Здавалка
Главная | Обратная связь

Поняття податкового правопорушення



 

Податкове правопорушення — це протиправне винне діяння (дія чи бездіяльність), що виражається в невиконанні або неналежному виконанні обов'язків по сплаті податків, інших обов'язкових платежів до бюджету, державних цільових позабюджетних фондів, за що встановлена юридична відповідальність.

 

У вузькому значенні — це правопорушення, за які застосовуються тільки фінансові санкції.

 

Об'єктом податкового правопорушення є суспільні правовідносини, що виникають з приводу сплати податків, інших обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових позабюджетних фондів.

 

Суб'єктом податкового правопорушення може бути:

 

1) платник податку. Якщо платник податку — юридична особа чи й відокремлений підрозділ, то до відповідальності може бути притягнуто їх посадових осіб;

 

2) органи державної податкової служби України, їх посадові особи (митні органи у випадку, коли згідно діючого законодавства на них покладено обов'язок здійснювати контроль за справлянням і перерахуванням податків під час ввезення товарів на митну територію України);

 

3) особи, що сприяють сплаті податків (наприклад, банки).

 

Об'єктивну сторону податкового правопорушення складають протиправні дії чи бездіяльність суб'єкта податкових правовідносин, що призводять до ненадходження коштів до доходної частини бюджету чи державних цільових позабюджетних фондів.

 

Платник податку може бути притягнутий до відповідальності у разі:

 

— ухилення від сплати податку, іншого обов'язкового платежу;

 

— заниження об'єкта оподаткування;

 

— несвоєчасної сплати податку, іншого обов'язкового платежу;

 

— неподання (несвоєчасного подання) податкових декларацій, розрахунків, інших документів, необхідних для об­числення податків, обов'язкових платежів до податкових органів;

 

— неподання (несвоєчасного подання) до банку платіжних доручень на сплату податків, інших обов'язкових платежів;

 

— недопущення перевіряючих для обстеження приміщень, що використовуються для отримання доходів, тощо.

 

Не сплачені у встановлені строки податки, інші обов'язкові платежі до бюджету, державних цільових фондів, пеня та штрафи, застосовані до платника, визнаються податковою заборгованістю.

 

За наявності податкової заборгованості платник не буде притягуватись до юридичної відповідальності у випадку:

 

— надання йому відстрочки (розстрочки) на умовах податкового кредиту;

 

— списання податкової заборгованості, яке провадиться у випадках, передбачених законами України, наприклад За­коном України від 5 червня 1997 р. “Про списання та реструктуризацію податкової заборгованості платників податків за станом на 31 березня 1997 року”;

 

— реструктуризації податкової заборгованості, що здійснюється відповідно до законодавства України, наприклад, згідно Закону України від 5 березня 1997 р. “Про реструктуризацію заборгованості Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату “Криворіжсталь”.

 

Органи державної податкової служби України, їх посадові особи можуть бути притягнуті до відповідальності у випад­ках:

 

— безпідставного завищення об'єкта оподаткування за результатами перевірки платника податку;

 

— нанесення збитків платнику податку тощо. Банки, як особи, що сприяють сплаті податків, притягуються до відповідальності за наступні дії або бездіяльність:

 

— неповідомлення податкових органів про відкриття або закриття рахунків платникам податків;

 

— за порушення строків перерахування податків, інших обов'язкових платежів до бюджету, державних цільових фондів тощо.

 

Що стосується суб'єктивної сторони податкового правопорушення, то наявність вини є необхідною умовою для притягнення правопорушника до адміністративної, кримінальної, дисциплінарної відповідальності.

 

При застосуванні до платників фінансових санкцій достатньо лише самого факту порушення, незалежно від наяв­ності чи відсутності вини і наслідків фінансово-господарської діяльності.

 

Як зазначається в п. б Інструкції про порядок застосування та стягнення фінансових санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом № 28 Головної державної податкової інспекції України від 20 квітня 1995 р. (із змінами і доповненнями), фінансові санкції застосовуються незалежно від причин, з яких сталося заниження платником суми податку, іншого обов'язкового платежу в податкових деклараціях, розрахунках. Не має значення і наявність умислу в діях відповідних працівників підприємства, установи, організації чи громадянина-платника. До зазначеної відповідальності притягуються і у випадку здійснення порушення через помилку застосування законодавства про оподаткування, недбалість, недосвідченість чи розрахункову помилку.

 

Лише платники податку на прибуток при допущенні незначної арифметичної помилки не притягуються до відпо­відальності (згідно з п. 20.5 ст. 20 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”).

 

Такої ж позиції щодо фінансових санкцій дотримуються і арбітражні суди України при вирішенні спорів щодо засто­сування податкового законодавства, про що свідчить роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/451 від 12 травня 1995 р. (із змінами і доповненнями).

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.