 |
|
Податок на додану вартість
Правовою базою його є Закон України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року зі змінами, внесеними Законами України від 27.06.97 р., 16.07.97 р., 26.09.97 р., 15.10.97 р., 19.11.97 р., 23.12.97 р., 30.12.97 р., введений з 1 жовтня 1997 р., та 28.03.98 р.. Указом Президента України від 7 серпня 1998 р.
Суб'єктом — платником податку на додану вартість є:
— особа', обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) якої протягом будь-якого періоду з останніх 12 місяців перевищує-600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; -(^о°
— особа, відповідальна за внесення податків у бюджет по об'єктах оподаткування на залізничному транспорті, визначена у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
— особа, що ввозить (пересилає) товари на митну територію України чи отримує від нерезидентів роботи (послуги) для їх використання чи споживання на митній території України, за винятком фізичних осіб, що не є платниками податку, які ввозять (пересилають) товари (предмети) у обсягах, що не підлягають оподаткуванню за чинним законодавством;
— особа, що здійснює торгівельну діяльність на території України за готівку незалежно від обсягу продажу, за винятком фізичних осіб, що торгують зі сплатою ринкового збору у порядку, встановленому законодавством;
— особа (з 1 січня 1999 року), що представляє на митній території України послуги, пов'язані з транзитом пасажирів чи вантажів через митну територію України;
'Під терміном “особа” мається на увазі: а) суб'єкт підприємницької діяльності, у тому числі підприємства з іноземними інвестиціями; б) юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності; в) фізична особа — резидент, нерезидент, що здійснює діяльність, віднесену до підприємницької, чи такий, що ввозить (пересилає) товари на митну територію України.
— особа, що надає послуги зв'язку і здійснює консолідований облік доходів і витрат, пов'язаних з наданням таких послуг і отриманих (зазнаних) іншими особами, підпорядкованими такій особі.
Об'єктом оподаткування є операції платника податку. Залежно від роду діяльності, отримання доходів і механізму обчислення, операції платників податку розподілені на три групи:
1. Операції з продажу товарів, виконання робіт, надання послуг, у тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди (лізингу) і операції по передаванню права власності на об'єкти застави позикодавцю (кредитору) для погашення кредиторської заборгованості,
що здійснюються на території України;
2. Операції з ввозу (пересилки) товарів на митну територію України, у тому числі операції з ввозу (пересилки) майна за договорами оренди (лізингу), застави й іпотеки, виконання робіт і надання послуг, що надаються нерезидентами, для їх використання чи споживання на митній території України;
3. Операції з вивозу (пересилки) товарів за межі митної території України, надання послуг і виконання робіт для їх споживання за межами митної території України.
Об'єктами оподаткування на додану вартість не являються операції по:
— випуску, розміщенню і продажу за кошти цінних паперів, емітованих (випущених в обіг) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, Міністерством фінансів України, Державним казначейством України, органами місцевого самоврядування, у тому числі приватизаційні і компенсаційні сертифікати, житлові чеки, земельні бони, а також деривативи ( Дериватив — це стандартний документ, що свідчить про право чи зобов'язання набувати (продавати) цінні папери, матеріальні чи нематеріальні активи, а також кошти, на визначених у ньому умовах у майбутньому. До них відносяться: форвардний контракт, ф 'ючерсний контракт і опціон.); обміну цінних паперів на інші цінні папери; депозитарній, реєстраційній і кліринговій діяльності з цінними паперами, за винятком операцій по продажу бланків дорожних, розрахункових і платіжних документів та пластикових карток;
— передаванню майна орендодавця-резидента орендарю (лізингодержателю) за умовами договору оренди і повернення його по закінченні терміну дії договору; сплаті лізингових платежів за умовами фінансової оренди, а також за умовами оренди житлового фонду, що є основним місцем проживання орендаря;
— передаванню майна у заставу кредитору за договором позики і поверненню його після закінчення дії цього договору; передаванню кредитором-резидентом об'єкта іпотечного кредиту у власність чи використання позикодавцем;
грошових виплатах основної суми і відсотків за іпотечним кредитом;
— послугах страхування і перестрахування відповідно до Закону “Про страхування”, а також по соціальному і пенсійному страхуванню;
— наданню послуг з інкасації, розрахунково-касовому обслуговуванню, залученню, розміщенню і поверненню коштів за договорами позики, депозиту, вкладу, страхування чи доручення, представлення, керування і переуступки фінансових кредитів, гарантій, банківських доручень особою, що надає такі кредити, гарантії чи доручення; торгівлі за цінні папери і кошти борговими зобов'язаннями за винятком інкасації боргових вимог і факторингових операцій;
— обігу валютних цінностей (у тому числі національної і іноземної валюти), монетарних металів, банкнот і монет Національного банку України, за винятком тих, що реалізуються з нумізматичною метою; випуску в обіг і погашенню державних лотерейних квитків, що випущені з дозволу Міністерства фінансів України; виплаті грошових виграшів, грошових призів і грошових винагород; по реалізації нега-шених поштових марок України, за винятком колекційних марок, листівок, конвертів для філателістичних цілей; по оплаті вартості державних платних послуг, обов'язковість яких встановлюється законодавством (державне мито, ліцензії та інші реєстраційні документи), що надаються юридичним і фізичним особам органами виконавчої влади і органами самоврядування;
— сплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, дотацій, субсидій та інших грошових чи майнових виплат фізичним особам за рахунок бюджетів чи з соціальних, страхових фондів, виплатах дивідендів у грошовій формі чи цінними паперами (корпоративні права), наданню брокерських і дилерських послуг по укладенню договорів на торгівлю цінними паперами і деривативами на фондових і товарних біржах;
— оплаті вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт, що виконуються за рахунок коштів державного бюджету України.
