Класифікація податків ⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 5
Класифікуються податки за наступними критеріями: за економічною ознакою об'єкта оподаткування: – податки на доходи та прибутки – обов'язкові збори, які стягуються з чистого доходу з фізичних і юридичних осіб в момент його отримання. Безпосередніми об'єктами оподаткування є заробітна плата та інші доходи громадян, прибуток чи валовий дохід підприємства; – податки на споживання – обов'язкові збори, які стягуються в процесі споживання товарів, робіт та послуг, причому їх плата не залежить від результатів фінансово-господарської діяльності, а від розміру споживання. Вони справляються у вигляді непрямих податків; – податки на майно – обов'язкові збори, які стягуються внаслідок наявності конкретного виду майна, що перебуває в приватній, колективній та державних формах власності (податок на нерухоме майно). за економічним змістом (за формою взаємовідносин платника і держави): – прямі податки – обов'язкові платежі, які напряму сплачуються платником до бюджету держави залежно від розміру об'єкта оподаткування. Причому сплата такого податку призводить до вартісного зменшення об'єкта оподаткування (податок з прибутку підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на нерухоме майно, плата за землю); – непрямі податки – обов'язкові платежі, які сплачуються платниками опосередковано через цінові механізми, причому сума податку не зменшує об'єкту оподаткування, а збільшує ціну товару(ПДВ, акцизний податок, мито); за ознакою органів державної влади, які їх встановлюють: – загальнодержавні податки – обов'язкові платежі, які встановлюються найвищими органами влади в державі і є обов'язковими до сплати за єдиними ставками на всій території України. Ці податки можуть формувати дохідну частину як державного, так і місцевого бюджетів; – місцеві податки – обов'язкові платежі, які встановлюються місцевими органами влади і є обов'язковими до сплати за встановленими ставками тільки на певній території. Місцеві податки та збори надходять виключно до місцевих бюджетів. за формою стягнення: – розкладні (розкладкові) податки – обов'язкові платежі, які визначаються як розподілення загальної суми на певну кількість платників (подушні податки). Такі податки широко використовувались на ранній стадії розвитку оподаткування. Їх розмір визначали, виходячи з потреби здійснити конкретні витрати: викупити короля з полону, побудувати захисну стіну тощо. Суми витрат розподілялись між платниками – на кожного платника припадала конкретна сума податку. В теперішній час розкладні податки використовуються рідко, тількив місцевому оподаткуванні; – квотарні (окладні, дольові, кількісні) податки – обов'язкові платежі, які стягуються за певними ставками від чітко визначеного об'єкта оподаткування. На відміну від розкладних, вони виходять не із потреби покриття витрат, а з можливості платника заплатити податок. Дані податки безпосередньо чи непрямо враховують майновий стан платника податку; за способом зарахування податкових надходжень: – закріплені – обов'язкові платежі, які на тривалий період повністю чи частково закріплені як дохідне джерело конкретного бюджету (бюджетів); – регулюючі – обов'язкові платежі, які можуть надходити до різних бюджетів (акцизний збір); відносно до платника: – податки з юридичних осіб (податок на прибуток); – податки з фізичних осіб (податок на доходи фізичних осіб); – змішані (плата за землю); відносно до джерела сплати: – податки, що включаються у валові витрати та собівартість; – податки, що включаються в ціну товару; – податки, що сплачуються з прибутку або капіталу. Види податків і зборів, передбачених податковим кодексом України: – Загальнодержавні податки і збори, встановлені Податковим кодексом 1. податок на прибуток підприємств; 2. податок на доходи фізичних осіб; 3. податок на додану вартість; 4. акцизний податок; 5. збір за першу реєстрацію транспортного засобу; 6. екологічний податок; 7. рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України; 8. рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні; 9. плата за користування надрами; 10. плата за землю; 11. збір за користування радіочастотним ресурсом України; 12. збір за спеціальне використання води; 13. збір за спеціальне використання лісових ресурсів; 14. фіксований сільськогосподарський податок; 15. збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства (застосовується до 31 грудня 2014 року); 16. мито; 17. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками; 18. збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|