Главная | Обратная связь

Прибутковий податок з громадян

 

У податковій системі України встановлені податки, що сплачуються юридичними особами і фізичними особами-підприємцями, а також податки, які сплачують тільки громадяни. До останніх відносяться прибутковий податок з громадян і податок на промисел. Введена також група податків, що сплачуються юридичними особами і громадянами, — податок на землю, податок з власників транспортних засобів.

У тому разі, коли громадяни зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності, вони сплачують податок на додану вартість, акцизний збір (по підакцизних товарах), податок з прибутку.

По прибутковому податку з громадян своєрідно складаються податкові правовідносини між суб'єктами. У тих ви­падках, коли податок утримується з сукупного доходу за місцем основної роботи і по сумісництву (від виконання робіт разового характеру на підприємствах, в організаціях, незалежно від форм власності), суб'єктом податкових правовідносин за громадянина виступає юридична особа, яка виплачує винагороду за працю, відповідальна за стягнення і перерахування в бюджет прибуткового податку (керівник і головний бухгалтер). Громадянин — фактичний платник цього податку, якщо крім доходів за основним місцем роботи він має інші джерела доходу, у податкові правовідносини вступає тільки по закінченню календарного року, після подання у податкову адміністрацію за місцем проживання до 1 березня наступного року декларації про всі отримані за рік доходи. Він зобов'язаний особисто протягом 10 днів сплатити донараховані суми податку.

Якщо ж громадянин має доходи тільки за основним місцем роботи — він не є безпосереднім суб'єктом податкового права, усі зобов'язання і відповідальність за нього несе організація, що виплачує доход і стягує податок.

Громадяни, які мають доходи від підприємницької діяльності без створення юридичної особи, безпосередньо висту­пають суб'єктами податкових правовідносин. Вони наділені відповідними правами, зобов'язаннями і несуть відпові­дальність за порушення норм податкового права.

При оподаткуванні громадян існують істотні розбіжності як порівняно з оподаткуванням юридичних осіб, так і по кожному з податків. Ці розбіжності криються:

— у механізмі оподаткування (порядку нарахування, термінах сплати);

— у порядку стягнення несплачених у строк податків. Не сплачені у строк податки стягуються з громадян недоїмників тільки за рішенням суду або за виконавчими написами нотаріальних контор.

 

З метою повноти охоплення обліком усіх платників податку — громадян і юридичних осіб, обліку їх доходів, своєчас­ності сплати податків з 1 січня 1996 р. створений Державний реєстр фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів, у якому кожному громадянину-платнику присвоюється індивідуальний ідентифікаційний номер, а Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 118 “Про створення Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України” введено Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України. Прибутковий податок з громадян є основним податком з фізичних осіб. Він сплачується на підставі Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 р. “Про прибутковий Податок з громадян” з наступними змінами і доповненнями.

—Платниками прибуткового податку (суб'єктами оподаткування) є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, як ті, що постійно проживають в Україні (не менше 183 днів у календарному році), так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні, з доходів, отриманих з джерел на її території.

Нарахування його робиться за інструкцією “Про прибутковий податок з громадян” № 17 від 18 травня 1993 р. (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 9 червня 1993 р. № 64).

Податок сплачують фізичні особи незалежно від віку (у тому числі неповнолітні, що мають доходи), громадянства, статі, сімейного, соціально-майнового стану.

Об'єктом оподаткування у громадян є сукупний оподатковуваний дохід за календарний рік, який складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів, що включають грошову оплату, (в національній і іноземній валюті) і натуральну оплату, нараховану за вільними (ринковими) цінами, які діють на момент її отримання, крім натуральної оплати, що отримується громадянами від сільськогосподарських підприємств, коли дохід визначається, виходячи з очікуваної собівартості відповідної продукції'.

Громадяни з постійним місцем проживання в Україні, які отримують доходи за межами України, включають їх у склад сукупного оподатковуваного доходу в Україні. Суми податків, сплачені за кордоном, зараховуються при сплаті податку в Україні за наявності письмового підтвердження. До того ж, переплата податку за кордоном в Україні не враховується і не повертається.

