 |
|
Зчеплення автомобіля ВАЗ-2115 з механічним тросовим приводом.
Тема 20: Зчеплення
Зчеплення служить для короткочасного роз'єднання двигуна і трансмісії при перемиканні передач і плавного їх з’єднання при рушанні автомобіля з місця.
На автомобілях використовують фрикційне зчеплення. Робота такого зчеплення грунтується на використанні сил тертя. В якості поверхонь, що труться, служать диски, виготовлені з матеріалу з високим коефіцієнтом тертя. Залежно від передаваного крутного моменту, необхідно застосовувати різне число фрикційних елементів, тому зчеплення може бути одно- і дводисковим.
Однодискове зчеплення (мал. 20.1, а). Ведучий (натискний) диск 1 сполучений з маховиком 5, а ведений диск 4 посаджений на валу 10 коробок передач. Маховик виконує одночасно функцію ведучого диска.
Між натискним диском і кожухом зчеплення (опорним диском) по колу розміщені пружини 3, що затискають ведений диск між натискним диском і маховиком. В результаті тертя, що виникає між ними, крутний момент передається від двигуна на ведучий вал коробки передач.
Рисунок 20.1 - Зчеплення
а - принципова схема; б - будова однодискового зчеплення; 1 - ведучий диск; 2 - кожух; 3 - нажимная пружина; 4 - ведений диск; 5 - маховик; 6 - відтискний важіль; 7 - вижимний підшипник; 8 - вилка вимикання зчеплення; 9 - педаль; 10 - ведучий вал коробки передач; 11 - вилка відтискного важеля; 12 - регулювальна гайка; 13 - фрикційна накладка веденого диска; 14 - маточина ведомого диска; 15 - пружина демпфера; 16 - пластина демпфера; А - палець; Б - прилив; В - вікно кожуха
Зчеплення керується механізмом вимикання. Вижимний підшипник 7 переміщується за допомогою вилки і тяги від педалі 9. Підшипник натискає на внутрішні кінці важелів 6, а зовнішні ; відводять натискний диск від веденого, і зчеплення вимикається. Коли педаль відпускають, натискний диск під дією пружин 3 притискає ведений диск до маховика - зчеплення вмикається. Плавність вмикання забезпечується за рахунок початкового проковзування дисків до моменту повного притиснення одного до іншого. Таке зчеплення називають сухим, постійно замкнутим. Ведучу частину однодискового зчеплення(мал. 20.1, б) складають кожух 2 і натискний(ведучий) диск 1, приливи якого щільно входять в три прямокутні вікна В кожуха. Крутний момент двигуна, передається від маховика через болти кріплення до кожуха, а через нього – до натискного диска.
Веденою частиною зчеплення служить ведений диск 4 з приклепаними до нього з обох боків кільцевими фрикційними накладками 13 з пресованої азбестової крихти для збільшення тертя між дисками при включеному зчепленні. Щоб уникнути поломок і запобігання передачі кутових коливань від двигуна на вали трансмісії в зчепленні передбачений гаситель кутових (крутильних) коливань - демпфер. Він є маточиною 14, у вікна якої і вікна веденого диска закладені спіральні пружини, передавальні обертання від диска на маточину. Для плавного включення зчеплення, при поступовому відпуску педалі, між задньою частиною веденого диска і фрикційною накладкою приклепані хвилясті пружинні пластини 16. При включенні зчеплення вони поступово випрямляються, і тертя між веденим диском і робочими поверхнями ведучого диска і маховика плавно збільшується.
Однодискові фрикційні зчеплення (мал. 20.2, а) широко застосовуються на вітчизняних автомобілях. Ведений диск 1 затиснутий між натискним диском 11 і маховиком 2 пружинами 3.
При включенні зчеплення натискний диск відводиться від маховика за допомогою віджимних важелів 7, вижимного підшипника 4 і вилки 6.
Рисунок 20.2 - Однодискове (а) і дводискове (б) зчеплення:
1 - ведений диск; 2 - маховик; 3 - нажимная пружина; 4 - вижимний підшипник; 5 - ведучий вал коробки передач; 6 - вилка виключення зчеплення; 7 - відтискний важіль; 8 - тяга регулювальна; 9 - вилка відтискного важеля; 10 - кожух; 11 - нажимной диск; 12 - важільний механізм; 13 - проміжний ведений диск; 14 - шланг для змащування підшипника; 15 - упорне кільце
Дводискове зчеплення. На відміну від однодискового двухдисковое зчеплення(мал. 20.2, б) має два ведених і два ведучих диски: проміжний ведучий 13 і натискний 11, встановлених почергово.
