Здавалка
Главная | Обратная связь

Елемент методу, за допомогою якого здійснюється періодична перевірка даних бухгалтерського обліку з фактичною наявністю засобів підприємства

- оцінка;

- калькуляція;

+ інвентаризація;

- документування.

 

?44.

Відображення кожної господарської операції одночасно на двох рахунках – це:

- рахунки;

+ подвійний запис;

- баланс;

- документування.

 

?45.

В сільському господарстві не відноситься до основного виробництва:

- рослинництво;

- тваринництво;

+ електропостачання;

- промислове виробництво.

 

?46.

До оборотних активів не відносяться:

+ комбайни;

- будівельні матеріали;

- халати;

- кошти.

 

?47.

До активів невиробничої сфери відносяться:

- бібліотека;

- медпункт;

- житлова споруда;

+ засоби праці.

 

?48.

До активу балансу входить розділів:

- 3;

- 5;

- 2;

+ 4.

 

?49.

До пасиву балансу входить розділів:

- 4;

- 6;

+ 5;

- 3.

 

?50.

ІІ розділ активу балансу називається:

- поточні зобов'язання;

+ оборотні активи;

- витрати майбутніх періодів;

- грошові кошти.

 

?51.

ІІІ розділ пасиву балансу називається:

- необоротні активи;

- власний капітал;

+ довгострокові зобов'язання;

- поточні зобов’язання.

 

?52.

ІV розділ пасиву називається:

- доходи майбутніх періодів;

- забезпечення наступних витрат і платежів;

+ поточні зобов'язання;

- оборотні активи.

 

?53.

Стаття балансу «Запаси» відноситься до:

- І розділу активу;

- ІV розділу пасиву;

+ ІІ розділу активу;

- ІІ розділу пасиву.

 

?54.

Стаття балансу «Векселі видані» відноситься до:

+ ІV розділу пасиву;

- ІІІ розділу пасиву;

- ІІ розділу активу;

- ІІ розділу пасиву.

 

?55.

Стаття балансу «Цільове фінансування» відноситься до:

- І розділу пасиву;

- І розділу активу;

+ ІІ розділу пасиву;

- ІV розділу пасиву.

 

?56.

Стаття балансу «Незавершене будівництво» відноситься до:

- ІІ розділу активу;

- ІV розділу пасиву;

+ І розділу активу;

- ІV розділу активу.

 

?57.

Не відносяться до І розділу активу стаття:

+ готова продукція;

- фінансові інвестиції;

- незавершене будівництво;

- основні засоби.

 

?58.

До ІІ розділу активу не відносять статтю:

- грошові кошти та їх еквіваленти;

- дебіторська заборгованість за розрахунками;

+ основні засоби;

- незавершене виробництво.

 

?59.

Не відносяться до І розділу пасиву стаття:

- статутний капітал;

- резервний капітал;

- нерозподілений прибуток;

+ векселі видані.

 

?60.

Господарська операція "Надійшли кошти з поточного рахунку в касу" відноситься до типу балансових змін:

+ 1: А+х1=А-х1;

- 2: П+х2=П-х2;

- 3: А+х3=П+х3;

- 4: А-х4=П-х4.

 

?61.

Господарська операція "Виплачено з каси кошти в погашення заборгованості із заробітної плати" відноситься до типу балансових змін:

- 1: А+х1=А-х1;

- 2: П+х2=П-х2;

- 3: А+х3=П+х3;

+ 4: А-х4=П-х4.

 

?62.

Кількість типів балансових змін :

- один;

- два;

- три;

+ чотири.

 

?63.

Господарську операцію "Нараховано дохід (виручку) від реалізації будівельних матеріалів" відносять до типу балансових змін:

- 1: А+х1=А-х1;

- 2: П+х2=П-х2;

+ 3: А+х3=П+х3;

- 4: А-х4=П-х4.

 

?64.

Господарську операцію "Перераховано з поточного рахунку платежі зі страхування" відносять до типу балансових змін:

- 1: А+х1=А-х1;

- 2: П+х2=П-х2;

- 3: А+х3=П+х3;

+ 4: А-х4=П-х4.

 

?65.

Господарську операцію "Нарахована заборгованість за придбання трактора у агротехсервіс" відносять до типу балансових змін:

- 1: А+х1=А-х1;

- 2: П+х2=П-х2;

+ 3: А+х3=П+х3;

- 4: А-х4=П-х4.

 

?66.

Господарську операцію "Оприбутковано зерно від урожаю поточного року" відносять до типу балансових змін:

+ 1: А+х1=А-х1;

- 2: П+х2=П-х2;

- 3: А+х3=П+х3;

- 4: А-х4=П-х4.

 

?67.

Тип балансових змін під впливом господарської операції:

"Надійшла і оприбуткована цегла від постачальника":

- 1: А+х1=А-х1;

- 2: П+х2=П-х2;

+ 3: А+х3=П+х3;

- 4: А-х4=П-х4.

 

?68.

Тип балансових змін під впливом господарської операції: "Оплачено рахунок постачальника":

- 1: А+х1=А-х1;

- 2: П+х2=П-х2;

- 3: А+х3=П+х3;

+ 4: А-х4=П-х4.

 

?69.

IІI розділ активу балансу називається:

- поточні зобов'язання;

- оборотні активи;

+ витрати майбутніх періодів;

- доходи майбутніх періодів.

 

?70.

I розділ пасиву балансу називається:

- необоротні активи;

+ власний капітал;

- довгострокові зобов’язання;

- поточні зобов’язання.

 

?71.

V розділ Пасиву називається:

+ доходи майбутніх періодів;

- забезпечення майбутніх витрат і платежів;

- поточні зобов'язання;

- довгострокові зобов’язання.

 

?72.

Статтю балансу «Довгострокові кредити банків» відносять до:

- 1 розділу Активу;

- 4 розділу Пасиву;

- 2 розділу Активу;

+ 3 розділу Пасиву.

 

?73.

Структура і склад балансу врегульовується П(С)БО:

- П(С)БО 1;

+ П(С)БО 2;

- П(С)БО 3;

- П(С)БО 26.

 

?74.