Якщо міжнародним договором України встановлені інші правила оподаткування, ніж передбачені законодавством Ук­раїни, діють норми міжнародного договору.

У склад сукупного оподатковуваного доходу не включаються: допомога по вагітності і родах; одноразові допомоги при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною; грошові виплати матері (батькові), що доглядають трьох чи більше дітей у віці до 16 років; допомога по догляду за дитиною-інвалідом; допомога на дітей одиноким матерям; допомога на дітей військовослужбовців строкової служби; суми отриманих аліментів; пенсії; грошове забезпечення і винагорода, що отримується військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ; компенсаційні виплати у грошовій і натуральній формі. (Закон України від 14 лютого 1996р. “Про внесення змін і доповнень у Декрет Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян””. (Крім компенсаційних виплат за невикористану відпустку при звільненні); суми, що отримані в результаті відчуження майна, що належить громадянам на праві власності, за нотаріальне посвідчення якого сплачується державне мито; суми на поховання; доходи громадян від продажу вирощуваної в особистому підсобному господарстві, на приса­дибній, дачній і садовій ділянці продукції рослинництва, бджільництва, скота, кролів, нутрій, птахів; суми, отримані в результаті успадкування і дарування; виграші по облігаціях державних займів і лотереях, проценти та виграші по вкладах в установи банків, за ощадними сертифікатами і державними казначейськими зобов'язаннями; суми, отримані громадянами по обов'язковому і добровільному страхуванню; суми матеріальної допомоги незалежно від її розміру, що надається за рішенням уряду України у зв'язку зі стихійними лихами, аваріями і катастрофами, органами самоуправління, профспілками, фондом соціального страхування, добродійними фондами і іно земними державами; суми доходів, що направляються у джерела їх отримання на придбання акцій, і суми, інвестовані на реконструкцію і розширення виробництва суб'єктів підприємницької діяльності; суми, перераховані по заявах громадян у відділення добродійних і екологічних фондів, а також бюджетним організаціям, установам культури, освіти, науки, охорони здоров'я і соціального забезпечення у межах дванадцяти неоподатковуваних мінімумів на рік.

 

Пільги по прибутковому податку представлені у формі зменшення сукупного оподатковуваного доходу окремим категоріям платників за наявності у них підстав згідно чинного законодавства. У розмірі одного неоподатковуваного мінімуму — 17 гривен' зменшується сукупний доход всіх громадян — платників податків, за винятком сум, //Указ Президента України від 21 листопада 1995 р. “Про внесення змін в Указ Президента України від 13 вересня 1994р. № 519 “Про збільшення неоподатковуваного мінімуму і ставки прогресивного оподаткування доходів громадян”//.сплачуваних за роботу по сумісництву, виконання робіт не за основним місцем роботи. Додатково сукупний оподатковуваний дохід зменшується за кожний місяць одному з батьків на кожну дитину у віці до 16 років у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму, за умови, якщо місячний сукупний доход сім'ї не перевищує розміру десяти неоподатковуваних мінімумів. До десяти неоподатковуваних мінімумів зменшується сукупний доход громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені до 1 і 2 категорій. Сукупний оподатковуваний прибуток зменшується на суму до 5 неоподатковуваних мінімумів (включаючи вже врахованих на робітника і дітей) інвалідам з дитинства, інвалідам І та II групи; громадянам, потерпілим від Чорнобильської катастрофи і віднесеним до 3 і 4 категорій.

 

Особам, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 р. “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, відповідно до ст.23 Закону України “Про Державний бюджет на 1994 рік” і у межах, визначених Постановою Верховної Ради України від 25 квітня 1996 року №46/96 ВР “Про деякі питання сплати прибуткового податку з громадян”, сукупний оподатковуваний дохід зменшується на 15 неоподатковуваних мінімумів.

Декретом Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” передбачений спеціальний порядок оподаткування груп платників: за місцем основної роботи (служби, навчання) і прирівняних до них доходів (Розділ II); не за місцем основної роботи (Розділ III); від підприємницької діяльності та інших доходів (Розділ IV); про опо­даткування громадян, що не мають постійного місця проживання в Україні (Розділ V); про оподаткування доходів іноземних громадян і осіб без громадянства (Розділ VI).

