Елемент методу, за допомогою якого здійснюється періодична перевірка даних бухгалтерського обліку з фактичною наявністю засобів підприємства
- оцінка; - калькуляція; + інвентаризація; - документування.
?44. Відображення кожної господарської операції одночасно на двох рахунках – це: - рахунки; + подвійний запис; - баланс; - документування.
?45. В сільському господарстві не відноситься до основного виробництва: - рослинництво; - тваринництво; + електропостачання; - промислове виробництво.
?46. До оборотних активів не відносяться: + комбайни; - будівельні матеріали; - халати; - кошти.
?47. До активів невиробничої сфери відносяться: - бібліотека; - медпункт; - житлова споруда; + засоби праці.
?48. До активу балансу входить розділів: - 3; - 5; - 2; + 4.
?49. До пасиву балансу входить розділів: - 4; - 6; + 5; - 3.
?50. ІІ розділ активу балансу називається: - поточні зобов'язання; + оборотні активи; - витрати майбутніх періодів; - грошові кошти.
?51. ІІІ розділ пасиву балансу називається: - необоротні активи; - власний капітал; + довгострокові зобов'язання; - поточні зобов’язання.
?52. ІV розділ пасиву називається: - доходи майбутніх періодів; - забезпечення наступних витрат і платежів; + поточні зобов'язання; - оборотні активи.
?53. Стаття балансу «Запаси» відноситься до: - І розділу активу; - ІV розділу пасиву; + ІІ розділу активу; - ІІ розділу пасиву.
?54. Стаття балансу «Векселі видані» відноситься до: + ІV розділу пасиву; - ІІІ розділу пасиву; - ІІ розділу активу; - ІІ розділу пасиву.
?55. Стаття балансу «Цільове фінансування» відноситься до: - І розділу пасиву; - І розділу активу; + ІІ розділу пасиву; - ІV розділу пасиву.
?56. Стаття балансу «Незавершене будівництво» відноситься до: - ІІ розділу активу; - ІV розділу пасиву; + І розділу активу; - ІV розділу активу.
?57. Не відносяться до І розділу активу стаття: + готова продукція; - фінансові інвестиції; - незавершене будівництво; - основні засоби.
?58. До ІІ розділу активу не відносять статтю: - грошові кошти та їх еквіваленти; - дебіторська заборгованість за розрахунками; + основні засоби; - незавершене виробництво.
?59. Не відносяться до І розділу пасиву стаття: - статутний капітал; - резервний капітал; - нерозподілений прибуток; + векселі видані.
?60. Господарська операція "Надійшли кошти з поточного рахунку в касу" відноситься до типу балансових змін: + 1: А+х1=А-х1; - 2: П+х2=П-х2; - 3: А+х3=П+х3; - 4: А-х4=П-х4.
?61. Господарська операція "Виплачено з каси кошти в погашення заборгованості із заробітної плати" відноситься до типу балансових змін: - 1: А+х1=А-х1; - 2: П+х2=П-х2; - 3: А+х3=П+х3; + 4: А-х4=П-х4.
?62. Кількість типів балансових змін : - один; - два; - три; + чотири.
?63. Господарську операцію "Нараховано дохід (виручку) від реалізації будівельних матеріалів" відносять до типу балансових змін: - 1: А+х1=А-х1; - 2: П+х2=П-х2; + 3: А+х3=П+х3; - 4: А-х4=П-х4.
?64. Господарську операцію "Перераховано з поточного рахунку платежі зі страхування" відносять до типу балансових змін: - 1: А+х1=А-х1; - 2: П+х2=П-х2; - 3: А+х3=П+х3; + 4: А-х4=П-х4.
?65. Господарську операцію "Нарахована заборгованість за придбання трактора у агротехсервіс" відносять до типу балансових змін: - 1: А+х1=А-х1; - 2: П+х2=П-х2; + 3: А+х3=П+х3; - 4: А-х4=П-х4.
?66. Господарську операцію "Оприбутковано зерно від урожаю поточного року" відносять до типу балансових змін: + 1: А+х1=А-х1; - 2: П+х2=П-х2; - 3: А+х3=П+х3; - 4: А-х4=П-х4.
?67. Тип балансових змін під впливом господарської операції: "Надійшла і оприбуткована цегла від постачальника": - 1: А+х1=А-х1; - 2: П+х2=П-х2; + 3: А+х3=П+х3; - 4: А-х4=П-х4.
