 |
|
При одержанні п’яти поросят від разової свиноматки використання
Тести для контролю знань з дисципліни «Планування і контроль на підприємстві»
ВАРІАНТ 1
1. Методологію планування становить:
1) принцип єдності в плануванні;
2) принцип безперервності в плануванні;
3) сукупність принципів розроблення планів економічного та соціального розвитку підприємств;
4) принцип найвищої ефективності виробництва;
2. Мета планування сільськогосподарського виробництва:
1) насичення ринку сільськогосподарською продукцією;
2) задоволення потреб людей;
3) зниження собівартості сільськогосподарської продукції;
4) отримання максимального прибутку;
3. Характер і зміст планової діяльності на підприємстві визначають:
1) форми прогнозування;
2) принципи планування;
3) стилі планування;
4) класифікації планування;
4. До принципів планування відносяться наступні принципи:
1) єдності, безперервності, гнучкості, точності, участі;
2) законності, відвертості, примусовості, присутності;
3) зухвалості, задоволення, попередження;
4) фінансування, матеріальності, преміювання, страхування;
5. У сільськогосподарських підприємствах «Виробнича програма» охоплює:
1) всі сторони діяльності підприємства і має 12 розділів;
2) план маркетингу, фінансовий план, план витрат і визначення собівартості продукції;
3) виробничі програми з рослинництва, тваринництва та підсобних промислових виробництв;
4) ринкову діяльність, основні засоби виробництва, інвестиційну діяльність;
6. Програма, в якій передбачаються планові обсяги виробництва і реалізації продукції допоміжних підприємств називається:
1) «Виробнича програма підсобних промислових виробництв»;
2) «Виробнича програма з тваринництва»;
3) «Виробнича програма з рослинництва»;
4) «Виробнича програма відділення підприємства»;
7. Завданнями аналізу виробничо-фінансової діяльності господарства, що передують процесу планування, є:
1) об’єктивно оцінити досягнутий рівень розвитку виробництва і врахувати конкретні особливості та умови виробництва;
2) обробка матеріалів, обчислення показників і підготовка їх для захисту;
3) досягнення рівня продуктивності праці і розвитку підприємства;
4) складання ефективнішого плану використання наявних ресурсів;
8. До основних етапів аналізу виробничої діяльності, що передують процесу планування, відносяться:
1) освоєння передових технологій та організації виробництва;
2) обробка матеріалів, обчислення показників; порівняння показників що виникнули на результати господарювання; розробка висновків і пропозицій, щодо поліпшення діяльності підприємства;
3) виявлення успіхів і недоліків в роботі та їх причини;
4) перевірка роботи підприємства та його підрозділів за звітний рік;
9. На сільськогосподарських підприємствах робочі плани на періоди сільськогосподарських робіт у рослинництві, плани–наряди у тваринництві, місячні (квартальні, декадні) планові завдання у тваринництві належать до:
1) стратегічних планів;
2) довгострокових планів;
3) тактичних планів;
4) оперативних планів;
10. Види робіт із зазначенням обсягу та якості їх використання, календарні строки кожної роботи й кількості робочих днів, місце проведення роботи, склад агрегатів, кількість людей для обслуговування агрегатів, норми виробітку, щоденна потреба у тракторах, машинах та знаряддях, транспортних засобах і робочій силі належать до:
1) показників, на які нараховується заробітна плата;
2) показників, які входять до стратегічного планування;
3) основних показників робочих планів;
4) показників, на які нараховується премія працівникам;
11. Плани-наряди – це:
1) документи статистичної звітності;
2) завдання на виконання певних робіт бригаді, ланці, окремому працівникові на 1-10 днів;
3) документи бухгалтерської звітності;
4) документи планової звітності;
12. Під номенклатурою розуміють:
1) стислий обсяг товарів на підприємстві;
2) продукцію, яка підлягає реалізації;
3) укрупнений перелік продукції, що її випускає підприємство;
4) продукція, яка знаходиться на складах;
13. Асортимент слугує для:
1) для деталізації продукції за видами, типами, сортами;
2) реклами продукції;
3) для покращення умов виробництва;
4) для одержання прибутку на підприємстві;
14. Відсоток виконання плану за обсягом продукції визначається за формулою:
,
де Вф – це:
1) фактичний випуск продукції, тис. грн.;
2) плановий випуск продукції, тис. грн.;
3) функціональний випуск продукції, тис. грн.;
4) фінансовий випуск продукції, тис. грн.;
15. Технологічна карта являє собою документ:
1) на основі якого збирається фонд по оплаті праці та витрати на електроенергію та воду, також витрати, які не знайшли свого відображення у пенсійних фондах;
2) на основі якого збираються матеріальні витрати (без фонду з оплати праці), а також виплачуються нарахування по всіх соціальних та медичних фондах;
3)в якому плануються технологія виробництва, обсяги робіт, засоби виробництва і робоча сила, необхідна для їхнього виконання, а також розмір матеріальних витрат;
