 |
|
Ряди розподілу, їх види та графічне зображення. Полігон, гістограма, кумулята. Приклади. Статистичні таблиці, їх види та правила оформлення.
Методика проведення групувань (принципи формування груп).
Групувальна ознака – ознака, за якою відбувається поділ сукупності на якісно чи кількісно однорідні групи. Така ознака може бути якісною або кількісною. При цьому її відповідно різновиди або значення чи інтервали значень повинні бути чітко розмежовані .
Принцип рівних інтервалів – використовують у структурних і аналітичних групуваннях а також тоді, коли розподіл ознаки більш менш різноманітний . Ширина рівного інтервалу залежить від діапазону варіації ознаки, яку в статистиці прийнято позначати через х та обґрунтованої кількості груп.
Принцип кратності інтервалів– якщо діапазон варіації ознаки достатньо широкий і розподіл значень нерівномірний але при цьому простежується збільшення або зменшення відстаней між варіантами.
Принцип рівності частот– якщо діапазон варіації ознаки достатньо широкий і розподіл значень нерівномірний але при цьому не простежується ніякої закономірності збільшення або зменшення щільності між варіантами.
Якісна сутність ознаки – межа інтервалу розглядається як умовна межа переходу кількості в нову якість. Кількість груп залежить від кількості існуючих типів.
Ряди розподілу, їх види та графічне зображення. Полігон, гістограма, кумулята. Приклади. Статистичні таблиці, їх види та правила оформлення.
Звичайним варіаційним рядом(далі ‑ з. в. р. ) для даної статистичної сукупності називається упорядкована послідовність варіант zi (i= 
), записаних у неспадному порядку: у1, у2, …, уп, де уі ≤ уі+1.
Дискретним варіаційним рядом частот(далі – д. в. р. f.) називається упорядкована послідовність пар “варіанта‑частота”, розташованих у порядку зростання варіант: (x1; f1), (x2; f2), …, (xm; fm), де т – кількість різних значень варіант хі; fi – частота варіантихі, тобто кількість елементів статистичної сукупності або варіаційного ряду, які мають значення хі; хі<хі+1.
Інтервальним варіаційним рядом частот(або і. в. р. f) називається упорядкована послідовність пар “інтервал-частота”, розташованих у порядку зростання меж інтервалів: 
, де т – кількість інтервалів; fi – частота і-го інтервалу, тобто кількість елементів статистичної сукупності (або з.в.р.), які належать і-му інтервалу; 
та 
– відповідно ліва і права межі і-го інтервалу; < 
.
Графічним зображенням і. в. р. f може бути також полігон частот, який являє собою сукупність точок з координатами 
, 
, …, 
, 
, побудованих у прямокутній системі координат xof і послідовно сполучених відрізками прямих (ламана лінія на рис. 1.2). При цьому 
– середина і-го інтервалу.
Аналогічно визначається і будується полігон часток для і. в. р. w, який може бути графічним зображенням останнього.
Гістограма – це графічне зображення інтервального варіаційного ряду у вигляді прямокутників відповідної висоти. Спосіб її побудови залежить від того, які інтервали має ряд розподілу – рівні чи не рівні.
Кумулятивний полігон – ламана лінія що починається га осі абсцис у точці, яка відповідає нижній межі першого інтервалу (якщо вона будується для і. в. р.). На осі ординат відкладається кумулятивні частоти або кумулятивні частки, тобто сума частот чи сума часток. Остання точка кумулятивного полігону має координати: верхня межа останнього інтервалу, обсяг сукупності або одиниця відповідно.
 |
Рис. 1.1. Полігон частот для д. в. р. f.
 |
Рис. 1.2. Гістограма та полігон частот для і. в. р. f.
Статистична таблиця – форма наочного відображення числових характеристик. В ній розрізняють підмет та присудок. Підмет – об*єкт дослідження. Присудок – система показників, які характеризують підмет. В залежності від підмета таблиці бувають - простими груповими, комбінаційними, перелікові, територіальні, хронологічні, балансові.
Правила оформлення таблиць:
Табл. Повинна мати назву, мати заголовки рядків стовпців, містити інформацію, що характеризує об*єкт дослідження, записувати одиниці вимірювання скорочено, рядки і графіки інколи нумерують, дані наводяться з однаковою точністю, якщо табл. Займає декілька сторінок, то праворуч пишеться «продовження» й в кінці «закінчення». Таблиця не повинна містити пустих клітинок.. Дані повинні бути зрозуміло відтворені. Інколи робляться примітки для таблиці.