Об'єктом оподаткування не є також операції по передачі основних фондів як внесків у статутні фонди юридичних осіб для створення їх цілісного майнового комплексу в обмін на їх корпоративні права.
У випадку, коли основні виробничі чи невиробничі фонди ліквідуються за власним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій як платник податку, а також при переведенні з основних виробничих фондів у невиробничі фонди, така ліквідація, безоплатна передача, переведення з метою оподаткування розглядається як продаж і підлягає оподаткуванню на додану вартість за ставкою 20 відсотків (п. 8 Указу Президента України від 7 серпня 1998 року “Про деякі зміни в оподаткуванні”). Вказані правила не поширюються на випадки, коли основні виробничі і невиробничі фонди ліквідуються у зв'язку з їх знищенням чи зруйнуванням, як результат дії обставин непереборної сили.
База оподаткування встановлюється залежно від змісту здійснюваних операцій. Так, база оподаткування операцій з продажу товарів, виконання робіт, надання послуг визначається, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, встановленої за вільними чи регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків, зборів і обов'язкових платежів за винятком ПДВ, що входить у ціну товару (робіт, послуг) за законодавством України.
Договірна (контрактна) вартість визначається шляхом включення будь-яких сум (коштів), вартості матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку самим покупцем чи через третю особу для компенсації вартості проданих товарів (виконаних робіт, послуг).
За фактичною ціною операції, але не нижче звичайних цін, визначається база оподаткування по бартерних операціях, натуральних виплатах у рахунок оплати праці робітників свого підприємства, а також на невиробниче використання, витрати по якому не відносяться до витрат виробництва і не підлягають амортизації.
По товарах, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України платниками податку, база оподаткування визначається за договірною (контрактною) вартістю товару, але не менше митної вартості, вказаної у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження і страхування до пункту пересікання митного кордону України. У базу оподаткування включаються також сплата брокерських, агентських, комісійних та інших винагород, пов'язаних з ввізними товарами, об'єкти інтелектуальної власності, акцизні збори і платежі, за винятком податку на додану вартість, що включений до ціни товару. Встановлена вартість в іноземній валюті перераховується в українські гривні за курсом Національного банку України, що діє на момент виникнення податкового зобов'язання.
У випадках виготовлення продукції на території України з давальницької сировини нерезидента і продажу її на території України база оподаткування визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості продукції з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, а також інших податків і зборів, за винятком податку на додану вартість, що включається до ціни готової продукції за законодавством України про оподаткування.
