 |
|
Догоспітальний етап
Рання діагностика та своєчасне призначення етіотропного лікування зменшують ризик розвитку ускладнень та зменшують кількість госпіталізацій.
Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги
Обов’язкові:
1. Збір анамнезу захворювання, анамнезу життя, алергологічного анамнезу.
2. Фізикальний огляд.
3. Оцінка порушення функції огранів та систем.
4. В залежності від ситуації надати екстрену допомогу (усунути порушення життєво важливих функцій організму) відповідно до чинних медико-технологічних документів, що стосуються надання синдромальної медичної допомоги бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги.
5. Оцінити соціально-побутові умови життя з огляду на можливість пацієнта отримувати в подальшому адекватне лікування.
6. Забезпечити надання екстреної медичної допомоги та термінову госпіталізацію (за згодою пацієнта) у відповідні ЗОЗ, що надають вторинну медичну допомогу.
7. При наявності медичних, соціально-побутових чи інших показань до госпіталізації – госпіталізувати пацієнта до відповідного ЗОЗ.
Бажані:
1. Пульсоксиметрія (визначення сатурації крові киснем, норма – 95%).
2. Реєсрація та оцінка ЕКГ.
Лікування
Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги:
Обов’язкові:
1. Забезпечити положення пацієнта лежачи з піднятою злегка головою.
2. Забезпечити подачу кисню (за потреби).
3. Забезпечити моніторування життєвих функцій та електрокардіограми пацієнтам в тяжкому стані.
4. Забезпечення венозного доступу пацієнтам в тяжкому стані.
5. Оксигенотерапія пацієнтам в тяжкому стані.
6. Пацієнтам, які знаходяться в тяжкому стані, ввести антибіотик внутрішньовенно.
Госпіталізація
Обґрунтування
При розвитку тяжкого стану хвороби збільшується ризик розвитку ускладнень з боку органів та систем. Такі пацієнти потребують стаціонарної допомоги .
Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги
Обов’язкові:
1. Всім пацієнтам, які мають показання до госпіталізації, пропонувати госпіталізацію в ЗОЗ.
2. Пацієнтам, які відмовляються від госпіталізації, необхідно надати екстрену медичну допомогу, надати інформацію щодо перебігу хвороби та можливих ускладнень, надати рекомендації (в письмовому вигляді) щодо етіотропного та симптоматичного лікування хвороби із зазначенням лікарських засобів, разової дози та кількості прийомів на добу; повідомити пацієнта про необхідність звернення до свого сімейного лікаря впродовж 12 годин.
3. Пацієнта транспортувати на ношах після стабілізації його стану.
4. Під час транспортування пацієнта необхідно забезпечити моніторування стану пацієнта, контроль АТ, ЧСС, ЧД, ЕКГ, проведення лікувальних заходів та готовність до проведення реанімаційних заходів.
ІV. Опис етапів медичної допомоги