?68. Тип балансових змін під впливом господарської операції: "Оплачено рахунок постачальника": - 1: А+х1=А-х1; - 2: П+х2=П-х2; - 3: А+х3=П+х3; + 4: А-х4=П-х4.
?69. IІI розділ активу балансу називається: - поточні зобов'язання; - оборотні активи; + витрати майбутніх періодів; - доходи майбутніх періодів.
?70. I розділ пасиву балансу називається: - необоротні активи; + власний капітал; - довгострокові зобов’язання; - поточні зобов’язання.
?71. V розділ Пасиву називається: + доходи майбутніх періодів; - забезпечення майбутніх витрат і платежів; - поточні зобов'язання; - довгострокові зобов’язання.
?72. Статтю балансу «Довгострокові кредити банків» відносять до: - 1 розділу Активу; - 4 розділу Пасиву; - 2 розділу Активу; + 3 розділу Пасиву.
?73. Структура і склад балансу врегульовується П(С)БО: - П(С)БО 1; + П(С)БО 2; - П(С)БО 3; - П(С)БО 26.
?74. Статтю балансу «Довгострокова дебіторська заборгованість» відносять до: + І розділу активу; - І розділу пасиву; - ІІ розділу активу; - ІV розділу активу.
?75. Статті, які не входять до І розділу активу балансу: + товари; - основні засоби; - незавершене будівництво; - нематеріальні активи.
?76. Статті, які не входять до ІІ розділу активу балансу: - незавершене виробництво; - дебіторська заборгованість за розрахунками; - запаси; + статутний капітал.
?77. Статтю балансу «Забезпечення виплат персоналу» відносять до: - І розділу активу; - І розділу пасиву; + ІІ розділу пасиву; - ІV розділу активу.
?78. ІІ розділ пасиву балансу називається: - поточні зобов'язання; - оборотні активи; - витрати майбутніх періодів; + забезпечення наступних витрат і платежів.
?79. І розділ активу балансу називається: - оборотні активи; + необоротні активи; - витрати майбутніх періодів; - забезпечення таких витрат і платежів.
?80. ІV розділ активу балансу називається: - оборотні активи; + необоротні активи та групи вибуття; - витрати майбутніх періодів; - забезпечення таких витрат і платежів.
?81. Тип балансових змін під впливом господарської операції: "Оприбутковане молоко від корів основного стада": + 1: А+х1=А-х1; - 2: П+х2=П-х2; - 3: А+х3=П+х3; - 4: А-х4=П-х4.
?82. Тип балансових змін під впливом господарської операції: "Списане насіння соняшника на посів": + 1: А+х1=А-х1; - 2: П+х2=П-х2; - 3: А+х3=П+х3; - 4: А-х4=П-х4.
?83. Тип балансових змін під впливом господарської операції: "Нараховано заробітну плату працівникам рослинництва": - 1: А+х1=А-х1; - 2: П+х2=П-х2; + 3: А+х3=П+х3; - 4: А-х4=П-х4.
?84. Тип балансових змін під впливом господарської операції: "Надійшли на поточний рахунок кошти від покупців": + 1: А+х1=А-х1; - 2: П+х2=П-х2; - 3: А+х3=П+х3; - 4: А-х4=П-х4.
?85. Статтю балансу «Поточні біологічні активи» відносять до: - ІІ розділу активу; + ІV розділу пасиву; - І розділу активу; - ІV розділу активу.
?86. Статтю балансу « Товари» відносять до: - І розділу активу; - І розділу пасиву; + ІІ розділу активу; - ІV розділу активу.
?87. Статтю балансу «Довгострокові біологічні активи » відносять до: - ІІ розділу активу; - ІV розділу активу; + І розділу активу; - ІV розділу активу.
?88. Статтю балансу « Грошові кошти та їх еквіваленти» відносять до: - ІІІ розділу активу; - І розділу пасиву; - І розділу активу; + ІІ розділу активу.
?89. Статтю балансу « Додатковий вкладений капітал» відносять до: - ІІІ розділу активу; - ІV розділу пасиву; + І розділу пасиву; - ІV розділу активу.
?90. Стаття, яка не входить до ІV розділу пасиву: - короткострокові кредити банку; - поточні зобов’язання за розрахунками з оплати праці; + незавершене будівництво; - векселі видані.