Вивільнюються від оподаткування операції по:
— продажу продуктів дитячого харчування вітчизняного виробництва молочними кухнями, спеціалізованими магазинами і кутками, що виконують функції роздавальних пунктів; продажу товарів спеціального призначення для інвалідів;
— наданню послуг з вищої, середньої, професійно-технічної і початкової освіті установами освіти, що мають ліцензії на надання таких послуг, а також послуг по вихованню і освіті дітей у будинках культури сільської місцевості, дитячих музичних і художніх школах і школах мистецтв;
— наданню послуг по охороні здоров'я установами охорони здоров'я, що мають ліцензію на надання таких послуг;
продажу путівок на санаторно-курортне лікування і відпочинок дітей (крім нерезидентів); утриманню дітей у дошкільних установах, школах-інтернатах, кімнатах-розподільниках установ МВС України; утриманню осіб у будинках для людей похилого віку та інвалідів (згідно з Порядком надання послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.97 р. № 803); харчуванню і влаштуванню на ночівлю осіб, що не мають житла, у спеціально відведених для цього місцях; харчуванню дітей у школах, професійно-технічних училищах і громадян в установах охорони здоров'я; наданню послуг державними службами зайнятості, наданню культових послуг і продажу предметів культового призначення релігійними організаціями; харчуванню, забезпеченню речовим майном, комунально-побутовими та іншими послугами, що надаються спецконтингенту в установах пенітенціарної системи за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Вивільнюються від оподаткування також операції по:
— продажу (підписці) і доставці періодичних видань, печатних засобів масової інформації, а також книг вітчизняного виробництва, продажу учнівських зошитів, підручників і учбових посібників; послугах з доставляння пенсій і грошової допомоги населенню; послугах державних органів реєстрації актів громадянського стану; продажу лікарських трав і виробів медичного призначення, зареєстрованих в Україні у встановленому законодавством порядку; наданню послуг архівними установами;
— наданню послуг з поховання будь-яким платником податку; передаванню конфіскованого і безхазяйного майна, знахідок, вкладів державним органам; передаванню земельних ділянок, що знаходяться під нерухомістю і неза-будованої землі, дозволеному Земельним кодексом України; безоплатному передаванню поїзда однієї залізниці іншим залізницям загального користування державної форми власності;
— приватизації державного майна в обмін на приватизаційні папери чи компенсаційні сертифікати, а також по безоплатній приватизації житлового фонду, присадибних земельних ділянок і земельних паїв за чинним законодавством;
добродійній допомозі, а саме: безоплатному передаванню товарів (робіт, послуг), що включає їх ввіз на митну територію України, установам науки, установам освіти усіх рівнів, установам охорони здоров'я, фізкультури і спорту, культури, релігійним, добродійним організаціям, зареєстрованим в установленому законом порядку. Якщо предмети добродійної допомоги використовуються не за призначенням (продаж, інші види компенсації), це вважається ухиленням від оподаткування.
Вивільнюються від оподаткування операції по:
— продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва (за винятком посередницької і рекламної діяльності, ігор-ного бізнесу) підприємствами, які засновані Всеукраїнськими громадськими організаціями інвалідів і є їх повною власністю, іншим платникам податку. Пільга надається тільки за умови, якщо на підприємстві працюють як за основним місцем роботи інваліди, чисельність яких протягом попереднього звітного періоду становила не менше 50 відсотків загальної чисельності працюючих і фонд оплати їх праці склав не менше 40 відсотків загальної суми на оплату праці, що включається у вміст валових витрат виробництва;
— виконанню робіт за рахунок коштів інвесторів по будівництву житла для військовослужбовців, ветеранів війни і членів сімей військовослужбовців, що загинули при виконанні службових обов'язків;
— виконанню робіт по будівництву житла за рахунок фізичних особ і передаванню такого житла у власність таким фізичним особам;
— безплатному передаванню продукції (робіт, послуг) власного виробництва підсобними сільськими господарствами і лікувально-виробничими майстернями будинків-інтернатів та територіальних центрів з обслуговування оди-
ноких пенсіонерів для задоволення їх потреб; ремонту шкіл, дошкільних закладів, інтернатів, установ охорони здоров'я, що виконується сільськогосподарськими виробниками, і наданню їм матеріальної допомоги; наданню матеріальної допомоги у межах одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на місяць на одну людину продуктами харчування власного виробництва і наданню послуг з обробки землі ветеранам війни і праці, багатодітним сім'ям, реабілітованим громадянам, інвалідам праці, інвалідам дитинства, одиноким людям похилого віку, особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; організації харчування механізаторів і тваринників у польових умовах з продукції власного виробництва на період проведення польових робіт сільськогосподарськими товаровиробниками.
Вивільнюються від оподаткування операції з продажу товарів (робіт, послуг) в Україні для власних потреб дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав і представництв міжнародних організацій, а також для особистого використання персоналу цих служб і членів їх сімей, що проживають разом з ними, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, виходячи з принципу взаємності.
Вивільнюються від оподаткування операції з ввозу на митну територію України товарів морського промислу (риба, безхребетні ракоподібні, водяні рослини та інші в охолодженому, замороженому, консервованому вигляді, перероблені на борошно та іншу продукцію), виловлених і перероблених судами, зареєстрованими у Державному судовому реєстрі України чи Судовій книзі.
