 |
|
Проведення огляду та фізичного обстеження
2.1. Оцінка загального стану та життєво важливих функцій: кровообігу, дихання, свідомості за алгоритмом САВDE (Додаток № 2).
2.2. Відповідно до показань усунути порушення життєво важливих функцій організму – кровообігу, дихання.
2.3. Візуальна оцінка: голосно пропонують відкрити очі і запитують: «Що у Вас болить?». Якщо хворий не виконує інструкції, лікар поплескує хворого по плечу, щоці і ще раз пропонує відкрити очі. Лікар нахиляється до хворого на відстань до 15-20 см від його дихальних шляхів і слухає його дихання. Відсутність дихання, а також звуки сипіння, хропіння, харчання, клекотання свідчать про порушену прохідність дихальних шляхів.
2.4. За відсутності потреби в реанімаційних заходах проводять вторинний огляд – більш детальне неврологічне та соматичне обстеження.
Колір шкірних покривів, вологість, наявність харкотиння, ознаки набухання шийних вен.
Оцінка стану серцево-судинної та дихальної системи пацієнта
3.1. Пульс, його характеристика, АТ.
3.2. ЧД, його характеристика. Лікар спостерігає за екскурсією грудної клітки, частотою та ритмом дихання.
3.3. Аускультація легень: наявність вологих або сухих хрипів, бронхіальне дихання, дихання не вислуховується.
3.4. Аускультація, встановлення або виключення (у разі травми) підшкірної емфіземи, крепітації реберних уламків.
3.5. Вимірювання артеріального тиску на обох руках.
3.6. Перкусія ділянки серця: звернути увагу на наявність збільшення границь серцевої тупості.
3.7. Пальпація в ділянці серця: оцінити верхівковий поштовх та його локалізацію.
Слід мати на увазі, що у деяких пацієнтів з ГДН при фізичному обстеженні причиною відхилень від нормальних показників може бути: інтоксикація, зневоднення, як наслідок хірургічного або інфекційного захворювання.
Проведення інструментального обстеження
4.1. Реєстрація ЕКГ у 12 відведеннях.
4.2. У разі, коли на початку клінічних проявів ГДНна фоні серцево-судинних порушень, відсутні електрокардіографічні ознаки, реєстрацію ЕКГ необхідно повторювати з інтервалом 20-30 хвилин.
4.3. Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем, норма – 85% - 100%).
Лікувальна тактика
1. Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.
Обов’язкові:
1. Забезпечення прохідності дихальних шляхів. Очищення ротової порожнини від слизу, блювотних мас, крові, пошкоджених зубів, сторонніх тіл. Положення пацієнта (за відсутності дихання: на спині (горизонтально, на твердій поверхні). За наявності ефективного дихання: на боку. У хворих з регургітацією за наявності ефективного кровообігу: на боку з опущеним головним кінцем) лежачи з піднятою злегка головою або на боці (якщо причина не травматичного походження). При западанні язика потрійний прийом Сафара: розгинання голови в атланто-окципітальному зчленуванні; виведення нижньої щелепи вперед-вверх; відкривання рота.
Положення на спині з максимальним розгинанням голови та відведенням нижньої щелепи вперед, звільнити ротову порожнину від біомас та ввести повітровід.
Хворим з ГДН необхідно обмежити фізичне навантаження, забезпечити повний психологічний спокій, не дозволяти пацієнту самостійно пересуватись. Використання 100% кисню та седація хворих з задишкою та кисню сприяють зменшенню інспіраторного зусилля, а відповідно і набряку легень.
2. Проведення оксигенотерапії показане пацієнтам зі зниженням сатурації менше 95%. Інгаляцію зволоженим киснем проводити за допомогою маски або через носовий катетер зі швидкістю 3-5 л/хв.