Методичні вказівки.
Пряма лінія на площині.
Розрахункові завдання. Задача1. В задачах 1.1-1.30 задані координати вершин трикутника АВС. Знайти: 1)довжини сторін АВ,ВС, та АС; 2)рівняння сторін АВ, АС, ВС; 3)кутові коефіцієнти сторін АВ, АС та ВС; 4)величину кута В в радіанах з точністю до двох знаків; 5)довжину бісектриси ВF внутрішнього кута В; 6)рівняння висоти АЕ та її довжину; 7)рівняння медіани СD та координати точки Р перетину цієї медіани з висотою АЕ; 8) рівняння середньої лінії KN трикутника; 9)площу трикутника; 10)побудувати на міліметровому папері (формат А4) трикутник АВС та знайдені його елементи в системі координат ХОУ, взявши за 1 масштабну 1 см. 1.1 А(-5;4) В(5;8-β) С(1;1) 1.2 А(-6;-2) В(-3;-11- β) С(-1;-5) 1.3 А(-3;1) В(1;5- β) С(2;5) 1.4 А(-4;6) В(-7;-6- β) С(-3;-5) 1.5 А(-8;-3) В(12;-2- β) С(-8;-2) 1.6 А(-7;4) В(6;-3- β) С(-4;1) 1.7 А(-2;3) В(-2;-1- β) С(5;-8) 1.8 А(-6;5) В(5;-9- β) С(-1;0) 1.9 А(-5;4) В(0;-4- β) С(6;-6) 1.10 А(-8;-3) В(-4;10- β) С(-5;7) 1.11 А(-7;7) В(4;-3- β) С(-7;2) 1.12 А(-4;1) В(8;-8- β) С(-3;2) 1.13 А(-6;3) В(-1;3- β) С(0;-3) 1.14 А(5;-1) В(-13;-5- β) С(-6;-1) 1.15 А(-5;9) В(-3;9- β) С(0;-6) 1.16 А(-8;4) В(7;11- β) С(-6;-7) 1.17 А(-9;7) В(-11;-4- β) С(1;-5) 1.18 А(-3;2) В(1;-1- β) С(-5;4) 1.19 А(-1;5) В(-8;-1- β) С(-1;9) 1.20 А(-8;3) В(-2;-6- β) С(-5;7) 1.21 А(-4;2) В(4;7- β) С(-6;9) 1.22 А(-5;0) В(-4;-9- β) С(9;5) 1.23 А(-7;5) В(1;1- β) С(0;1) 1.24 А(4;0) В(-1;-2- β) С(-3;8) 1.25 А(-8;3) В(3;-3- β) С(-8;2) 1.26 А(-2;5) В(-3;-5- β) С(11;-5) 1.27 А(-4;10) В(0;-9- β) С(-4;7) 1.28 А(-6;0) В(2;-6- β) С(2;-9) 1.29 А(-4;5) В(-2;-3- β) С(-6;-10) 1.30 А(-3;0) В(8;-8- β) С(-2;-3)
Методичні вказівки Розв’язання задачі. Задані координати вершин трикутника А(-2,3), В(4,-2-β), С(3,7). Візьмемо β=4, тоді координати вершин трикутника будуть такі: А(-2,3),В(4,-6),С(3,7). 1.Відстань d між точками А(х ,у ) та В(х ,у ) визначається за формулою (1) Використовуючи (1), знаходимо довжину сторони АВ: d= (лін. од.) Аналогічно знаходимо довжини сторін ВС та АС: d= (лін. од.) d= (лін. од.). 2. Рівняння прямої, яка проходить через точки А(х ,у ) та В(х ,у ) має вигляд: . (2) Підставляючи в (2) координати точок А та В, одержимо рівняння сторони АВ: 6(у-3)=-9(х+2) \:3 2(у-3)=-3(х+2) 2у-6=-3х-6 3х+2у=0 (АВ).
Підставляючи в (2) координати точок А та С, дістанемо рівняння сторони АС: 5(у-3)=4(х+2) 4х-5у+23=0 (АС).
Аналогічно знаходимо рівняння сторони ВС: -1(у+6)=13(х-4) 13х+у-46=0 (ВС).
