Главная | Обратная связь

Організація роботи представницьких органів і посадових осіб місцевого самоврядування

Базовим елементом системи місцевого самоврядування в Україні є представницькі органи, до яких належать місцеві ради і органи самоор­ганізації населення. Вони є виборними колегіальними органами, що виражають волю і представляють інтереси всієї територіальної грома­ди чи її частини, мають право приймати від її імені рішення, які діють на певній території. При цьому провідну роль серед представницьких органів місцевого самоврядування виконують місцеві ради, які обира­ються членами громади.

Система місцевих рад закріплена ч. 3,4 ст. 140 Конституції України і ст. 5 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні». Законодавець передбачає обов'язкову дворівневу систему місцевих рад, перший рівень якої становлять сільські, селищні, міські ради, що представляють територіальні громади сіл, селищ, міст і здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самовряду­вання. На другому рівні перебувають обласні й районні ради, що представ­ляють інтереси не обласних та районних громад (адже законодавство на­явності таких громад не визнає), а спільні інтереси територіальних гро­мад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією і законами України або переданих їм сільськими, селищними, міськими радами. Якнеобов'язковий елемент системи можуть розглядатися район­ні в містах ради, передумовами утворення яких є наявність районного поділу в місті та прийняття рішення про необхідність їх формування міською радою чи рішенням міської територіальної громади. Відповідно до ст. 5 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» районні в містах радине є самостійними елементами системи місцевого самоврядування.

Кожна рада має свою будову, внутрішню організаційну структуру, яка поставлена в залежність від статусу місцевої ради. Будова сільських, селищних, міських рад відрізняється від будови районних, обласних рад, певну специфіку має й внутрішньо організаційна структура районних у містах рад. При цьому Закон «Про місцеве самоврядування» в Україні фактично встановив уніфіковану структуру місцевих рад одного рівня, оскільки чітко визначив їх структурні підрозділи й головних посадових осіб. На розсуд місцевої ради, по суті, тільки виноситься питання про необхідність утворення контрольних комісій, підкомісій, робочих груп.

Отже, відповідно до Закону «Про місцеве самоврядування в Укра­їні», структурними елементами сільських, селищних, міських рад є:

1. Сільський, селищний, міський голова, який очолює місцеву раду і є головною посадовою особою відповідної територіальної громади, оби­рається її членами на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки в поряд­ку, визначеному Законом «Про вибори депутатів місцевих рад та сіль­ських, селищних, міських голів». Крім того, згідно з ч. 1 ст. 5 зазначе­ного Закону, він являє собою самостійний елемент системи місцевого
самоврядування.

2. Депутатські групи і фракції, які є добровільними об'єднаннями депутатів місцевих рад. Відповідно до Закону «Про статус депутатів місцевих рад», депутатські групи утворюються для спільної роботи у здійсненні депутатських повноважень у виборчих округах. Депутати місцевої ради об'єднуються в групи за єдністю території їх виборчих округів, спільністю проблем, які вони вирішують, або іншими ознака­ми. Депутатські фракції формуються депутатами на основі єдності по­глядів або партійного членства, однак до їх складу можуть входити і позапартійні депутати, які підтримують політичну спрямованість фракцій. Кількісний склад депутатських об'єднань сільських, селищних рад повинен становити не менше трьох депутатів, а міських рад — не менше п'яти депутатів.

3. Невід'ємним структурним елементом місцевої ради є постійні комісії ради, що утворюються з числа її депутатів для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснен­ня контролю за виконанням рішень ради та її виконкому. Перелік, функціональна спрямованість і порядок організації роботи постійних комісій визначаються регламентом відповідної ради та Положенням про постійні комісії, що затверджується радою. Постійною комісією можуть бути утворені підкомісії і робочі групи.

4. Тимчасові контрольні комісії є органами ради, які обираються з числа її депутатів для здійснення контролю з конкретно визначених радою пи­тань, що належать до повноважень місцевого самоврядування.

5.Секретар сільської, селищної, міської ради обирається радою за пропозицією голови з числа її депутатів на строк повноважень ради і працює на постійній основі.