?91. Стаття, яка не входить до ІІІ розділу пасиву: - довгострокові кредити банків; - відстрочені податкові зобов’язання; + поточні фінансові інвестиції; - довгострокові фінансові зобов’язання.
?92. Статті, які не входять до І розділу пасиву: + довгострокові кредити банків; - статутний капітал; - резервний капітал; - нерозподілений прибуток.
?93. Тип балансових змін під впливом господарської операції: "Списані мінеральні добрива на підживлення озимої пшениці": + 1: А+х1=А-х1; - 2: П+х2=П-х2; - 3: А+х3=П+х3; - 4: А-х4=П-х4.
?94. Вимірники за допомогою яких здійснюють записи на синтетичних рахунках: - в натуральних; + в грошових; - в трудових; - в комбінованих
?95. Оборот по кредиту активних рахунків – це: - сума господарських засобів на початок звітного періоду; + сума господарських операцій, що показують вибуття господарських засобів за звітний період; - сума господарських операцій, що показують надходження господарських засобів за звітний період; - це залишок господарських засобів на кінець звітного періоду.
?96. Для складання балансу з активних рахунків необхідно: - кінцеве сальдо з дебету перенести в пасив балансу; - кінцеве сальдо з кредиту перенести в пасив балансу; + кінцеве сальдо з дебету перенести в актив балансу; - кінцеве сальдо з кредиту перенести в актив балансу.
?97. Активні рахунки призначені для: - обліку статутного капіталу; - обліку оплати праці; + обліку господарських засобів; - обліку довгострокових зобов’язань.
?98. Пасивні рахунки призначені для: - обліку незавершеного будівництва; - обліку виданих векселів; + обліку джерел утворення господарських засобів; - обліку господарських засобів.
?99. Активно-пасивні рахунки призначені для: - обліку готової продукції; + обліку розрахунків; - обліку джерел утворення господарських засобів; - обліку незавершеного будівництва.
?100. Рахунок складається: + з залишків (сальдо), оборот по дебету, оборот по кредиту; - з активу і пасиву; - з окремих записів і чисел; - з лівої частини – кредиту і правої – дебету.
?101. Для складання балансу з пасивних рахунків необхідно: - кінцеве сальдо з дебету перенести в пасив балансу; + кінцеве сальдо з кредиту перенести в пасив балансу; - кінцеве сальдо з дебету перенести в актив балансу; - кінцеве сальдо з кредиту перенести в актив балансу.
?102. Рахунки, на яких відображають стан і зміну господарських засобів, називаються: + активні; - пасивні; - активно-пасивні; - калькуляційні.
?103. Рахунки, на яких відображають стан і зміни джерел господарських засобів, називаються: - активні; + пасивні; - активно-пасивні; - калькуляційні.
?104. Рахунки, призначені для обліку господарських засобів і джерел їх утворення одночасно, називаються: - активні; - пасивні; + активно-пасивні; - калькуляційні.
?105. Рахунки, одночасно призначені для обліку економічно однорідних груп засобів, їх джерел, господарських процесів і результатів діяльності у грошовому вимірнику, називаються: + синтетичними; - аналітичними; - активними; - пасивними.
?106. Для складання балансу з активно-пасивних рахунків необхідно: - кінцеве сальдо з дебету перенести в пасив балансу, і, одночасно, кінцеве сальдо з кредиту перенести в актив балансу; - кінцеве сальдо з кредиту перенести в актив балансу; - кінцеве сальдо з дебету перенести в пасив балансу; + кінцеве сальдо з кредиту перенести в пасив балансу, і, одночасно, кінцеве сальдо з дебету перенести в актив балансу.
?107. Оборот по кредиту пасивних рахунків – це: - сума джерел формування господарських засобів на початок звітного періоду; - сума господарських операцій, що призвели до зменшення джерел формування господарських засобів за звітний період; + сума господарських операцій, що призвели до збільшення джерел формування господарських засобів за звітний період; - це залишок джерел формування господарських засобів на кінець звітного періоду.
?108. Кінцеве сальдо активних рахунків визначається за формулою: + початкове сальдо + оборот по дебету - оборот по кредиту; - початкове сальдо + оборот по дебету + оборот по кредиту; - початкове сальдо - оборот по дебету - оборот по кредиту; - початкове сальдо - оборот по дебету + оборот по кредиту.