 

Податок стягується за прогресивними ставками (ст.7 Декрету), встановленими з урахуванням розміру сукупного доходу.

 

Нарахування, стягнення і перерахування прибуткового податку в бюджет проводиться юридичними і фізичними особами, що здійснюють виплати податків з місячного сукупного оподатковуваного доходу з наданням пільг, передбачених чинним законодавством. Стягнення і перерахування прибуткового податку проводиться за минулий місяць одночасно з отриманням грошей в установах банку на виплату доходів. За прострочення перерахування сум стягнутого податку сплачується пеня у розмірі подвійної середньорічної облікової ставки Національного банку, поділеної на 360 днів і помноженої на кількість прострочених днів'. •' Оподаткування громадян, що отримують доходи не за місцем основної роботи, за виконання робіт за сумісництвом, за виконання разових та інших робіт, виконуваних на основі договорів цивільно-правового характеру, і доходів фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, які разом з доходами за місцем основної роботи, отримують доходи від здійснення підприємницької діяльності, проводиться за ставкою 20% з наступним перерахуванням сукупного доходу за рік при наданні податковим органам податкової декларації до 1 березня наступного року.

Підприємства, організації, установи і фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, виплачуючи громадянам (що обов'язково мають ідентифікаційний номер) доходи не за місцем основної роботи, зобов'язані протягом ЗО днів після виплати надіслати до податкових органів за місцем проживання робітника довідку ф. №2 про отримані доходи і стягнуті податки.

Оподаткування доходів від здійснення підприємницької діяльності та інших доходів проводиться, виходячи із сукупного чистого доходу, який визначається як різниця між валовим доходом (виручка у грошовій і натуральній формі) і документально підтвердженими затратами. Якщо ці затрати не можуть бути підтверджені документами, то вони обліковуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків у відсотках до валового доходу. Норми таких затрат визначені Головною державною податковою адміністрацією України і Державним комітетом України після узгодження з Міністерством економіки України зі сприяння малим підприємствам і підприємництву, за аналогією зі складом валових затрат на підприємстві при розрахунку податку з прибутку. //Див.Закон України “Про внесення змін у статтю 21 Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”, інструкцію “Про прибутковий податок з громадян”, затверджену наказом ГДПІ від 16 жовтня 1996р.

Податок з фактичного річного доходу нараховується податковими органами за місцем постійного проживання плат­ника, а якщо діяльність здійснюється в іншому місці — за місцем здійснення цієї діяльності з обов'язковим повідом­ленням податковому органу за місцем постійного проживання громадянина про розмір отриманого доходу і сплаче­ного податку за рік.

За вибором платника податку прибутковий податок може сплачуватись авансом з оціночного доходу, за іншими видами підприємницької діяльності — з розрахункового доходу по фіксованих розмірах плати за патент, з наступним перерахунком податку з фактичного річного доходу, якщо він перевищує розрахований у 1,5 рази.

Плата за патент стягується за діяльність у межах календарного року, але не менше ніж за ЗО календарних днів. Суб'єкти підприємницької діяльності, які працюють за патентом, ведуть облік доходів і витрат за встановленою фор­мою і надають декларації податковим органам.

Податкові органи розраховують податок, який платник щоквартально повинен сплачувати в бюджет, в розмірі 25 відсотків від річної суми, при цьому авансові платежі сплачуються у такі строки: до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада. Додатково нараховані суми податку за остаточними розрахунками, наданими до 1 лютого наступного року, повинні бути сплачені не пізніше як протягом одного місяця з дня отримання повідомлення податкового органу. Переплачені суми повертаються платнику також протягом одного місяця або зараховуються у рахунок наступних платежів.

Якщо громадяни займаються підприємницькою діяльністю усією сім'єю, то доходи розподіляються пропорційно між членами сім'ї. Якщо один з членів сім'ї має право на надання пільг за чинним в Україні законодавством, то вони застосовуються тільки до тієї частини доходів, які належать йому.