Статтю балансу «Довгострокова дебіторська заборгованість» відносять до:

+ І розділу активу;

- І розділу пасиву;

- ІІ розділу активу;

- ІV розділу активу.

 

?75.

Статті, які не входять до І розділу активу балансу:

+ товари;

- основні засоби;

- незавершене будівництво;

- нематеріальні активи.

 

?76.

Статті, які не входять до ІІ розділу активу балансу:

- незавершене виробництво;

- дебіторська заборгованість за розрахунками;

- запаси;

+ статутний капітал.

 

?77.

Статтю балансу «Забезпечення виплат персоналу» відносять до:

- І розділу активу;

- І розділу пасиву;

+ ІІ розділу пасиву;

- ІV розділу активу.

 

?78.

ІІ розділ пасиву балансу називається:

- поточні зобов'язання;

- оборотні активи;

- витрати майбутніх періодів;

+ забезпечення наступних витрат і платежів.

 

?79.

І розділ активу балансу називається:

- оборотні активи;

+ необоротні активи;

- витрати майбутніх періодів;

- забезпечення таких витрат і платежів.

 

?80.

ІV розділ активу балансу називається:

- оборотні активи;

+ необоротні активи та групи вибуття;

- витрати майбутніх періодів;

- забезпечення таких витрат і платежів.

 

?81.

Тип балансових змін під впливом господарської операції:

"Оприбутковане молоко від корів основного стада":

+ 1: А+х1=А-х1;

- 2: П+х2=П-х2;

- 3: А+х3=П+х3;

- 4: А-х4=П-х4.

 

?82.

Тип балансових змін під впливом господарської операції:

"Списане насіння соняшника на посів":

+ 1: А+х1=А-х1;

- 2: П+х2=П-х2;

- 3: А+х3=П+х3;

- 4: А-х4=П-х4.

 

?83.

Тип балансових змін під впливом господарської операції:

"Нараховано заробітну плату працівникам рослинництва":

- 1: А+х1=А-х1;

- 2: П+х2=П-х2;

+ 3: А+х3=П+х3;

- 4: А-х4=П-х4.

 

?84.

Тип балансових змін під впливом господарської операції: "Надійшли на поточний рахунок кошти від покупців":

+ 1: А+х1=А-х1;

- 2: П+х2=П-х2;

- 3: А+х3=П+х3;

- 4: А-х4=П-х4.

 

?85.

Статтю балансу «Поточні біологічні активи» відносять до:

- ІІ розділу активу;

+ ІV розділу пасиву;

- І розділу активу;

- ІV розділу активу.

 

?86.

Статтю балансу « Товари» відносять до:

- І розділу активу;

- І розділу пасиву;

+ ІІ розділу активу;

- ІV розділу активу.

 

?87.

Статтю балансу «Довгострокові біологічні активи » відносять до:

- ІІ розділу активу;

- ІV розділу активу;

+ І розділу активу;

- ІV розділу активу.

 

?88.

Статтю балансу « Грошові кошти та їх еквіваленти» відносять до:

- ІІІ розділу активу;

- І розділу пасиву;

- І розділу активу;

+ ІІ розділу активу.

 

?89.

Статтю балансу « Додатковий вкладений капітал» відносять до:

- ІІІ розділу активу;

- ІV розділу пасиву;

+ І розділу пасиву;

- ІV розділу активу.

 

?90.

Стаття, яка не входить до ІV розділу пасиву:

- короткострокові кредити банку;

- поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці;

+ незавершене будівництво;

- векселі видані.

 

?91.

Стаття, яка не входить до ІІІ розділу пасиву:

- довгострокові кредити банків;

- відстрочені податкові зобов’язання;

+ поточні фінансові інвестиції;

- довгострокові фінансові зобов’язання.

 

?92.

Статті, які не входять до І розділу пасиву:

+ довгострокові кредити банків;

- статутний капітал;

- резервний капітал;

- нерозподілений прибуток.

 

?93.

Тип балансових змін під впливом господарської операції:

"Списані мінеральні добрива на підживлення озимої пшениці":

+ 1: А+х1=А-х1;

- 2: П+х2=П-х2;

- 3: А+х3=П+х3;

- 4: А-х4=П-х4.

 

?94.

Вимірники за допомогою яких здійснюють записи на синтетичних рахунках:

- в натуральних;

+ в грошових;

- в трудових;

- в комбінованих

 

?95.

Оборот по кредиту активних рахунків – це:

- сума господарських засобів на початок звітного періоду;

+ сума господарських операцій, що показують вибуття господарських засобів за звітний період;

- сума господарських операцій, що показують надходження господарських засобів за звітний період;

- це залишок господарських засобів на кінець звітного періоду.

 

?96.

Для складання балансу з активних рахунків необхідно:

- кінцеве сальдо з дебету перенести в пасив балансу;

- кінцеве сальдо з кредиту перенести в пасив балансу;

+ кінцеве сальдо з дебету перенести в актив балансу;

- кінцеве сальдо з кредиту перенести в актив балансу.

 

?97.

Активні рахунки призначені для:

- обліку статутного капіталу;

- обліку оплати праці;

+ обліку господарських засобів;

- обліку довгострокових зобов’язань.

 

?98.

Пасивні рахунки призначені для:

- обліку незавершеного будівництва;

- обліку виданих векселів;

+ обліку джерел утворення господарських засобів;

- обліку господарських засобів.

 

?99.

Активно-пасивні рахунки призначені для:

- обліку готової продукції;

+ обліку розрахунків;

- обліку джерел утворення господарських засобів;

- обліку незавершеного будівництва.

 

?100.

Рахунок складається:

+ з залишків (сальдо), оборот по дебету, оборот по кредиту;

- з активу і пасиву;

- з окремих записів і чисел;

- з лівої частини – кредиту і правої – дебету.

 

?101.

Для складання балансу з пасивних рахунків необхідно:

- кінцеве сальдо з дебету перенести в пасив балансу;

+ кінцеве сальдо з кредиту перенести в пасив балансу;

- кінцеве сальдо з дебету перенести в актив балансу;

- кінцеве сальдо з кредиту перенести в актив балансу.

 

?102.

Рахунки, на яких відображають стан і зміну господарських засобів, називаються:

+ активні;

- пасивні;

- активно-пасивні;

- калькуляційні.

