Здавалка
Главная | Обратная связь

Зварювальне виробництво



 

Автоматизація – це якісно нова форма вдосконалення виробничих процесів, яка полягає в передаванні машинам, що знаходяться між людиною і об’єктом зварювання, функцій керування як окремими операціями технологічного циклу, так і установками, аж до виробничих комплексів і систем, призначених для виготовлення зварних конструкцій.

Верстати – комплекси, в яких автоматизовано вантажні, складальні, зварювальні і розвантажувальні операції.

Вимірювальний перетворювач (ВП) – це засіб вимірювання, який забезпечує перетворення якоїсь вимірювальної фізичної величини у вихідний сигнал, зручний для дальшої обробки, передавання і зберігання.

Відпал – це процес нагрівання металу виробу до температури фазових перетворень, витримки при цій температурі для повного прогрівання та завершення фазових перетворень в об’ємі металу і наступного повільного охолодження з метою отримання рівноважної структури.

Внутрішні сили – це наслідок дії одних частин тіла на інші частини тіла під впливом зовнішніх сил або інших причин.

Втомленість – це процес послідовного накопичення пошкоджень при повторно-змінному навантаженні, що призводить до виникнення тріщини, її розповсюдженню та руйнуванню.

Втрата місцевої стійкості – це місцеве деформування окремих елементів конструкцій під дією нормальних (стискаючих) або дотичних напружень.

Гарячі тріщини (при зварюванні) – це крихкі міжкристалічні руйнування металу шва, які виникають у твердо-рідкому стані в процесі кристалізації, а також при високих температурах у твердому стані на етапі розвитку в’язко-пластичної деформації.

Гнучка виробнича система (ГВС) – це сукупність різного технологічного, транспортного та іншого устаткування з числовим програмним керуванням.

Граничний стан – це такий стан металу в будь-якому локальному об’ємі тіла (конструкції), для якого приймається, що при його досягненні має місце руйнування на макроскопічному рівні.

Ділянка рекристалізації (відпуску) – це ділянка металу, що примикає до ділянки часткової перекристалізації, яка нагрівається від температури початку перекристалізації до температури початку фазового перетворення.

Електрохімічна корозія – це пошкодження металу внаслідок електрохімічних процесів.

Жароміцність – це здатність матеріалу чинити опір навантаженню при підвищеній температурі.

З’єднання внакладку – це з’єднання, в якому елементи, що підлягають зварюванню, розташовані паралельно і частково перекривають один одного.

Зварювальна установка – це комплекс, який складається із зварювального автомата з джерелом живлення стенда, що фіксує виріб у процесі зварювання.

Зварювання з тепловідводом – це примусовий відвід із зони зварювання теплоти, що вводиться у виріб джерелом нагрівання.

Зовнішні сили – це сили, прикладені до тіла внаслідок взаємодії тіл.

Зона металу шва – це зона, де метал, що зварюється, та присадковий метал нагріваються до розплавлення з наступним охолодженням та кристалізацією.

Картини смуг (ізохром) – інтерференційні картини, що спостерігаються на зображенні моделі.

Коливання напруги живильної мережі – це збурення, що діє на зварювальну машину.

Композиційні матеріали (”композити”) – це такі матеріали, які складаються з двох і більше різнорідних матеріалів, між якими існує чітка межа (матеріали нерозчинні) і які мають властивості, що відрізняються від властивостей складових матеріалів.

Конструкційні матеріали – це матеріали, що використовуються для виготовлення деталей машин і споруд, у яких у процесі експлуатації мають місце напруження від механічних, термічних та інших навантажень.

Концентрація напружень – це місцеве підвищення напружень у зонах різкої зміни перетину тіла.

Корозія – це пошкодження металів під впливом зовнішнього середовища.

Крихке руйнування – це руйнування при незначній, як правило, пружній деформації, коли повне руйнування реалізується за рахунок потенційної енергії, накопиченої до моменту початку руйнування без додаткового збільшення навантаження або за рахунок зовнішнього навантаження.

Кутове з’єднання – це з’єднання двох елементів, розташованих під кутом і зварних у місці прилягання їхніх країв.

Межа витривалості – це таке максимальне напруження, при якому відсутнє руйнування при базовій ( N = 2*10 ) кількості циклів.

Межа міцності – це показник міцності матеріалу.

Міцність – здатність тіла чинити опір руйнуванню.

Напруження (механічні) – це відношення величини внутрішньої сили до одиниці площі перерізу.

Напружено-деформований стан – це сукупність напружень і деформацій у локальному об’ємі (точці) тіла.

Обертові трансформатори ( ОТ ) – це мікро машини змінного струму.

