Главная | Обратная связь

Поняття і система органів місцевого самоврядування

Тема 10. Органи місцевого самоврядування

План

1. Поняття і система органів місцевого самоврядування.

2. Функції місцевого самоврядування в Україні.

3. Організація роботи представницьких органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

4. Порядок підготовки та проведення сесій місцевих рад.

5. Порядок формування і будова виконавчих комітетів місцевих рад.

Поняття і система органів місцевого самоврядування

Поняття «місцеве самоврядування» відображає комплексне явище, яке має багато значень і характеристик. По-перше, місцеве самовряду­вання можна розглядати як принцип здійснення влади в державі та суспільстві, що передбачає встановлення децентралізованої системи управління, визначення на законодавчому рівні форм взаємодії цент­ральних і місцевих органів влади. По-друге, воно може розглядатися як право громадян самостійно вирішувати питання місцевого значення на певній території, коли держава визнає самостійність місцевого самовря­дування в межах його повноважень і бере на себе обов'язок створюва­ти необхідні умови для їх здійснення. По-третє, місцеве самоврядування можна характеризувати і як форму, спосіб організації влади на місцях, що здійснюється з урахуванням історичних, національних та інших традицій. Загалом можна зробити висновок, що місцеве самоврядування — це система організації і діяльності громадян, яка забезпечує самостійне, під власну відповідальність вирішення питань місцевого значення, управління комунальною власністю, виходячи з інтересів всіх жителів даної тери­торії. Ця система є сукупністю організаційних форм та інститутів пря­мого волевиявлення, виборних та інших органів місцевого самовряду­вання, через які реалізуються принципи та функції місцевого самовря­дування.

Поняття місцевого самоврядування дається в ст. 3 Європейської хартії місцевого самоврядування 1985 року, відповідно до якої воно означає право і спроможність органів місцевого самоврядування в ме­жах закону здійснювати регулювання й управління суттєвою часткою суспільних справ, що належать до їхньої компетенції, в інтересах місце­вого населення.

У Конституції України 1996 року проголошено, що «в Україні ви­знається і гарантується місцеве самоврядування» (ст. 7) і закріплено по­няття місцевого самоврядування як права «територіальної громади — жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України» (ст. 140). Аналіз Наведених положень дає підставу зробити висновок, що місцеве самоврядування як об'єкт конституційно-правового регулювання виступає як засада конституційного ладу України; специфічна форма народовлад­дя; право жителів відповідної територіальної одиниці (територіальної Громади) на самостійне вирішення питань місцевого значення.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» в ст. 2 закріплює більш розширене поняття місцевого самоврядування, яке трактується як гарантоване державою право та реальна здатність тери­торіальної громади — жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста — самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядуван­ня вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і за­конів України.

За Конституцією України право територіальної громади на місцеве самоврядування здійснюється громадою як безпосередньо через різно­манітні форми прямої демократії (місцеві референдуми та вибори, загальні збори тощо), так і через діяльність виборних та інших органів місцевого самоврядування, тобто шляхом представницької демократії. Сукупність різних організаційних форм здійснення місцевого самоврядування утворює систему місцевого самоврядування. Згідно зі ст.5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ця система включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищ­ної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Провідне місце в системі місцевого самоврядування посідають територіальні громади. Вони являють собою жителів, об'єднаних постійним оживанням в межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно - територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

В основі організації місцевого самоврядування важливу роль відігра­ють його принципи. Принципи місцевого самоврядування — це визначені Конституцією України та відповідними законами вихідні засади, що покладені в основу його організації і функціонування і визначають вла­стивості та ознаки місцевого самоврядування. Закріплення в національ­ному законодавстві таких принципів є однією з вимог Європейської хартії місцевого самоврядування, до якої приєдналась Україна. Хартія визначає ряд принципів, за яких усі держави-учасниці повинні будува­ти свої системи місцевого самоврядування.

По-перше, ст. 2 Хартії передбачає, що принцип місцевого самовряду­вання має бути визнаний у національному законодавстві і в міру можливості в конституції. Конституція України проголосила цей принцип у ст. 7. Суть інших принципів полягає в тому, що: 1) місцеве самоврядування становить одну із засад будь-якого демократичного ладу; 2) право громадян брати участь в управлінні публічними справами є загальним демократичним пра­вом і безпосередньо може бути реалізоване на місцевому рівні; 3) з метою забезпечення ефективного і наближеного до громадянина управління ма­ють бути створені органи місцевого самоврядування, наділені реальною владою; 4) органи місцевого самоврядування мають бути створені демокра­тичним шляхом, мати широку автономію щодо своєї компетенції та поряд­ку її здійснення і приймати владні рішення; 5) місцеві органи влади мають володіти відповідними ресурсами, достатніми для здійснення завдань та функцій місцевого самоврядування; 6) права територіальних громад та органів місцевого самоврядування мають бути надійно захищені.

Принципи місцевого самоврядування в Україні, встановлені Кон­ституцією України та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 4), охоплюють всі аспекти організації і функціонування місцевого самоврядування. їх можна поділити на дві групи.

Перша група принципів визначає загальні засади організації та здійснення публічної влади в Україні. Вони закріплені в розділі 1 Кон­ституції України і деякі з них в Законі України «Про місцеве самовря­дування в Україні». До цих принципів можна віднести такі: гуманізм, народовладдя, демократизм, верховенство права, законність.

Друга група відображає принципи місцевого самоврядування як специфічної форми публічної влади. Вони дістали закріплення в Кон­ституції України та в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» відповідно до положень та вимог Європейської хартії місцевого самоврядування. До цієї групи принципів належать такі: гласність, ко­легіальність, поєднання місцевих і державних інтересів, виборність, правова, організаційна та матеріально-фінансова самостійність у межах повноважень, визначених законом, підзвітність та відповідальність пе­ред територіальними громадами їх органів та посадових осіб, державна підтримка та гарантії місцевого самоврядування, судовий захист прав місцевого самоврядування.

Усі ці принципи мають самостійне значення і водночас тісно пов'я­зані між собою. В сукупності вони становлять єдину цілісну систему принципів організації та функціонування місцевого самоврядування.