 

?103.

Рахунки, на яких відображають стан і зміни джерел господарських засобів, називаються:

- активні;

+ пасивні;

- активно-пасивні;

- калькуляційні.

 

?104.

Рахунки, призначені для обліку господарських засобів і джерел їх утворення одночасно, називаються:

- активні;

- пасивні;

+ активно-пасивні;

- калькуляційні.

 

?105.

Рахунки, одночасно призначені для обліку економічно однорідних груп засобів, їх джерел, господарських процесів і результатів діяльності у грошовому вимірнику, називаються:

+ синтетичними;

- аналітичними;

- активними;

- пасивними.

 

?106.

Для складання балансу з активно-пасивних рахунків необхідно:

- кінцеве сальдо з дебету перенести в пасив балансу, і, одночасно, кінцеве сальдо з кредиту перенести в актив балансу;

- кінцеве сальдо з кредиту перенести в актив балансу;

- кінцеве сальдо з дебету перенести в пасив балансу;

+ кінцеве сальдо з кредиту перенести в пасив балансу, і, одночасно, кінцеве сальдо з дебету перенести в актив балансу.

 

?107.

Оборот по кредиту пасивних рахунків – це:

- сума джерел формування господарських засобів на початок звітного періоду;

- сума господарських операцій, що призвели до зменшення джерел формування господарських засобів за звітний період;

+ сума господарських операцій, що призвели до збільшення джерел формування господарських засобів за звітний період;

- це залишок джерел формування господарських засобів на кінець звітного періоду.

 

?108.

Кінцеве сальдо активних рахунків визначається за формулою:

+ початкове сальдо + оборот по дебету - оборот по кредиту;

- початкове сальдо + оборот по дебету + оборот по кредиту;

- початкове сальдо - оборот по дебету - оборот по кредиту;

- початкове сальдо - оборот по дебету + оборот по кредиту.

 

?109.

Залишки синтетичного рахунку повинні:

+ дорівнювати загальній сумі залишків на відповідних субрахунках;

- бути більшими ніж загальна сума залишків на відповідних субрахунках;

- бути меншими ніж загальна сума залишків на відповідних субрахунках;

- ніяк не пов’язані з залишками на відповідних субрахунках.

 

?110.

Аналітичні рахунки призначені для:

+ конкретизації, розшифровки даних, облічених на синтетичних рахунках;

- узагальнення інформації, відображеної на синтетичних рахунках;

- додаткового групування облікової інформації, обліченої на субрахунках;

- обліку власного капіталу.

 

?111.

Субрахунки призначені для:

- узагальнення інформації, обліченої на синтетичних рахунках;

- конкретизації, розшифровки даних, облічених на синтетичних рахунках;

+ додаткового групування даних аналітичного обліку;

- обліку власного капіталу.

 

?112.

Оборотні відомості по рахункам синтетичного обліку повинні мати пар рівностей:

- 1;

- 2;

+ 3;

- 4.

 

?113. Перша пара рівностей в оборотних відомостях по синтетичним рахункам обумовлена:

- рівністю оборотів по дебету і кредиту кожного синтетичного рахунку;

+ рівністю активу і пасиву балансу;

- використанням подвійного запису;

- рівність дебетових оборотів синтетичних і аналітичних рахунків.

 

?114.

Друга пара рівностей в оборотних відомостях по синтетичним рахункам обумовлена:

- рівністю оборотів по дебету і кредиту кожного синтетичного рахунку;

- рівністю активу і пасиву балансу;

+ використанням подвійного запису;

- рівність кредитових оборотів синтетичних і аналітичних рахунків.

 

?115.

Третя пара рівностей в оборотних відомостях по синтетичним рахункам обумовлена:

- рівністю оборотів по дебету і кредиту кожного синтетичного рахунку;

+ рівністю активу і пасиву балансу;

- використанням подвійного запису;

- рівністю оборотів синтетичних рахунків і субрахунків.

 

?116.

Відкрити рахунок бухгалтерського обліку означає:

- записати господарську операцію;

- записати сальдо і господарську операцію;

- записати назву рахунку, сальдо і господарську операцію;

+ записати назву рахунку і сальдо початкове.

 

?117.

Скласти бухгалтерську проводку означає:

+ вказати дебет і кредит кореспондуючих рахунків і суму господарської операції;

- вказати дебет і кредит рахунків, які вступають в кореспонденцію;

- вказати залишки по кореспондуючих рахунках;

- вказати обороти кореспондуючих рахунків.

 

?118.

Облік на аналітичних рахунках може вестися у вимірниках:

+ натуральних, трудових і, обов’язково, в грошових;

- натуральних;

- трудових;

- комбінованих.

 

?119.

Кореспонденцією називають взаємозв’язок рахунків, який виник внаслідок:

- двосторонньої будови рахунку;

- перенесення залишків з одних рахунків на інші;

- рівності активу і пасиву балансу;

+ відображення на рахунках господарської операції подвійним записом.

 

?120.

План рахунків це:

+ систематизований перелік рахунків згрупованих за економічно однорідними ознаками

- групування рахунків за певними однорідними ознаками

- групування рахунків за економічним змістом

- групування рахунків за призначенням і структурою

 

?121.

Перший клас плану рахунків призначений для відображення наявності та руху:

+ необоротних активів;

- запасів;

- коштів розрахунків і інших активів;

- власного капіталу та забезпечення зобов'язань.

 

?122.

Другий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:

- необоротних активів;

+ запасів;

- коштів розрахунків і інших активів;

- власного капіталу та забезпечення зобов'язань.

 

?123.

Третій клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:

- необоротних активів;

- запасів;

+ коштів, розрахунків і інших активів;

- власного капіталу та забезпечення зобов'язань.

 

?124.

Четвертий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:

- необоротних активів;

- запасів;

- коштів розрахунків і інших активів;

+ власного капіталу та забезпечення зобов'язань.

 

?125.

П'ятий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:

+ довгострокових зобов'язань;

- поточних зобов'язань;

- доходів і результатів діяльності;

- витрат за елементами.

 

?126.