Число ведених дисків більше за один збільшує поверхню тертя при передачі великих моментів. Маточини ведених дисків 1 поміщені на шліци валу 5, який одночасно є валом коробки передач. Передній кінець валу спирається на кульковий підшипник, встановлений у виточці колінчастого вала.
Ведені диски зчеплення затиснуті між торцевими поверхнями маховика і ведучих дисків циліндричними пружинами 3, які рівномірно розташовані в кожусі.
Проміжний ведений диск 13 має важільний механізм 12, який автоматично встановлює диск в середнє положення при виключенні зчеплення.
Відтискні важелі 7 прикріплені до кожуха вилками і гайками. Зовнішні кінці важелів шарнірно сполучені з натискним диском 11, а внутрішні - з кільцем 15. Педаль зчеплення пов'язана з підшипником через вилку 6 вимикання, важелі і тягу.
При натисненні на педаль підшипник 4 перемістить вперед кільце з внутрішніми кінцями відтискних важелів, а зовнішні кінці важелів 7 відведуть назад натискний диск 11. Під дією важільного механізму 12 проміжний ведений диск 13 відійде від маховика і нажимного диска, обертання на ведені диски від колінчатого валу передаватися не буде.
Для керування вимиканням зчеплення застосовується механізм вимикання, що може мати механічний (тросовий) і гідравлічний приводи.
По черзі розглянемо зчеплення автомобілів ВАЗ з гідравлічним і механічним приводами вимикання.
Зчеплення ВАЗ-2107 з гідравлічним приводом.
На автомобілі ВАЗ-2106 застосовується сухе, однодискове зчеплення з демпфером (гасителем крутильних коливань) і центральною діафрагмовою натискною пружиною і гідравлічним приводом.
Зчепленняскладається з двох основних частин: веденої і ведучої. До веденої частини зчеплення відноситься ведений диск у зборі з фрикційними накладками і демпфером (гасителем крутильних коливань). До ведучої частини зчеплення відноситься натискний диск у зборі з кожухом , діафрагмовою натискною пружиною і упорним фланцем . Ведена і ведуча частини зчеплення разом з маховиком розміщені всередині алюмінієвого картера . Картер зчеплення переднім торцем кріпиться на болтах до заднього торця блоку циліндрів і між ними встановлена штампована кришка картера зчеплення. До заднього торця картера зчеплення кріпиться на шпильках картер коробки передач.
Ведений дискзчеплення складається з диска і маточини , що переміщується по шліцах первинного вала коробки передач. Ведений диск виконаний зі сталі і має прорізи, що поділяють його на дев'ять пелюстків. Кожна фрикційна накладка приклепана до пелюсток веденого диска дев'ятьма заклепками. Заклепки, що утримують свою накладку, потопають у ній голівками, а стержні заклепок розклепані з сторони веденого диска в спеціальних отворах протилежної накладки. При включеному зчеплннні відомий диск затиснутий між маховиком і натискним диском діафрагмовою натискною пружиною і крутний момент від маховика передається на фрикційні накладки , далі через демпфер (гаситель крутильних коливань) до маточини веденого диска.
Демпфер служить для зниження крутильних коливань колінвала при передачі крутного моменту на коробку передач і для зменшення пікових напруг в елементах трансмісії, що виникають при різкій зміні швидкісного режиму. Демпфер складається з пружної муфти із шістьма пружинами і фрикційного еліемента. Останній складається з двох фрикційних кілець , між поверхнями яких затиснутий фланець маточини і кільцевої пружинної шайби , що спирається на кільце , стискаючи фрикційні кільця для забезпечення необхідного моменту тертя. Фрикційний елемент демпфера має визначений момент тертя, у результаті якого виключаються резонансні коливання і частина енергії, що поглинається, крутильних коливань перетворюється в теплову. Демпферні пружини мають неоднакову твердість трьох типів і попарно розташований друг проти друга. Установка пружин різних типів твердості розширює характеристику демпфера, як поглинача крутильних коливань, збільшує робочу зону дії демпфера. Фланець маточини має шість прямокутних вікон для установки попередньо стиснутих пружин демпфера і три розміщених по окружності П - подібні вирізи для проходу заклепок упорів демпфера. Заклепки-упори з’єднують диск з передньою і задньою пластинами демпфера і є обмежувачами дії пружного елемента демпфера. При зміні передаючого крутного моменту, відбуваються кутові переміщення веденого диска відносно його маточини; напрямку цих переміщень взаємно протилежні, тому демпферні пружини, через які передається обертання, стискуючись і розтискаючись, поглинають частина енергії крутильних коливань.
