Главная | Обратная связь

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЗАСТОСУВАННЯ СИЛИ І ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ ПОСАДОВИМИ ОСОБАМИ ПО ПІДТРИМАННЮ ПРАВОПОРЯДКУ

Восьмий Конгрес Організації Об'єднаних Націй з попереджен­ня злочинності та поводження з правопорушниками,

посилаючись на Міланський план дії, прийнятий на основі консенсусу сьомим Конгресом Організації Об'єднаних Націй з попередження злочинності та поводження з правопорушника­ми і схвалений Генеральною Асамблеєю в її резолюції 40/32 від 29 листопада 1985*року,

посилаючись також на резолюцію 14 сьомого Конгресу, в якій Комітет з попередження злочинності та боротьби з нею був покликаний розглянути заходи щодо підвищення ефективності і втілення Кодексу поведінки посадових осіб по підтриманню правопорядку,

із задоволенням відзначаючи роботу, проведену на виконан­ня резолюції 14 сьомого Конгресу Комітетом, Міжрегіональною підготовчою нарадою до восьмого Конгресу Організації Об'єд­наних Націй з попередження злочинності та поводження з пра­вопорушниками за нормами і керівними принципами Органі­зації Об'єднаних Націй в галузі попередження злочинності та карного правосуддя та їх виконання і першочергові завдання стосовно встановлення нових норм і регіональних підготовчих нарад до восьмого Конгресу,

1. приймає Основні принципи застосування сили та вогне­пальної зброї посадовими особами по підтриманню правопо­рядку, що містяться в додатку до цієї резолюції;

2. рекомендує Основні принципи для прийняття рішень і
здійснення на національному, регіональному і міжрегіонально­му рівнях з урахуванням політичних, економічних, соціальних і культурних умов і традицій кожної країни;

3. л/юлояуб-державам-членам враховувати і дотримуватисяОсновних принципів в рамках їх національного законодавства і практики;

4. пропонує також державам-членам довести Основні прин­ципи до відома посадових осіб по підтриманню правопорядку та інших працівників органів виконавчої влади, суддів, юристів,
законодавчих органів і населення в цілому;

5. пропонує далі державам-членам інформувати Генерально­го секретаря кожні п'ять років, починаючи з 1992 року, про хід здійснення Основних принципів, у тому числі про їх поширен­ня, їх включення у внутрішнє законодавство, практику, проце­дури та політику, проблеми, що виникають у зв'язку з їх здійс­ненням на національному рівні, і допомоги, якої, можливо ,потребує з боку міжнародного співтовариства, і просить Гене­рального секретаря подати відповідну доповідь дев'ятому Кон­гресу Організації Об'єднаних Націй по попередженню злочин­ності і поводженню з правопорушниками;

6. закликає всі уряди заохочувати на національному і регіо­нальному рівнях семінари та навчальні курси, присвячені ролі діяльності по підтриманню правопорядку і необхідності стри­мування при застосуванні сили та вогнепальної зброї посадо­вими особами по підтриманню правопорядку;

7. настійно закликає регіональні комісії, регіональні та
міжрегіональні установи, що займаються питаннями поперед­ження злочинності і карного правосуддя, спеціалізовані устано­ви та інші органи системи Організації Об'єднаних Націй, інші
зацікавлені міжурядові організації та урядові організації, що мають консультативний статус при Економічній та Соціальній Раді, активно включитися в здійснення Основних принципів іінформувати Генерального секретаря про вжиті зусилля щодо поширення і здійснення основних принципів і про ступінь їх здійснення і просить Генерального секретаря включити цю інформацію до своєї доповіді дев'ятому Конгресу;

8. закликає Комітет з попередження злочинності та бороть­би з нею розглянути в першочерговому порядку питання про

шляхи та засоби забезпечення ефективного здійснення цієї ре­золюції;

9. просить Генерального секретаря:

