 |
|
Роль і значення теми для діяльності майбутнього фахівця юриста
Розгляд цієї теми має велике значення у формуванні майбутнього фахівця юриста, оскільки будь-яке суспільство має можливість існувати і зберігати життєдіяльність лише за умов його сталого розвитку, нормального функціонування. Для цього потрібні впорядковані, узгоджені вчинки людей, їх об'єднань, державних органів у всіх сферах життя, що перетворює їх на соціально значущу поведінку. Тому інтереси суспільства та мета зберігання і розвитку всіх його життєво необхідних складових завжди спрямовували суспільну волю на те, аби врегулювати значущу для нього поведінку стабілізуючими правилами, соціальними нормами: традиціями, звичаями, угодами, регламентами, правилами змагань, канонічними правилами та ін. Таким шляхом суспільство за допомогою нормування поведінки успадковує позитивний концентрований досвід впорядкування життя і забезпечує власний стабільний розвиток. Вчинки, що не мають визначального впливу на розвиток суспільства (не гальмують і не прискорюють його, не збагачують і не шкодять йому) не породжують і відповідних соціальних норм.
Категорію поведінки слід розуміти як систему певних взаємопов'язаних вчинків людей та інших суб'єктів, що спрямовані на задоволення певних потреб та інтересів особи, суспільства, держави. Вони мають соціальній характер (тобто залучаються до загальної системи – суспільного середовища, вступаючи у взаємодію з ним та впливаючи на нього); контролюються волею та свідомістю людини, яка вчиняє певні дії; сприймаються та оцінюються оточуючими з урахуванням соціальної значущості їх наслідків (корисності чи шкідливості).
Вважається обґрунтованим називати нормативною поведінкою вчинки людей, що виникають під впливом різних видів соціальних норм – від звичаїв до норм права. Поведінка суб'єктів може бути врегульованою юридичними нормами або знаходитися поза межами їх дії (відносини на побутовому рівні, індивідуальні звички). Так, відповідно до різних видів соціальних норм нормативна поведінка може бути звичаєвою, моральною, корпоративною, релігійною та ін.
Правопорушення – соціальний і юридичний антипод правомірної поведінки; їх соціальні й юридичні ознаки протилежні. Правопорушення є різновидом антисоціальної поведінки. В соціальному розумінні це поведінка, яка суперечить інтересам суспільства. Вона спроможна завдати шкоди правам і законним інтересам громадян, їх колективам і суспільству в цілому, вона ускладнює і дезорганізує розвиток суспільних відносин.
Зрозуміло, що окремі правопорушення не є небезпечними для суспільства в цілому. Проте, взяті в сукупності, вони становлять суттєву небезпеку для нього, порушують режим законності, встановлений правопорядок.
Зокрема, в межах цієї теми важливе значення має визначення правомірної поведінки як суспільно необхідної, бажаної, допустимої, усвідомленої поведінки індивідуальних та колективних суб’єктів, яка відповідає правовим приписам та гарантується державою, детальна класифікація за різними критеріями (залежно від об’єктивної сторони, від форм реалізації права, від наслідків, яких бажає досягти суб’єкт тощо), аналіз визначення правопорушення, усвідомивши його соціально-політичні ознаки: суспільна небезпека, протиправність, вина, застосування покарання, необхідно зосередити увагу на елементах, що утворюють склад правопорушення: об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єкт, суб’єктивна сторона, давши детальну характеристику кожного з них та вказавши на них на прикладі конкретного правопорушення.
Ключові слова: правова поведінка, правомірна поведінка, зловживання правом, об’єктивно протиправна поведінка, соціально активна поведінка, пасивна поведінка, конформістська поведінка, маргінальна поведінка, звичайна поведінка, правопорушення, склад правопорушення, об’єкт правопорушення, загальний об’єкт правопорушення, родовий об’єкт правопорушення, безпосередній об’єкт правопорушення, об’єктивна сторона правопорушення, суб’єкт правопорушення, суб’єктивна сторона правопорушення, провина, умисел, необережність протиправна самовпевненість, протиправна недбалість, мотив, мета, злочин, класифікація злочинів, проступки, конституційний проступок, дисциплінарний проступок, адміністративний проступок, цивільні проступки, міжнародне правопорушення, міжнародні злочини, причини правопорушень.