Рисунок 20.3 – Зчеплення ВАЗ-2107
1. Натискна пружина;
2. Фрикційні накладки веденого диска;
3. Заклепка натискної пружини;
4. Ведений диск;
5. Заклепка-упор гасителя крутильних коливань;
6. Передня пластина демпфера;
7. Задня пластина демпфера;
8. Маточина веденого диска;
9. Пружина демпфера;
10. Натискний диск;
11. Маховик:
12. Кожух зчеплення;
13. Картер зчеплення
14. Первинний вал коробки передач;
15. Пластина з'єднуючий натискний диск із кожухом зчеплення;
16. Фіксатор натискної пружини;
17. Кільце натискної пружини;
18. Сполучна пластина упорного фланця і кожуха зчеплення;
19. Фрикційне кільце упорного фланця;
20. Заклепка сполучної пластини;
21. Упорний фланець натискної пружини;
22. Підшипник вимикання зчеплення;
23. Сполучна пружина вилки і муфти підшипника;
24. Муфта підшипника вимикання зчеплення;
25. Фрикційні кільця демпфера;
26. Опорне кільце пружинної шайби;
27. Пружинна шайба демпфера;
28. Кульова опора вилки вимикання зчеплення;
29. Пружина вилки вимикання зчеплення;
30. Штовхач вилки вимикання зчеплення;
31. Вилка вимикання зчеплення;
32. Робочий циліндр вимикання зчеплення;
33. Відтяжна пружина вилки вимикання зчеплення.
Чавунний натискний диск і діафрагмова натискна пружина розміщені в штампованому сталевому кожусі , закріпленому на маховику шістьма болтами. Кожух зчеплення центрується щодо маховика трьома штифтами, розташованими через 1200. Натискний диск з'єднаний з кожухом трьома тангенціально розташованими сталевими пластинами, що працюють при передачі крутного моменту від маховика до натискного диска на розтягання. Завдяки пружним властивостям пластин натискний диск може переміщатися в подовжньому напрямку: до маховика при включенні зчеплення, від маховика при вимиканні зчеплення. Натискна пружина , виготовлена з листової пружинної сталі, створює необхідне зусилля, що притискає ведений диск. Два кільця служать опорами для натискної пружини , у такий спосіб пружина має можливість перегинатися щодо кілець, що закріплені на кожусі зчеплення дев'ятьма ступінчатими заклепками . Три фіксатори охоплюють натискну пружину і забезпечують відхід натискного диска разом з натискною пружиною при вимиканні зчеплення. Внутрішня частина пружини має пелюстки, утворені радіальними прорізами. Пелюстки пружини працюють як важелі вимикання зчеплення, взаємодіючи з упорним фланцем , що переміщається в осьовому напрямку під дією муфти вимикання зчеплення . Упорний фланець із фрикційним кільцем постійно притиснутий до пелюстків натискної пружини сполучними пластинами . Зчеплення вимикається під дією штовхача, що упирається у вилку , що повертається відносно кульової опори і зміщає муфту вимикання зчеплення по направляючій втулці до маховика; підшипник муфти притискається до фрикційного кільця упорного фланця і викликає переміщення пелюстків натискної пружини. На упорні виступи муфти спирається вилка і притискається до них сполучною пружиною . Вилка закріплюється на кульовій опорі пружиною . Для запобігання проникнення пилу і бруду в картер зчеплення вікно в картері, що служить для проходу вилки, закритий гумовим чохлом.