3.Розв’язавши кожне з рівнянь сторін (АВ), (АС) та (ВС) відносно у, знаходимо їх рівняння у вигляді рівнянь прямих з кутовим коефіцієнтом: (АВ) 2у=-3х; у= , звідки (АС) 5у=23+4х; у= (ВС) у=-13х+46; к=-13. 4.Відомо, що тангенс кута φ між двома прямими, кутові коефіцієнти яких відповідно дорівнюють к та к , обчислюються за формулою: Tgφ= (3) Знайдемо кут В, утворений прямими АВ та ВС, кутові коефіцієнти яких знайдені:
к =к =-13; к =к . Використовуючи формулу (3), дістанемо:
tg B= , Тоді в радіанах з точністю до двох знаків кут В дорівнює
5.Довжину бісектриси BF знаходимо як відстань між двома точками B та F. Невідомі координати х,у точки F визначаємо за формулами: х= у= , де відношення λ= і координати точок А та С-відомі: А(х ,у ) та С(х ,у ) Використовуючи властивість бісектриси внутрішнього кута трикутника, дістанемо:
Так як точка F ділить відрізок АС у відношенні λ=0,69, то згідно з (4) знаходимо: Отже, точка F(2,49;4,63). Для знаходження довжини бісектриси BF використаємо формулу (1): (лін. од). Отже, d =10,7 . 6. Рівняння прямої, що проходить через дану точку в заданому напрямку к, має вигляд: у-у =к(х-х ) (5) Висота АЕ перпендикулярна до сторони ВС. Для того. Щоб знайти кутовий коефіцієнт висоти АЕ будемо використовувати умову перпендикулярності прямих або Так як к =-13 , то . Підставляючи в (5) замість х , у координати точки А: х =-2, у =3 та знайдений кутовий коефіцієнт висоти к=к = , дістанемо: у-3= (х+2); х-13у+41=0 (АЕ).
Для того, щоб знайти довжину висоти АЕ, визначимо координати точки Е-точки перетину прямих ВС та АЕ, розв’язавши систему рівнянь. (ВС) 13х+2у=0 х= у=3,2 (АЕ) х-13у+41=0 у= -13у+41=0 х=-0,5 Таким чином, Е(-0,5;3,2). За формулою (1) знаходимо довжину висоти АЕ: (лін. од.) 7. Для того щоб знайти рівняння медіани СD, визначимо спочатку координати точки D, середини сторони АВ. Для цього використаємо формули ділення відрізка на дві рівні частини (дивись (4), де λ=1): Отже, точка D(1;-1,5). Підставляючи в (2) координати точок С та D, знаходимо рівняння медіани: . Після деяких перетворень отримуємо рівняння медіани CD: 8,5х-2у-11,5=0 (CD). Для того, щоб знайти координати точки Р перетину висоти АЕ та медіани CD, розв’яжемо систему рівнянь:
(АЕ) х-13у+41-0 х-13у+41=0 х=13у-41 у=3,3 (CD) 8,5х-2у-11,5=0 ( ) 17х-4у-23=0 17(13у-41)-4у-23=0 х=1,9
Таким чином, точка Р(1,9;3,3). 8.Для знаходження середньої лінії KN, спочатку знайдемо точку К як середину відрізка АВ, знаючи координати точок А і В. , Отже, точка К(1;-1,5). Аналогічно знаходимо координати точки N:
N (3, 5; 0, 5). Тепер запишемо рівняння середньої лінії: Спростивши це рівняння, отримуємо рівняння KN: 2x-2, 5y+1, 75=0 (KN).
9.Знайдемо площу трикутника за формулою (8), знаючи координати його вершин:
х у 1 х у 1 х у 1
-2 3 1 4 -6 1 = (кв.од.) 3 7 1 10.Трикутник АВС, бісектриса BF, висота CD, медіана AE, пряма KN побудовані в системі координат ХОУ на мал.1
Задача 3. В задачах 3.1-3.30 задані координати точок А,В,С. Потрібно: 1)записати канонічне рівняння прямої АВ; 2)записати рівняння площини W, яка проходить через точку С, перпендикулярно до прямої АВ; 3)знайти точку К перетину площини з прямою АВ; 4)записати рівняння прямої, яка проходить через точку В паралельно до площини W, як лінію перетину двох площин; 5)знайти точку L, яка симетрична для точки С відносно прямої АВ; 6)знайти відстань від точки С до прямої АВ.