?109. Залишки синтетичного рахунку повинні: + дорівнювати загальній сумі залишків на відповідних субрахунках; - бути більшими ніж загальна сума залишків на відповідних субрахунках; - бути меншими ніж загальна сума залишків на відповідних субрахунках; - ніяк не пов’язані з залишками на відповідних субрахунках.
?110. Аналітичні рахунки призначені для: + конкретизації, розшифровки даних, облічених на синтетичних рахунках; - узагальнення інформації, відображеної на синтетичних рахунках; - додаткового групування облікової інформації, обліченої на субрахунках; - обліку власного капіталу.
?111. Субрахунки призначені для: - узагальнення інформації, обліченої на синтетичних рахунках; - конкретизації, розшифровки даних, облічених на синтетичних рахунках; + додаткового групування даних аналітичного обліку; - обліку власного капіталу.
?112. Оборотні відомості по рахункам синтетичного обліку повинні мати пар рівностей: - 1; - 2; + 3; - 4.
?113. Перша пара рівностей в оборотних відомостях по синтетичним рахункам обумовлена: - рівністю оборотів по дебету і кредиту кожного синтетичного рахунку; + рівністю активу і пасиву балансу; - використанням подвійного запису; - рівність дебетових оборотів синтетичних і аналітичних рахунків.
?114. Друга пара рівностей в оборотних відомостях по синтетичним рахункам обумовлена: - рівністю оборотів по дебету і кредиту кожного синтетичного рахунку; - рівністю активу і пасиву балансу; + використанням подвійного запису; - рівність кредитових оборотів синтетичних і аналітичних рахунків.
?115. Третя пара рівностей в оборотних відомостях по синтетичним рахункам обумовлена: - рівністю оборотів по дебету і кредиту кожного синтетичного рахунку; + рівністю активу і пасиву балансу; - використанням подвійного запису; - рівністю оборотів синтетичних рахунків і субрахунків.
?116. Відкрити рахунок бухгалтерського обліку означає: - записати господарську операцію; - записати сальдо і господарську операцію; - записати назву рахунку, сальдо і господарську операцію; + записати назву рахунку і сальдо початкове.
?117. Скласти бухгалтерську проводку означає: + вказати дебет і кредит кореспондуючих рахунків і суму господарської операції; - вказати дебет і кредит рахунків, які вступають в кореспонденцію; - вказати залишки по кореспондуючих рахунках; - вказати обороти кореспондуючих рахунків.
?118. Облік на аналітичних рахунках може вестися у вимірниках: + натуральних, трудових і, обов’язково, в грошових; - натуральних; - трудових; - комбінованих.
?119. Кореспонденцією називають взаємозв’язок рахунків, який виник внаслідок: - двосторонньої будови рахунку; - перенесення залишків з одних рахунків на інші; - рівності активу і пасиву балансу; + відображення на рахунках господарської операції подвійним записом.
?120. План рахунків це: + систематизований перелік рахунків згрупованих за економічно однорідними ознаками - групування рахунків за певними однорідними ознаками - групування рахунків за економічним змістом - групування рахунків за призначенням і структурою
?121. Перший клас плану рахунків призначений для відображення наявності та руху: + необоротних активів; - запасів; - коштів розрахунків і інших активів; - власного капіталу та забезпечення зобов'язань.
?122. Другий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху: - необоротних активів; + запасів; - коштів розрахунків і інших активів; - власного капіталу та забезпечення зобов'язань.
?123. Третій клас рахунків призначений для відображення наявності та руху: - необоротних активів; - запасів; + коштів, розрахунків і інших активів; - власного капіталу та забезпечення зобов'язань.
?124. Четвертий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху: - необоротних активів; - запасів; - коштів розрахунків і інших активів; + власного капіталу та забезпечення зобов'язань.
?125. П'ятий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху: + довгострокових зобов'язань; - поточних зобов'язань; - доходів і результатів діяльності; - витрат за елементами.
?126. Шостий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху: - доходів і результатів діяльності; + поточних зобов'язань; - довгострокових зобов'язань; - витрат за елементами.
?127. Сьомий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху: + доходів і результатів діяльності; - поточних зобов'язань; - довгострокових зобов'язань; - збитків.