Шостий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:

- доходів і результатів діяльності;

+ поточних зобов'язань;

- довгострокових зобов'язань;

- витрат за елементами.

 

?127.

Сьомий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:

+ доходів і результатів діяльності;

- поточних зобов'язань;

- довгострокових зобов'язань;

- збитків.

 

?128.

Восьмий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:

- доходів і результатів діяльності;

- поточних зобов'язань;

- довгострокових зобов'язань;

+ витрат за елементами.

 

?129.

Дев'ятий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху:

- позабалансових рахунків;

+ витрат діяльності;

- довгострокових зобов'язань;

- витрат за елементами.

 

?130.

Установа, що розробляє робочий план рахунків підприємства, - це:

- Міністерство фінансів України;

- Державна казначейська служба України;

- Правління Національного банку України;

+ саме підприємство.

 

?131.

Позабалансові рахунки призначені для:

+ відображення господарських операцій одностороннім записом;

- відображення активів;

- відображення пасивів;

- відображення розрахункових операцій.

 

?132.

Рахунки бухгалтерського обліку за економічним змістом класифікуються на:

+ рахунки господарських засобів і процесів, рахунки джерел утворення засобів;

- основні регулюючі;

- регулюючі операційні;

- операційні, фінансово-результативні, бюджетно-розподільчі.

 

?133.

До рахунків з обліку активів відносяться:

+ 10-11;

- 80-85;

- 60,62;

- 40-46.

 

?134.

До рахунків з обліку власних джерел відносяться:

+ власний капітал;

- довгострокові зобов’язання;

- рахунки з обліку оборотних активів;

- необоротні активи, запаси.

 

?135.

Рахунки з обліку залучених джерел поділяються на:

+ довгострокові зобов’язання, поточні зобов’язання;

- рахунки з обліку оборотних активів;

- власного капіталу і доходів, результатів діяльності;

- необоротні активи, запаси.

 

?136.

До рахунків фінансових результатів відносяться:

+ нерозподілений прибуток;

- капітальні інвестиції;

- виробництво;

- загальновиробничі витрати.

 

?137.

Основні рахунки поділяються на:

- контрарні, доповнюючі;

- збірно-розподільчі;

+ матеріальні, грошових коштів, власного капіталу, розрахункові;

- калькуляційні, порівняльні.

 

?138.

До операційних рахунків відносяться:

+ збірно-розподільчі, номінальні, бюджетно-розподільчі, порівняльні, калькуляційні;

- матеріальні, власного капіталу;

- грошових коштів;

- доповнюючи, контрарні.

 

?139.

Контрарні рахунки поділяються на:

+ контрактивні, контрпасивні;

- порівняльні, бюджетно-розподільчі;

- розрахункові і власного капіталу;

- збірно-розподільчі, калькуляційні.

 

?140.

Рахунок «Основні засоби» відносять до:

+ рахунку обліку активів;

- рахунку обліку джерел власних засобів;

- рахунку джерел залучених засобів;

- рахунку по обліку витрат, доходів і результатів діяльності.

 

?141.

Рахунок «Знос необоротних активів» відноситься до:

- основних рахунків;

+ регулюючих;

- операційних;

- позабалансових.

 

?142.

Оборот – це:

- залишок на початок звітного періоду;

+ сума господарських операцій за звітний періоду;

- залишок на кінець звітного періоду;

- початкове сальдо плюс кінцеве сальдо.

 

?143.

По відношенню до балансу рахунки 5 класу «Довгострокові зобов’язання» належать до:

- активних;

+ пасивних;

- активно-пасивних;

- позабалансових.

 

?144.

Поняття сальдо означає:

- дебет;

- кредит;

+ залишок;

- оборот.

 

?145.

Залишок по кредиту рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» означає:

+ непогашену кредиторську заборгованість;

- непогашену дебіторську заборгованість;

- збільшення розрахунків з постачальниками ;

- збільшення розрахунків з покупцями

 

?146.

Рахунок 40 по відношенню до балансу:

- активний;

- активно-пасивний;

+ пасивний;

- за балансовий.

 

?147.

Рахунок 40 в балансі відображається:

+ в першому розділі пасиву;

- в першому розділі активу;

- в четвертому розділі активу;

- в третьому розділі пасиву.

 

?148.

Шостий клас плану рахунків стосовно до балансу:

- активні;

+ пасивні;

- активно-пасивний;

- позабалансовий.

 

?149.

Сьомий клас плану рахунків по відношенню до балансу:

- активний;

+ пасивний;

- активно-пасивний;

- позабалансовий.

 

?150.

Дев’ятий клас плану рахунків по відношенню до балансу:

+ активний;

- пасивний;

- активно-пасивний;

- за балансовий.

 

?151.

В балансі дебіторська заборгованість відображається за:

+ первісною вартістю;

- залишковою вартістю;

- чистою вартістю реалізації;

- фактичною вартістю.

 

?152.

В основу оцінки придбаних засобів підприємств України покладено:

+ їх фактичну собівартість;

- норму використання;

- ціну реалізації;

- покупну вартість.

 

?153.

Основні засоби та інші необоротні матеріальні активи обліковуються:

+ за фактичною вартістю їх спорудження або придбання;

- за зносом;

- не обліковуються;

- за покупною вартістю.

 

?154.

При калькулюванні собівартості продукції при виробництві (виготовленні) одного виду продукції доцільно використовувати метод:

+ простий;

- попроцесний;

- позамовний;

- нормативний.

 

?155.

Фактична собівартість придбаної сировини і матеріалів складається із:

+ купівельної вартості і транспортно-заготівельних витрат;

- купівельної вартості за виключенням транспортно-заготівельних витрат;

- транспортних витрат;

- купівельної вартості.

 

?156.

Оцінювання – це:

+ спосіб вираження за допомогою грошового вимірника наявності та руху господарських засобів;

- спосіб вираження за допомогою грошового вимірника наявності та руху джерел утворення господарських засобів;

- спосіб вираження з допомогою трудового вимірника наявності та руху господарських засобів;

- спосіб вираження наявності та руху господарських засобів.

 

?157.