3.1 А(4+β;4;7) В(1+ β;5- β;2+ β) С(4;6;2) 3.2 А(8- β;-4;1) В(3+ β;-2- β;6- β) С(2;-5;3) 3.3 А(1+ β;5;3) В(2+ β;3+ β;-2- β) С(-2;6;-1) 3.4 А(-1- β;-2;0) В(-1- β;7+ β;1- β) С(5;1;-1) 3.5 А(3+ β;9;-2) В(5+ β;- β;8- β) С(0;-5;5) 3.6 А(-2+ β;6;4) В(4- β;- β;3- β) С(2;-2;2) 3.7 А(β;4;-7) В(-1- β;4- β;1- β) С(4;-2;6) 3.8 А(5- β;1;-5) В(5- β;-1+ β;1+ β) С(3;2;-1) 3.9 А(5- β;3;-2) В(-5+ β;3+ β;3+ β) С(-2;7;-2) 3.10 А(-2- β;0;6) В(7+ β;-2- β;2+ β) С(7;-3;7) 3.11 А(β;-7;5) В(4- β;4+ β;-1+ β) С(3;-6;6) 3.12 А(1+ β;-2;1) В(-2+ β;-2+ β; β) С(1;-3;-5) 3.13 А(4+ β;8;-1) В(5- β;-2+ β;-5+ β) С(6;4;-2) 3.14 А(2+ β;3;1) В(3- β;-2- β;-4- β) С(4;-4;6) 3.15 А(7- β;-6;2) В(4+ β;2- β;5+ β) С(-1;1;-1) 3.16 А(5+ β;-1;-1) В(2+ β;-8- β;2+ β) С(6;-3;3) 3.17 А(8- β;-4;0) В(4- β;-5+ β;7- β) С(9;-3;6) 3.18 А(3+ β;-1;3) В(-4+ β;5- β;-3+ β) С(-2;1;4) 3.19 А(-7+ β;6;-2) В(-5- β;3- β;-3- β) С(7;4;2) 3.20 А(-2+ β;1;-4) В(3+ β;-4- β;3+ β) С(3;-4;3) 3.21 А(β;-1;-1) В(7- β;-7- β;4+ β) С(3;3;2) 3.22 А(5+ β;5;-1) В(-4+ β;8- β;-2+ β) С(10;2;-2) 3.23 А(3- β;-2;-1) В(5+ β;9- β;7+ β) С(5;-1;5) 3.24 А(-2- β;2;0) В(-1+ β;1- β;4+ β) С(1;-4;5) 3.25 А(-4- β;-4;8) В(-6+ β;6- β;3+ β) С(4;-4;9) 3.26 А(1+ β;-1;-2) В(8- β;7- β;8+ β) С(9;7;0) 3.27 А(6- β;-7;5) В(-2- β;4+ β;4- β) С(2;-5;2) 3.28 А(-2+ β;0;-4) В(5- β;-2- β;5+ β) С(0;5;-5) 3.29 А(8+ β;1;-5) В(9- β;3+ β;-3- β) С(-4;2;1) 3.30 А(-3+ β;-6;3) В(β;-4+ β;-8- β) С(5;-11;0)
Розв’язання задачі. Дано координати точок А,В,С. А(5+b,1+b,3); В(9,3+b,3); С(1,2,3).Візьмемо b=3, тоді координати точок А,В,С будуть такі: А(8,4,9); В(9,6,3); С(1,2,3).
1.Рівняння прямої в просторі, яка проходить через точки А( x1,y1,z1) та B(x2,y2,z2) мають вигляд (1) Підставляючи в (1) координати точок А та В, дістанемо Тут ах ={1,2,-6} - направляючий вектор прямої АВ.
2. Запишемо рівняння площини W в загальному вигляді: Ax+By+Cz+D=0. (2) Якщо площина проходить через точку Ко( xo,yo,zo), то її рівняння можна записати так A(x-xo)+D(y-yo)+C(z-zo)=O, де - нормальнийвектор площини, який перпендикулярний до площини. Так як шукана площина W перпендикулярна до прямої АВ, то нормальний вектор такої площини буде колінеарним направляючому вектору прямої АВ, а тому можна взяти взагалі = = . Замінемо коефіцієнти А,В,С в рівнянні (2) числами 1,2,-6 і підставимо замість xo,yo,zo координати точки С(1,2,3),дістанемо x+2y-6z+13=0.
