAEL».

2. Відмінності стратегічного набору для моно- і поліпродуктових підприємств.

3. Методи «аналіз прихильності» та «аналіз закріплення».

 

Теми рефератів

1. Альтернативність у стратегічному виборі.

2. Критерії оцінки стратегічних альтернатив.

3. Ризики різних видів конкурентних стратегій.

 

Література: 4, 9, 32, 41, 43.

ІНДИВІДУАЛЬНЕ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНЕ ЗАВДАННЯ
ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ТА
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЙОГО ВИКОНАННЯ

Індивідуальним завданням для самостійної роботи студента про­тя­гом семестру є написання рефератів з теми за вибором. Захист рефе­ратів проводиться під час індивідуальних занять під керівництвом вик­ладача, а також під час практичних занять.

Написання реферату є додатковою частиною самостійної роботи студента над навчальною дисципліною «Ділове адміністрування (Управління змінами)». Мета цього виду роботи – поглиблення теоретичних знань, набутих студентами у процесі вивчення дисципліни.

Написання реферату має сприяти глибшому засвоєнню студентами дисципліни, спонукає ґрунтовно вивчати нормативно-законодавчу ба­зу з питань економічних відносин, статистичні матеріали, спеціальні наукові видання вітчизняних і закордонних авторів, у яких роз­гля­даються питання ефективного управління підприємством як курсу на подальший розвиток в умовах становлення ринкових відносин.

Першим етапом написання реферату є обрання теми. Студенти оби­рають тему реферату на власний розсуд, але відповідно до тематики рефератів, визначеної кафедрою бізнес-адміністрування та менеджменту зовнішньоекономічної діяльності. За погодженням з викладачем студент мо­же підготувати реферат на іншу тему, якої немає у цьому переліку.

Після обрання теми студент повинен розробити й викласти у пись­мовій формі її план. План теми слід розробляти після ознайомлення з літературними джерелами, які висвітлюють ті чи інші питання і проб­леми з теми дослідження. Це дасть змогу студенту детальніше уявити собі структуру реферату, послідовно викласти його зміст, повніше вис­вітлити коло питань, які мають бути вирішені.

План має включати лише ті питання, які безпосередньо стосуються теми і дають змогу повно й глибоко її розкрити.

Титульний аркуш реферату повинен мати такий вигляд: назва нав­чального закладу; назва кафедри; назва навчальної дисципліни; тема реферату; прізвище, ініціали студента, номер академічної групи; дата подання реферату викладачеві на перевірку (день, місяць, рік).

За титульним аркушем йде детальний план реферату, в якому треба виділити вступ, два-три підрозділи основного змісту, висновки, спи­сок використаної літератури, додатки.

Складні таблиці, які не вміщуються в тексті, а також інші допо­міжні матеріали включаються в додатки до роботи. При цьому в тексті на них робляться відповідні посилання.

У кінці реферату подається повний список використаних джерел. Його необхідно скласти у певному порядку: спочатку наводяться зако­нодавчі та нормативні акти, статистичні довідники, загальна та спе­ціальна література за алфавітом.

Реферат має бути виконано і подано на кафедру не пізніше заз­на­ченої в навчальному плані дати.

Оптимальний обсяг роботи – 10–15 сторінок друкованого тексту, виконаного на одній стороні окремих пронумерованих аркушів паперу у відповідності до стандарту на виконання документів з вико­рис­танням друкуючих та графічних пристроїв приводу ПЕОМ.

Робота оформлюється на аркушах формату А4 (210–297 мм) через 1,5 інтервали, розмір шрифту 14, шрифт «Times New Roman». Розмір поля: верхнє, нижнє та ліве –20 мм, праве – 10 мм.

Порядок розміщення структурних елементів роботи наступний: перша сторінка – титульний аркуш, зміст роботи, в якому вказуються сторінки, вступ, потім основний текст, перелік літератури і додатки

Структурні елементи «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «ПЕРЕ­ЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ» не нумерують, а їх най­ме­нування є заголовком структурного елементи. Допускається простий план (без параграфів та підзаголовків).

Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами в правому верхньому куті сторінок, із збереженням наскрізної нумерації всього тексту. Нумерація починається з першого аркуша після вступу. Ти­тульний аркуш теж включають до нумерації, але номер сторінки не ставлять.

Ілюстрації необхідно розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілю­страції мають бути посилання в роботі. Ілюстрації нумеруються араб­ськими цифрами в межах розділу та називаються «Рисунок», що разом з назвою ілюстрації (у разі необхідності) розміщується під рисунком, наприклад, «Рис. 3.2.........».

Цифровий матеріал оформлюють у вигляді таблиць. Таблицю слід розміщувати безпосередньо після тексту, в якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути по­си­лання в тексті і нумеруються вони аналогічно ілюстраціям. Слово «Таблиця» розміщують справа над таблицею, після чого йде її назва.