4) на основі якого збираються витрати на пальне, насіння, добрива, захист рослин, зрошення, а також розраховуються матеріальні заохочення всіх робітників підприємства;
16. При розробці програми по тваринництву насамперед визначають показники:
1) поголів’я стада;
2) продуктивності;
3) структури стада;
4) кількості статево–вікових груп тварин;
17. Планування поголів’я тварин окремих груп продуктивної худоби визначають:
1) з розрахунку кормової бази;
2) з розрахунку договірних зобов’язань;
3) з розрахунку внутрішньогосподарських потреб підприємства у продукції тваринництва;
4) складанням обороту стада;
18. План потреби в кормах складається на період:
1)від врожаю року, що планується, до врожаю майбутнього року і плановий календарний рік;
2) на плановий календарний рік;
3) на квартал планового року;
4) від врожаю року, що планується, до врожаю майбутнього року;
19. Плановий приріст однієї голови за місяць обчислюють множенням:
1) кількості кормових одиниць, необхідних на добу на фактичну кількість днів у відповідному місяці;
2) кількості перетравного протеїну, необхідного на добу, на фактичну кількість днів у відповідному місяці;
3)середньодобового приросту на фактичну кількість днів у відповідному місяці;
4) норми годівлі на фактичну кількість днів у місяці;
20. Головним фактором підвищення продуктивності худоби і птиці:
1) порода;
2) утримання;
3) корми;
4) кліматичні умови;
21. Планування в рослинницьких галузях починається з:
1) державних замовлень;
2) уточнення площ під культури;
3) попиту на ринку;
4) пропозиції на ринку;
22. Планування потреби в насінні зернових культур здійснюється на основі:
1) посівних площ, норм висіву і якості насіння;
2) посівних площ і якості насіння;
3) посівних площ і норм висіву;
4) норм висіву і якості насіння;
23. Врожайність сільськогосподарських культур планується на основі:
1) досягнутої врожайності за останні 5 років і впроваджених агротехнічних заходів на плановий рік;
2) впровадження агротехнічних заходів;
3) перспективного плану;
4) досягнутої врожайності;
24. Оцінка технічного, технологічного й організаційного рівня підприємства відноситься до розробки етапів плану:
1) екологічного розвитку підприємства;
2) трудового розвитку підприємства;
3) технічного розвитку підприємства;
4) соціального розвитку підприємства;
25. Планування річного обсягу механізованих робіт в господарстві здійснюється на основі:
1) технологічних карт; обсягу робіт на присадибних ділянках; розрахункових завдань внутрішньогосподарськими підрозділами;
2) посівних площ, врожайності сільськогосподарських культур, прибутковості підприємства;
3) кількості тракторів у господарстві різної продуктивності, кількості агрегатів, які знаходяться на балансі господарства;
4) продуктивності праці сільськогосподарських працівників та вартості тарифних ставок;
26. Якщо розміри і планові обсяги робіт і послуг обслуговуючих виробництв визначаються потребою головних і допоміжних галузей господарства; собівартість продукції є частиною витрат на виробництво продукції; на них не розподіляються загальновиробничі та загальногосподарські витрати, то це відноситься до особливостей планування:
1) основних виробництв;
2) головних галузей підприємства;
3) обслуговуючих виробництв;
4) прибуткових галузей підприємства;
27. При плануванні обсягу перевезень вантажів в господарстві використовують:
1) повторність і відстань перевезень; валове виробництво продукції рослинництва, тваринництва; обсяг перевезення різних матеріалів;
2) якість валової продукції; ціну реалізації; прибутковість галузі; собівартість одиниці продукції;
3) продуктивність праці робітників рослинницької та тваринницької галузі; кошторис сільськогосподарських робіт;
4) привабливість кліматичних та екологічних умов розвитку сільськогосподарського виробництва;
28. План з праці включає наступні розділи:
1) ринкова діяльність; виробнича програми з рослинництва; виробнича програму з тваринництва; планування науково-технічного прогресу;
2) розрахунок затрат праці; розділ чисельності та складу працівників господарства і баланс трудових ресурсів; розрахунок планової продуктивності праці;
3) заходи соціального розвитку колективу в плановому році; підготовка і підвищення кваліфікації кадрів; поліпшення умов праці;
4) кошторис витрат на виробництво за елементами та статтями у рослинництві, тваринництві, промислових виробництв;
29. На підприємствах чисельність працівників у плані по праці визначають для рослинництва, тваринництва і допоміжних підприємств на основі:
1) планових обсягів робіт у технологічних картах;
2) конструктивно–розрахункових методів;
3) штатного розкладу;
4) тимчасових розпоряджень;
30. Основним плановим документом при обґрунтуванні нормативних прямих витрат у рослинництві та тваринництві є:
1) звітні дані;
2) технологічні карти;
3) статистичні звіти;
4) облікові документи.
