 |
|
Перегляд норм праці
Важним аспектом управління нормуванням праці є перегляд норм.
Необхідність перегляду норм обумовлена:
1) зміною організаційно – технічних та санітарно – гігієнічних умов виробництва;
2) підвищенням кваліфікації та спеціалізованих навиків робітників;
3) наявністю норм, при встановлені яких були допущені помилки.
Співвідношення цих факторів залежить від стадії освоєння виробництва та його масштабів, рівня механізації та автоматизації технологічних та трудових процесів.
Норми повинні замінюватися і переглядатися регулярно у відповідності з календарним планом заміни та перегляду норм праці, який повинен бути складовою частиною загального плану підприємства і розроблятися з урахуванням планованих організаційно – технічних заходів.
На більшості підприємств України, на жаль, нині нормування праці вкрай занедбано. За відомих об’єктивних і суб’єктивних причин на них знижено рівень економічної роботи, скорочено служби нормування й організації праці, послаблено роботу щодо зниження трудомісткості продукції. Але така ситуація не може тривати нескінченно. Рух України до розвиненого ринку є неповоротним. У ринковому середовищі ефективно функціонують ті підприємства, для яких запровадження прогресивних норм та економія праці буде практичною справою, першочерговою потребою.
Показники, які характеризують стан нормування праці на підприємстві:
§ середній коефіцієнт виконання норм за аналізованою сукупністю робітників (%);
§ поділ робітників за середнім коефіцієнтом виконання норм виробітку;
§ частка працівників, праця яких нормується (у тому числі за групою робітників і службовців);
§ загальна кількість норм, що застосовуються;
§ питома вага технічно обґрунтованих норм у цілому і за групами працівників;
§ частка норм, розрахованих за міжгалузевими і галузевими нормативами;
§ частота перегляду норм;
§ економія від зниження трудомісткості продукції в результаті удосконалення нормування праці.
Нині найбільше значення має середній коефіцієнт виконання норм робітниками – відрядниками. Він визначається при виготовленні однорідної продукції за однією з двох наступних формул:
(57)
де 
– середній коефіцієнт виконання норм виробітку;
– фактична кількість продукції, виготовленої за період, на який встановлена норма виробітку;
– норма виробітку;
(58)
де 
- норма часу;
– фактична трудомісткість операції (одиниці роботи).
Середній коефіцієнт виконання норм виробітку за сукупністювиробничих операцій або по групі робітників, дільниці, цеху визначається співвідношенням сумарних нормованих і фактичних витрат часу по групі об’єктів аналізу:
(59)
де 
– трудомісткість робіт за нормами;
– фактичний час, відпрацьований робітниками при виконанні даних робіт;
- нормовані витрати часу на виготовлення годної продукції;
– трудомісткість додаткових робіт, викликаних відхиленнями від нормальних умов виробництва;
– фактичний час виправлення браку не з вини робітників;
– фактичний час роботи, оплачуваної за відрядними розцінками протягом зміни;
– фактичний час понаднормованих робіт.
Нині розроблені алгоритми та програми для проектування норм на ЕОМ.
Якість встановлюваних норм праці характеризується ступенем їх наукового обґрунтування. При цьому повинні застосовуватися розглянуті вище методи розрахунку нормативів і норм, а також враховуватися всі фактори, що визначають їх величину, а саме:
- продуктивність технологічного устаткування; раціональність планування, організації й обслуговування робочих місць;
- забезпеченість матеріалами, транспортними засобами, енергією;
- санітарно-гігієнічні і психофізіологічні умови праці, освітленість, стан вентиляції;
- рівень кваліфікації робітників, виробничі навички, уміння, стаж роботи та ін.
Якість діючих норм праці залежить не тільки від правильного вибору і класифікації факторів, але й від точності визначення ступеня впливу їх на результати праці, від кількості градацій по кожному фактору і граничних значеннях інтервалів градацій.
Прогресивність норм характеризує встановлений науковими методами рівень норм, що базується на раціональному способі здійснення трудового і виробничого процесу, фізіологічно обґрунтованому режимі праці і відпочинку, оптимальному режимі роботи устаткування.
Для обґрунтування прогресивності норм використовують економічні методи оцінки ефективності організації виробництва і праці, що складають розрахункову основу норм.
Використовуються також методи комплексного аналізу, розрахунку й обґрунтування нормативів і норм (розрахунковий метод, методи статистичного аналізу, лінійного програмування та ін.).
Критерієм оцінки підвищення ступеня прогресивності норм зростання економічного ефекту техніко-технологічного удосконалення виробництва, який визначається з використанням методу приведених затрат та інших методів.
На рис. 7.5. наведено схему класифікації факторів, що впливають на рівень норм витрат праці робітників.
Рис. 7.5. Схема класифікації факторів, що впливають на рівень норм витрат праці робітників
Ступінь виконання норм може характеризувати їх реальність. Тому під реальністю варто розуміти відповідність реально існуючих виробничих умов, а також середніх фізичних і психічних можливостей виконавця умовам і можливостям, що склали розрахункову основу для встановлення норм праці. Звідси основу розрахункових норм мають складати не лише прогресивні умови виробництва, а й реально існуючі на робочих місцях параметри техніки, технології, організації виробничого і трудового процесу.
Реальність розрахункових норм визначаються через коефіцієнт можливого підвищення діючих норм виробітку за формулою:
Для оцінки реальності норм також проводиться аналіз середнього рівня виконання норм, розподілу відрядників за рівнем виконання норм, ефективності використання робочого часу. При цьому виявляються також резерви економії робочого часу на основі підвищення продуктивності праці, застосування більш високопродуктивного устаткування, впровадження передового виробничого досвіду, раціональних прийомів праці тощо. Для аналізу виконання (реальності) норм використовуються показники, передбачені формою статистичної звітності. У різні періоди в Україні такими показниками були: середній відсоток виконання норм, питома вага робітників, які не виконують норми, розподіл працівників за ступенем виконання норм, чисельність працівників, робота яких нормується за технічно обґрунтованими нормами.
Основним показником аналізу якості виконання норм є рівень їх виконання за місяць, квартал, рік. Відсоток виконання норм виробітку визначається шляхом розподілу місячного фактичного виробітку на суму норм за відпрацьований період. Визначення рівня виконання норм робітнику, який працює протягом зміни на двох або декількох нормах, коли неможливо точно врахувати час роботи по кожній нормі, здійснюється шляхом приведення існуючих норм до єдиної норми. При цьому виробіток по кожній нормі множать на відповідний коефіцієнт, отримані результати підсумовують і ділять на величину більшої норми. Перевідний коефіцієнт визначається шляхом ділення величини більшої норми на меншу. Аналіз виконання норм доповнюється аналізом змінного балансу робочого часу, причин простоїв та ін., на основі чого розробляються заходи щодо усунення причин, які перешкоджають виконанню норми.
Таким чином, нормування праці в умовах становлення ринкових відносин є найважливішим чинником зростання ефективності виробництва і праці.