Главная | Обратная связь

Економічна природа підприємств

Підпр-во є самостійним суб'єктом права. Самостійність підпр-ва, як і будь-якого іншого суб'єкта підприємницької діяльності, означає його комерційну свободу.

Підпр-ва вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України. Вони мають право реалізовувати самостійно всю продукцію, яка не увійшла в державне замовлення або державне завдання, на території України і за її межами, якщо інше не передбачено законом. Також підпр-ва самостійно здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, яка є частиною зовнішньоекономічної д-сті України і регулюється законами України.

Підпр-во є суб'єктом господарювання, тобто учасником господ-х відносин, який здійснює господ-ку (підприємницьку) діяльність, має відокремлене майно і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Однією з ознак підпр-ва є самостійність відповідальності за своїми зобов'язаннями усім належним йому майном. Учасник підпр-ва не відповідає за зобов'язаннями підпр-ва, а підпр-во не відповідає за зобов'язаннями його засновника, крім випадків, встановлених установчими документами (наприклад, щодо товариств з додатковою відповідальністю, а також повних та командитних товариств) та законом.

Підпр-во створюється компетентним органом державної влади, органом місцевого самоврядування або іншими суб'єктами. Господарський Кодекс України підкреслює, що, зважаючи на існування в Україні трьох форм власності — державної, комунальної й приватної, підпр-ва створюються відповідними органами, особами, уповноваженими управляти такою власністю.

Передумовами створення п-ва є професійні знання, реальна ідея, початковий капітал. Наявність цих передумов може допомогти знайти свою нішу на ринку та стійку конкурентну позицію.

Метою створення підпр-ва є задоволення суспільних та особистих потреб. Мета, для якої створюється підпр-во, досягається шляхом здійснення ним систематичної господарської діяльності, а саме — виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності. Це означає, що задоволення особистих та суспільних потреб вимагає стабільного розвитку економіки. Такий розвиток досягається через прибутковість та безперебійність у роботі сфери виробництва, торговельних підпр-в, які доводять результати виробництва до споживачів, якісне зберігання продукції, дослідження нових технологій, впровадження яких у практику дасть змогу отримати нові види товарів і послуг.

Менеджмент п-ва передбачає організаційні, фінансові, кадрові та інші аспекти. З ціє ю метою здійснюється аналіз усіх сторін його діяльності, який допомагає виявити пріоритетні шляхи розвитку п-ва, головні цілі, проблеми й шляхи їх розв’язання.

Підпр-ва мають право на добровільних засадах об'єднувати свою господарську діяльність (виробничу, комерційну) на умовах і в порядку, встановлених Кодексом та іншими законами. Результатом такого об'єднання є створення нових утворень - об'єднань підпр-в. Об'єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підпр-в з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

До малих належать підпр-ва із чисельністю працюючих до 200 чол. (промисловість і будівництво), до 100 чол. (наука і наукове обслуговування), до 50 чол. (в інших галузях виробничої сфери), до 25 чол. (в невиробничій сфері), до 15 чол. (в роздрібній торгівлі).

За формою власності підпр-ва бувають індивідуальні (засновані на власності особи без права найму робочої сили), сімейні, приватні (засновані на власності сім’ї або осіб з правом найму робочої сили), колективні (засновані на власності трудового колективу, кооперативу чи іншого статутного об’єднання або громадських організацій), державні (засновані на власності держави чи адміністративно-територіальних одиниць), іноземні або спільні (одна із сторін – іноземна).

Підпр-ва можуть об’єднуватися у асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, картелі, трести.

До горизонтальних договірних об’єднань належать картелі та їх різновиди – синдикати, консорціуми.

Картель – це група виробників переважно однієї галузі, які, залишаючись юридично самостійними, відмовляються від частини своєї господ-ї самостійності з метою максимізації прибутку, при цьому фіксуючи ціни і обмежуючи обсяг в-ва.

Синдикати існують у формі акц-го тов-ва або тов-ва з обмеж. відповідальністю і сприяють раціоналізації постачання або збуту продукції своїх членів.

Консорціум –тимчасове статутне об’єднання промислового і банківського капіталу для досягнення спільної мети.

Асоціація –договірне об’єднання, створене з метою постійної координації господ-ї діяльн-ті учасників без втручання у їх виробничу чи господарську діяльність.

Корпорація –договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.

Фінансово-промислові групи (ФПГ) –об’єднання підпр-в різних форм власності та фінансово-кредитних установ