Для керування зчепленням на автомобілі ВАЗ-2107 застосовується гідравлічний привід з підвісною педаллю і сервопружиною на педалі, головним і робочим гідравлічними циліндрами, з'єднаними трубопроводом. Гідравлічний привод зчеплення має високий коефіцієнт корисної дії, простотою технічного обслуговування і забезпечує плавне включення зчеплення, що знижує динамічні навантаження в трансмісії і підвищує комфортність їзди на автомобілі. У гідравлічній системі застосовується гальмова рідина "Роса" у кількості 0,19 л. Повний хід педалі зчеплення, навмисний по середині площадки педалі, складає 140 мм, а вільний - 25-35 мм. Педаль зчеплення установлена в кронштейні педалей зчеплення і гальма на осі . На цій же осі кріпиться і педаль гальма , між педалями встановлена дистанційна втулка . Усередині маточини педалей установлено внутрішні втулки і пластмасові зовнішні втулки , що у процесі експлуатації не вимагають змащення. Педаль зчеплення утримується у вихідному положенні відтяжний пружиною і притискається до обмежувального гвинта з гумовим буфером. З педаллю шарнірно зв'язаний штовхач, сферичний кінець якого стикається з поршнем головного циліндра . Легке зіткнення штовхача з поршнем з зазором 0,1-0,5 мм відповідає ходу педалі 0,4-2 мм і регулюється гвинтом . Даний зазор дозволяє при виключеному зчепленні поршневі головного циліндра під дією пружини упертися в стопорне кільце, тобто зайняти крайнє положення, при якому відбувається сполучення робочої порожнини головного циліндра з бачком через пропускний отвір.
Сервопружиназ'єднується з педаллю гачком ; призначення сервопружини - зменшувати зусилля, прикладається на педаль при вимиканні зчеплення. Кронштейн кріпиться до щитка передка кузова. До кронштейна кріпляться з боку моторного відсіку головний циліндр приводу вимикання зчеплення і кронштейн у зборі з вакуумним підсилювачем і головним циліндром приводи гальм. Корпус головного циліндра приводу вимикання зчеплення виготовлений з чавуну. Передня сторона корпуса закрита пробкою з мідною прокладкою, задня сторона захищена від пилу і бруду гумовим ковпачком . Зверху в одному з припливів корпуса установлений штуцер для з'єднання головного циліндра з бачком при допомозі гнучкого шланга; штуцер ущільнюється прокладкою і кріпиться стопорною шайбою . У бачку установлений гумовий відбивач пробки . При зниженні рівня рідини тиск повітря над відбивачем усуває створюване в бачку розрідження, одночасно відбивач захищає рідину від засмічення. У іншому припливі корпуса кріпиться металічна трубка, що є частиною трубопроводу, з’єднуючого головний і робочий циліндри приводу вимикання зчеплення. Друга частина трубопроводу, що з'єднує головний і робочий циліндри, виконана з гумового гнучкого шланга з металічними наконечниками. Усередині корпуса розміщено поршні і пружину. Між поршнями знаходиться ущільнювач , така конструкція знижує радіальні навантаження на поршень при впливі штовхача і дозволяє попередити витікання рідини з циліндра за рахунок стиску ущільнювального кільця поршнями. За поршнем розташована робоча порожнина циліндра, на виході з'єднана трубопроводом з робочим циліндром приводу вимикання зчеплення і сполучена з бачком через перепускний отвір, штуцер і шланг. У канавці поршня установлено ще одне ущільнювальне кільце переднє, котре ущільнює робочу порожнину циліндра при вимиканні зчеплення і виконує роль клапана в головному циліндрі при включенні зчеплення (відпусканні педалі). При відпусканні педалі зчеплення поршні головного циліндра переміщаються до упора в стопорне кільце під дією пружини . При різкому відпусканні педалі рідина, що повертається з робочого циліндра в головний, не встигає заповнити простір, що звільняється поршнем, і в робочій порожнині створюється розрідження. Під дією розрідження рідина через впускний отвір протікає в зазор у канавці по задньому торцю переднього кільця і далі через отвори в поршні протікає в робочу порожнину. Далі, у міру надходження рідини з робочого циліндра по трубопроводу, надлишки рідини витісняються з робочої порожнини через пропускний отвір у бачок . Чавунний корпус робочого циліндра кріпиться двома болтами до картера зчеплення з лівої сторони. Усередині корпуса знаходяться поршень із двома ущільнювальними кільцями , переднє кільце підгорнуте пружиною через опорну тарілку , що поліпшує його контакт із дзеркалом циліндра, і отже, ущільнення циліндра, особливо при відсутності тиску в системі, коли зчеплення включене. Пружина утримується на поршні опорної шайбою і стопориться кільцем . У поршні виконане осьовий отвір і радіальні отвори, через які передається тиск рідини на переднє ущільнювальне кільце, тим самим кільце ще щільніше притискається до дзеркала циліндра. У поглиблення поршня упирається штовхач , постійно притиснутий відтяжною пружиною муфти вимикання зчеплення. Довжина штовхача регулюється гайкою і контриться гайкою . У передню частину корпуса циліндра укручена пробка , ущільнена прокладкою, у пробку кріпиться наконечник гумового гнучкого шланга, через який рідина надходить у робочий циліндр. У верхній частині корпуса робітника циліндра виконаний приплив, у який вкручений штуцер для видалення повітря із системи.