Законом України від 13 лютого 1998 року “Про внесення змін у Декрет Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян” введена ще одна форма оподаткування громадян прибутковим податком.

Громадяни, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, можуть самостійно виби­рати спосіб оподаткування доходів за фіксованим розміром податку (фіксований податок) шляхом придбання патенту за умови, що:

— кількість осіб (включаючи членів сім'ї) разом з громадянином — платником податку, що приймають участь у підприємницькій діяльності, не перевищує 5 чоловік;

— валовий дохід підприємця самостійно чи із використанням найманої праці за останні 12 календарних місяців до часу придбання патенту не перевищує семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

— громадянин займається підприємницькою діяльністю по продажу товарів і наданню супутніх продажу послуг на ринках і є платником ринкового збору за чинним законодавством в Україні.

 

Не дозволяється використання фіксованого податку при реалізації лікеро-горілчаних і тютюнових виробів.

Громадянин-підприємець може придбати патент із сплатою фіксованого податку за місцем проживання або на всій території України. Документ, що свідчить про сплату фіксованого податку, є підставою для видачі патенту.

Протягом трьох робочих днів податковий орган видає патент без попередньої перевірки даних, вказаних у заяві. Відповідальність за достовірність інформації несе платник податку згідно з законодавством України.

 

Місцева Рада встановлює розмір фіксованого податку залежно від територіального розміщення торговельного місця у межах, встановлених Законом від 13 лютого 1998 року: від 20 до 100 гривень за кожний календарний місяць, а за здійснення підприємницької діяльності на усій території України — 100 гривень за календарний місяць.

 

При участі у підприємницькій діяльності членів сім'ї чи залученої робочої сили платник податку зобов'язаний доплатити 50% розміру фіксованого податку за кожну людину.

 

Доходи громадянина, які оподатковуються фіксованим податком, не включаються у склад сукупного оподатковува­ного доходу і не підлягають перерахунку по закінченню року як самого робітника, так і осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах.

Платник фіксованого податку і особи, що працюють з ним, звільняються від сплати нарахувань на фонд оплати праці, податку на промисел, відрахувань в фонд по здійсненню заходів з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і соціального захисту населення, збору на обов'язкове соціальне страхування, збору у фонд України з соціального захисту інвалідів, а також від придбання торгового патенту згідно з Законом України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”.

За залучення до торгівлі осіб, не внесених у патент, підприємець позбавляється права використовувати фіксовану ставку податку протягом 12 місяців з вилученням у нього патенту і сплатою штрафу у розмірі повної суми фіксованого податку на місяць за кожну незаконно залучену до торгівлі особу.

Патент за сплату фіксованого податку може бути достроково вилучений за рішенням керівника податкового органу, якщо підприємець, члени сім'ї або залучені до роботи інші особи здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними і тютюновими виробами, і громадянин-підприємець притягується до відповідальності за чинним в Україні законодавством.

З сум, що надійшли за фіксованим податком, 10 відсотків перераховується до Пенсійного фонду України, а 90 відсотків у місцевий бюджет на потреби територіальної громади.

Оподаткування осіб, що не мають постійного місця проживання в Україні, здійснюється за ставкою 20 відсотків від суми виплаченого доходу за місцем його виплати, без виключення неоподатковуваного мінімуму і без надання пільг, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.

Оподаткування доходів іноземних громадян і осіб без громадянства, які мають постійне місце проживання в Україні (понад 183 дні на рік) визначається у тому ж порядку, що і оподатковуваний дохід громадян України. В оподатковуваний дохід іноземних громадян включаються: суми надбавок, що виплачені у зв'язку з проживанням в Україні; суми, що виплачені для компенсації затрат на навчання дітей у школі, харчування, поїздки громадянина і членів його сім'ї у відпустку.

Не включаються в оподатковуваний дохід іноземних громадян: суми, відраховувані наймачем іноземних громадян у фонди державного соціального страхування і пенсійного забезпечення; компенсації затрат на наймання житлового приміщення і на утримання автомобіля для службових потреб;

суми затрат на відрядження. Прибутковий податок з платників цієї групи стягується на загальних підставах.