Здавалка
Главная | Обратная связь

Неповний робочий час



За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. На прохання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Робота з неповним робочим часом може застосовуватись на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, де власник або уповноважений ним орган визнає це за доцільне в інтересах виробництва.

Насамперед неповний робочий час введено в інтересах жінок, які мають дітей віком до 14 років або дитину-інваліда, вагітних жінок, а також жінок, що доглядають за непрацездатними членами сім'ї. На прохання зазначених працівників власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановлювати їм неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Така норма поширюється на батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі і в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також на опікунів, піклувальників. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень на прохання інвалідів.

Розрізняють неповний робочий день і неповний робочий тиждень. При неповному робочому дні працівник щоденно працює меншу кількість часу, ніж це вимагається за графіком або правилами внутрішнього розпорядку (наприклад, не 8 годин, а 4 чи 6 годин). При неповному робочому тижні замість зменшення тривалості робочого дня може бути зменшено кількість робочих днів протягом тижня, зокрема, може бути обумовлено про роботу через день тощо. Неповний робочий час може становити одночасно зменшення робочого дня і робочого тижня. Домовленість про встановлення неповного робочого часу (неповного робочого дня або неповного робочого тижня) може відбутися як при прийнятті на роботу, так і тоді, коли працівник вже працює на підприємстві, в установі, організації на умовах повного робочого дня.

При встановленні неповного робочого дня або неповного робочого тижня відповідно зменшується обсяг трудових обов'язків та заробітної плати працівника, яка виплачується йому пропорційно відпрацьованому часу, а при відрядній оплаті – за фактичним відробітком. У цьому полягає одна з основних відмінностей неповного робочого дня від скороченого робочого дня, при якому праця, зокрема, неповнолітніх, оплачується в такому самому розмірі, як і праця відповідних категорій працівників при повній тривалості щоденної роботи.

Робота на умовах неповного робочого часу не призводить до будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників: зокрема, не обмежує їх права на щорічну відпустку такої самої тривалості, що й при роботі протягом усього робочого часу; не змінює загальновстановленого порядку обчислення трудового стажу; не позбавляє права користуватися вихідними, святковими і неробочими днями відповідно до чинного законодавства тощо.

Неповний робочий час може бути встановлено як без обмеження строку роботи на умовах неповного робочого часу, так і на певний термін (до досягнення дитиною певного віку, на період навчального року, до поліпшення стану здоров'я тощо). У трудових книжках, відповідно до Інструкції про порядок їх ведення, режим і норма робочого часу не зазначаються. Отже, запис про прийняття на роботу вноситься без уточнення про неповний робочий день чи неповний робочий тиждень.

 

 

4.4. Робочий час на підприємстві (в організації, установі):







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.