Рисунок 20.4 – Привід вимикання зчеплення ВАЗ-2107
1. Головний циліндр приводу вимикання зчеплення;
2. Головний циліндр приводу гальм;
3. Вакуумний підсилювач;
4. Кронштейн педалей зчеплення і гальма;
5. Внутрішні втулки педалей зчеплення і гальма;
6. Гачок сервопружини;
7. Дистанційна втулка;
8. Вісь педалей;
9. Зовнішні втулки педалей зчеплення і гальма;
10. Відтяжна пружина педалі гальма:
11. Сервопружина:
12. Пробка бачка;
13. Відбивач пробки;
14. Бачок головного циліндра;
15. Педаль гальма;
16. Відтяжна пружина педалі зчеплення;
17. Обмежувальний гвинт ходу педалі зчеплення;
18. Педаль зчеплення;
19. Пластина відтяжної пружини педалі зчеплення;
20. Штовхач:
21. Пробка корпуса головного циліндра;
22. Корпус головного циліндра;
23. Пружина поршня;
24. Поршень головного циліндра;
25. Стопорна шайба:
26. Штуцер;
27. Прокладка штуцера;
28. Ущільнювач:
29. Поршень штовхача:
30. Стопорне кільце;
31. Захисний ковпачок;
32. Маховик;
33. Ведений диск;
34. Натискний диск;
35. Натискна пружина;
36. Кожух зчеплення;
37. Підшипник вимикання зчеплення;
38. Первинний вал коробки передач;
39. Пробка корпуса робочого циліндра;
40. Штуцер;
41. Корпус робочого циліндра;
42. Штовхальник вилки вимикання зчеплення;
43. Поршень;
44. Опорна тарілка пружини поршня;
45. Пружина;
46. Опорна шайба пружини;
47. Кульова опора вилки вимикання зчеплення;
48. Качана вимикання зчеплення;
49. Регулювальна гайка;
50. Контргайка;
51. Фіксатор натискної пружини;
52. Схема дії гідроприводу зчеплення.
Робота приводу вимикання зчеплення . Для вимикання зчеплення необхідно натиснути на педаль , при цьому штовхач просуває вперед поршні , стискаючи пружину . Як тільки переднє ущільнювальне кільце перекриє пропускний отвір, у робочій порожнині головного циліндра створюється тиск, і рідина по трубопроводу проходить у робочий циліндр, переміщаючи поршень з штовхачем. Зусилля від штовхача передається вилці , що, повертаючи відносно кульової опори , переміщає муфту вимикання зчеплення з підшипником убік маховика. Спочатку зникає зазор між підшипником і фрикційним кільцем упорного фланця натискної пружини . Цей зазор, що відповідає вільному ходу педалі зчеплення, повинний бути 2 мм і регулюється зміною довжини штовхача шляхом відкручування або закручування гайки при ослабленій контргайці . Потім при подальшому натисканні на педаль зчеплення відбувається її робочий хід, при якому спільно переміщаються муфта вимикання зчеплення і упорний фланець натискної пружини . При цьому натискна пружина деформується (повертається) відносно опорних кілець, і зовнішня кромка натискної пружини відводить за фіксатори натискний диск від веденого диска . Зчеплення виключається і передача крутного моменту від маховика до первинного вала коробки передач припиняється. При включенні зчеплення всі деталі переміщаються в зворотній послідовності, і рідина перетікає з робочого циліндра в головний циліндр.
Зчеплення автомобіля ВАЗ-2115 з механічним тросовим приводом.