а) вжити в разі потреби заходи для доведення цієї резолюції до відома урядів і всіх зацікавлених органів Організації Об'єдна-_иих Націй і забезпечити якомога ширше розповсюдження Ос­новних принципів;

Ь) включити Основні принципи в наступний випуск видан­ня Організації Об'єднаних Націй під назвою «Права людини: Збірник міжнародних договорів»;

с) надавати урядам на 'їх прохання послуги експертів і регі­ональних, і міжрегіональних консультантів для надання допо­моги в здійсненні Основних принципів і подання доповіді дев'я­тому Конгресу про фактично надану технічну допомогу і підго­товку;

сі) подати Комітету на його дванадцятій сесії доповідь про заходи, вжиті для здійснення цих Основних принципів;

10. просить дев'ятий Конгрес і підготовчі наради до нього розглянути хід здійснення Основних принципів.

Додаток

ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЗАСТОСУВАННЯ СИЛИ

ТА ВОГНЕПАЛЬНОЇ ЗБРОЇ ПОСАДОВИМИ ОСОБАМИ

ПО ПІДТРИМАННЮ ПРАВОПОРЯДКУ

Враховуючи, що робота посадових осіб по підтриманню пра­вопорядку має велику соціальну важливість і що тому необхід­но підтримувати на належному рівні і, за необхідності, поліпшу­вати умови праці і становище цих посадових осіб,

враховуючи, що загроза життю і безпеці посадових осіб по підтриманню правопорядку повинна розглядатися як загроза стабільності суспільства в цілому,

враховуючи, що посадові особи по підтриманню правопо­рядку відіграють винятково важливу роль у захисті права люди­ни на життя, свободу і безпеку, як це гарантується в Загальній декларації прав людини і підтверджується в Міжнародному пакті про цивільні та політичні права,

враховуючи, що в Стандартних мінімальних правилах повод­ження з ув'язненими передбачаються обставини, в яких співро­бітники в'язниць можуть застосовувати силу при виконанні своїх обов'язків,

враховуючи, що в статті 3 Кодексу поводження посадових осіб по підтриманню правопорядку говориться, що посадові особи по підтриманню правопорядку можуть застосовувати силу тільки у разі крайньої необхідності та тією мірою, якою це потрібно для виконання їх обов'язків,

враховуючи, що на підготовчій нараді до сьомого Конгресу Організації Об'єднаних Націй по попередженню злочинності і поводженню з правопорушниками, що відбувся у Варені, Іта­лія, було погоджено елементи, що розглядатимуться в ході май­бутньої роботи з обмеження застосування сили та вогнепальної зброї посадовими особами по підтриманню правопорядку,

враховуючи, що сьомий Конгрес у своїй резолюції 14, зок­рема, підкреслює, що застосування посадовими особами по підтриманню правопорядку сили і вогнепальної зброї має здійснюватися при належному поважанні прав людини,

враховуючи, що Економічна і Соціальна Рада в розділі IX своєї резолюції 1986/10 від 21 травня 1986 року пропонує державам-членам при здійсненні Кодексу приділяти особливу ува­гу питанням застосування посадовими особами по підтриман­ню правопорядку сили та вогнепальної зброї, а Генеральна Асамблея у своїй резолюції 41/149 від 4 грудня 1986 року, зок­рема, схвалює цю рекомендацію Ради,

враховуючи, що доцільно, приділяючи належну увагу осо­бистій безпеці посадових осіб по підтриманню правопорядку, розглянути їх роль у зв'язку з відправленням правосуддя, захи­стом права людини на життя, свободу і безпеку, їх завданнями по забезпеченню державної безпеки і громадського порядку і значенням їх кваліфікації, підготовки та поведінки, урядам слід взяти до уваги і дотримуватися в рамках свого національного законодавства і практики викладені нижче Основні принципи, розроблені з метою надання допомоги державам-членам у здійсненні їх завдання щодо забезпечення і сприяння виконан­ню відповідної ролі посадовими особами по підтриманню пра­вопорядку; слід довести ці принципи до відома посадових осіб