ВАРІАНТ 2
1. Процес планування має бути:
1) перервним;
2) винятковим;
3) спеціальним;
4) безперервним;
2. Метод планування, який сприяє усуненню і запобіганню диспропорцій та встановленню ефективних пропорцій:
1) нормативний;
2) факторний;
3) метод варіантів;
4) балансовий;
3. За типами цілей планування може бути:
1) постачальницько-збутове, цехове, матеріальне;
2) оперативне, ринкове, фірмове;
3) тактичне, оперативно-виробниче, річне.
4) стратегічне, оперативне, тактичне;
4. Річний (поточний) план підприємства - це:
1) дані про ринок продукції і послуг основних засобів виробництва та матеріальних ресурсів, які реалізує або купує підприємство;
2) передбачені планові обсяги виробництва і реалізації продукції допоміжних підприємств з переробки сільськогосподарської продукції;
3) науково обґрунтована програма його виробничо-фінансової діяльності на календарний рік;
4) план реалізації продукції, одержання валового доходу і прибутку господарства та їх розподілу;
5. Розділ річного плану підприємства, де відображаються продуктивність та оплата праці називається:
1) «План маркетингу»;
2) «План витрат і визначення собівартості продукції»;
3) «План з праці й соціального розвитку колективу»;
4) «Інвестиційна діяльність»;
6. Кількісний план у грошовому вираженні, який показує планові доходи і витрати, що повинні бути досягнуті протягом цього періоду, і капітал, який необхідно залучити для досягнення даної мети, називається:
1) касовим рахунком;
2) станом фінансів;
3) бюджетом;
4) готівкою;
7. З бюджету готівки і прогнозу балансового звіту складається бюджет:
1) операційний;
2) фінансовий;
3) частковий;
4) загальний;
8. При плануванні строків реалізації сільськогосподарської продукції ураховують:
1) хімічні властивості;
2) біологічні властивості;
3) строки зберігання;
4) кількість продукції;
9. Створенням і підтримуванням високої популярності товару, а також надання йому бажаного іміджу на цільовому ринку, виступає:
1) ринок;
2) реклама;
3) держава;
4) підприємство;
10. Потреба в кормах для тваринництва розраховується на основі:
1) обсягу виробленої продукції;
2) обсягу виробленої продукції і норми витрат кормів на одиницю продукції;
3) поголів’я тварин і норми витрат кормів на одиницю продукції;
4) поголів’я тварин і обсягу виробленої продукції;
11. Виробнича програма розвитку скотарства відображається в:
1)продуктивності тварин і наявності кормів;
2) обороті стада і плані виробництва продукції;
3) обороті стада і продуктивності тварин;
4) плані виробництва продукції і продуктивності тварин;
12. Розробка плану запліднення, опоросів і надходження ділового приплоду в свинарстві потрібна для:
1) уточнення кількості і строків вибраковки маток;
2) заміни свинок поросятами;
3) складання балансу кормів;
4) складання раціону годівлі;
13. До основних показників продуктивності у птахівництві відносять кількість:
1) яєць на середньорічну курку-несучку;
2) на одного курча;
3) на 100 півнів;
4) на 100 голів;
14. Вік телиці при паруванні становить:
1) 18 місяців;
2) 22 місяців;
3) 5 місяців;
4) 9 місяців;
15. Планування потреби господарства в продукції рослинництва здійснюється на основі:
1) продажу продукції на ринку і громадське харчування;
2) громадського харчування, натуральної оплати, страхового і насіннєвого фондів;
3) продажу продукції на ринку і громадське харчування;
4) продажу на ринку, натуральної оплати, громадського харчування, страхового і насіннєвого фондів;
16. При плануванні посівних площ сільськогосподарських культур на підприємстві виходять з:
1) використання для переробки на підсобних промислових виробництвах господарства;
2) розширення площ поживних і повторних посівів;
3) природних і організаційно-господарських факторів;
4) обмежень у сівозмінах, земельних, трудових, фінансових і матеріальних ресурсах;
17. Обчислюючи планову потребу в продукції рослинництва, ураховують:
1) потреби в конкретних видах продукції рослинництва;
2) реалізація на міських ринках, у власних магазинах, ларьках, населенню;
3) експорт продукції;
4) попит на продукцію певного виду, асортименту та якості на ринку;
18. Формами планової документації господарств передбачено розрахунок:
1) господарської придатності насіння;
2) грунтово-кліматичних умов зони;
3) піддатливості сорту до захворювань;
4) потреби й вартості насіння;
19. Потребу в насінні планують, виходячи із:
1) кількості зерен;
2) збереженням чистосортності й господарсько-цінних властивостей сорту;
3) посівних площ і вагових норм його висіву;
4) родючості ґрунту;
