Здавалка
Главная | Обратная связь

Політична свідомість

П. свід. є невід’ємним елементом політичної системи суспільства, адже політичні відносини це відносини між свідомими людьми, які здійснюють владу в соціокультурному середовищі. І. Кант – суспільний договір укладають лише морально розвинуті люди. Політична свідомість – це опосередковане відображення політичної сфери буття суспільства, суттю якого є проблеми влади, реалізації інтересів суб’єктів політичного життя, сукупність політичних поглядів, оцінок та установок.

Особливості політичної свідомості:

– вона (п.с.) здатна бути попереду політичної практики – прогнозування політичного житття;

– вона впливає на політичну реальність – визначає напрямки діяльності соціальних груп, осіб і т.д.. Г.Алмонд на основі історичного аналізу розвитку різних режимів, держав дійшов до висновку: чим нижчий рівень політичної свідомості – освіченості, тим тип політичного режиму більш жорстокіший.

 

Політична культура (з лат. «виховання») – частина загальної культури, яка формується в процесі політичної життєдіяльності суспільства, визначає правила і норми політичної діяльності;

– це спосіб освоєння людиною політичної дійсності, система знань навичок, вмінь та норм, які визначають політичну поведінку людей. Вперше термін (словосполучення) «політична культура» використав німецький мислитель кінця ХVIII ст. Йоган Гердер, а в політичну науку дане поняття ввели американські вчені Г. Алмонд і Сідней Верба (все що далі їх теорія). П. культура існує у вигляді 3-х рівнів:

1) п.к. як пізнавальна орієнтація – знання про політичну сферу;

2) п.к. як емоційна орієнтація – почуття щодо політичної сфери;

3) п.к. як оціночна орієнтація – особисте ставлення щодо політичної сфери.

Психологічна схема:

знання → почуття → відношення → дії → результат

Алмонд і Верба також виділяють 3 чисті типи політичної культури:

– Патріархальна – орієнтація людей на вождів.

– Підданська – усвідомлення особливого авторитету влади, низький рівень політичної участі.

– Активістська – значний інтерес громадян до політичного життя, активна участь у виборах.

Це чисті типи, а їх сполучення дають ряд модифікацій, які реально функціонують у політичному житті. Вищим щаблем політичної культури є громадянська культура (так називається праця Алмонда і Верби), яка передбачає, що суб’єкти політичного процесу в своїй діяльності керуються насамперед інтересами всього суспільства, спрямовані на досягнення громадянського консенсусу і здійснюється в рамках громадянського суспільства і правової держави.

Критерієм політичної культури є реальна політична практика, дії, характер діяльності її носія – визначають якість, рівень його політичної культури.

 

В сучасному світі провідною політичною ідеєю є демократія, яка встановлюється або вже функціонує в абсолютній більшості країн світу. Проте в цілому ряді випадків відбувся відхід до авторитаризму, або неповноцінного функціонування демократії – через низький рівень політичної культури народних мас та еліти.

 





©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.