Посилання у тексті на бібліографічні джерела слід пода­вати, вка­зуючи порядковий номер за списком літерату­ри, взятий у квадратні дужки, наприклад [5].

У разі потреби посилаються на стандарти, технічні умови, ін­ст­рукції та інші подібні документи, на доку­мент у цілому або на його розділи, вказуючи позначення і найменування документа, номера і назви розділу. По­силання на джерела документальної інформації дається не лише на порядковий номер, а й на конкретні сторін­ки, наприклад [16, с. 45–47]. Цього правила необхідно додержувати у всіх випадках запозичення чужого тексту, цифрових даних та ін., а та­кож використання цитат із творів інших авторів.

Бібліографічний опис літературних джерел, використаних у кур­совій роботі «ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ» наво­диться лише з включенням обов’яз­кових елементів. Опис книжок по­чи­нається з прізвища автора у називному відмінку. Після прізвища автора вка­зують його ініціали, назву книги, місце видання, видав­ниц­тво, рік видання, кількість сто­рінок.

Приклад:

Савчук В. К. Аналіз господарської діяльності сільськогосподар­сь­ких підприємств: підручник / В. К. Савчук – К.: Урожай. 2010, – 328 с.

Бібліографічний опис на статті, опубліковані у серіальних видан­нях наводять у такому порядку: автор, заголовок, джерело публікації, рік видання (число і місяць для газет), номер, випуск, том (для жур­налів та видань, що продовжуються), сторінки, на яких надрукована стаття (крім газет обсягом шість і менше сторінок).

Приклад:

Мазур В. Пріоритети промислової політики // Мазур В. /Урядовий кур’єр. – 2010. – 5 грудня.

Штрадт Б., Петрах О. Контролінг у реалізації інформаційної функ­ції // Б. Штрадт , О. Петрах / Бухгалтерський облік і аудит. – 2005. – № 7. – С. 35 – 39.

СИСТЕМА НАРАХУВАННЯ БАЛІВ
ПРИ ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІНИ

У процесі навчання студенти здобувають необхідні знання під час лекційних занять, виконуючи практичні завдання щодо визначення ефек­тивності управління підприємством. Найбільш складні питання ви­не­сено на розгляд і обговорення під час семінарських занять.

Оцінювання знань, умінь та навичок студентів враховує види за­ня­ть, які згідно з програмою навчальної дисципліни «Ділове адміністрування (Управління змінами)» передбачають лекційні та практичні заняття, а також самостійну роботу та виконання індивідуальних завдань.

Перевірка та оцінювання знань студента проводяться кількома ме­тодами:

а) оцінювання знань студента під час практичних занять.

б) виконання індивідуального навчально-дослідного завдання.

в) написання рефератів.

г) виконання завдань для самостійної роботи.

д) проведення проміжних тестів.

е) проведення поточного модульного контролю.

Оцінювання знань студента під час практичних за­нять та виконання індивідуальних завдань проводиться за такими кри­теріями:

а) розуміння, ступінь засвоєння теорії та методології проблем, що розглядаються;

б) ступінь засвоєння фактичного матеріалу навчальної дис­цип­ліни;

в) ознайомлення з рекомендованою літературою, а також із су­час­ною літературою з питань, що розглядаються;

г) уміння поєднувати теорію з практикою при розгляді вироб­ни­чих ситуацій, розв’язанні задач, проведенні розрахунків при виконанні індивідуальних завдань і завдань, винесених на розгляд в аудиторії;

д) логіка, структура, стиль викладу матеріалу в письмових роботах і при виступах в аудиторії, вміння обґрунтовувати свою позицію, здій­снювати узагальнення інформації і робити висновки.

При оцінюванні індивідуальних завдань увага також приділяється якості, самостійності та своєчасності подання виконаних завдань вик­ладачу (згідно з графіком навчального процесу). Якщо яка-небудь із вимог не буде виконана, оцінка, на розсуд викладача, буде знижена.

Реферат оцінюється за такими критеріями:

а) самостійність виконання;

б) логічність та деталізація плану;

в) повнота й глибина розкриття теми;

г) наявність ілюстрацій (таблиці, рисунки, схеми тощо);

д) кількість використаних джерел (не менше 10);

е) використання цифрової інформації та відображення прак­ти­ч­ного досвіду;

ж) наявність конкретних пропозицій і прогнозів з обов’язковим по­силанням на використані літературні джерела;

з) якість оформлення.

Підготовка якісного реферату може бути додатковою умовою от­римання студентом позитивної підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

Для підведення підсумків роботи студентів з навчальної дис­цип­ліни «Ділове адміністрування (Управління змінами)» виставляється загальна оцінка, яка враховує оцінки за кожним видом контролю (оцінки поточного мо­дульного контролю за роботу протягом семестру).

Підсумкова оцінка з дисципліни згідно з Методикою переведення показників успішності знань студентів університету в систему оці­ню­ван­ня за шкалою ECTS конвертується в підсумкову оцінку за шкалою ECTS.