3.Визначимо координати точки К перетину площини W з прямою АВ. Для цього спочатку запишемо параметричні рівняння прямої АВ. Нехай де t- деякий параметр, звідки ,тобто x=t+8, y=2t+4, z=-6t+9. (4) Підставляючи (4) в (3) знаходимо значення параметра t, при якому точка прямої АВ буде належати і площині W: t+8+2(2t+4)-6(-6t+9)+13=0 Підставляючи в (4) , знаходимо координати точки К перетину прямої АВ з площиною W: Отже точка К(8,6;5,2;5,3).
4.Канонічні рівняння прямої в просторі мають вигляд , (5) де (xo,yo,zo) - координати точки, через яку проходить пряма (5); m,l,p - координати направляючого вектора цієї прямої =( m,І,р). За умовою пряма проходить через точку В(9,6,3) паралельно до площини W (3) з нормальним вектором . Скалярний добуток , де а2 ={т2,і2,р2}, звідки Візьмемо, наприклад l2 =1, p2 =-1, тоді m2 =-6-2=-8. Отже маємо а2= {-8,1,-1}. Підставляючи в (5) замість xo,yo,zo координати точки В: xB=9,yB=6,zB=3 та замість m,І,р - числа -8,1,-1 і дістанемо канонічні рівняння шуканої прямої BD, паралельної до площини W: , де t- деякий параметр. Тоді рівняння прямої можна записати так: x + 4 = 2t; y - 3 = -t; z + l = -2t. (6) х = 2t - 4; у = -t + 3; z = -2t - 1. Підставляючи (6) в (2), знаходимо значення параметра t, при якому точка прямої (6) буде належати і площині W: 2(2t-4)-(-t+3)-2(-2t-1)-3=0 9t-12=0
4 Підставляючи в (6) значення , знаходимо координати точки К перетину прямої (4) з площиною W (2): (bd) (6)
Зрівнюючи попарно вирази в рівняннях (6), запишемо шукане рівняння прямої BD, як лінію двох площин p1, та p2:
(BD) x - 8z + 15 = 0 y – z – 3 = 0
5.Так як пряма АВ перпендикулярна до площини W, то люба пряма, яка розташована в цій площині, буде перпендикулярна до прямої АВ. Отже пряма СК перпендикулярна до прямої АВ, а тому шукана точка L, яка розташована симетрично до точки С, відносно прямої АВ, знаходиться на прямій СК. Пряма СК розташована в площині W, крім того точка К є середина відрізка CL. Застосовуючи формули для знаходження координат точки, яка ділить відрізок на дві рівні частини ( в просторі). (7) Знаходимо координати шуканої точки L:
Отже знайдена точка L(16,2;8,4;7,6).
6. Для того, щоб знайти відстань від точки С до прямої АВ, достатньо обчислити відстань від точки С( 1,2,3) до точки перетину L(16,2;8,4;7,6). Дійсно, так як пряма АВ перпендикулярна до площини W, to шукана відстань дорівнює довжині перпендикуляра СК(СК^АВ). Отже, маємо: (лін. одиниць).
