 |
|
Загальні особливості проявів і перебігу внутрішніх хвороб
Методичні вказівки
для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного заняття
| Навчальна дисципліна | Внутрішні хвороби |
| Модуль № | |
| Змістовний модуль № | |
| Тема заняття | Діагностика та лікування захворювань внутрішніх органів у людей похилого віку |
| Курс | 5 - й |
| Факультет | медичний |
Вінниця 2012 р.
1. Актуальність теми:
Старіння населення з кожним роком набуває величезного значення для економіки і соціальної політики багатьох країн. Усе більше людей у всьому світі доживає до похилого і старечого віку. У всіх економічно розвинутих країнах цей процес є характерним демографічним показником. За даними ООН у 2000 році у світі проживало близько 6000 млн. осіб віком понад 60 років, за прогнозами науковців до 2025 року кількість осіб віком понад 60 років перевищить 1млрд 100 млн. осіб. У країнах ЄС очікувана тривалість життя чоловіків становить 74 – 77 років, жінок 80 – 82 роки. В Україні очікувана тривалість життя в 1995 – 1996 роках становила 67 років, у тому числі 61 рік для чоловіків і 73 роки для жінок. За останні 8 років середня тривалість життя населення зменшилась на 3 роки. Вікові зміни населення значні і швидко прогресують.
Відомо, що захворюваність в похилому віці (60 – 74 роки) майже в 2 рази вища, а в старечому (75 років і більше)- у 6 разів вища, ніж у осіб молодого віку.
Це зумовлює начальну потребу в спеціалізованій амбулаторно – поліклінічній і стаціонарній допомозі контингенту осіб похилого і старечого віку.
2. Конкретні цілі:
1. засвоєння студентами особливостей розвитку, перебігу, симптоматики,
клініки, діагностики та лікування хвороб у людей похилого віку.
2. ознайомити студентів з особливостями збору анамнезу у пацієнтів похилого
та старечого віку.
3. навчити студентів самостійно трактувати дані об`єктивного обстеження,
результати лабораторних, біохімічних та інструментальних методів дослід-
ження пацієнтів похилого і старечого віку.
4. засвоєння студентами особливостей фармакодинаміки у пацієнтів старших
вікових груп.
5. вивчення студентами принципів медикаментозної терапії при здійснені
лікування людей похилого віку.
3. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми
| Назва попередніх дисциплін | Отримані навички |
| 1. Геронтологія | Наука, яка вивчає процеси старіння відповідно до біологічних, фізичних і духовних особливостей людей. Їх соціальне значення. |
| 2. Геріатрія | Вчення про хвороби людей похилого і старечого віку. Основними завданнями геріатрії є: вивчення особливостей розвитку, клініки, лікування, профілактики різних захворювань у людей похилого і старечого віку; з’ясування можливого впливу на процеси передчасного старіння. Вміти визначити вікові фізіологічні зміни органів системи дихання, серцево – судинної системи, органів травлення, нирок та сечовивідних шляхів у пацієнтів похилого віку за даними об’єктивного, лабораторних та інструментальних методів обстеження. |
| 3. Герогігієна | Розділ геронтології, що вивчає вплив умов життя на процеси старіння людини і розробляє заходи, направлені на запобігання передчасному старінню, створення умов, які забезпечать населенню довге, дієздатне життя. |
| 4. Клінічна фармакологія | Призначення лікарських препаратів проводити з врахуванням вікових особливостей пацієнта, фармакодинаміки лікарських засобів. |
4. Завдання для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного
Заняття.
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти
студент при підготовці до заняття
| Термін | Визначення |
| 1. Старіння 2. Вітаукт 3. Біологічний вік 4. Фізіологічне старіння 5. Передчасне старіння 6. Природне старіння | Це руйнівний процес, який розвива-ється внаслідок наростаючої з віком, руйнівної дії екзогенних і ендоген-них чинників, що призводять до недостатності фізіологічних функцій організму. За класифікацією ВООЗ вік 45 – 59 років вважається середнім, 60 – 74 – похилим, 75 і більше – старечим, понад 90 років – довгожителі. Процес, який стабілізує життєдіяль-ність організму, підвищує його надійність, направлений на запобіган-ня пошкодженню живих систем з віком і збільшення тривалості життя. Це міра старіння організму, його здоров’я, майбутня тривалість життя. Природній початок і поступовий розвиток змін, що характерні для цього виду і які обмежують спроможність організму адаптуватися до навколишнього середовища. Під передчасним старінням розумі-ють будь яке часткове або загальне прискорення темпу старіння, коли індивід «випереджає» середній рівень старіння тієї групи людей до якої належить. Старіння, що характеризується визначеним темпом і послідовністю вікових змін, які відповідають біологічним, адаптаційно – регуля-торним можливостям людської популяції називається природнім. |
4.2. Практичні питання до заняття:
1. Застосування лікарських засобів у пацієнтів похилого і старечого віку.
2. Особливості фармакодинаміки у пацієнтів старших вікових груп.
3. Особливості дії деяких лікарських засобів на пацієнтів похилого віку.
4. Особливості перебігу захворювань органів дихання у пацієнтів похилого
віку (гострий бронхіт, хронічний обструктивний бронхіт, ХОЗЛ).
5. Вікові фізіологічні зміни органів системи дихання.
6. Особливості перебігу захворювань системи органів кровообігу в похилому і
старечому віці (артеріальна гіпертензія, ІХС, інфаркт міокарда)
7. Вікові фізіологічні зміни органів серцево – судинної системи.
8. Особливості перебігу захворювань органів травлення у пацієнтів похилого
віку (хронічний гастрит, виразкова хвороба)
9. Вікові фізіологічні зміни органів травлення.
10. Особливості перебігу захворювань нирок і сечовивідних шляхів у пацієнтів
похилого віку (хронічний пієлонефрит)
11. Вікові фізіологічні зміни нирок і сечовивідних шляхів .
12. Назвати медичні заклади та установи що входять в систему геріатричної
допомоги в Україні.
4.3. Практичні роботи (завдання), що виконуються на занятті:
1. Ретельний збір анамнезу, виявлення всіх факторів ризику, що передували
захворюванню.
2. Об’єктивне обстеження пацієнтів похилого віку з патологією дихальної,
серцево-судинної систем, ШКТ, нирок та сечовивідних шляхів.
3. Оцінка загального стану хворого з врахуванням даних анамнезу,
об’єктивних даних та клініко – лабораторних і інструментальних методів
дослідження.
4. На основі комплексної оцінки об’єктивних даних та даних клініко –
лабораторних і інструментальних методів дослідження студенти формують
попередній діагноз, який корегується викладачем і записується в нотатки.
5. Проводиться диференціальна діагностика з іншими захворюваннями
відповідної системи. Викладач звертає особливу увагу на виключення
онкологічної патології з врахуванням похилого віку пацієнта.
6. Студентам пропонується скласти план обстеження хворого, визначити
необхідність консультацій суміжних фахівців.
7. Студенти складають алгоритм лікування хворого з врахуванням
недопустимості поліпрагмазії.
Зміст теми:
Загальні особливості проявів і перебігу внутрішніх хвороб