 |
|
Узгодження сум податкових зобов'язань, порядок та строки їх сплати
Адміністрування податків
Визначення сум податкових зобов'язань
Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання та подає відповідну податкову звітність. Така сума грошового зобов'язання вважається узгодженою.
В окремих випадках суму грошових зобов'язань визначає контролюючий орган самостійно. До таких випадків належать:
ü не подання в установлені строки податкової декларації платником податків;
ü виявлення за результатами перевірок діяльності платника податків заниження суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках;
ü визнання рішенням суду вини особи в ухиленні від сплати податків;
ü виявлення за результатами перевірок порушень правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів з джерела виплати доходів, в тому числі податковим агентом.
Узгодження сум податкових зобов'язань, порядок та строки їх сплати
Існує два способи узгодження податкових зобов'язань:
1. При самостійному визначенні податкового зобов'язання платником податків - це подання податкової декларації;
2. При визначенні податкового зобов'язання контролюючим органом – завершення процесу листування з платником податків
Податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.
Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність
До податкових декларацій прирівнюються митні декларації для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені Кодексом строки до органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
ü календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
ü календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
ü календарному року - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
ü календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 31 грудня поточного року за звітний;
ü календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені, якщо платник:
ü перебував за межами України;
ü перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;
ü перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;
ü мав обмежену свободу пересування у зв’язку з ув’язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально;
ü був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.
Податкова декларація подається за вибором платника податків в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. (Платники податків, що належать до великих та середніх підприємств).
Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від суми заниження, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
«Самоштраф» не застосовуються, якщо платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації.
Відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть:
ü юридичні особи, постійні представництва нерезидентів, які Кодексом визначені платниками податків, а також їх посадові особи.
ü фізичні особи - платники податків;
ü податкові агенти.
Контролюючий орган узгоджує визначену суму податкового зобов’язання з платником податків через податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги, вручаючи їх особисто платнику або надсилаючи за адресою (місцезнаходженням) рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення-рішення містить розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором разом із передбаченими штрафними санкціями.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, після граничного строку подання податкової декларації.
Суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до/або на день її подання.