Калькулювання – це:

+ спосіб групування витрат і визначення собівартості придбаних матеріальних цінностей, виготовленої продукції та виконаних робіт;

- спосіб вираження за допомогою грошового вимірника наявності та руху господарських засобів;

- витрати , пов'язані з придбанням надходження виробничих запасів;

- спосіб вираження наявності та руху господарських засобів.

 

?158.

Оцінювання та калькуляція є елементами:

- системи рахунків;

- балансу;

- подвійного запису;

+ методу бухгалтерського обліку.

 

?159.

Застосування вартісної оцінки дає можливість:

- порівняти витрати підприємства з доходом;

+ зіставити та узагальнити різнорідні засоби та економічні явища, порівняти витрати підприємства з виручкою, виявити результати його роботи;

- визначити результат;

- визначити рух господарських засобів.

 

?160.

Купівельна вартість – це:

- вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар;

+ вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності;

- сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві;

- первісна вартість.

 

?161.

Продажна вартість – це:

+ вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар;

- вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності;

- сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві;

- первісна вартість.

 

?162.

Собівартість готової продукції або послуг – це:

- вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар;

- вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності;

+ сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві;

- первісна вартість.

 

?163.

Основні засоби, нематеріальні активи та малоцінні і швидкозношувані предмети при придбанні оцінюють:

+ за фактичними витратами на їх придбання, доставку і встановлення, відображаючи окремо суму їх зносу;

- за цінами продажу;

- за первісною вартістю;

- за чистою вартістю реалізації.

 

?164.

Сировина і матеріали, паливо, запасні частини та інші виробничі запаси, а також вироблена готова продукція при придбанні оцінюються:

- за первісною вартістю;

- за цінами реалізації;

- за їх фактичною собівартістю;

+ за фактичними витратами на їх придбання, доставку і встановлення.

 

?165.

За характером виробництва калькуляції класифікують:

- галузеві і повні;

- попередні і виконавчі;

+ масові (періодичні), індивідуальні, проміжні;

- загальні і параметричні.

 

?166.

Під об'єктом калькуляції слід розуміти:

+ окремий вид чи групу однорідної продукції, певну роботу або вид послуг, за якими розраховується собівартість їх виробництва;

- спосіб вираження наявності та руху господарських засобів;

- витрати, пов'язані з придбанням надходження виробничих запасів;

- спосіб вираження наявності та руху джерел утворення господарських засобів.

 

?167.

Для визначення величини фактичної собівартості використовують:

- інвентаризацію;

+ калькуляцію;

- баланс;

- подвійний запис.

 

?168.

Можливість зіставити та узагальнити різнорідні засоби та економічні явища, порівняти витрати підприємства з виручкою, виявити результат дає застосування:

+ калькуляції;

- звітності;

- подвійного запису;

- вартісної оцінки.

 

?169.

Інвентаризація – це:

- перевірка і документальне оформлення господарських операцій за поточний місяць;

+ перевірка і документальне підтвердження наявності та стану матеріальних та інших цінностей, основних засобів та вкладень підприємства, розрахунків і зобов’язань, звірка фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку;

- перевірка наявності працюючих на підприємстві;

- систематична перевірка фінансового стану підприємства

 

?170.

Інвентаризації підлягають:

+ все майно підприємства, включаючи об’єкти невиробничого призначення, діючі об’єкти, об’єкти та предмети, що передані в оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі чи резерві незалежно від технічного стану;

- тільки виробничі запаси підприємства, які є в наявності;

- основні засоби підприємства;

- трудовий колектив підприємства.

 

?171.

Види інвентаризації, які в залежності від повноти охоплення перевіркою об’єктів поділяються:

- планові та несподівані;

+ повна та часткова;

- повторні та додаткові;

- вибіркова та суцільна.

 

?172.

Часткова інвентаризація проводиться:

+ при зміні матеріально-відповідальної особи, при підозрі крадіжок, зловживань;

- перед складанням річного звіту станом на 1 січня;

- кожного року перед 1 вересня;

- кожного місяця.

 

?173.

Повна інвентаризація проводиться:

- при зміні керівника підприємства;

+ перед складанням річного звіту станом на 31 грудня;

- кожного року перед 1 вересня;

- кожного місяця.

 

?174.

Перевірка фактичної наявності всіх ТМЦ, що перебувають в місцях зберігання це:

- вибіркова інвентаризація;

+ суцільна інвентаризація;

- повторна;

- додаткова.

 

?175.

Перевірка окремих видів цінностей це:

+ вибіркова інвентаризація;

- суцільна інвентаризація;

- повторна;

- додаткова.

 

?176.

За своїм характером інвентаризація поділяється на :

- вибіркові та повні;

- суцільні та вибіркові;

+ планові і позапланові (раптові);

- додаткова та повторні.

 

?177.

Планові інвентаризації проводяться:

- при зміні керівництва;

+ згідно раніше складеного і затвердженого графіку;

- при зміні матеріально-відповідальної особи;

- завжди перед 1 вересня.

 

?178.

Склад інвентаризаційної комісії затверджує:

- фінансовий директор;

- головний бухгалтер;

+ керівник підприємства;

- головний економіст.

 

?179.

До складу інвентаризаційної комісії обов’язково входять:

- фінансовий директор;

+ головний бухгалтер;

- керівник підприємства;

- головний економіст.

 

?180.

Під час проведенні інвентаризації ТМЦ обов’язково повинен бути присутній:

- фінансовий директор;

+ матеріально-відповідальна особа;

- керівник підприємства;

- головний економіст.

 

?181.

Виправлення в бланках інвентаризаційних описів допускається:

- так, в присутності керівника підприємства;

+ ні;

- так, в присутності матеріально-відповідальної особи;

- так, якщо виправлення невеликі.

 

?182.

Виправлення помилок в інвентаризаційних документах проводиться:

- коректором;

- шляхом закреслення неправильних записів і написання зверху правильних;

+ шляхом закреслення неправильних записів і написання зверху правильних та підтверджені підписами всіх членів інвентаризаційної комісії та матеріально-відповідальних осіб;

- виправлення не допускаються.

 

?183.

Інвентаризаційний опис підписують:

- всі працівники бухгалтерії;

- всі керівники підрозділів підприємства;

+ всі члени комісії.