20. При обґрунтуванні вибору промислових виробництв на сільськогосподарському підприємстві головним фактором найчастіше виступає:
1) зменшення собівартості продукції;
2) збільшення об’єму випуску продукції;
3) збільшення доходів підприємства;
4) зменшення часу виробництва одиниці продукції;
21. Для промислового виробництва головним показником економічної ефективності є:
1) обсяг випуску продукції;
2) собівартість одиниці продукції;
3) строк окупності капітальних вкладень;
4) прибуток від реалізації продукції;
22. Обсяги механізованих робіт обчислюють в:
1) гектарах;
2) фізичних гектарах;
3) умовних еталонних гектарах;
4) кубометрах;
23. Визначення річного плану механізованих робіт і розподіл їх за марками тракторів, комбайнів та інших сільськогосподарських машин відносять до планування:
1) продуктивності та оплати праці працівників;
2) потреби у засобах виробництва та їх використання;
3) матеріального стимулювання працівників;
4) прибутковості підприємства;
24. Забезпеченість підприємства тракторами розраховують таким чином:
1) обчислюють потребу за найбільш напруженими зимовим періодом;
2) визначають потребу в умовних тракторах, поклавши в основу розрахунку річний виробіток на умовний трактор;
3) встановлюють за найбільш напруженим періодом потребу в спеціальних тракторах;
4) обчислюють за витратами пального;
25. До витрат на утримання і використання власного вантажного автотранспорту належать:
1) вантажообіг, собівартість;
2) оплата праці шоферів і працівників гаража з відрахуваннями; вартість палива і мастильних матеріалів; амортизація і поточний ремонт автомобілів, причепів, гаража і обладнання; зношення і ремонт автошин; інше;
3) вартість палива і мастильних матеріалів; амортизація, капітальний ремонт автомобілів; зношення і ремонт гаража;
4) оплата праці керівника; амортизація автомобілів; зношення автошин; витрати на матеріали, інструмент тощо;
26. Планову потребу в паливі для роботи вантажних бортових автомобілів визначають з урахуванням:
1) вантажопідйомності, середньодобового пробігу одного автомобіля та коефіцієнта використання автомобіля;
2) їх планового пробігу, вантажообігу і норм його витрат залежно від марки машини на 100 км пробігу і на 100 ткм;
3) їх планового пробігу, вантажообігу і норм його витрат залежно від марки машини на 100 км пробігу і на 100 ткм, з урахуванням поїздок з вантажем і норм витрат палива на одну поїздку;
4) коефіцієнта повторності, вантажопідйомності, середньодобового пробігу одного автомобіля та коефіцієнта використання автомобіля;
27. Плануючи чисельність працівників тваринництва ураховують:
1) середньорічне поголів’я худоби і птиці за їхніми видами і технологічними групами; технічно обґрунтовані норми обслуговування тварин одним працівником; коефіцієнт змінності;
2) продуктивність тварин; тип годівлі та тип утримання тварин у господарстві;
оборот та структуру стада; рівень екологічної небезпеки; валове виробництво тваринницької продукції;
3) прибутковість тваринницької галузі у господарстві; забезпеченість основними засобами виробництва; забезпеченість зворотними засобами виробництва;
4) рівень рентабельності тваринницької галузі у господарстві; товарність тваринницької галузі у господарстві; норма витрат основного пального та мастильних матеріалів;
28. Персонал підприємства відображує:
1) сукупність постійних працівників, які отримали професійну підготовку, мають досвід практичної діяльності і забезпечують господарську діяльність підприємству;
2) зорганізовану людську масу, упорядковану меншиною добірних індивідів;
3) історичну спільність людей, яка склалася на певній території та володіє стабільними особливостями мови та культури;
4) соціально значиму група людей, які об’єднані спільною метою, узгоджено діють для досягнення мети;
29. Баланс робочого часу відображує:
1) баланс загального обсягу і структури робочого часу, джерел їх формування, а також використання у різних напрямах за видами робіт;
2) звіт про фінансовий стан підприємства, який відображує на певну дату його активи, зобов’язання та власний капітал;
3) матеріальний об’єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію і має відповідно до чинного законодавства юридичну силу;
4) обліковий символ, який використовується для запису і узагальнення збільшення або зменшення доходу;
30. Амортизаційні відрахування та ремонт основних засобів виробництва доцільно розподіляти за періодами робіт пропорційно:
1) витраченому пальному;
2) мото-годинам;
3) нормо-змінам;
4) навантаженням на основні фонди.
