Здавалка
Главная | Обратная связь

Розвиток емоційно-вольової сфери в підлітковому віці



Молодший підлітковий вік є одним із ключових етапів у процесі становлення емоційно-вольової регуляції дитини. Переживання підлітка стають глибше, з’являються більш стійкі почуття, вплив емоцій на духовне життя стає більш очевидним. Підліток краще, ніж молодший школяр, може реагувати виявом своїх почуттів. У певних ситуаціях шкільного життя (погана оцінка, догана за погану поведінку) підліток приховує під маскою байдужості тривогу, хвилювання, засмучення. Але в деяких ситуаціях (конфлікт із батьками, вчителями, товаришами) підліток може виявити значну імпульсивність поведінки. Від, важко пережитої образи він здатний на такі вчинки, як втеча з дому і, навіть, спроба самогубства.

Величезне значення в цьому віці має спілкування з однолітками. Воно стає гострою потребою підлітка і пов'язане з багатьма переживаннями. Спілкування з товаришами – джерело не тільки появи нових інтересів, але і становлення норм поведінки. Серед підлітків виникають конкретні вимоги до дружніх стосунків – до чуйності, уміння зберігати таємницю, розуміти і співпереживати.

У більшості підлітків відзначаються емоційна нестабільність і небівалентність почуттів. Нестійкість емоцій обумовлюється значною невпевненістю підлітка відносно правильності виборів форм поведінки. Зміни в почуттях підлітків зумовлюються новим їх становищем у соціальному середовищі. Прагнення зайняти це становище, а саме: швидше стати дорослим, народжує нову гаму переживань.

Розширення кола інтересів підлітка, розвиток самосвідомості, новий досвід спілкування з однолітками ведуть до інтенсивного зростання соціально цінних спонукань і переживань.Підліток гостріше співчуває, побачивши горе інших людей, йому властиве прагнення безкорисливо відмовитися від чогось для нього цінного заради блага іншої людини. У підлітковому віці більше, ніж в іншому шкільному віці, відзначається захопленість переживаннями, пов'язаними з добром, співчуттям, із здатністю жертвувати своїми інтересами заради інших людей.

Криза підлітка (11-12 років дівчат, 12-14 років у хлопців). В психологічній літературі існують різні точки зору щодо характеру перебігу підліткової кризи:

а) розуміння всього періоду пубертатну як однієї безперервної, тривалої кризи;

б) криза, як момент дуже нетривалих за часом змін;

в) криза, як результату неправильних виховних впливів;

г) оцінка кризи, як необхідного і закономірного етапу психічного розвитку.

Розмаїття цих уявлень базується на емпіричних дослідженнях, які вказують на те, що в одних підлітків яскраво виявляються основні симптоми кризи: впертість, негативізм, егоцентризм, зухвалість, протести проти авторитетів, відчуження (деперсоналізація), порушення оцінки образу фізичного «Я» та ідентичності, асоціальність поведінки. В інших особистісний розвиток відбувається безособливих екстраординарних зовнішніх проявів.

У підлітковому віці в особистості з'являються різні проблеми, і вона не завжди буває спроможна виробити відповідно новій соціальній ситуації розвитку механізми подолання труднощів. Найчастіше вони характеризують кризу ідентичності. Останню можна розглядати як реакцію на втрату статусу дитини, на глибоку невідповідність біологічних можливостей соціальним, на невпевненість у своїй компетентності у багатьох питаннях життя. Найважливішим фактором, що впливає на виникнення кризи ідентичності, стає особистісна рефлексія на свій внутрішній світ і глибока незадоволеність собою. Багато підлітків відчувають сумніви у наявності в себе власної індивідуальності.

У багатьох підлітків переживання кризи пов'язана із зовнішніми проявами негативізму та егоцентризму. Негативізм проявляється у діях і вчинках підлітка, що не несуть ніякого зміту. Це протидія іншому та невмотивовані протистояння дорослим (частіше батькам).

Егоцентризм– це відсутність розуміння відносності пізнання світу, це позиція неусвідомленого приписування якостей власного „Я” і власної перспективи речам та іншим людям. У такій позиції людина не здатна „вийти” з власного „Я”, щоб знайти своє місце в системі взаємин з людьми. Підлітковий егоцентризм являє собою неадекватно сильну сконцентрованість на власній особистості. Егоцентричні підлітки відрізняються переоцінкою своїх здібностей і можливостей, надлишковим честолюбством, надмірними і необумовленими очікуваннями у ставленні до оточуючих.

Так, у взаєминах з оточуючими в егоцентрика спостерігається перебільшена сконцентрованість на собі, яка виявляється у почутті власної виключності і завищеній самооцінці, які досягають ступеня гротеску. Він може виявляти нечутливість до близьких, гостро реагувати на критику, заздрити успіхам оточуючих. Для його самооцінки властиві часті коливання між переоцінкою себе і відчуттям неповноцінності. У переважної більшості підлітків егоцентризм має тимчасовий характер і не досягає значної виразності.

Особливості вольових проявів.Підлітковий вік є сенситивним для розвитку вольових якостей особистості. Підлітки на відміну від молодших школярів, спроможні не тільки на окремі вольові дії, а й на вольову діяльність. Вони вже в змозі самі поставити перед собою мету та спланувати її досягнення;

Відбувається розвиток мотивації досягнення успіху та уникнення невдач. Підліток прагне цілеспрямовано займатися самовихованням Заради розвитку вольових особистісних якостей хлопці займаються такими види спорту, які пов’язані з фізичними навантаженнями, ризиком, при оволодінні якими необхідно виявляти незвичайну силу, мужність, сміливість. Ця діяльність стимулює становлення мотивації досягнення успіхів;

Помітного розвитку набувають такі вольові якості,як ініціативність, рішучість, витримка, самоконтроль, наполегливість, впертість у досягненні мети, вміння долати перешкоди і труднощі тощо;

Підлітки оволодівають прийомами самостійного планування, контролю своєї діяльності. При виконанні складних навчальних завдань чи доручень, вони здатні підпорядковувати свої дії прийнятому плану. Здатні вносити корективи у свій постійний режим, розподіляти свої сили відповідно до розміру і термінів завдання. Цими діями підкреслюється наявність у них найважливішої якості волі – організованості.

 

В кінці підліткового віку відмічається тенденція у представників обох статей займатися саморозвитком. Це виявляється у розвитку здатності критично ставитися до себе, помічати недоліки своєї поведінки, здатність усвідомлювати власні мотиви та підпорядковувати їм свою поведінку. Процес оволодіння особистісною рефлексією надає можливості користуватися прийомами само переконання, само наказу, самодисципліни, саморегуляції та само заборони.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.