- тільки матеріально-відповідальна особа

 

?184.

Висновки, пропозиції і рішення інвентаризаційних комісій фіксуються:

+ протоколі;

- інвентаризаційному описі;

- статуті;

- накладній.

 

?185.

Нестача грошових коштів в касі в бухгалтерському обліку відображається за:

+ Дт 947 Кт 30;

- Дт 30 Кт 947;

- Дт 974 Кт 30;

- Дт 31 Кт 974.

 

?186.

Нестачі ТМЦ в межах норм природних втрат списуються на:

- на фінансові результати;

- на збитки підприємства;

+ на витрати виробництва пропорційно сум використаних на це виробництво таких самих ТМЦ;

- на винуватців і стягненню з них відповідної суми.

 

?187.

Списання нестачі ТМЦ за межами норм природних втрат списуються на:

- на фінансові результати;

- на збитки підприємства;

+ на витрати виробництва пропорційно сум використаних на це виробництво таких же ТМЦ;

- на винуватців і стягненню з них відповідної суми.

 

?188.

Протокол засідання інвентаризаційної комісії затверджується не пізніше:

+ 10 днів після закінчення проведення інвентаризації;

- 15 днів після закінчення проведення інвентаризації;

- 20 днів після закінчення проведення інвентаризації;

- пізніше 10 днів після закінчення проведення інвентаризації.

 

?189.

Документ є:

- сумою заборгованості дебіторів підприємству на певну дату;

+ письмовим доказом фактичного здійснення господарської операції або письмовим розпорядженням на право її здійснення;

- зобов'язанням;

- узагальненням інформації про діяльність підприємства.

 

?190.

Обов'язковим реквізитом кожного документу є:

+ назва підприємства, назва документу, номер, код форми, дата складання, зміст господарської операції, підписи посадових осіб;

- назва документу;

- підписи посадових осіб;

- дата складання.

 

?191.

До виправдних (виконавчих) документів належать:

+ бухгалтерські довідки;

- лімітно-забірні картки;

- виписки банку з поточного або інших рахунків підприємства;

- прибутковий касовий ордер.

 

?192.

До документів бухгалтерського оформлення належать:

- авансові звіти, акти;

+ бухгалтерські довідки, відомості нарахування амортизації основних засобів;

- наряди на виконання робіт;

- табель обліку робочого часу.

 

?193.

Первинні документи складають:

+ в момент здійснення господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення;

- до здійснення господарської операції;

- за день до операції;

- на наступний день.

 

?194.

До документів бухгалтерського оформлення не відноситься:

- відомість розподілу суми загальновиробничих витрат;

- бухгалтерська довідка;

- відомості нарахування амортизації основних засобів;

+ Акт на оприбуткування приплоду тварин.

 

?195.

Графік документообігу на підприємстві розробляється:

- керівником;

- спеціалістом відділу економіки;

+ головним бухгалтером;

- заступником керівника підприємства.

 

?196.

Архів повинен бути організований так:

- щоб не було забезпечено зберігання документів;

- щоб було забезпечено зберігання лише первинних документів;

+ щоб було забезпечено зберігання документів і можливість швидкого їх знаходження;

- щоб однорідні за змістом і за певний період документи були згруповані.

 

?197.

Поточний архів організовується безпосередньо:

- на місці постійного архіву;

+ в бухгалтерії;

- його ніде не організовують;

- у спеціально обладнаному приміщенні.

 

?198.

Терміни зберігання бухгалтерських документів затверджені:

- керівником підприємства;

+ наказом Головного архівного управління;

- Указом Президента України;

- головним бухгалтером.

 

?199.

Первинні документи і додатки до них зберігаються в архіві:

- 1 рік;

- 2 роки;

+ 3 роки;

- 4 роки.

 

?200.

Після закінчення встановлених строків зберігання в архіві документів, що не мають особливо важливого значення, їх:

- передають на зберігання до місцевого архіву;

+ знищують;

- повторно використовують;

- передають до постійного архіву.

 

?201.

Формальна перевірка документів полягає:

+ у перевірці повноти і правильності заповнення всіх реквізитів;

- у перевірці всіх арифметичних розрахунків, що містяться у документі;

- у перевірці доцільності і законності операцій, відображених в документах;

- у зазначенні грошової оцінки натуральних або трудових вимірників.

 

?202.

Бухгалтерські документи за призначенням поділяються:

+ розпорядчі, виправдні, бухгалтерського оформлення, комбіновані;

- разові, накопичувальні;

- первинні, зведені;

- однопозиційні, багатопозиційні.

 

?203.

Бухгалтерські документи за порядком складання поділяються:

- однопозиційні і багатопозиційні;

- внутрішні і зовнішні;

- разові і накопичувальні;

+ первинні і зведені.

 

?204.

Виправлення в первинних документах:

+ допускаються, крім виправлень у касових і банківських документах;

- не допускаються;

- допускаються;

- залежно від того, хто їх робить.

 

?205.

Бухгалтерські документи за місцем складання поділяються:

- однопозиційні і багатопозиційні;

+ внутрішні і зовнішні;

- разові і накопичувальні;

- первинні і зведені.

 

?206.

Бухгалтерські документи за кількістю позицій поділяються:

+ однопозиційні і багатопозиційні;

- внутрішні і зовнішні;

- разові і накопичувальні;

- первинні і зведені.

 

?207.

Графіком документообігу називається:

+ шлях проходження документів з моменту їх створення до моменту передачі їх до архіву;

- технологія обробки документу в бухгалтерії підприємства;

- порядок складання документу;

- строки та порядок подання внутрішньогосподарської звітності.

?208.

Акт на оприбуткування приплоду тварин відноситься за призначенням до:

- розпорядчих документів;

+ виправдних документів;

- документів бухгалтерського оформлення;

- комбінованих документів.

 

?209.

Платіжні доручення за призначенням відносяться до:

+ розпорядчих документів;

- виправдних документів;

- зовнішніх документів;

- накопичувальних документів.

 

?210.

Видатковий касовий ордер за призначенням відносять до документів:

- бухгалтерського оформлення;

+ розпорядчий;

- внутрішній;

- зовнішній.

 

?211.