Первинна структура (субструктура) – це структура металу, що утвориться у процесі первинної кристалізації, тобто при переході розплавленого рідкого металу у твердий стан.

Переміщення – це зміна положення координат точки тіла при його деформації.

Підкранова балка – це зварна конструкція, що працює в особливо важких умовах рухомих навантажень.

Повзучість – це процес безперервного пластичного деформування матеріалу при дії постійного навантаження (напружень) і постійної, як правило, високої температури.

Поясні шви – це двосторонні таврові з’єднання із суцільними кутовими швами катетом К без або з розкриттям кромок.

Природне світло (біле та монохроматичне) – це сукупність безладно змішуваних світлових хвиль з різними напрямами поперечних коливань.

Релаксація – це перехід пружної деформації в пластичну в умовах постійної загальної деформації елемента, що навантажується.

Роботизація зварювального виробництва – це різновид його автоматизації, яка здійснюється за допомогою роботів.

Робочі зварні з’єднання – це з’єднання, руйнування яких призводить до руйнування конструкції.

РТК для зварювання – це комплекс устаткування, що складається з робота, зварювального устаткування, маніпулятора виробу, засобів механізації і (або) автоматизації для завантажувально-розвантажувальних робіт, засобів безпеки.

Стики балок – це сполучення окремих елементів перерізу балки з профільного чи листового прокату.

Стикові шви – це шви, які з’єднують елементи стикового з’єднання при зварюванні плавленням.

Таврове з’єднання – це з’єднання, в якому торець одного елемента прилягає під кутом і приварюється до бокової поверхні другого елемента.

Термомеханічна крива – графічна залежність деформації при постійному напруженні в залежності від температури.

Умова міцності – це порівняння в аналітичному вигляді стану матеріалу з відповідним показником його граничного стану.

Універсальні зварювальні роботи – це роботи, що мають 5-6 ступенів рухомості, оснащені функціонально гнучкими системами керування.

Ферма – це ґратчаста геометрично незмінна конструкція, призначена для роботи переважно на згин.

Холодні тріщини – це локальні міжкристалічні руйнування металу зварних з’єднань.

 

Комп’ютерні науки

 

Internet – велика і розгалужена мережа, що містить у собі комп’ютерні вузли, розкидані по усьому світі.

Автоматизація установи– це застосування системи оброблення інформації в діловодстві та управлінні діяльністю установи.

Автоматизоване робоче місце(АРМ) – це програмно-технічний комплекс інформаційної системи, призначений для автоматизації діяльності певного виду.

Автоматизований банк інформації (АБІ) – це організаційно-технічна (людино-машинна ) система, що являє собою сукупність інформаційної бази, колективу фахівців і комплексу програмних і технічних засобів забезпечення її функціонування і призначена для збереження, пошуку і видачі інформації у вигляді, зручному для користувача.

Аналіз даних– це сукупність методів і засобів отримання з певним чином організованих даних інформації для прийняття рішень.

База даних – це іменована сукупність даних, що відображає стан об’єктів та їх відношення у визначеній проблемній сфері.

Буфер – це спеціально виділена чарунка оперативної пам’яті, призначена для тимчасового зберігання даних.

Вікно редактора підпрограм – це спеціалізований текстовий редактор, який призначений для вводу і редагування процедур.

Внутрішньомашинна інформаційна база – це частина інформаційної бази, що становить сукупність інформації, використовуваної в ІС на носіях даних.

Граматика діалогу – це формат, згідно з яким користувач вводить свої повідомлення.

Групування– це процес систематизації результатів масових спостережень, об’єднання їх у відносно однорідні групи за деякою ознакою.

Економічні інформаційні системи– це людинно-машинні системи, які збирають, нагромаджують, зберігають, обробляють і видають за запитом чи замовленням інформацію у вигляді даних і знань, необхідних для керування економічним об’єктом.

Засоби структуризації – це процедури декомпозиції (аналізу) і композиції (синтезу) системи.

Зв’язок (інтерфейс) – це сукупність засобів і правил, які забезпечують взаємодію між користувачем, ЕОМ і програмами.

Зовнішньомашинна інформаційна база – це частина інформаційної бази, яка являє собою сукупність повідомлень, сигналів і документів, призначених для безпосереднього сприйняття людиною без застосування засобів обчислювальної техніки.

Інформаційна технологія – це цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування.

Інформаційний виріб в ІС – виготовлений інформаційний засіб, що пройшов випробування встановленого вигляду та поставляється як продукція виробничо-технічного призначення для використання в ІС.

Інформаційний засіб – це комплекс упорядкованої, відносно постійної інформації на носіях даних, які описують параметри та характеристики заданої проблемної сфери застосування, і відповідної документації, призначеної для поставки користувачеві.