Задача 4. В задачах 4.1-4.30 задані координати точок А,В,С та Р. Потрібно знайти: 1) рівняння площини W, яка проходить через три точки А,В,С; 2) канонічні рівняння прямої, яка проходить через точку Р, перпендикулярно до площини W; , 3) точки К1, К2, К3, К4 перетину одержаної прямої з площиною W та з координатними площинами ХОУ, XOZ,YOZ; 4) відстань від точок Р та D до площини W; 5) координати точки М, яка симетрична точці Р відносно площини W. 4.1 A(y;-4+ y;6+ y) B(1+y;3-y;3-y) C(8-y;3+y;-2+y) D(2+ y;-1 + y;4-y) P(6- y;6+ y;2- y) 4.2 A(3+y;-1+y;-1-y) B(6-y;3-y;3+y) C(9-y;-1-y;7-y) D(-4+ y;4+ y;8-y) P(3+ y;2- y;5+ y) 4.3 A(5+y;-14+y;-3-y) B(2+y;1-y;1+y) C(6-y;2-y;2+ y) D(5+ y;-14+ y;-3-y) P(10- y;4- y;7- y) 4.4 A(-10+y;-1-y;-2-y) B(2+y;1-y;1+y) C(6+y;2-y;2-y) D(5+ y;-14+ y;-3-y) P(10- y;4- y;7- y) 4.5 A(-4+y;1-y;2+y) B(3+y;1-y;5+y) C(3+y;2+y;1-y) D(4+ y;-10+ y;3-y) P(7- y;1- y;1+ y) 4.6 A(-2+y;3-y;y) B(2+ y;7- y;-5+ y) C(1-y;3+y;2-y) D(8+ y;-12+ y;4-y) P(4-y;-1-y;8+ y) 4.7 A(-3+y;5-y;1+y) B(3+y;5-y;-1+y) C(5-Y;10+Y;12-y) D(5+ y;-3+ y;1 -y) P(3- y;-3- y;-1+ y) 4.8 A(-7+y;13+ y;-1+ y) B(-3-y;-5-y;-11+y) C(-2-y;1+y;2-y) D(-5+ y;-12+ y;-1-y) P(-1- y;-6- y;-11+ y) 4.9 A(-5+y;7-y;4+y) B(-2+y;-7-y;-2+y) C(-1-y;-3+y;12+y) D(7+y;-1+y;6-y) P(11-y;-7-y;5+y) 4.10 A(-3+y;7+y;1+y) B(10+ y;2-y;-1+ y) C(12-y;1+y;1-y) D(5+ y;-3+ y; 1 -y) P(3- y;-3- y;-1 + y) 4.11 A(-14+y;3-y;-7+y) B(-3-y;-4-y;-1+y) C(-9-y;1+y;-2-y) D(-9+ y;-7+ y;-2-y) P(-5- y;-9- y;-16+ y) 4.12 A(-11+y;-1-y;8+y) B(-3+ y;1+ y;3+ y) C(-3+y;12+ y;6-y) D(3+ y;-2+ y; 10-y) P(1 - y; 15- y; 11 + y) 4.13 A(-8+y;2-y;3y) B(8+ y;9- y;-5- y) C(-1-y;6+y;-2-y) D(2+ y;-10+ y;3-y) P(-4- y;-i- y;8- y) 4.14 A(-1+y;9-y;-1+y) B(9+y;1-y;2+y) C(5-y;8+ y;2- y) D(12+ у;-3+ y;4-y) P(1+ y;6- y;-4+ y) 4.15 A(-1+y;1-y;-7+y) B(-9+y;-3-y;-1+y) C(-3-y;-1+y;-2-y) D(11+ y;-1+ y;-9-y) P(-2- y;-4- y;-1+ y) 4.16 A(-6+y;1-y;9+y) B(-12+y;-7+y;-8+y) С(-3-у;-4+ y;2- y) D(7+y;-1-y;7-y) P(1-y;-5-y;-5-y) 4.17 A(-6+y;3+y;-1+y) B(1+y;4-y;-4+y) C(2-y;-1-y;1+y) D(8+ y;-4+ y;7-y) P(1- y;-4- y;-6+ y)
4.18 A(-14+y;3-y;-7+ y) B(-3- y;-4- y;-1+ y) C(-9-y;1+ y;-2-y) D(y;-2-y;10-y) P(10-y;1-y;1+y) 4.19 А(-8+y;19-у;-2+y) В(-1+у;1+у;3+y) С(5-у;2+у;10-у) D(l +у;-2+y; 1-у) Р(-1+y;4-у;-14+у) 4.20 А(-9+;2- у ;-2+у) В(-4+y;-6-у;-2+y) С(-5-у;-2+у;-6-у) D(1+y;-9+ y +;-3- y ) Р(-3-у;-11-y;-12+у) 4.21 А(3+y;5-у;-5+у) В(-2+y;-9+y:-5+у) С(-12+y;9+у;4+y) D(5+y;-2+y;-9+y) Р(2+у;6+у;6+у) 4.22 А(-6+у;-1+у ;-1+у) В(4+у;7+у;6+у) С(7+у;14-у;8+y) D(-2-y ;-2+у;3+у) Р( 1 +y;3-у;-8+у) 4.23 А(-6+у;у ;-2-у) В(7+y;-5-у;3-у) С(-3-у;9+у;8+у) D(8-y;9-y;3+y) P(-l-y;4+y;10-y) 4.24 А(-1+y:6+у;6+y) В(15-у;3+y;9-у) С(5+у;у;-4+у) D(3+y;4+y;7+y) P( 11 -у; 11 -у; 14+y) 4.25 А(-1+y;8-у;-9+y) В(4+y;-3-у;6+y) С(2+y;3+у;4+y) D(7+y;5+y;-7+y) Р(-3+y;6+y;9+y) 4.26 А(-2+у;6+y;11+y) В(-7+у;7+y;5+у) С(-12+у;15-у;4+y) D(-3-y;-5+y;6+y) Р(-4+у;3-у;3+y) 4.27 А(-12+y;3+y ;-3+у) B(-3+y;-19-у;-7+y) С(7+y;9+y;8+y) D(l+y;4+y;-13+y) P(-l+y;-2+y;11+y) 4.28 А(7+y;13-у;-6+у) В(-5+у;7+у;4+у) С(6+у;8+у; 11+у) D(l+y;-5+y;12+y) P(-4+y;14-y;-7+y) 4.29 А(-4+y;7+y;-2+у) В(-7+y;3-у;-2+y) С(6-у;-6+у;-6+у) D(-2+y;5+y;-3-y) Р(-2-у;-4-у;-1+y) 4.30 А(6+у;5-у ;-5+у) В(-2+y;7+у;8+y) С(4+y;6+y;5+y) D(-2+y;2+y;-4+y) Р(-3+y;-5+у;5+y)