Подорожній лист вантажного автомобіля за призначенням відносять до документів:

- розпорядчі;

+ виправдні;

- бухгалтерського оформлення;

- комбіновані.

 

?212.

Відомість розподілу загальновиробничих витрат за призначенням відносять до документів:

- розпорядчі;

- виправдні;

+ бухгалтерського оформлення;

- комбіновані.

 

?213.

За порядком складання видаткові касові ордери відносяться до:

+ первинні;

- зведені;

- внутрішні;

- зовнішні.

 

?214.

Прибуткові касові ордери за способом охоплення операцій відносяться до:

+ разові;

- накопичувальні;

- зовнішні;

- багатопозиційні.

 

?215.

Рахунок-фактура постачальника за місцем складання відноситься до документів:

- внутрішні;

+ зовнішні;

- накопичувальні;

- комбіновані.

 

?216.

Графік документообігу оформлюється у вигляді:

+ схеми, або як перелік робіт;

- журналу;

- книги;

- діаграми.

 

?217.

В графіку документообігу не зазначається:

+ призначення документа;

- кількість примірників;

- кількість господарських операцій;

- коли і ким складається.

 

?218.

Документи, що містять наказ або завдання на здійснення господарської операції називаються:

+ розпорядчі;

- виправдні;

- бухгалтерського оформлення;

- комбіновані.

 

?219.

Всі документи реєструються в:

- Головній книзі;

- журналі;

+ архівній книзі;

- касовій книзі.

 

?220.

Документи, які складають працівники бухгалтерії для підготовки облікових записів називаються:

- розпорядчі;

- виправдні;

+ бухгалтерського оформлення;

- комбіновані.

 

?221.

Документи, які за своїм змістом і призначенням поєднують в собі функції кількох видів документів називаються:

- розпорядчі;

- виправдні;

- бухгалтерського оформлення;

+ комбіновані.

?222.

Відображення господарських операцій в бухгалтерських документах називається:

- документообігом;

+ документуванням;

- документацією;

- інвентаризацією.

 

?223.

Прискорити процес оформлення і проходження документів на всіх етапах їх опрацювання дозволяє:

- інвентаризація;

+ графік документообігу;

- ревізія;

- спостереження.

 

?224.

Тривалість складання документу має бути:

+ мінімальною;

- максимальною;

- півроку;

- невизначеною.

 

?225.

Сукупність бухгалтерських документів називається:

+ документацією;

- документуванням;

- документообігом;

- інвентаризацією

 

?226.

Замість вилучених з архіву підприємства документів в папку обов'язково вкладають:

- письмову вимогу судово-слідчих або інших органів;

+ копії і реєстр вилучених документів;

- дозвіл керівника підприємства;

- довідку.

 

?227.

Підставою для відображення в поточному бухгалтерському обліку господарських операцій є дані:

- бухгалтерського балансу;

+ первинних документів;

- бухгалтерських рахунків;

- звітності.

 

?228.

Кореспонденція рахунків під впливом господарської операції "Одержано від постачальників і оприбутковано на склади підприємства матеріали" буде:

- Дт 201 Кт 36;

- Дт 63 Кт 201;

+ Дт 201 Кт 63;

- Дт 23 Кт 63.

 

?229.

Кореспонденція рахунків під впливом господарської операції "Прийнято до оплати рахунок транспортної організації за перевезення матеріалів" буде:

+ Дт 201 Кт 63;

- Дт 23 Кт 63;

- Дт63 Кт 201;

- Дт 64 Кт 63.

 

?230.

Бухгалтерський облік процесу виробництва повинен відображати:

+ всі затрати на виготовлення продукції, з одного боку, і випуск готової продукції з іншого;

- всі затрати підприємства;

- адміністративні витрати;

- загальновиробничі витрати.

 

?231.

За способом включення в собівартість затрати поділяють на:

- основні і накладні;

- сторонні і особливі;

+ прямі та непрямі;

- непрямі.

 

?232.

Кореспонденція рахунків під впливом господарської операції "Зараховано на поточний рахунок підприємства кошти, одержані від покупців за відвантажену їм продукцію" буде:

- Дт 31 Кт 63;

+ Дт 31 Кт 36;

- Дт 36 Кт 31;

- Дт 31 Кт 30.

 

?233.

Наприкінці звітного періоду списано суму чистого доходу від реалізації готової продукції (за вирахуванням ПДВ) на фінансові результати оформлюється записом:

+ Дт 70 Кт 79;

- Дт 79 Кт 70;

- Дт 79 Кт 36;

- Дт 70 Кт 36.

 

?234.

Наприкінці звітного періоду списано на фінансові результати витрати на збут оформлюється записом:

- Дт 70 Кт 79;

+ Дт 79 Кт 93;

- Дт 79 Кт 63;

- Дт 70 Кт 79.

 

?235.

Процес реалізації полягає:

+ у передачі готової продукції, створеної у процесі виробництва споживачам (покупцям);

- у визначенні доходу;

- у витрачанні коштів;

- обсязі придбаних предметів праці.

 

?236.

Для обліку доходів від реалізації призначений рахунок:

+ 70;

- 90;

- 93;

- 91.

 

?237.

Відвантажена покупцям і списана з матеріально-відповідальних осіб сільськогосподарська продукція вважається реалізованою:

+ так;

- ні;

- частково реалізованою;

- майже реалізованою.

 

?238.

Витрати, що безпосередньо можуть бути віднесені до конкретного об’єкта обліку витрат і включені до собівартості продукції (робіт, послуг) називають:

+ прямими;

- непрямими;

- загальними;

- накладними.

 

?239.

Витрати, що не можуть бути віднесені до конкретного об’єкта обліку витрат називають:

- прямими;

+ непрямими;

- загальними;

- накладними.

 

?240.

Прямі виробничі витрати обліковуються на рахунку:

+ 23;

- 91;

- 90;

- 20.

 

?241.

Витрати це:

+ згідно П(С)БО 16 витрати це - або зменшення активів або збільшення зобов’язань;

- використані у процесі виробництва різні речовини;

- різні речовини і сили природи;

- вартість продукції.

 

?242.

Сума відшкодованого збитку оформляється записом:

+ Дт 30 Кт 375;

- Дт 30 Кт 31;

- Дт 31 Кт 30;

- Дт 30 Кт 70.