Структура районної, обласної, районної в місті ради є такою:

1. Голова обласної, районної, районної в місті ради є головною поса­довою особою ради, що обирається відповідною радою з числа депутатів таємним голосуванням строком на чотири роки.

2. Заступник голови районної, обласної, районної в місті ради, який обирається радою за поданням голови з числа депутатів цієї ради шля­хом таємного голосування.

3. Депутатські групи і фракції, кількісний склад яких не повинен бути менше п'яти депутатів.

4. Постійні комісії ради.

5. Тимчасові контрольні комісії.

6. Президія (колегія) ради утворюється на обласному і районному рівні
і являє собою факультативний, дорадчий орган, до складу якого входять
голова ради, його заступник, голови постійних комісій, уповноважені

представники депутатських груп і фракцій. Президія ради попередньо готує узгоджені пропозиції і рекомендації з питань, що виносяться на розгляд ради, і може приймати рішення дорадчого характеру.

Основні сторони соціального призначення представницьких ор­ганів місцевого самоврядування в Україні, в яких втілюються конкретні напрями і види їх діяльності щодо здійснення завдань, визначених Кон­ституцією України, законами України і підзаконними нормативними актами, розкриваються у функціях місцевих рад.

У системі функцій місцевих рад є певна диференціація, тобто сільські, селищні, міські, районні в містах, районні і обласні ради, поряд із загаль­ними, мають окремі функції, які характеризують їх особливий статус в системі місцевих рад. Для усіх місцевих рад характерні, зокрема, представ­ницька, нормотворча, установча, кадрова, контрольна, організаційно-розпорядча функції. З урахуванням сфер діяльності місцевих рад виок­ремлюють: політичну, економічну, соціальну, культурну, екологічну, іде­ологічну функції. Підкреслюючи важливість завдань, які вирішуються радами на територіальному рівні, виокремлюють: функцію забезпечен­ня і охорони прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина, фінансово-бюджетну і матеріально-технічну функції.

Функції місцевих рад у своїй сукупності утворюють складну ди­намічну систему, яка виражає найхарактерніші їх риси: а) представниць­ка функція — сільські, селищні, міські, районні в місті (в разі їх створен­ня) ради представляють інтереси відповідних територіальних громад, районні та обласні ради представляють спільні інтереси територіальних ; громад сіл, селищ, міст; б) нормотворча функція — врегулювання суспіль­них відносин у сфері місцевого самоврядування; в) установча функція — діяльність місцевих рад щодо формування власної структури, утворен­ня виконавчих органів, організацій, установ, допоміжних і консульта­тивних служб; г) кадрова функція — формування персонального складу органів, що створюються місцевими радами, призначення посадових осіб; ґ) організаційно-розпорядча функція — діяльність по вирішенню організаційно-правових питань функціонування місцевих рад та їх ор­ганів, управління об'єктами комунальної власності; прийняття, зміна, скасування актів ненормативного (індивідуального) характеру; д) конт­рольна функція — контроль за діяльністю виконавчих органів рад і їх посадових осіб, органів самоорганізації населення, підприємств, уста-I. нов, організацій; є) економічна функція — діяльність місцевих рад щодо І економічного розвитку відповідних територій; є) соціальна функція — напрямок діяльності місцевих рад щодо соціального захисту населення, реалізації соціальних програм; ж) культурна функція — підтримка різних видів творчості, збереження пам'яток історії, управління закладами культурного призначення; з) екологічна функція — прийняття програм охорони навколишнього природного середовища, регулювання приро­докористування, забезпечення екологічної безпеки, здійснення заходів, направлених на покращення навколишнього природного середовища; и) політична функція —сприяння становленню і розвитку політичної системи суспільства; і) фінансово-бюджетна функція — розробка, прий­няття відповідних бюджетів, здійснення контролю за їх виконанням, виробка і реалізація податкової і фінансової політики; ї) функція забезпе­чення і охорони прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина — організація надання послуг населенню, охорона громадського порядку, забезпечення законності.