Інформаційний продукт (продукція) – документована інформація, підготовлена і призначена для задоволення потреб користувачів.

Інформаційний ресурс – сукупність документів у інформаційних системах(бібліотеках, архівах, банках даних тощо).

Клавіатура – це основний пристрій введення даних в ЕОМ при інтерактивному режимі.

Комп’ютерна мережа – це певна сукупність зв’язаних за допомогою каналів зв’язку територіально розподілених ЕОМ під управлінням мережної операційної системи.

Користувач ІС– особа, яка бере участь у функціонуванні ІС, або має право використовувати і використовує результати її функціонування.

Криптографія – наука про захист інформації.

«Логічні бомби» – це вірусні програми, що чинять злочинні дії при виконанні ряду логічних умов.

Макропроектування – це моделювання мети, призначення, побудови, функціонування, розвитку й інших несистемних атрибутів ІС та її складових частин.

Маршрутизатор – це різновид мосту, який використовується для великих мереж.

Масив елементів керування – це група елементів керування одного типу, які мають одне ім’я і розрізняються за індексом.

Міст – це пристрій, що дозволяє з’єднати дві мережі таким чином, щоб вони функціонували як єдина система.

Модель проблемної сфери– це параметричне формалізоване зображення процесу циркуляції та обробки інформації в системі виробництва та управління, яка відбиває дійсність у спрощеному вигляді.

Надійність програми – це здатність програми видавати розумні результати під час оброблення всіх можливих вхідних даних і варіантів рішень, прийнятих користувачем.

Оператор – це синтаксично визначений опис конкретної команди, що виражає певну дію.

Організаційне забезпечення– це сукупність документів, які встановлюють організаційну структуру, права й обов’язки користувачів і експлуатаційного персоналу в умовах функціонування, перевірки та забезпечення працездатності ІС.

Параметричний потік – це сукупність значень параметрів, необхідних для налагодження пакету прикладних програм на конкретні умови роботи.

Перетворювач – це методика, формалізований алгоритм чи машинний алгоритм перетворення входу технологічної операції в її вихід.

Підпрограма – це певним чином оформлений блок операторів, який реалізує виконання конкретно визначених дій.

ППП – це система прикладних програм, призначена для розв’язання задач певного класу.

Проблемна сфера – це виділена будь-якими ознаками сукупність об’єктів.

Програмне забезпечення– це сукупність програм на носіях даних і програмних документів, призначених для відладки, функціонування та перевірки працездатності ІС.

Ресурси – це нормоване значення трудових, матеріальних, фінансових і технічних ресурсів.

Рядок стану (Status Bar) – це важливий інформаційний елемент робочих вікон для програм під Windows.

Сервер – це найбільш потужний комп’ютер у мережі, що має жорсткий диск, принтер або інші ресурси, якими можуть користуватися інші комп’ютерні мережі.

Система кодування – це сукупність методів та правил кодування класифікаційних угруповань і об’єктів класифікації заданої множини.

Система управління базами даних– це сукупність програм і мовних засобів, призначених для управління даними в базі даних і забезпечуючих взаємодію її з прикладними програмами.

Системний аналіз – це конкретне застосування системного підходу до питань, які стосуються апріорної і нової інформації і прийняття рішень на основі наявної інформації.

Точки зупинки(Breakpoint) – це спеціально відмічені оператори, перед виконанням яких відбувається перехід у режим відлагодження.

Файл – це ідентифікована сукупність примірників повністю описаного в конкретній програмі типу даних, розміщених іззовні програми у зовнішній пам’яті та доступних програмі, за допомогою спеціальних операцій.

Файл послідовного доступу – це текстовий файл у вигляді набору рядків тексту, кожен рядок якого завершується символами кінця рядка і переходу на наступний.

Функціональна повнота– це властивість інформаційної системи, яка характеризує рівень автоматизації управлінських робіт.

Штучний інтелект– це штучні системи, створені людиною на базі ЕОМ, що імітують розв’язування людиною складних творчих задач.

Металургія

Аміни– це органічні сполуки, які можна розглядати як похідні аміаку, що утворилися внаслідок заміщення в його молекулі атома (або атомів) водню вуглеводневими радикалами.

Амінокислоти– це органічні кислоти, у вуглеводневих радикалах яких атом водню заміщено аміногрупою.

Анодування– це технологічна операція нарощування оксидної плівки на поверхні хімічно активних металів або напівпровідників.

Асинхронний двигун– це електрична машина, яка перетворює електричну енергію трифазного струму в механічну енергію.

Волочіння – це процес пластичної деформації металу за допомогою протягування його крізь отвір в інструменті (матриці).

Деталь– частина механізму або машини, яка виготовлена без складних операцій.