Зчеплення кріпиться на маховику 7 шістьма болтами і трьома установочними штифтами, які центрують зчеплення відносно маховика. Воно закривається алюмінієвим картером 1, що кріпиться до блоку двигуна. З боку двигуна картер зчеплення закривається верхньою й нижньою кришками. У верхньої кришки є шкала 9 з поділками, а на маховику є мітка, по яких установлюють і перевіряють момент запалювання. З цією метою на картері виконаний оглядовий люк. В отвір нижнього приливу картера зчеплення запресовано втулку 2, на яку опирається нижній кінець вилки 3 вимикання зчеплення. Верхній кінець вилки заходить у пластмасову втулку 17. Важіль вилки виходить через люк назовні і з'єднується із тросом привода вимикання зчеплення. На виході важіль вилки ущільнюється захисним чохлом 18. У картері зчеплення виконані гнізда під підшипники первинного й вторинного валів коробки передач. Підшипник 15 первинного вала герметизується сальником 14. До внутрішнього торця гнізда цього підшипника кріпиться болтами напрямна втулка 14 муфти 29 підшипника вимикання зчеплення. Привідна частина зчеплення, що складається з кожуха , натискного диска 8 і натискної пружини 5, виконана нероз'ємним вузлом й має жорстке з'єднання з маховиком. Ця частина зчеплення призначена для передачі крутного моменту на ведену частину зчеплення. Кожух зчеплення відштампований зі спеціальної сталі. До нього заклепками кріпляться три пари пружних пластин 28, що з'єднують кожух зчеплення з натискним диском 8. Такий пружний зв'язок забезпечує передачу крутного моменту від кожуха зчеплення на натискний диск й осьове переміщення натискного диска в кожусі при вимиканні зчеплення. Крім того, за рахунок пружності сполучних пластин натискний диск відділяється від веденого диска при вимиканні зчеплення. У гніздах кожуха приварені опорні кільця 12 круглого перерізу. Вони є опорами для натискної пружини 5, відносно яких відбувається її прогин при вимиканні зчеплення. Натискний диск 8 чавунний, має три припливи, через отвори яких проходять заклепки кріплення пружних пластин 28. З сторони кожуха зчеплення на натискному диску виконані заглиблення для вентиляції зчеплення й кільцевий виступ, на який давить зовнішня кромка натискної пружини. Натискна пружина 5 відштампована з листової сталі, має форму усіченого конуса. Радіальні прорізи, що ділять пружину на дванадцять секторів, утворюють на поверхні пружини пелюстки, що працюють як важелі вимикання зчеплення. Прорізи на периферії переходять у фігурні отвори, у які при зборці заходять виступи кожуха зчеплень, після чого кінці їх загинаються на 100-1100. При цьому пружина міститься між опорними кільцями 12. Кінці пелюстків у місці контакту з підшипником вимикання зчеплення загнуті до закруглення. Натискна пружина фосфатована й піддається піскоструминній обробці.
Рисунок 20.5 – Зчеплення ВАЗ-2115
1. Картер зчеплення;
2. Опорна втулка вала вилки вимикання зчеплення;
3. Вилка вимикання зчеплення;
4. Підшипник вимикання зчеплення;
5. Натискна пружина;
6. Ведений диск;
7. Маховик;
8. Натискний диск;
9. Шкала для перевірки моменту запалювання;
10. Болт кріплення зчеплення до маховика;
11. Кожух зчеплення;
12. Опорні кільця натискної пружини;
13. Напрямна втулка муфти підшипника вимикання зчеплення;
14. Сальник первинного вала коробки передач;
15. Підшипник первинного вала;
16. Первинний вал;
17. Втулка вала вилки вимикання зчеплення;
18. Захисний чохол вилки вимикання зчеплення;
19. Фрикційні накладки веденого диска;
20. Передня пластина демпфера;
21. Фрикційні кільця демпфера;
22. Маточина веденого диска;
23. Упор демпфера;
24. Задня пластина демпфера;
25. Пружина демпфера;
26. Опорне кільце пружинної шайби;
27. Пружинна шайба демпфера;
28. Пластина, що з'єднує кожух зчеплення з натискним диском;
29. Муфта підшипника вимикання зчеплення;
30. Сполучна пружина вилки й муфти підшипника вимикання зчеплення.