ВАРІАНТ 3
1. Мета підготовчої роботи, яка передує розробці поточного плану:
1) зробити аналіз фінансової діяльності господарства;
2) виявити невикористані резерви підвищення ефективності господарювання, намітити шляхи їх освоєння і підготувати вихідну інформацію для складання плану;
3) вивчення досвіду керівників у своєму та в інших господарствах;
4) обробка матеріалів, обчислення показників і підготовка їх для порівняння;
2. За економічним призначенням система показників планів поділяється на:
1) кількісні та якісні;
2) натуральні та вартісні;
3) абсолютні й відносні;
4) трудові та грошові;
3. До оперативне планування належить:
1) довгострокове планування;
2) середньострокове планування;
3) детальна розробка планів підприємства;
4) річне планування;
4. В рослинництві розробляють оперативні робочі плани на:
1) періоди найважливіших сільськогосподарських робіт;
2) будівельні роботи;
3) придбання основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення;
4) вилучення коштів;
5. До поточного плану належить:
1) проміжний план розвитку господарства;
2) науково обґрунтована програма його виробничо-фінансової діяльності на календарний рік;
3) науково обґрунтована програма його фінансової діяльності на квартал;
4) науково обґрунтована програма його виробничої діяльності на півріччя;
6. Мета маркетингового стратегічного планування полягає у:
1) ефективному розміщенні ресурсів для досягнення цільового ринку;
2) здійсненні мрій працівників виробництва;
3) поетапному придбанні основних виробничих фондів;
4) аналізі стану розвитку сільськогосподарського виробництва;
7. Потреба в кормах розраховують на основі:
1) обсягу виробленої продукції;
2) поголів’я тварин і норми витрат кормів на одиницю продукції;
3) обсягу виробленої продукції і норми витрат кормів на одиницю продукції;
4) поголів’я тварин і обсягу виробленої продукції;
8. Виробнича програма розвитку скотарства відображається в:
1) обороті стада і плані виробництва продукції;
2) обороті стада і продуктивності тварин;
3) плані виробництва продукції і продуктивності тварин;
4) продуктивності тварин і наявності кормів;
9. При плануванні виробництва молока використовують дані:
1) середньорічне і середньомісячне поголів’я корів;
2) середньорічне і середньомісячне поголів’я корів, продуктивність молочного стада;
3) молочну продуктивність на плановий рік;
4) наявність кормів;
10. Відтворення стада і надходження продукції по місяцях року тісно пов’язані з плануванням:
1) строків парування (запліднення) та надходження приплоду;
2) продуктивності тварин;
3) чисельності тварин;
4) продуктивності праці робітників;
11. Плануванню продуктивності корів передує аналіз досягнутого її рівня за:
1) останній рік у взаємозв’язку з підвищенням рівня механізованих робіт;
2) даними станцій запліднення та районної ветеринарної служби;
3)кілька минулих років у взаємозв’язку з рівнем годівлі та умовами утримання худоби;
4) даними передових сільськогосподарських підприємств району;
12. Вихід молока по місяцях і кварталах року визначається на підставі:
1) норм годівлі розраховується поголів’я корів протягом планового року;
2) строків парування (запліднення) розраховується поголів’я корів протягом року;
3) підвищення продуктивності праці працівників розраховується поголів’я корів протягом року по місяцях лактації;
4) отелу корів у минулому і плановому роках розраховується поголів’я корів протягом планового року по місяцях лактації;
13. Використання добрив дає змогу:
1) розширення відтворення родючості ґрунту;
2) активно регулювати забезпечення рослин поживними речовинами і програмувати умови одержання запланованого врожаю;
3) захищати рослини від шкідників;
4) поліпшення якості посівних площ;
14. Гній на поля вносять через:
1) 3-4 роки;
2) 2-3 роки;
3) 5-6 років;
4) 1-2 роки;
15. План підприємства щодо захисту сільськогосподарських культур розробляється на основі:
1) обсягів робіт;
2) виконання заходів власними засобами;
3) науково обґрунтованої системи захисту рослин;
4) залучення спеціалізованих організацій;
16. При послідовності планування засобів щодо захисту рослин передбачають:
1) планування агротехнічних засобів;
2) використання біологічних засобів;
3) планування хімічного захисту рослин.