 

?243.

Господарська операція яка відповідає приведеній проводці: Дт 23 Кт 66 є:

- з каси видана заробітна плата;

+ нарахована заробітна плата працівникам основного виробництва;

- нарахована заробітна плата працівникам бухгалтерії;

- нарахована заробітна плата зав.складом.

 

?244.

Надійшло паливо від Рай-агротехсервісу оформлюється записом:

- Дт 23 Кт 20;

+ Дт 20 Кт 63;

- Дт 26 Кт 23;

- Дт 27 Кт 63.

 

?245.

Видана із каси заробітна плата оформлюється записом:

+ Дт 66 Кт 30;

- Дт 30 Кт 31;

- Дт 30 Кт 70;

- Дт 65 Кт 30.

 

?246.

Перераховано із поточного рахунку кошти заводу будівельних матеріалів оформлюється записом:

- Дт 30 Кт 31;

+ Дт 63 Кт 31;

- Дт 31 Кт 30;

- Дт 31 Кт 36.

 

?247.

Надійшли кошти на поточний рахунок від покупців і замовників оформлюється записом:

+ Дт 31 Кт 36;

- Дт 30 Кт 31;

- Дт 63 Кт 31;

- Дт 31 Кт 30.

 

?248.

На рахунку 23 «Виробництво» відображається:

- частина вартості необоротних активів і сума заробітної плати;

- тільки вартість використаних запасів;

- частина вартості необоротних активів;

+ вартість використаних запасів або предметів праці, частина вартості необоротних активів або засобів праці і сума заробітної плати та ін.

 

?249.

Затрати здійснювані на стадії реалізації ( це витрати по транспортуванню продукції, на утримання кіосків, складів для продукції на ринку та ін.) це:

+ затрати в сфері обігу;

- затрати в сфері виробництва;

- затрати в сфері капітальних інвестицій;

- затрати в сфері управління.

 

?250.

Процес придбання і заготівлі засобів виробництва – це:

+ постачання;

- виробництво;

- реалізація;

- витрати.

 

?251.

Процес з’єднання господарських засобів оборотних активів сфери виробництва з робочою силою – це:

- постачання;

+ виробництво;

- реалізація;

- витрати.

 

?252.

Процес передачі підприємством готової продукції іншому підприємству або фізичній особі за грошові кошти – це:

- постачання;

- виробництво;

+ реалізація;

- витрати.

 

?253.

Кругообіг господарських засобів підприємства включає кількість стадій:

- 2;

+ 3;

- 4;

- 5.

 

?254.

Рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівникам»:

- активний;

- пасивний;

+ активно-пасивний;

- позабалансовий.

 

?255.

За економічним змістом всі затрати поділяються на:

+ затрати живої та уречевленої праці;

- прості та складні;

- затрати уречевленої праці;

- змінні та умовно-постійні.

 

?256.

За способом включення в собівартість затрати поділяються на:

- затрати живої та уречевленої праці;

+ прямі та непрямі;

- затрати уречевленої праці;

- мінливі та умовно-постійні.

?257.

Відносно до технологічного процесу затрати поділяються на:

- затрати живої та уречевленої праці;

+ основні і накладні;

- затрати уречевленої праці;

- мінливі та умовно-постійні.

 

?258.

За економічною структурою (або складом) затрати поділяються на:

- затрати живої та уречевленої праці;

+ прості та складні;

- затрати уречевленої праці;

- змінні та умовно-постійні.

 

?259.

По відношенню до обсягу виробництва затрати поділяються на:

- затрати живої та уречевленої праці;

- прості та складні;

- затрати уречевленої праці;

+ змінні та постійні (умовно постійні).

 

?260.

Головна книга призначена для:

+ щомісячного узагальнення даних поточного обліку;

- визначення собівартості;

- аналітичного обліку;

- ведення журналів-ордерів.

 

?261.

За даними головної книги складають:

+ бухгалтерський баланс;

- журнали-ордери;

- допоміжні відомості;

- оборотні відомості.

 

?262.

До Головної книги переносять:

- дебетові обороти журналів-ордерів;

+ кредитові обороти журналів-ордерів;

- дані активу балансу;

- дані пасиву балансу

 

?263.

Картки, як облікові регістри, частіше застосовують для ведення:

- синтетичного обліку грошових коштів;

+ аналітичного обліку основних засобів та товарно-матеріальних цінностей;

- синтетичного обліку витрат на виробництво;

- обліку розрахунків.

 

?264.

Перевагою карток і окремих листків є:

- зручність для зберігання в архівах;

+ можливість будь-якого перегрупування для одержання інформації;

- простота в будові форми;

- надійність зберігання інформації.

 

?265.

Хронологічні облікові регістри призначені для:

- підрахунку дебетових оборотів;

- підрахунку кредитових оборотів;

+ відображення господарських операцій в хронологічній послідовності;

- складанні балансу.

 

?266.

Бухгалтерська звітність складається на підставі:

+ даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів;

- даних допоміжних відомостей;

- даних журналів-ордерів;

- даних звіту про власний капітал.

 

?267.

Відповідальність за правильність складання бухгалтерських регістрів несуть працівники:

- економічного відділу;

+ бухгалтерії;

- виробничих підрозділів;

- відділу постачання.

 

?268.

До хронологічних облікових регістрів відносяться:

- картки складського обліку;

+ журнали реєстрації господарських операцій;

- журнали-ордери;

- головна книга.

 

?269.

Синтетичні облікові регістри призначені для:

+ групування та систематизації однорідних за економічним змістом господарських операцій;

- порівняння підсумку на рахунках;

- підсумку записів у журналах;

- узагальнення даних синтетичного обліку.

 

?270.

За обсягом записів бухгалтерські регістри поділяють на:

- регістри стандартних розмірів;

+ регістри синтетичного, аналітичного обліку і комбіновані;

- регістри спеціального призначення;

- картотеки та групувальні відомості.

 

?271.

Комбіновані облікові регістри призначені для:

- складання бухгалтерського балансу;

+ одночасного ведення синтетичного і аналітичного обліку;

- ведення головної




©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.