Шифр МКХ – 10 – S02.7, S02.4 Переломи кісток вилиці та верхньої щелепи.
Назва захворювання - Травматичний перелом верхньої щелепи (нижній, середній, верхній); Діагностичні критерії: - Скарги дитини чи її батьків на біль у травмованій ділянці щелепи, набряк тканин верхньої губи або прилеглих до очної ямки, кровотечу з рота, носа, вух, відламані зуби чи їх відсутність у комірці, неможливість стиснути зуби. Відмову від їжі, головний біль, нудоту, блювання. - Місцеві ознаки – м’які тканини верхньої губи, підочноямкових ділянок, носа набряклі, можлива наявність ран; кровотеча з носа, рота. У разі нижнього перелому – виникає симптом Герена – біль по ходу лінії перелому під час натискання руками на гачки крилоподібних відростків клиноподібної кістки. У ротовій порожнині – рани слизової оболонки та ясен; зуби відламані чи вбиті у кістку верхньої щелепи; патологічна рухомість фрагментів коміркового відростку, можливе сполучення ротової порожнини із верхньощелепною пазухою. На внутрішньоротовому знімку у прикус визначається порушення цілості кісткової тканини коміркового відростка у вигляді лінії. - У разі середнього перелому верхньої щелепи додатково спостерігається опущення середнього відділу лиця, симптом окулярів. Можлива навність дефекту кісткової тканини верхньої щелепи. На рентгенограмі приносових пазух, ортопантомограмі, КТГ, МРТ, спіральній комп’ютерній томографії з мультипланарною реконструкцією визначається порушення цілості кісткової тканини верхньої щелепи, приносових пазух, можливо і виличної кістки, зміщення відламків. - У разі високого перелому додатково спостерігається рухомість вилично-орбітального комплексу. - Соматичний стан порушений. Дитина адинамічна, бліда, в анамнезі запаморочення або втрата свідомості, можливо блювання, нудота. Лікування: Невідкладна допомога – знеболення, траспортна імобілізація верхньої щелепи, прошивання язика у разі його западання з метою попередження дислокаційної асфіксії. Траспортування дитини у положенні лежачи чи на боці у спеціалізоване дитяче щелепно-лицеве відділення. У разі наявності перелічених симптомів струсу мозку – термінова консультація невропатолога чи нейрохірурга, введення внутрішньовенно 25% розчину сірчанокислої магнезії. 10% розчин хлориду кальцію, 40% розчин глюкози; 2,5% піпольфену, лазикс внутрішньом’язово. Хірургічне лікування – імобілізація уламків верхньої щелепи у разі нижнього перелому – за допомогою шини Ванкевич, Порта, індивідуальних пластин; шини-капи із термопластичних матеріалів із зовнішніми “вусами” – за умови відсутності зубів. Середні переломи - фіксація уламків за допомогою остеосинтезу (кістковим швом, спицею Кіршнера, міні-пластинами) Верхній перелом – фіксація уламків до верхньощелепного чи виличного відростків суглобової кістки за Адамсом, Швирковим, застосовуючи S-подібні гачки. - Первинна хірургічна обробка ран м’яких тканин, ревізія гайморової пазухи у разі її пошкодження. Медикаментозне лікування: - антибіктеріальна терапія (остеотропні антибіотики); - антигістаміння препарати, вітаміни груп A,D,Е. - Механічно щадна дієта - Гігієна порожнини рота антисептиками. Наслідком переломів верхньої щелепи можуть бути: абсцеси, флегмони, остеомієліт, менінгіт, гайморит, медіастеніт, порушення прикусу, розвиток деформацій верхньої щелепи.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|