 |
|
Поняття «посадова інструкція»
Оскільки єдиного нормативно-правового документу, який би регламентував діяльність зі створення та підготовки посадових інструкцій на даний момент не розроблено, приводимо декілька, найбільш точних визначень терміну «посадова інструкція»:
Посадова інструкція – це документ, що визначає підпорядкованість державного службовця, його конкретні завдання та обов’язки, права та відповідальність, є організаційно-правовим документом, що регламентує повноваження та обов’язки працівника.
Посадова інструкція – документ, що видається з метою регламентації організаційно-правового статусу працівника, його конкретних завдань та обов'язків, прав, відповідальності, забезпечує умови для його ефективної роботи.
Посадова інструкція – це документ, який визначає певний перелік посадових обов’язків, завдань, прав, повноважень, відповідальності, що покладаються на працівника, посаду якого передбачено штатним розписом.
Посадові інструкції на посади державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування розробляються згідно вимог та рекомендацій, визначених у Довіднику типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців, затвердженого наказом Головного управління державної служби України від 1 вересня 1999 р. № 65 (із доповненнями) з урахуванням специфіки діяльності конкретного державного органу (структурного підрозділу, відділу, сектору).
Складання посадових інструкцій – важливий засіб підвищення культури управління органом виконавчої влади, що зумовлює активну участь роботодавця в цьому процесі, як головного (відповідального) керівника. Керівник повинен прагнути до того, щоб в заданих умовах втілити в інструкції свій ідеал норми поведінки підлеглого. Грамотна розробка інструкцій сприятиме усвідомленню і формуванню такого ідеалу, стимулюватиме раціональну організацію діяльності. Участь в розробці інструкцій – це також реалізація права керівника розподіляти (або брати участь у розподіленні) компетенцію серед підлеглих, без чого він не може нести повну відповідальність за вирішення завдань підрозділу.
Слід пам’ятати, що посадова інструкція є юридичним документом, її юридична сила заснована на праві господарюючого органу вирішувати питання внутрішнього розподілення компетенції. Посадові й робочі інструкції повинні відповідати чинному законодавству.
Посадова інструкція - документ, важливий при вирішенні питання про юридичну відповідальність посадової особи та скоєння саме посадових злочинів або аналогічних адміністративних правопорушень, оскільки ставити за вину посадовій особі порушення відповідних посадових повноважень можливе лише за умови, якщо ця особа наділена такими повноваженнями юридично.
Під час розроблення посадових інструкцій забезпечується єдиний підхід до викладу змісту, структури розділів, побудови й послідовності їх розташування. Інструкції повинні містити повний перелік завдань та обов’язків, повноважень, відповідальності, у тому числі – з охорони праці, безпечного ведення робіт та екологічної безпеки, у разі потреби мати необхідні пояснення, а всі терміни – чіткі визначення.
Якщо виникає необхідність, завдання та обов’язки, що включені до типової характеристики тієї або іншої професії, можуть бути розподілені між окремими виконавцями або коло завдань та обов’язків окремих працівників може бути розширене з дорученням їм робіт, передбачених для різних груп професій, рівних за складністю, виконання яких не потребує іншої спеціальності, кваліфікації.
Усі посадові інструкції, що розробляються на підприємствах, в установах, організаціях, повинні бути взаємопов’язаними, аби не допускати дублювання в роботі працівників.
Посадова інструкція розробляється керівниками персонально на всі посади, що передбачені штатним розписом відповідного державного органу або органу місцевого самоврядування (структурного підрозділу).
У посадовій інструкції мають бути чітко окреслені місце та роль державного службовця або посадової особи місцевого самоврядування в діяльності органу влади (структурного підрозділу, відділу, сектору), межі його повноважень та відповідальності.
Підготовка та періодичне уточнення посадових інструкцій мають забезпечувати раціональний розподіл та необхідну кооперацію праці державних службовців або посадових осіб місцевого самоврядування при виконанні завдань та функцій відповідного органу влади (структурного підрозділу, відділу, сектору).
Як інструмент для оцінки результатів діяльності, посадові інструкції використовуються при атестації фахівців, посадових переміщеннях, формуванні резерву, висуненні на керівні посади, заохоченні.
Посадові інструкції можуть бути типовими і конкретними. Типові посадові інструкції розробляються для однотипних організацій і структурних підрозділів.
При розробці посадових інструкцій необхідно забезпечити єдиний підхід до їх побудови, формулювання змісту розділів, послідовності їх викладу. При цьому вони повинні відображати все коло посадових обов'язків, повноважень і відповідальності працівника, мати чіткі й короткі формулювання, бути гнучкими й динамічними.
Посадові інструкції працівників структурних підрозділів готуються керівниками відповідних структурних підрозділів і затверджуються керівником. Так, наприклад, посадові інструкції начальника та заступника начальника структурного підрозділу райдержадміністрації затверджуються головою райдержадміністрації. Посадові інструкції начальника та заступника начальника структурного підрозділу облдержадміністрації затверджуються головою облдержадміністрації. Така сама схема і при затвердженні посадових інструкцій в територіальних органах центральних органів виконавчої влади.
Посадові інструкції готуються у трьох примірниках, один з яких зберігається у кадровій службі органу влади, другий – у керівника органу (структурного підрозділу, відділу, сектору), а третій - видається під розписку державному службовцю або посадовій особі місцевого самоврядування.
Слід зазначити, що ефективність посадової інструкції залежить не тільки від її якості, але й від того, як на практиці організовано виконання її вимог. Там, де керівники контролюють дотримання положень затверджених ними інструкцій, інструкції стають дійовим засобом удосконалення стилю та методів роботи, підвищення якості керування.