Ведена частина зчеплення складається з веденого диска 6 у зборі із фрикційними накладками 19 і гасителем крутильних коливань (демпфером). Ведена частина розміщена на шліцах первинного вала коробки передач і, приймаючи крутний момент від деталей провідної частини, передає його на вал 16. Ведений диск сталевий з фігурними прорізами, що ділять його на вісім пелюстків, загнутих у різні сторони. Це надає хвилеподібну форму робочої поверхні диска. До пелюстків веденого диска незалежно друг від друга приклепані сталевими заклепками фрикційні накладки 19. Головки заклепок потопають в отворах накладок, а їхні стержні розклепані з боку диска через отвори протилежної накладки. Таким чином, до кожного пелюстка приклепані обидві накладки, кожна своєю заклепкою. Таке кріплення накладок зберігає хвилеподібну поверхню веденого диска, а це забезпечує плавне включення зчеплення, тому що ведений диск стає плоским поступово, у міру збільшення зусилля притиснення його до поверхні маховика. При цьому ведений диск спочатку прослизає відносно поверхонь маховика й натискного диска, і передаваний крутний момент зростає поступово. Це охороняє деталі трансмісії від перевантажень і забезпечує плавне рушання з місця. Із цією же метою, а також для гасіння крутильних коливань, ведений диск з'єднується з маточиною 22 через деталі гасителя крутильних коливань, які забезпечують пружний зв'язок між ними. У фланці маточини виконані шість прямокутних вікон і три підковоподібних вирізи. Через них проходять упори 23 гасителя, котрі з'єднують передню 20 і задню 24 пластини демпфера з веденим диском. У пластинах демпфера і у веденому диску, як й у маточині, є прямокутні вікна, у яких розташовані три пари пружин 25 різної пружності й кольору пофарбування. Пружини однакових кольорів розташовані одна проти другої. Застосування пружин різної й певної пружності розширює зону дії демпфера й забезпечує потрібну характеристику його роботи. По обидва боки фланця встановлені фрикційні кільця 21, одне сталеве, інше з фрикційного матеріалу. Пружинна шайба 27 демпфера через опорне кільце 26 створює постійний момент тертя між поверхнями фрикційних кілець і маточини. Вимикання зчеплення здійснюється через механічний привід, зусилля від якого через важіль вилки 3 передається на муфту 29 підшипника вимикання зчеплення. Муфта 29 у зборі з підшипником 4 розташована на напрямній втулці 13. До виступів муфти притискається пружиною 30 вилка 3 вимикання зчеплення.
Рисунок 20.6 – Привод вимикання зчеплення ВАЗ-2115
1. Педаль зчеплення:
2. Трос;
3. Обойма гумового буфера троса;
4. Верхній наконечник оболонки троса;
5. Оболонка троса;
6. Нижній наконечник оболонки троса;
7. Кронштейн кріплення нижнього наконечника троса;
8. Пластина кріплення наконечника троса;
9. Захисний чохол;
10. Повідець троса;
11. Регулювальні гайки;
12. Вакуумний підсилювач;
13. Головний циліндр гідроприводу гальм;
14. Бачок головного циліндра;
15. Кронштейн вакуумного підсилювача;
16. Кронштейн педалей зчеплення й гальма;
17. Стопорна скоба;
18. Вісь педалей;
19. Відтяжна пружина педалі гальма;
20. Відтяжна пружина педалі зчеплення;
21. Дистанційна втулка;
22. Педаль гальма.
