Здавалка
Главная | Обратная связь

Охорона праці жінок



Тема 1.3 ОХОРОНА ПРАЦІ ЖІНОК, НЕПОВНОЛІТНІХ, ТА ІНВАЛІДІВ

 

Лекція 2 години

 

Навчальні питання лекції:

1. Охорона праці жінок.

2. Охорона праці неповнолітніх.

3. Охорона праці інвалідів..

 

Література:

1. Законодавство України про охорону праці // Збірник нормативних актів. – том 1. – РВО “Поліграфкнига”. – К, 1995.

2. Законодавство України про охорону праці // Збірник нормативних актів. – том 3. – РВО “Поліграфкнига”. – К, 1995.

3. Законодавство України про охорону праці // Збірник нормативних актів. – том 4. – РВО “Поліграфкнига”. – К, 1995.

 

 

МЕТОДИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ЛЕКЦІЇ

 

Вступ

 

Статті 10, 11 і 12 Закону України “Про охорону праці” передбачають захист охорони праці жінок неповнолітніх та інвалідів.

Порядок трудової діяльності цих категорій громадян визначається відповідними Положеннями, а саме:

“Перелік важких робіт та робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок” – наказ Міністерства охорони здоров’я від 29 грудня 1993 р. № 256 (зареєстроване в Мін’юсті України за №51/260 від 30 березня 1993 р.).

“Перелік важких робіт та робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх” – наказ Мін.Охорон.Здоров’я від 31.03.94р. №46 (зареєстроване в Мін’юсті за № 176/385 від 28 липня 1994 р.)

“Положення про робоче місце інвалідів, та про порядок їх працевлаштування” (постанова Кабміну України від 3.05.95р №314).

Саме ці законодавчі акти визначають порядок застосування праці жінок, неповнолітніх, та інвалідів у виробничій діяльності суспільства.

 

Охорона праці жінок

 

Згідно ст.10 Закону України “Про охорону праці” та ст.174 КЗпП забороняється застосування праці жінок:

– на роботах із шкідливими і важкими умовами праці;

– на підземних роботах (крім нефізичних робіт або робіт по санітарному та побутовому обслуговуванню);

– на роботах, пов’язаних з підійманням та переміщенням речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.

 

Перелік важких робіт та робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок затверджений наказом Міністра охорони здоров’я від 29 грудня 1993 р. №256.

Даний перелік складається з 2-х розділів:

І розділ– містить перелік робіт, на яких забороняється праця жінок з часу введення даного переліку (з 29 грудня 1993 р.);

ІІ розділ –містить перелік робіт, на яких допускається праця жінок до особливої заборони (до створення необхідних на це економічних і технічних умов).

При забороні таким чином праці жінок та звільнені їх з даних робот, їм забезпечується:

– збереження безперервного трудового стажу (до працевлаштування на іншу роботу на протязі 6 місяців);

– збереження середнього заробітку від попередньої роботи на час перенавчання або перекваліфікації (але не більше ніж 6 місяців);

– збереження права користування відомчим житлом та дитячими дошкільними закладами за місцем попередньої роботи.

 

Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками установлені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 р. за № 241, та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 р. за № 194.

Згідно з положеннями даних законодавчих актів жінкам дозволяється:

· Періодичне підіймання і переміщення вантажів при чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину) – до 10 кг.

· Постійне підіймання і переміщення вантажів протягом робочої зміни – до 7 кг.

· Сумарна вага вантажу, що переміщується жінкою протягом кожної години робочої зміни не повинна перевищувати:

– з робочої поверхні – 350 кг,(робочий рівень конвеєра, стола, верстата згідно з ГОСТом 12.2.032-78 та 12.2.033-78).

– з підлоги – 175 кг.

При цьому, у вагу вантажу, що переміщується жінками, включається вага тари і упаковки, а при переміщенні вантажу на візках – то докладне до нього зусилля не повинно перевищувати 10 кг.

Особлива увага надається охороні праці вагітних жінок та жінок, які мають неповнолітніх дітей. Для них вводиться

Ø максимально сприятливий режим праці і відпочинку;

Ø обмеження праці в нічний час;

Ø перевід жінки під час вагітності на більш легку роботу;

Ø заборона притягнення вагітних жінок до нічних і надурочних робіт, та робіт у вихідні дні і направляти їх у відрядження;

Ø надаються оплачувані відпустки по вагітності і при пологах:

70 днів –до пологів;

56 днів –після пологів, (або 70 днів –при ускладненні пологів чи народжені 2-х і більше дітей).

Ø надаються перерви для годування дітей віком до 1, 5 року (на 30 хв);

Ø надання вагітним жінкам та жінкам з дітьми до 14 років путівок до санаторію або будинку відпочинку з матеріальною допомогою;

Ø надання жінкам, що мають дітей до 15-ти річного віку, додаткової відпустки протягом 5 днів на рік.

На підприємствах, де переважно працюють жінки, організовуються дитячі ясла і дитячі садки, а також кімнати для годування грудних дітей і кімнати особливої гігієни жінки.

Важливим значенням в охороні праці жінок є заборона у відмові їм в прийомі на роботу або у звільнені їх з роботи по мотивам, пов’язаним з вагітністю, годуванням дитини, та за інших подібних причин.

 

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.