4) заходи, які пов’язані з обґрунтуванням посівних площ;
17. Провідний розділ плану промислового підрозділу є:
1) план собівартості;
2) план з праці та заробітної плати;
3) план реалізації продукції і прибутку;
4) виробнича програма;
18. Вирішальну роль у плануванні як обсягів виробництва промислової продукції, так і асортименту відіграє:
1) рівень рентабельності і прибутку;
2) заробітна плата робочого персоналу;
3) собівартість продукції;
4) кон’юнктура ринку;
19. Планову потребу в основному паливі визначають за плановим обсягом:
1) забезпеченості господарства тракторами та машинами;
2) робіт в умовних еталонних гектарах, нормо-змінах і нормативами витрат пального на одиницю роботи для трактора;
3) сільськогосподарських та інших робіт;
4) валової та реалізованої сільськогосподарської продукції;
20. Планову потребу в паливно-мастильних матеріалах визначають:
1) на основі запланованого обсягу тракторних та інших механізованих робіт за окремими марками машин; та з урахуванням диференційованих норм витрат палива за одиницю робіт;
2) на основі запланованого обсягу робіт та з урахуванням диференційованих норм витрат палива за одиницю робіт;
3) за встановленими нормами у відсотках від кількості основного пального;
4) на основі запланованого обсягу механізованих робіт;
21. Амортизаційні відрахування поділяються на наступні групи:
1) 3;
2) 4
3) 5;
4) 6;
22. Плановий фонд оплати праці шоферів обчислюють:
1) виходячи з їх середньорічної чисельності, розрахункових місячних ставок із урахуванням різних доплат;
2) шляхом множення погодинних тарифних ставок водіїв, які працюють на машинах різних марок, на середньомісячну норму робочого часу;
3) діленням кількості машино–днів у роботі на річний фонд робочого часу одного водія і множенням добутого числа на коефіцієнт змінності;
4) множенням їх штатної чисельності, місячного посадового окладу і 12 місяців;
23. До витрат, що визначаються за плановим вантажообігом і відповідними нормативами в гривнях на 1000 км пробігу, належать витрати:
1) накладні;
2) на пальне і мастильні матеріали;
3) на тверде паливо на опалення гаража;
4) на ремонт і технічне обслуговування автомобілів, а також на відновлення зносу і ремонт автошин;
24. Показник, що розраховується відношенням загальної суми витрат на плановий обсяг перевезень, пробігу і вантажообігу, має назву:
1) «Собівартість автотранспортних робіт»;
2) «Собівартість голови приплоду»;
3) «Собівартість одного кормо-дня»;
4) «Собівартість 1 кВт·год. електроенергії»;
25. Потребу в живому тяглі на обслуговування тваринництва визначають:
1) за технологічними картами;
2) виходячи з навантаження на коня і поголів’я тварин;
3) відніманням від загальної кількості фуражних днів у році: днів відпочинку, простоїв жереб них маток, використання жеребців для парування та ін.;
4) за окремими розрахунками, ураховуючи дані за минулі роки;
26. Витрати на оплату праці по догляду за робочою худобою визначають:
1) за кількістю коней, закріплених за одним конюхом та його тарифною ставкою;
2) виходячи з середньорічної чисельності працівників, розрахункових місячних ставок і з урахуванням різних доплат;
3) шляхом множення погодинних тарифних ставок конюхів, на середньомісячну норму робочого часу;
4) перемноженням штатної чисельності конюхів, місячного посадового окладу і 12 місяців;
27. Фонд робочу часу відображує:
1) спосіб інвестування грошей для групи інвесторів за якого вартість інвестування цільових об’єктів розподіляється поміж всіх них;
2) плановий час роботи одного працівника протягом певного календарного періоду(року, місяця);
3) неурядову неприбуткову структуру, котра має засновницький фонд, та керується радою директорів;
4) центральний орган виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління системою держаного страхування;
28. Допоміжні робітники на підприємстві ті, які:
1) пов’язані з процесом виробництва;
2) працюють на підсобних виробництвах та складах;
3) обслуговують основне виробництво;
4) займаються на підприємстві виготовленням продукції;
29. Баланс трудових ресурсів відображує:
1) джерела формування чисельності трудових ресурсів, їх професійного складу та розміщення;
2) тривалість робочого часу в годинах і хвилинах протягом доби;
3) встановлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник повинен виконувати свої трудові обов’язки;
4) баланс тривалості робочого часу протягом календарного тижня;
30. Величину собівартості продукції рослинництва формують наступні фактори:
1) продуктивність праці, середньодобовий приріст живої маси;
2) спеціалізація виробництва, фондооснащеність;
3) урожайність сільськогосподарських культур, трудомісткість виробництва;
4) фондомісткість, фондоозброєність.
