 |
|
Бюджетний дефіцит, його класифікація.
Тема 7. Бюджетний дефіцит
Лекція 10
План
Сутність бюджетного фонду.
Бюджетний дефіцит, його класифікація.
Причини виникнення бюджетного дефіциту.
Класифікація джерел фінансування бюджетного дефіциту.
Бюджетний фонд — грошово-економічна форма руху частини вартості ВВП, після певних стадій розподілу, у розпорядження держави. Виступає у формі централізованого фонду грошових коштів.
У процесі збалансування бюджету (доходи/видатки) визначаються показники стану бюджету:
· баланс бюджету (Д=В) або показник рівноваги (оптимальний);
· бюджетний профіцит (Д>В) (покриття боргу);
· бюджетний дефіцит (Д<В) свідчить, що видатки на наступний рік не мають грошового забезпечення.
Дефіцит розраховується під час складання бюджету за спеціальною методикою і відображається у звітності.
Фінансова теорія передбачає три класичних концептуальних підході до збалансування бюджету :
1. збалансування на щорічній основі (Д = В в межах кожного року → (податки↑і видатки↓)/або (тільки податки↑)/або (тільки видатки↓)). Цей підхід не завжди можливий, наприклад через кризу;
2. збалансування в ході економічного циклу (під час кризи для збільшення економічної активності : ↓податків і ↑видатків через державні закупівлі → дефіцит↑; під час ↑інфляції : податки↑і видатки↓);
3. збалансування на основі функціонування фінансів (використовується поєднання 1 і 2).
Отже, макроекономічна стабілізіція досягається за рахунок ДБУ. Ця концепція допускає можливість існування бюджетного дефіциту.
Бюджетний дефіцит, його класифікація.
Бюджетний дефіцит класифікується за такими ознаками :
I — за строком виникнення:
· плановий (запланований у Законі України про Державний бюджет відповідного року);
· звітний (відображений у Звіті про виконання відповідного бюджету);
II- за місцем виникнення :
· зовнішній (видатки — зовнішні, доходи — зовнішні (ЗЕД));
· внутрішній (загальний дефіцит — зовнішній дефіцит);
III — за формою прояву :
· відкритий (офіційний у ЗУ про відповідний ДБУ);
· прихований (завищення планових доходів. Структура їх така, що не може бути використана на покриття дефіциту);
· квазіфіскальний (зумовлений квазіфіскальною діяльністю держави: надлишкова зайнятість у державному секторі; зарплата вища, ніж ринкова, нагромадження взаємної заборгованості, фінансування Національним Банком України збитків від заходів зі стабілізації обмінного курсу, безпроцентні урядові кредити, а також фінансування державних програм: на житло, сільське господарство тощо ).
IV - за причинами виникнення :
· вимушений (необхідність витрачання коштів більше, ніж є доходів в наслідок стихійних лих, епідемій, економічної кризи тощо);
· невимушений (свідомий) виникає в наслідок неефективної фінансової політики і фінансового управління.
V — за напрямами дефіцитного фінансування:
· активний (дає поштовх розвитку економіки та росту капіталу) — видатки в інвестиції;
· пасивний (підпорядкований інфляції) — покриття поточних видатків : соц захист, управління, оборона.
VI- за критерієм визначення складових дефіциту :
· фактичний (поточні видатки - поточні доходи) — зовнішня складова розбалансованості;
· циклічний (дія «вмонтованих стабілізаторів», які зменшують амплітуду економічних коливань рівнів зайнятості і випуску, не застосовуючи частих змін економічної політики) — внутрішня складова;
· структурний (відображення різниці між видатками і доходами бюджету в умовах повної зайнятості).
VII — за строком дії:
· стійкий (спостерігається тривалий період);
· тимчасовий (короткостроковий);
· касовий (касові розриви в бюджеті).
VIII — за зв’язком з державним боргом :
· первинний (різниця між дефіцитом і виплатою відсотків за державний борг). Дефіцит = (державні закупівлі з бюджету + трансфернти + виплати з обслуговування боргу) — податкові надходження;
· операційний (дефіцит ДБУ із вирахуванням інфляційної частини відсоткових платежів з обслуговування державного боргу).