Деформація– зміна форми та розмірів твердого тіла під впливом зовнішніх сил.

Дифузія– взаємне проникнення речовин внаслідок руху часток.

Дифузія– це процес перенесення нейтральних атомів речовини, спричинений тепловим хаотичним рухом атомів.

Доменна піч– це вертикальна піч шахтного типу, що складається з двох зрізаних конусів, які стинаються своїми основами.

Еквівалентний струм– це незмінний в часі струм, який виділяє в опорі певну кількість енергії.

Епітаксія – це процес нарощування на пластину (основу) монокристалічного шару, який повторює структуру пластини та її кристалографічну орієнтацію.

Зварювання – це з’єднання окремих металевих частин міжатомними силами зчеплення під час нагрівання місця зварювання.

Інтегрована мікросхема – мікроелектронний виріб, який виконує визначену функцію оброблення сигналу і накопичення інформації і має високу щільність розміщення неподільно виконаних і електрично з`єднаних елементів.

Ковкість – здатність металу оброблюватись тиском у холодному чи гарячому стані без ознак руйнування.

Колошник – верхня частина печі, призначена для завантаження.

Конденсатор – це пристрій із двох провідних тіл ( пластин ) будь-якої форми, розділених діелектриком.

Координаційне число – це число найближчих атомів, які знаходяться на однаковій відстані від даного атома.

Корозія – руйнування металу під дією зовнішнього середовища.

Кривошип – ланка, яка повертається на 3600 навколо нерухомої осі.

Кристалізація – перехід металів з рідкого стану в твердий.

Латунь – сплав міді з цинком.

Лиття – виготовлення заготовки литтям рідкого металу в порожнині заданої форми з подальшим твердінням.

Ліквація – неоднорідність хімічного складу виливка.

Магнітний пускач – це спеціалізований комплексний апарат, призначений для керування асинхронними двигунами з короткозамкненим ротором.

Магнітодіелектрики – це матеріали, які виготовляються із суміші дрібнозернистого феромагнетного порошку із діелектриком.

Маніпулятор – технічний пристрій для відтворення робочих функцій руки людини.

Метали – кристалічні тіла, що характеризуються високими електро і теплопровідністю та іншими властивостями.

Металознавство – це наука, що вивчає залежність між складом, будовою, властивостями металів і сплавів та закономірность їх змін під впливом зовнішніх факторів з метою вибору і створення сплавів з наперед заданими властивостями у відповідності із вимоги їх практичного використання.

Металургія – наука, яка розглядає сучасні промислові способи одержання металлу та сплаву.

Механізм – система тіл, призначена для перетворення руху одного або кількох тіл у потрібні рухи інших тіл.

Міцність – здатність матеріалу чинити опір руйнування під дією навантажень.

Обробкою – це дія, спрямована на зміну властивостей об’єкта під час виконання технологічного процесу.

Паста – це суміш порошків металів, оксидів металів, скла з органічними матеріалами і розчинниками, присадками для замочування й регулювання в’язкості.

Паяння – це з’єднання металевих частин молекулярним зчепленням внаслідок змочування поверхонь рідким металом.

Передаточні механізми – механізми, які служать для передачі й перетворення руху від двигунів до виконавчих механізмів.

Передача – пристрій, який виконує механічний рух матеріалів з метою заміни або полегшення фізичної або розумової праці людини.

Пластичність – здатність металу деформуватися під дією зовнішніх сил, не руйнуючись.

Плата – це конструктивно виділена частина основи, на поверхні якої нанесені плівкові елементи.

Повзучість – здатність металу повільно й безперервно подовжуватися під постійною дією на нього сил, менших за ті, що спричиняють пластичну деформацію.

Пружність – здатність металів відновлювати форму й об’єм.

Регулювальна характеристика – це залежність струму від частоти обертання ротора генератора при незмінному значенні випростаної напруги генератора і заданій величині струму навантаження.

Рідко текучість – здатність розплавленого металу заповнювати порожнину ливарної форми.

Самовільна намагніченість речовини – це відсутність зовнішнього поля, що є найхарактернішою ознакою феромагнетизму.

Синхронний компенсатор – це синхронна машина, призначена для генерування реактивної енергії в мережу.

Спайність – це здатність деяких кристалів розколюватись у результаті удару по специфічним кристалографічним площинам.

Сплав – складна речовина, отримана сплавленням деяких елементів, переважно металевих.

Сталь – сплав заліза з вуглецем з можливими додатками інших елементів.

Твердість – опір матеріалу проникненню іншого, більш твердого тіла. Найбільш поширена характеристика металевих матеріалів, що визначає їх придатність і можливе призначення.

Температура правлення – температура переходу металу з твердого стану до рідкого.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.