ВАРІАНТ 4
1. На сільськогосподарських підприємствах робочі плани на періоди сільськогосподарських робіт у рослинництві, плани–наряди у тваринництві, місячні (квартальні, декадні) планові завдання у тваринництві належать до:
1) оперативних планів;
2) стратегічних планів;
3) довгострокових планів;
4) тактичних планів;
2. Види робіт із зазначенням обсягу та якості їх використання, календарні строки кожної роботи й кількості робочих днів, місце проведення роботи, склад агрегатів, кількість людей для обслуговування агрегатів, норми виробітку, щоденна потреба у тракторах, машинах та знаряддях, транспортних засобах і робочій силі належать до:
1) показників, на які нараховується заробітна плата;
2) основних показників робочих планів;
3) показників, які входять до стратегічного планування;
4) показників, на які нараховується премія працівникам;
3. Плани-наряди – це:
1) документи статистичної звітності;
2) документи бухгалтерської звітності;
3) документи планової звітності;
4) завдання на виконання певних робіт бригаді, ланці, окремому працівникові на 1-10 днів;
4. Суть оперативного планування полягає в:
1) опрацюванні планів та вирішенням питань організації;
2) організації поточного регулювання;
3) детальній розробці планів підприємств та їхніх підрозділів на короткі проміжки часу;
4) посиленні функціонування підприємства у динамічних умовах ринкової економіки;
5. Робочі плані складають для:
1) господарства в цілому;
2) визначення днів найбільшої напруги;
3) підрозділів згідно з госпрозрахунковими планами і урахуванням фактичних умов;
4) розробки маршрутів руху кожного агрегату на весь період проведення робіт;
6. Вік телиці при паруванні становить:
1) 22 місяців;
2) 5 місяців;
3) 18 місяців;
4) 9 місяців;
При одержанні п’яти поросят від разової свиноматки використання
їх вважається:
1) ефективним;
2) не ефективним;
3) змінним;
4) важливим;
8. Період тільності корів становить:
1) 200 днів;
2) 360 днів;
3) 285 днів;
4) 185 днів;
9. Оптимальний раціон годівлі розраховують:
1) для всього стада разом;
2) тільки для биків віком від 1-го року до 2-х років;
3) від 4-х до 6-ти тижнів;
4) для кожної статево-вікової групи худоби;
10. Показник, що розраховується, як частка від ділення всієї суми витрат на утримання живого тягла, крім вартості одержаного приплоду і побічної продукції, на кількість відпрацьованих живим тяглом робочих днів, має назву:
1) «Собівартість коне-дня»;
2) «Річна сума амортизації робочих коней»;
3) «Собівартість кормів»;
4) «Кількість днів роботи живого тягла»;
11. Річну суму амортизації робочих коней, приміщень, транспортного інвентарю і збруї обчислюють:
1) за нормами амортизації від їхньої балансової вартості;
2) за прийнятими в господарстві нормативами;
3) за нормами амортизації від їхньої залишкової вартості;
4) діленням суми амортизації за повний рік корисного використання на 12;
12. Собівартість одного кормо-дня розраховується:
1) відніманням від суми всіх витрат вартості гною і діленням на кількість кормо – днів;
2) відношенням частки від ділення всієї суми витрат на утримання живого тягла, крім вартості одержаного приплоду і побічної продукції, до кількості відпрацьованих живим тяглом робочих днів;
3) за плановою собівартістю звітного року;
4) відношенням загальної суми витрат на плановий обсяг перевезень, пробігу і вантажообігу;
13. До витрат електроенергії для невиробничих потреб включають витрати на:
1) роботу електродвигунів, електрокотлів та інших струмоприймачів;
2) потреби електроенергії на комунально–побутові та інші невиробничі витрати споживачів сільського господарства;
3) нагрівальних приладів технологічного призначення для опалення, гарячого водопостачання й освітлення виробничих приміщень;
4) освітлення виробничих територій і невиробничих приміщень;
14. Фонд оплати праці відображує:
1) суму коштів, яка витрачена на реалізацію продукції;
2) рівень знань та трудових навичок, які необхідні для виконання робіт певної складності;
3) загальну суму коштів, яка витрачена протягом певного часу підприємствами на заробітну плату основного виробничого персоналу;
4) загальну суму коштів, витрачених на обслуговування працівників основного виробництва;
15. Тарифна сітка відображує:
1) мінімальну оплату працівника, яка визначена у колективному договорі;
2) збірник нормативних документів, що містить системи вимог, яким повинні відповідати працівники;
3) шкалу оцінювання професійного рівня працівників;
4) шкалу кваліфікаційних розрядів і відповідних тарифних коефіцієнтів, яка використовується для врахування оплати праці рівня кваліфікаційного працівника;
16. Відрядно-преміальна система оплати праці містить:
1) відрядну оплату праці за кінцеві результати виробництва;
2) крім заробітку за прямими відрядними розцінками, ще премію за виконання та перевіряння встановлених кількісних та якісних показників роботи;
3) оплату робітника з тарифного заробітку та суми преміальних доплат;
4) розмір оплати, яка прямо залежить від результатів роботи кожного робітника;
17. Преміювання представляє собою:
1) виплати, які застосовуються для оплати праці допоміжних робітників, зайнятих обслуговуванням основних робітників;