по підтриманню правопорядку, а також інших осіб, таких, як судді, працівники прокуратури, юристи, працівники виконавчої влади та законодавчої влади і населення в цілому. Загальні положення

1. Уряди та правоохоронні органи приймають і здійснюють норми і нормативні положення про застосування посадовими особами по підтриманню правопорядку сили та вогнепальної зброї проти людей. При розробці таких норм і положень уряди та правоохоронні органи постійно враховують етичні питання, пов'язані з застосуванням сили та вогнепальної зброї.

2. Уряди та правоохоронні органи розробляють якомога ширший арсенал засобів і забезпечують посадових осіб по підтриманню правопорядку різними видами зброї та боєпри­пасів, що дозволяють диференційовано застосовувати силу і вогнепальну зброю. У їх число входить розробка нейтралізую­чих видів зброї, що не призводять до смерті, застосовуваної в належних ситуаціях, з метою все більшого звуження сфери ви­користання засобів, здатних убити або поранити. З тією ж ме­тою необхідно також мати можливість оснащення посадових осіб по підтриманню правопорядку для їх самозахисту таким спорядженням, як-щити, каски, куленепробивні транспортні
засоби для зменшення необхідності використання будь-якого
роду зброї.

3. Слід ретельно розглянути питання про розробку і вико­ристання нейтралізуючих видів зброї, що не призводять до
смерті, щоб звести до мінімуму ризик заподіяння шкоди сто­роннім особам, і здійснювати суворий контроль щодо викори­стання такої зброї.

4. Посадові особи по підтриманню правопорядку при здійс­ненні своїх функцій, наскільки це можливо, використовують ненасильницькі засоби до вимушеного застосування сили або вогнепальної зброї. Вони можуть застосовувати силу і вогне­пальну зброю тільки в тих випадках, коли інші засоби є неефек­тивними або не дають ніяких надій на досягнення наміченого результату.

5. В усіх випадках, коли застосування сили або вогнепаль­ної зброї неминуче, посадові особи по підтриманню правопо­рядку:

В.О. Лозовой

а) виявляють стриманість у такому застосуванні сили і діють виходячи з серйозності правопорушення і тієї законної мети, що має бути досягнута;

Ь) зводять до мінімуму можливість заподіяння шкоди і на­несення поранень і охороняють людське життя;

с) забезпечують надання медичної та іншої допомоги будь-якій пораненій або постраждалій особам у якомога коротші тер­міни;

сі) забезпечують, щоб родичі або близькі друзі поранених або постраждалих осіб повідомлялися в якомога коротший термін.

6. Якщо застосування посадовими особами по підтриман­ню правопорядку сили або вогнепальної зброї призведе до по­ранення або смерті, вони негайно сповіщають про це вищесто­яще начальство відповідно до принципу 22.

7. Уряди забезпечують, щоб довільне або зловмисне засто­сування сили або вогнепальної зброї посадовими особами по
підтриманню правопорядку каралося відповідно до їх закону як кримінальний злочин.

8. Надзвичайні обставини, такі, як внутрішня політична нестабільність або будь-які інші надзвичайні суспільні явища, не можуть служить виправданням для будь-якого відходу від цих Основних принципів.

Спеціальні положення

9. Посадові особи по підтриманню правопорядку не засто­совують вогнепальної зброї проти людей, за винятком випадків
самооборони або захисту інших осіб від неминучої загрози
смерті або серйозного поранення, або з метою запобігання вчи­ненню особливо серйозного злочину, що тягне за собою вели­
ку загрозу для життя, з метою арешту особи, яка становить таку
небезпеку, та чинить опір їх владі, або з метою запобігання її
втечі і лише в тих випадках, коли менш рішучі заходи недостатні
для досягнення цих цілей. У будь-якому випадку умисне засто­сування сили зі смертельним результатом може мати місце лише тоді, коли воно абсолютно неминуче для захисту життя.