?128. Восьмий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху: - доходів і результатів діяльності; - поточних зобов'язань; - довгострокових зобов'язань; + витрат за елементами.
?129. Дев'ятий клас рахунків призначений для відображення наявності та руху: - позабалансових рахунків; + витрат діяльності; - довгострокових зобов'язань; - витрат за елементами.
?130. Установа, що розробляє робочий план рахунків підприємства, - це: - Міністерство фінансів України; - Державна казначейська служба України; - Правління Національного банку України; + саме підприємство.
?131. Позабалансові рахунки призначені для: + відображення господарських операцій одностороннім записом; - відображення активів; - відображення пасивів; - відображення розрахункових операцій.
?132. Рахунки бухгалтерського обліку за економічним змістом класифікуються на: + рахунки господарських засобів і процесів, рахунки джерел утворення засобів; - основні регулюючі; - регулюючі операційні; - операційні, фінансово-результативні, бюджетно-розподільчі.
?133. До рахунків з обліку активів відносяться: + 10-11; - 80-85; - 60,62; - 40-46.
?134. До рахунків з обліку власних джерел відносяться: + власний капітал; - довгострокові зобов’язання; - рахунки з обліку оборотних активів; - необоротні активи, запаси.
?135. Рахунки з обліку залучених джерел поділяються на: + довгострокові зобов’язання, поточні зобов’язання; - рахунки з обліку оборотних активів; - власного капіталу і доходів, результатів діяльності; - необоротні активи, запаси.
?136. До рахунків фінансових результатів відносяться: + нерозподілений прибуток; - капітальні інвестиції; - виробництво; - загальновиробничі витрати.
?137. Основні рахунки поділяються на: - контрарні, доповнюючі; - збірно-розподільчі; + матеріальні, грошових коштів, власного капіталу, розрахункові; - калькуляційні, порівняльні.
?138. До операційних рахунків відносяться: + збірно-розподільчі, номінальні, бюджетно-розподільчі, порівняльні, калькуляційні; - матеріальні, власного капіталу; - грошових коштів; - доповнюючи, контрарні.
?139. Контрарні рахунки поділяються на: + контрактивні, контрпасивні; - порівняльні, бюджетно-розподільчі; - розрахункові і власного капіталу; - збірно-розподільчі, калькуляційні.
?140. Рахунок «Основні засоби» відносять до: + рахунку обліку активів; - рахунку обліку джерел власних засобів; - рахунку джерел залучених засобів; - рахунку по обліку витрат, доходів і результатів діяльності.
?141. Рахунок «Знос необоротних активів» відноситься до: - основних рахунків; + регулюючих; - операційних; - позабалансових.
?142. Оборот – це: - залишок на початок звітного періоду; + сума господарських операцій за звітний періоду; - залишок на кінець звітного періоду; - початкове сальдо плюс кінцеве сальдо.
?143. По відношенню до балансу рахунки 5 класу «Довгострокові зобов’язання» належать до: - активних; + пасивних; - активно-пасивних; - позабалансових.
?144. Поняття сальдо означає: - дебет; - кредит; + залишок; - оборот.
?145. Залишок по кредиту рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» означає: + непогашену кредиторську заборгованість; - непогашену дебіторську заборгованість; - збільшення розрахунків з постачальниками ; - збільшення розрахунків з покупцями
?146. Рахунок 40 по відношенню до балансу: - активний; - активно-пасивний; + пасивний; - за балансовий.
?147. Рахунок 40 в балансі відображається: + в першому розділі пасиву; - в першому розділі активу; - в четвертому розділі активу; - в третьому розділі пасиву.
?148. Шостий клас плану рахунків стосовно до балансу: - активні; + пасивні; - активно-пасивний; - позабалансовий.
?149. Сьомий клас плану рахунків по відношенню до балансу: - активний; + пасивний; - активно-пасивний; - позабалансовий.
?150. Дев’ятий клас плану рахунків по відношенню до балансу: + активний; - пасивний; - активно-пасивний; - за балансовий.
?151. В балансі дебіторська заборгованість відображається за: + первісною вартістю; - залишковою вартістю; - чистою вартістю реалізації; - фактичною вартістю.
?152. В основу оцінки придбаних засобів підприємств України покладено: + їх фактичну собівартість; - норму використання; - ціну реалізації; - покупну вартість.