2) розмір оплати праці, яка визначається в залежності від тарифної ставки робітника і кількості відпрацьованим ним часу;
3) виплату працівникам грошових сум понад основний заробіток з метою стимулювання результатів праці та їх заохочення;
4) абсолютний розмір оплати праці за годину, день, місяць роботи;
18. Продуктивність праці представляє собою:
1) показник чисельності працівників облікового складу на певну дату;
2) рівень знань та трудових навичок, необхідних для виконання робіт певної складності за відповідною професією;
3) сукупність взаємопов’язаних заходів, які стимулюють окремого працівника або колектив щодо досягнення індивідуальних чи спільних цілей підприємства;
4) показник ефективності використання трудових ресурсів, який характеризує здатність праці створювати за одиницю часу певну кількість матеріальних благ;
19. Планова трудомісткість представляє собою:
1) затрати праці на одиницю продукції або виконання певної роботи з урахуванням можливої зміни нормативної трудомісткості шляхом здійснення заходів, передбачених комплексним планом підвищення ефективності виробництва;
2) фактичні затрати праці на виготовлення одиниці продукції або певного обсягу роботи;
3) затрати праці на виготовлення одиниці продукції згідно встановленим нормам;
4) всі витрати праці основних і допоміжних виробництв;
20. Середньооблікова чисельність працівників за місяць обчислюється:
1) шляхом підсумування чисельності працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця і діленням одержаної суми на число календарних днів місяця;
2) шляхом підсумування чисельності працівників за всі місяці роботи і діленням одержаної суми на 12;
3) як показник чисельності працівників на певну дату;
4) як чисельність працівників за рік;
21. До нормативу відносять:
1) еталон витрат різних ресурсів на виробництво одиниці продукції, значення якого повинно відповідати досягнутому рівню розвитку відносин;
2) загальну міру споживання, яка впливає на розвиток підприємства в майбутньому і рівень життя людей в теперішньому часі;
3) фундаментальну економічну категорію, завдяки якій знижуються витрати праці та підвищуються показники економічної ефективності;
4) економічну величину, яка впливає на продуктивність та оплату праці робітників підприємства;
22. До норми відноситься:
1) категорія, яка утворюється для відповідних локальних умов робочого місця в певних виробничо-технологічних умовах;
2) науково обґрунтована величина витрат тих чи інших економічних ресурсів в певних виробничо–технологічних умовах;
3) функція від норми прибутку;
4) економічна величина, за допомогою якої збільшують витрати на виробництво продукції;
23. До визначення «Собівартість продукції» належать:
1) необхідність підприємства;
2) кількісні показники;
3) витрати підприємства;
4) одиниця продукції;
24. Планування собівартості продукції передбачає:
1) середньозважену вартість продукції сіяних кормових культур і природних кормових угідь з урахуванням витрат на їх поліпшення, віднесених на плановий рік;
2) підвищення точності розрахунків з визначення собівартості продукції;
3) надходження кормів власного виробництва за міжгосподарськими зв’язками придбання та надходження від обліку пов’язують із даними раніше складеного балансу;
4) найбільш ефективне і раціональне використання наявних сільськогосподарських угідь, основних засобів, матеріальних і трудових ресурсів відповідно до вимог систем землеробства і тваринництва;
25. До матеріальних витрат входять:
1) вартість матеріальних ресурсів та послуг;
2) витрати на оплату праці;
3) витрати на ремонт необоротних активів;
4) непродуктивні витрати;
26. Фінансове планування включає в себе:
1) обсяг фінансових ресурсів, джерел і надходження;
2) обсяг фінансових ресурсів, план доходів і витрат;
3) баланс і звіт;
4) капітал, звіт про рух готівки;
27. Фінансовий план включає наступні показники:
1) обсяг реалізації, рух грошових коштів, розрахунок точки беззбитковості, доходів і витрат, баланс активів та пасивів підприємств;
2) баланс, обсяг реалізації, баланс активів та пасивів підприємств, звіт про рух грошових коштів, розрахунок точки беззбитковості;
3) обсяг реалізації, рух грошових коштів, розрахунок точки беззбитковості,
баланс активів та пасивів підприємств, мобілізація резервів;
4) обсяг реалізації та мобілізація резервів;
28. Основні етапи фінансового планування:
1) рентабельність виробництва, аналіз фінансових показників підприємства;
2) планування реалізації продукції, розробка бюджету готівки;
3) аналіз фінансових показників підприємства, визначення напрямів інвестицій і джерел їхнього фінансування;
4) виявлення та мобілізація резервів, розробка бюджету готівки;
29. Обсяг і структура контролю на підприємстві залежить від:
1) розмірів та стану кваліфікованості штату персоналу;
2) зовнішньоекономічних чинників;
3) розмірів та організаційної структури підприємства;
4) екзогенних факторів синтезу;
30. Урожайність, поголів’я худоби та птиці, їх продуктивність, баланси продукції – все це входить до такого елементу предмету контролю, як:
1) реалізація;
2) матеріальні витрати;
3) виробничі баланси;
4) виробництво.
Вірні відповіді до тестів з дисципліни «Планування і контроль на підприємстві»
| Номер тестів | Варіанти | |||