Операції з подальшого продажу вказаних товарів юридичними особами — судновласниками чи фрахтувальниками оподатковуються на загальних підставах.
Ставки податку встановлені законом: 20 відсотків податкової бази і нульова ставка. За ставкою 20 відсотків оподатковуються об'єкти оподаткування по продажу товарів (робіт, послуг) і прирівняних до них операціях на митній території України з ввозу (пересилки) товарів на митну територію України і вивозу (пересилки) товарів за межі митної території України, за винятком операцій, вивільнених від оподаткування, і операцій, до яких застосовується нульова ставка. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування і додається до вартості товарів (робіт, послуг).
За нульовою ставкою податок обчислюється щодо операцій з продажу товарів, експортованих платником податків за межі митної території України, для забезпечення діяльності підрозділів, що належать йому і знаходяться за межами України, а також операції з продажу робіт, послуг, що призначені для використання і споживання за межами митної території України; з надання послуг при передачі авторських прав, ліцензій, патентів, використання торгових марок для нерезидентів; надання послуг з туризму на території України, проданих за її межами товарів і оплачених безготівковими розрахунками; продажу товарів безмитними магазинами, що розташовані у зоні митного контролю, тільки фізичним особам, що виїжджають за митний кордон України; з надання транспортних послуг по перевезенню пасажирів і вантажів від пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних процедур стосовно пропуску вантажів і пасажирів на територію України.
На операції, вивільнені від оподаткування, виписується окрема накладна.
Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, з яких оригінал передається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Її може виписувати тільки особа, зареєстрована як платник податку.
Датою виникнення податкових зобов'язань при продажу товарів, виконанні робіт, наданні послуг вважається дата, що припадає на податковий період, у якому здійснилася будь-яка з подій, що відбулася раніше. Це дата зарахування коштів від покупця (замовника) на рахунок платника податку в банку чи дата відвантаження товару, оформлення документа, що засвідчує виконання робіт (послуг) платником податку.
У механізмі обчислення податку на додану вартість задія-ний податковий кредит.
У податковий кредит включаються тільки суми сплаченого податку, підтверджені податковими накладними і митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) — актом приймання робіт (послуг) чи банківським документом, що підтверджує перерахування коштів в оплату їх вартості.
Терміни сплати ПДВ встановлюються залежно від обсягу оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) за попередній календарний рік. При обсязі операцій з продажу товарів (робіт, послуг), що перевищує 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у податковий період, строк сплати становить 1 календарний місяць, при обсязі операцій менше вказаної суми — за вибором платника податку — місячний чи квартальний. Конкретний термін встановлюється податковим органом за заявою платника податку, що подана за місяць до початку календарного року. Протягом календарного року дозволяється заміна квартального податкового періоду на місячний, починаючи з будь-якого кварталу поточного року. Зворотні зміни в одному календарному році не дозволяються.
Облік платників податку шляхом ведення реєстру здійснюється центральним податковим органом України.
Платники податку шляхом подання реєстраційної заяви зобов'язані зареєструватися у податковому органі за місцем їх знаходження.
Суб'єкт підприємницької діяльності за власним бажанням може бути зареєстрований як платник до досягнення рівня операцій у 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При реєстрації платнику податку присвоюється індивідуальний податковий номер і видається свідоцтво про реєстрацію.
Порушення терміну реєстрації тягне за собою відповідальність у формі штрафу, розмір якого становить 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо після закінчення граничного терміну реєстрації особа здійснювала операції з продажу товарів (робіт, послуг) без стягнення податку на додану вартість, штраф відповідає розмірові нарахованого податку на весь обсяг такого продажу, але становить не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Крім того, особа позбавляється права включати у податковий кредит суми сплаченого податку на додану вартість при придбанні товарів. У разі продажу товарів за готівку чи за допомогою кредитних дебетових карток, до суб'єкта застосовуються додаткові фінансові санкції, що встановлені законодавством за порушення правил здійснення та обліку результатів продажу за готівку.
Податок на додану вартість зараховується у державний бюджет і використовується у порядку черговості:
1. На бюджетне відшкодування податку на додану вартість;
2. На формування бюджетних сум, як субвенції місцевим бюджетам.
Акцизний збір — це непрямий податок на високорентабельні і монопольні товари (продукцію), що включається в ціну цих товарів (продукцію)1.
Перелік підакцизних товарів і ставки встановлюються Верховною Радою України. До підакцизних товарів відносяться: алкогольні напої, тютюнові вироби, шоколад і шоколадні вироби, ікра осетрових і лососевих риб, вщеотехніка і телевізори кольорового зображення, легкові, пасажирські та ван-тажопасажирські автомобілі, хутряні і шкіряні вироби, килими і килимові вироби машинного виробництва та ін.