Методичні вказівки. Розв'язання задачі. Дано такі координати точок А(4+y;6+y;-1+y) В(7+у;2+у;4+у) С(-2+y;у;-4+y) D(-1+y;1+у;-3+y) Р(-5+у;2+y;-2+у). Нехай у=1, тоді координати точок будуть такі: А(5;7;0), В(8;3;5), C(-l;l;-3), D(0, 2, -2), Р(-4, 3, -1). 1.Рівняння площини, яка проходить через три точки: А( x1,y1,z1); В( х2,у2,z2); С( x3,y3,z3), має вигляд (1) Підставивши в (1) координати точок А,В,С, дістанемо
Розкладемо визначник, який записано зліва, по елементам першого рядка (x-5)14-(y-7)7-14z=0 14x-7y-2z-3=0 2x-y-2z-3=0. (W) (2) де - нормальний вектор площини.
2. Канонічне рівняння прямої в просторі мають вигляд
, де - координати точки через яку проходить пряма (3); m,l,p-координати направленного вектора цієї прямої: = {m,l,p}. За умовою пряма проходить через точку Р(-4,3,-1) та перпендикулярна до площини W. Отже підставляючи в (3) замість координати точки Р, та взявши вектор = , тобто замість m,l,p в (3) підставляємо числа 2,-2,-2.
3. Для того, щоб знайти точки перетину прямої (4) з площиною (2), запишемо спочатку параметричні рівняння цієї прямої (4). , де t-деякий параметр. Тоді рівняння прямої можна записати так:
x+4=2t; y-3=-t; z+1=-2t. x=2t-4; y=-t+3; z=-2t-1. Підставляючи в (5) значення , знаходимо координати точки К перетину прямої (4) з площиною W(2): Одже К Нехай К1 - точка перетину прямої (4) з координатною площиною ХОУ; рівняння цієї площини z=0. При z=0, враховуючи (6), дістанемо:
Одже К1
Нехай К2 - точка перетину прямої (4) з координатною площиною ХОУ; рівняння цієї площини у=0. При у=0, враховуючи (6), дістанемо: Отже К2(2;0;-7). Нехай К3-точка перетину прямої (4) з координатною площиною YOZ; Рівняння цієї площини х=0. При х=0, враховуючи (6), дістанемо: 0=2t3-4; t3=2. y=-2+3=1;z3=-2*2-1=-5;x3=0. К3 = 4. Відстань від точки до площини - це є найкоротша відстань, тобто дорівнює довжині перпендикуляра, який проведений з цієї точки до площини. Так як точка Р розташована на прямій (4), яка перпендикулярна до площини W , і перетинається з площиною в точці К, то для знаходження відстані від точки Р до площини W достатньо знайти відстань між точками Р та К: Отже РК=4 (лін.од). Відстань d від точки P(x,y,z) до площини, яка має загальне рівняння Ax+By+Cz+D=0 можна обчислити за такою формулою: (7) Підставляючи в формулу (7) замість х, у ,z- координати точки D={0,2,-2} та значення А=2, В=-1, С=-2, D=-3. Із загального рівняння (2) площини W, знайдемо шукану відстань d від точки D до площини W: (лін.од.)