Привод зчеплення механічний - тросовий. Педалі зчеплення й гальма підвішені до кронштейна 16 на загальній осі 18. Кронштейн педалей приварений до щитка передка й до коробки повітропритоку. Кожна з педалей установлена на осі на двох пластмасових втулках, установлених у маточинах педалей. Між педаллю гальма й щокою кронштейна на осі встановлена пластмасова дистанційна втулка 21. Педаль зчеплення розташована на осі між щокою кронштейна й упорною шайбою, установленої під головку осі педалей. Вісь утримується в кронштейні стопорною скобою 17. Верхній кінець педалі з'єднується пальцем із тросом 2, що розташований в оболонці 5, по двох кінцях якої закріплені наконечники. Верхній наконечник 4 розташований у гумовому буфері, а він, у свою чергу, у сталевій обоймі 3. Буфер упирається торцем у гніздо передка кузова, а хвостовик буфера заходить в отвір передка, чим забезпечується фіксація буфера в гнізді. Нижній наконечник 6 оболонки троса затиснутий в гнізді кронштейна 7 коробки передач двома гайками 11 і фіксується пластиною 8. Гайками 11 регулюється хід педалі. Кінець троса з'єднується з повідцем 10, у проріз якого заходить гачок важеля вилки вимикання зчеплення. Гачок важеля охоплює палець повідця. Оголена частина троса закривається захисним чохлом 9. Робота зчеплення. Зчеплення постійно замкнутого типу, тобто постійно включено. При цьому педаль 1 зчеплення відтягається у вихідне положення пружиною 19 до упору підшипника вимикання зчеплення в пелюстки натискної пружини. Ведений диск під дією зусилля натискної пружини затискається між поверхнями маховика й натискного диска. За рахунок сил тертя між поверхнями дисків крутний момент від маховика й натискного диска передається на ведений диск й через деталі демпфера на маточину веденого диска і на первинний вал коробки передач. Для вимикання зчеплення натискають на педаль 1, що повертається на осі 18 і верхнім плечем тягне за собою трос. Переміщаючись в оболонці, трос через повідець і важіль повертає вилку вимикання зчеплення. Вилка переміщує по напрямній втулці муфту з підшипником вимикання зчеплення, що давить на пелюстки натискний пружини, і вона прогинається на опорних кільцях кожуха. При цьому зовнішня кромка пружини перестає давити на натискний диск і ведений диск небагато відходить від поверхні маховика. Передача крутного моменту на ведений диск припиняється. Внаслідок тросового привода зменшується повний хід педалі зчеплення й забезпечується більше чітке вимикання зчеплення, за рахунок чого поліпшуються умови роботи синхронізаторів коробки передач. Коли педаль відпускають, то вона під зусиллям пружини 19 повертається у вихідне положення, і підшипник вимикання зчеплення перестає давити на пелюстки натискної пружини, тому вона приймає свою первісну форму. Натискаючи, вона переміщає натискний диск убік маховика. При натисканні на ведений диск його хвиляста поверхня поступово стає плоскою, дозволяючи спочатку проковзувати диску , внаслідок чого зчеплення вмикається плавно. При цьому крутний момент від маховика передається на кожух і натискний диск й за рахунок сил тертя на ведений диск, потім від його через деталі демпфера на маточину веденого диска й через шліцьове з'єднання на первинний вал коробки передач. Крутильні коливання колінчатого вала двигуна поглинаються фрикційним елементом демпфера й пружинами. При передачі крутного моменту ведений диск разом з пластинами демпфера переміщається відносно маточини. При цьому між поверхнею маточини й фрикційними кільцями виникає тертя, пружини стискуються, передаючи крутний момент на маточину. Хід стиску пружин залежить від величини передаваного моменту. Поворот веденого диска з пластинами демпфера щодо маточини обмежується упором пальців у підковоподібні вирізи маточини, після чого стиск пружин припиняється. У зчеплення з тросовим приводом в вихідному положенні педалі підшипник вимикання зчеплення впирається в пелюстки натискний пружини, що викликає їхнє спільне обертання. При вимиканні зчеплення безпосередньо починається робочий хід, внаслідок чого величина повного ходу педалі зменшується. Повний хід педалі повинен становити 125 - 130 мм. Він регулюється гайками 11, якими змінюють довжину нижньої вітки троса. У процесі експлуатації автомобіля внаслідок зношування накладок веденого диска повний хід педалі зчеплення збільшується (педаль піднімається). Максимально припустимий хід педалі не повинен перевищувати 160 мм. Підшипник вимикання зчеплення в тросовому приводу само встановлюваний з убудованими захисними шайбами. Його постійний контакт із діафрагмовою пружиною не тільки зменшує хід педалі, але також підвищує зносостійкість пари: пелюстки натискної пружини й внутрішнє кільце підшипника вимикання зчеплення.
Дводискове зчеплення. На відміну від однодискового двухдисковое зчеплення(мал. 87, б) має два ведених і два ведучих дисно: проміжний ведучий 13 і нажимной 11, встановлених почерговий.
Число ведених дисків більше за одне збільшує поверхню I ренію при передачі великих моментів. Маточини ведених дисків 1 поміщені на шліци валу 5, який одночасно є валом коробки передач. Передній кінець валу спирається на кульковий иодшипник, встановлений в розточуванні колінчастого валу.
1 29
Ведені диски зчеплення затиснуті між торцевими поверхно- | "Гями крутня і провідних дисків циліндричними пружинами 3, які рівномірно розташовані в кожусі.