10. При обставинах, передбачених у принципі 9, посадові особи по підтриманню правопорядку представляються як такі і дають чітке попередження про намір застосувати вогнепаль-

ну зброю, надаючи достатньо часу для відповідної реакції на це попередження, за винятком тих випадків, коли ці дії створюють для посадових осіб по підтриманню правопорядку непотрібну небезпеку або створюють небезпеку смерті чи заподіяння серй­озної шкоди іншим особам, або ж були б явно недоречні чи не­потрібні при створених обставинах інциденту.

11. Норми і положення про застосування вогнепальної зброї посадовими особами по підтриманню правопорядку включають керівні принципи, які:

а) визначають обставини, за яких посадові особи по підтриман­ню правопорядку уповноважені носити вогнепальну зброю, і зас­терігають щодо дозволених видів вогнепальної зброї та боєприпасів; Ь) забезпечують, щоб вогнепальна зброя застосовувалася лише в належних обставинах і таким чином, щоб можна було зменшити небезпеку заподіяння надмірної шкоди;

с) забороняють застосування таких видів вогнепальної зброї та боєприпасів, що заподіюють надзвичайно важкі поранення або служать джерелом невиправданого ризику;

сі) регулюють контроль, зберігання і видачу вогнепальної зброї, включаючи процедури, що забезпечують підзвітність по­садових осіб по підтриманню правопорядку за видану їм вогне­пальну зброю і боєприпаси;

є) визначають попередження, що у відповідних випадках даються перед пострілом з вогнепальної зброї;

0 передбачають систему звітності у всіх випадках, коли по­садові особи по підтриманню правопорядку застосовують вог­непальну зброю при виконанні службових обов'язків.

Підтримання порядку у разі незаконних зборів

12. Оскільки відповідно до принципів, викладених в Загальній декларації прав людини та Міжнародному пакті про цивільні та політичні права, участь у законних і мирних зборах може брати кожна людина, уряди та установи і посадові особи по підтриман­ню правопорядку визнають, що сила і вогнепальна зброя можуть застосовуватися лише відповідно до принципів 13 і 14.

13. При розгоні протизаконних зборів ненасильницького
характеру посадові особи по підтриманню правопорядку уни­
кають застосування сили або, якщо це неможливо, обмежують
таке застосування до необхідного мінімуму.

10*

14. При розгоні зборів насильницького характеру особи по підтриманню правопорядку можуть застосо°^СаД°^ві вогнепальну зброю лише в тих випадках, коли не можна застосувати менш небезпечні засоби, і лише тією мірою які мінімально необхідно. Посадові особи по підтриманню п^ ^^Є
порядку не застосовують вогнепальної зброї в таких вип. за винятком умов, застережених у принципі 9. ^аХ)

Контроль за особами, які перебувають під вартою або язненні

15. Посадові особи по підтриманню правопорядку у відносинах з особами, які перебувають під вартою або в ув'я ненні, не застосовують силу, за винятком випадків, коли це суворо необхідно для підтримання безпеки і порядку у виправній установі або коли створюється загроза для особистої безпеки

16. Посадові особи по підтриманню правопорядку у своїх відносинах з особами, які перебувають підвартою або в ув'яз­ненні, не застосовують вогнепальної зброї, за винятком ви­падків самооборони або захисту інших від безпосередньої заг­рози смерті або серйозного поранення, або коли це конче не­
обхідно для запобігання втечі особи, яка перебуває під вартою бо в ув'язненні і становить небезпеку, про яку говориться впринципі 9.

17. Вищевикладені принципи застосовуються, без шкоди
для прав, функцій і обов'язків персоналу в'язниць, викладених
у Стандартних мінімальних правилах поводження з ув'язнени­ми, особливо в правилах 33, 34 і 54.