//Стягнення акцизного збору проводиться на підставі Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року “Про акцизний збір* і Закону України від 15 вересня 1995 року “Про акцизний збір на алкогольні напої і тютюнові вироби”, а також Закону України від 16 лютого 1995 року “Про ставки акцизного збору і ввізне мито на спирт етиловий і алкогольні напої” зі змінами від 12 червня 1997 року і від 12 лютого 1998 року; Закону України від 24 травня 1996 року “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби і шини для них”; Закону України від 11 липня 1996 року “Про ставки акцизного збору і ввізне мито на деякі товари (продукцію)”; Положення “Про виробництво, зберігання і продаж марок акцизного збору”, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 1996 року і Постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 1997 року № 666 “Про заходи щодо введення марок акцизного збору на алкогольні напої вітчизняного виробництва”.
Суб'єктами податку є суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні і фізичні особи), виробники підакцизних товарів, а також суб'єкти підприємницької діяльності, що імпортують підакцизні товари (продукцію); громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які ввозять предмети (товари) на митну територію України згідно з чинним законодавством.
Об'єктом оподаткування є:
а) обороти з реалізації підакцизних товарів вітчизняного виробництва шляхом їх продажу, бартерних операцій, безоплатної передачі товарів чи з частковою їх оплатою;
б) обороти з реалізації (передачі) товарів (продукції) для власного споживання, промислової переробки (крім п.“а”), а також для своїх робітників (за винятком алкогольних напоїв і тютюнових виробів відповідно до Закону від 15 вересня 1995 р.);
в) вартість алкогольних напоїв і тютюнових виробів, виготовлених українськими виробниками на давальницькій основі;
г) митна вартість імпортних товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України і придбані за іноземну валюту, з врахуванням мита і митних зборів;
д) предмети (товари), що ввозяться (пересилаються) на митну територію України громадянами України, іноземними громадянами і особами без громадянства вартістю понад 200 ЕКЮ, а у разі ввозу одиничного неподільного предмета — вартістю, що не перевищує 300 ЕКЮ (Постанова Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1996 р. №1010 “Про удосконалення порядку ввозу (пересилання) громадянами предметів (товарів) в Україну”).
Ставки акцизного збору єдині по всій території України. Вони встановлені:
а) у відсотковому відношенні до обороту реалізації, обміну, передачі товарів (продукції);
б) у твердих сумах з одиниці реалізованого товару. З метою повноти охоплення джерел оподаткування підакцизних товарів Указом Президента України від 12 липня 1995 р. №609 “Про марки акцизного збору на алкогольні напої і тютюнові вироби” введено обов'язкове маркування цих товарів шляхом позначення марками акцизного збору пляшок і пачок у порядку, передбаченому Правилами виготовлення, збереження і продажу марок акцизного збору.
Марка акцизного збору — це спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої і тютюнові вироби, наявність якого підтверджує оплату акцизного збору чи належне оформлення векселя.
Терміни сплати встановлені залежно від суб'єктів і суми акцизного збору. Так, підприємства-виробники, що реалізують алкогольні напої, акцизний збір сплачують на третій робочий день після здійснення обороту по реалізації; підприємства-виробники, що реалізують тютюнові вироби, — щомісячно, до 16 числа наступного за звітним місяця, виходячи з фактичного обсягу реалізації тютюнових виробів за минулий місяць; власники (замовники) алкогольних напоїв і тютюнових виробів, виготовлених у межах України з давальницької сировини, — не пізніше дня отримання готової продукції.
Усі інші підприємства (крім вищезазначених), у яких середньомісячні суми акцизного збору за минулий рік становили 50 тис. гривень, сплачують його подекадне 15, 25 числа поточного місяця і 5 числа наступного за звітним місяця, виходячи з фактичного оподатковуваного обороту за відповідну декаду. Підприємства, у яких середньомісячні суми акцизного збору за минулий рік становили до 50 тис. гривень включно, а також суб'єкти підприємницької діяльності без створення юридичної особи, що постійно проживають на території України, — щомісячно, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця по фактичному оподатковуваному обороту за минулий місяць.
Суми акцизного збору з товарів, що виробляються в Україні, розподіляються між державним бюджетом і місцевими бюджетами за місцем виробництва товару у співвідношенні, яке щорічно визначається при затвердженні державного бюджету. Акцизний збір з товарів, що ввозяться на територію України, повністю надходить до державного бюджету України
.