(лін.од.) 5. Так як пряма РК (4) перпендикулярна до площини W, то шукана точка М, яка розташована симетрично до точки Р, відносно площини W, знаходиться на прямій РК. Крім того, точка К є серединою відрізка РМ. Використовуючи формули для знаходження координат точки, яка ділить відрізок (в просторі) на дві рівні частини, знаходимо координати шуканої точки М:
Отже координати точки М .
Задача 5. В задачах 5.1 - 5.30 задані рівняння двох площин p1: А1х+В1у+С1 z+D1 = 0; p2: А2х+В2у+С2z+D2 = 0; та координати двох точок М1(А1,В1,С1), М2(А2,В2,С2). Значення А1, В1, С1, D1... А2 ,В2 ,С2, D2 для кожного варіанту приведені в таблиці.
Потрібно знайти:
1. канонічні та параметричні рівняння прямої, що задана як лінія перетину двох площин p1 та p2; 2. канонічні рівняння прямої, яка проходить через точки 3. величину гострого кута j, який утворює пряма С1С2 з площиною p1.
Методичні вказівки Розв’язання задачі. Дано такі значення А1=2+у, В1=1+у, С1=-2-у, D1=-3-y, А2=1, В2=-2, D2=2. Тоді якщо у=1, то А1=3, В1=2, С1=-3, D1=-4, А2=1, В2=-2, D2=2. Отже рівняння площин p1 та p2 мають вигляд: p1: 3x+2y-3z-4=0 p2: x-2y+3z+2=0 а їх нормальні вектори та , ( ^p1, ^p2). Складемо систему з рівнянь площин p1 та p2 (1) Це буде рівняння лінії перетину площин p1 та p2 1. Для того щоб записати канонічне рівняння прямої (1) у вигляді (2) Потрібно знайти координати довільної точки М(x0,y0,z0), яка належить цій прямій (1), та координати направляючого вектора ║Р: . Якщо точка С0 є L, то С0 є p1 та p2. Система рівнянь (1) – це система двох рівнянь з трьома невідомими, яка має безліч розв’язків (тобто пряма має безліч точок). Запишемо (1) у вигляді: Візьмемо наприклад,z=1, тоді дістанемо 3x+2y=7, x-2y=-5, а звідси 4x=2, , y=11 Отже, шукана точкаС0 Так як нормальні вектори перпендикулярні до Р, крім того ║Р, тому перпендикулярні до . Отже за направляючий вектором для прямої Р можна взяти вектор, який дорівнює векторному добутку нормальних векторів , або колінеарній йому: (3) Таким чином, вектор
Отже канонічні рівняння прямої Р будуть такі: Прирівнюючи кожне відношення до t, дістаємо: звідки запишемо параметричні рівняння прямої Р: (4)
2.Канонічні рівняння прямої, яка проходить через дві задані точки C1(x1,y1z1) та C2(x2,y2z2) мають вигляд: (5) Підставляючи в (5) координати точок С1 (3,2,-3) та С 2 (1,-2,3), дістаємо:
звідки (С1 С2): (6) направляючий вектор якої ={ 1,2,-3}.
3.Величину куту j, який утворює пряма C1 C2 з площиною p1 можна знайти за формулою: Sinj Sinj (7) Підставляючи формулу (7) координати векторів p1={3;2;-3} і ={1,2,-3}, дістаємо: Sinj ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|