Кваліфікація, підготовка і консультування

18. Уряди та правоохоронні органи забезпечують, щоб усі посадові особи по підтриманню правопорядку відбиралися за допомогою належних процедур добору, мали відповідні мо­ральні, психологічні та фізичні якості для ефективного вико­нання своїх функцій і проходили безперервну і ретельну професійну підготовку.

Необхідно періодично перевіряти 'їх придатність для вико нання таких функцій.

19. Уряди та правоохоронні органи забезпечують, шор посадові особи по підтриманню правопорядку проходили підготовку і перевірялися відповідно до належної спеціальної під

 

лій в умовах застосування сили. Посадові особи пои і ^д° _ю правопорядку, які повинні носити вогнепальнуим _ть відповідні дозволи лише по завершенні навчання їх застосуваннюяьн підготовці посадових осіб по підтриманню право-у уряди та правоохоронні органи звертають особливу

ыфыу22уфыв ^ВПР°та вогнепальної зброї, включаючи мирне врегулювання, розуміння поведінки великих мас людей та методи ^К° еконання, ведення переговорів посередництва, а також ^П нічні засоби з метою обмеження застосування сили чи вог-^Т_{епально}ї зброї. Правоохоронним органам слід переглядати свої навчальні програми й оперативні процедури у світлі конк­ретних інцидентів.

21. Уряди та правоохоронні органи приділяють особливу увагу консультуванню на випадок стресу посадових осіб по підтриманню правопорядку, що потрапляють у ситуації, в яких застосовується сила або вогнепальна зброя.

Процедури подання і розбору рапортів

22. Уряди та правоохоронні органи встановлюють ефективні процедури подання і розбору рапортів стосовно всіх інцидентів, згаданих у принципах 6 і 11(Г). За інцидентами, рапорти щодо яких подано відповідно до цих принципів, уряди та правоохо­ронні установи забезпечують ефективний процес розбору і мож­ливість здійснення за належних обставин юрисдикції незалежни­ми адміністративними органами або органами, що здійснюють судове переслідування. У випадках смерті та серйозного поранен­ня або інших важких наслідків негайно направляється докладний рапорт компетентним органам, відповідальним за незалежний адміністративний розбір справи та судовий контроль.

23. Особи, які постраждали від застосування сили і вогне­пальної зброї, або їх законні представники мають доступ до не­залежного процесу, включаючи судовий процес. У разі смерті осіб це положення відповідним чином поширюється на ^1Х Утриманців.

Нен ^{рядр1 та} правоохоронні органи забезпечують притятарших посадових осіб до відповідальності, якщо їм

відомо або повинно було бути відомо про ті випадки, що були або про ті, що є, незаконного застосування сили або вогнепаль­ної зброї посадовими особами по підтриманню правопорядку, які перебувають у їхньому підпорядкуванні, і вони не вжили всіх наявних у їх розпорядженні заходів для запобігання, припинен­ня таких випадків або повідомлення про них.

25. Уряди та правоохоронні органи забезпечують, щоб сто­совно посадових осіб по підтриманню правопорядку, які відпо­відно до Кодексу поводження посадових осіб по підтриманню правопорядку і цих Основних принципів відмовляються вико­нувати наказ про застосування сили або вогнепальної зброї або які повідомляють про таке застосування сили або вогнепальної зброї іншими посадовими особами, не застосовувалися ніякі карні або дисциплінарні заходи.

26. Виконання наказів вищестоящих посадових осіб не є виправданням, якщо посадові особи по підтриманню правопо­рядку знали про явну незаконність наказу про застосування сили та вогнепальної зброї, що призвело до смерті або серйоз­ного поранення будь-якої особи, і мали розумну можливість відмовитися від його виконання. У будь-якому разі відпові­дальність покладається також на вищестоящих посадових осіб, що віддали незаконні накази.

Друкується за: Електронна база данних НАУ: \у\у\у.паи.кіеу.иа. Переклад видавництва.

 

 

Додаток 8