 |
|
Організація та облік розрахунків з допомогою платіжних карток
Платіжна картка — це спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.
Платіжна картка виготовляється із спеціальної пластмаси і має стандартний розмір: 85,6 х 53,9 х 0,76. Платіжна картка, як правило, містить таку інформацію: на лицьовий бік картки наноситься ім’я власника, номер картки, термін дії картки, логотип банку-емітента картки та платіжної системи. Одним із засобів захисту від підробки може бути голограма. На зворотному боці картки міститься підпис власника
картки, магнітна смуга, іноді фотографія власника і логотипи мереж банкоматів, у яких можна отримати готівку за допомогою картки. Номер картки складається з 16 цифр: перші шість — код банку-емітента, наступні дев’ять — банківський номер картки, остання цифра — контрольна.
Велика різноманітність платіжних карток дозволяє класифікувати їх за різними ознаками. У спеціальній літературі платіжні картки класифікуються за такими ознаками, як:
• тип носія електронної інформації;
• метод нанесення на картку ідентифікаційної інформації;
• тип держателів;
• типи фінансових операцій;
• функціональні характеристики (або платіжна схема).
За типом носія електронної інформації платіжні картки поділяються на: картки з магнітною смугою, які називаються магнітними картками та картки з чіпом (мікросхемою), які називаються старт-картками.
За методом нанесення на картку ідентифікаційної інформації (ім’я власника картки, номер картки, термін її дії) картки поділяються на:
• ембосовані — картки, на яких інформація нанесена рельєфним шрифтом (видавлена ) спеціальним апаратом ембосером;
• неембосовані — картки, на яких ідентифікаційна інформація випалюється, і як правило, ці картки призначені тільки для електронного використання (наприклад, Visa electron).
За типами держателів, платіжні картки класифікуються на особисті (індивідуальні), корпоративні та сімейні. Особиста картка — це платіжна картка, емітована на ім’я клієнта —фізичної особи, що не є суб’єктом господарювання. Корпоративна платіжна картка - платіжна картка, яка дає змогу її держателю здійснювати операції за картрахунком юридичної особи або фізичної особи_підприємця. Сімейні картки видаються як особисті тільки фізичним особам, але окремі картки можна оформити як корпоративні на кожного члена родини власника картрахунку. При цьому для кредитної картки члена родини встановлюється ліміт використання коштів.
За функціональними характеристиками(або платіжною схемою) платіжні картки поділяються на дебетові, кредитні та змішані.
Відповідно, залежно від умов, за якими здійснюються розрахунки за операціями з використанням платіжних карток, можуть застосовуватися дебетова, дебетово-кредитна та кредитна платіжні схеми.
Дебетова схема передбачає здійснення клієнтом операцій з використанням платіжної картки в межах залишку коштів, які обліковуються на його картрахунку, або за рахунок коштів клієнта за наперед оплаченою платіжною карткою, які обліковуються на консолідованому картрахунку банку.
Під час застосування дебетово_кредитної схеми клієнт здійснює операції з використанням платіжної картки в межах залишку коштів, які обліковуються на його картрахунку, а в разі їх недостатності (відсутності) на картрахунку — за рахунок наданого банком кредиту.
Кредитна схема передбачає здійснення розрахунків за виконані клієнтом операції з використанням платіжної картки за рахунок коштів, наданих йому банком у кредит (у межах кредитної лінії). Кредитна лінія під операції з платіжними картками відкривається банком на визначений термін та в межах установленного договором ліміту (заборгованості або граничної суми) кредитування. Строк дії кредитної лінії, яка відкривається під платіжні картки, визначається договором між клієнтом та емітентом.
Застосування платіжних карток передбачає наявність платіжної системи у рамках якої буде здійснюватися операція з платіжною карткою.
До платіжної системи в якій використовуються платіжні картки, входять такі суб’єкти:
• емітент платіжних карток— юридична особа, що є членом платіжної системи та здійснює емісію платіжних карток;
• держатель платіжної картки— фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу;
• розрахунковий банк— уповноважений платіжною організацією відповідної платіжної системи банк, що відкриває рахунки членам платіжної системи та бере участь у проведенні взаєморозрахунків між ними;
• еквайрингова установа (еквайр)— юридична особа, яка здійснює еквайринг, тобто діяльність щодо технологічного, інформаційного обслуговування торговців та виконання розрахунків з ними за операції, які здійснені із застосуванням платіжних карток;
• торговець —суб’єкт підприємницької діяльності, який, відповідно до договору з еквайром або платіжною організацією, приймає до обслуговування платіжні картки з метою проведення оплати вартості товарів чи послуг (включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі);
• процесинговий центр — юридична особа — учасник платіжної системи, яка здійснює процесинг, тобто діяльність, яка включає в себе виконання авторизації, моніторинг, збір, оброблення, зберігання й надання членам системи та розрахунковому банку платіжних повідомлень за операціями з платіжними картками.
Обслуговування торговців і виконання розрахунків з ними за операціями, здійсненими із застосуванням платіжних карток, банкеквайр проводить на підставі договору.
У разі проведення розрахунків за придбані із застосуванням платіжної картки товари та отримані послуги в банку-еквайрі здійснюються такі бухгалтерські проводки:
• на суму оплати за товари (послуги), що здійснена банком-еквайром до одержання
коштів від банку-емітента:
Дт 2924 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток»
Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання»;
• на суму одержаного грошового покриття з банку-емітента:
Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або
1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»
Кт 2924 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток».
У разі переказу коштів торговцю за товари (послуги) після одержання коштів з банку-емітента здійснюються такі проводки:
• на суму одержаних коштів від банку-емітента:
Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або
1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»
Кт 2924 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток»;
• на суму коштів під час зарахування їх на рахунки торговців:
Дт 2924 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток»
Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання».
Якщо банк-еквайр одночасно є банком-емітентом, то в разі переказу чи зарахування коштів торговцям за товари (послуги) здійснюються такі бухгалтерські проводки:
• під час переказу:
Дт 2605 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання для здійснення операцій з використанням платіжних карток», або
2625 «Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток», або
2655 «Кошти на вимогу небанківських фінансових установ для здійснення операцій з використанням платіжних карток»
Кт 2924 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток»;
• під час зарахування торговцю:
Дт 2924 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток»
Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання».
У банку_емітенті під час переказу коштів за товари (послуги) та комісійних банку-еквайру здійснюються такі бухгалтерські проводки:
1) Дт 2605 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання для здійснення операцій з використанням платіжних карток», або
2625 «Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток», або
2655 «Кошти на вимогу небанківських фінансових установ для здійснення операцій з використанням платіжних карток»
Кт 2924 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток»;
2) Дт 2924 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток»
Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або
1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках», або
1600 «Кореспондентські рахунки інших банків».
У разі повернення держателем платіжної картки придбаного товару торговцю після здійснення трансакції торговець повертає кошти готівкою шляхом видачі їх з каси або в безготівковій формі шляхом переказу коштів на картрахунок.
Під час переказу коштів на картрахунок за повернений товар у банку-еквайрі, який одночасно є банком-емітентом, здійснюється така проводка:
Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання»
Кт 2605 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання для здійснення операцій з використанням платіжних карток», або
2625 «Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток», або
2655 «Кошти на вимогу небанківських фінансових установ для здійснення операцій з використанням платіжних карток».
Під час переказу коштів на картрахунки в інший банк-емітент у банку-еквайрі здійснюються такі бухгалтерські проводки:
1) Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання»
Кт 2924 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток»;
2) Дт 2924 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток»
Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або
1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках», або
1600 «Кореспондентські рахунки інших банків».