?153. Основні засоби та інші необоротні матеріальні активи обліковуються: + за фактичною вартістю їх спорудження або придбання; - за зносом; - не обліковуються; - за покупною вартістю.
?154. При калькулюванні собівартості продукції при виробництві (виготовленні) одного виду продукції доцільно використовувати метод: + простий; - попроцесний; - позамовний; - нормативний.
?155. Фактична собівартість придбаної сировини і матеріалів складається із: + купівельної вартості і транспортно-заготівельних витрат; - купівельної вартості за виключенням транспортно-заготівельних витрат; - транспортних витрат; - купівельної вартості.
?156. Оцінювання – це: + спосіб вираження за допомогою грошового вимірника наявності та руху господарських засобів; - спосіб вираження за допомогою грошового вимірника наявності та руху джерел утворення господарських засобів; - спосіб вираження з допомогою трудового вимірника наявності та руху господарських засобів; - спосіб вираження наявності та руху господарських засобів.
?157. Калькулювання – це: + спосіб групування витрат і визначення собівартості придбаних матеріальних цінностей, виготовленої продукції та виконаних робіт; - спосіб вираження за допомогою грошового вимірника наявності та руху господарських засобів; - витрати , пов'язані з придбанням надходження виробничих запасів; - спосіб вираження наявності та руху господарських засобів.
?158. Оцінювання та калькуляція є елементами: - системи рахунків; - балансу; - подвійного запису; + методу бухгалтерського обліку.
?159. Застосування вартісної оцінки дає можливість: - порівняти витрати підприємства з доходом; + зіставити та узагальнити різнорідні засоби та економічні явища, порівняти витрати підприємства з виручкою, виявити результати його роботи; - визначити результат; - визначити рух господарських засобів.
?160. Купівельна вартість – це: - вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар; + вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності; - сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві; - первісна вартість.
?161. Продажна вартість – це: + вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар; - вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності; - сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві; - первісна вартість.
?162. Собівартість готової продукції або послуг – це: - вартість, за якою підприємство реалізовує (продає) товар; - вартість, за якою підприємство придбало товарно-матеріальні та інші цінності; + сума виробничих та інших витрат на виготовлення конкретної продукції на конкретному підприємстві; - первісна вартість.
?163. Основні засоби, нематеріальні активи та малоцінні і швидкозношувані предмети при придбанні оцінюють: + за фактичними витратами на їх придбання, доставку і встановлення, відображаючи окремо суму їх зносу; - за цінами продажу; - за первісною вартістю; - за чистою вартістю реалізації.
?164. Сировина і матеріали, паливо, запасні частини та інші виробничі запаси, а також вироблена готова продукція при придбанні оцінюються: - за первісною вартістю; - за цінами реалізації; - за їх фактичною собівартістю; + за фактичними витратами на їх придбання, доставку і встановлення.
?165. За характером виробництва калькуляції класифікують: - галузеві і повні; - попередні і виконавчі; + масові (періодичні), індивідуальні, проміжні; - загальні і параметричні.
?166. Під об'єктом калькуляції слід розуміти: + окремий вид чи групу однорідної продукції, певну роботу або вид послуг, за якими розраховується собівартість їх виробництва; - спосіб вираження наявності та руху господарських засобів; - витрати, пов'язані з придбанням надходження виробничих запасів; - спосіб вираження наявності та руху джерел утворення господарських засобів.
?167. Для визначення величини фактичної собівартості використовують: - інвентаризацію; + калькуляцію; - баланс; - подвійний запис.
?168. Можливість зіставити та узагальнити різнорідні засоби та економічні явища, порівняти витрати підприємства з виручкою, виявити результат дає застосування: + калькуляції; - звітності; - подвійного запису; - вартісної оцінки.
?169. Інвентаризація – це: - перевірка і документальне оформлення господарських операцій за поточний місяць; + перевірка і документальне підтвердження наявності та стану матеріальних та інших цінностей, основних засобів та вкладень підприємства, розрахунків і зобов’язань, звірка фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку; - перевірка наявності працюючих на підприємстві; - систематична перевірка фінансового стану підприємства
?170. Інвентаризації підлягають: + все майно підприємства, включаючи об’єкти невиробничого призначення, діючі об’єкти, об’єкти та предмети, що передані в оренду або перебувають на реконструкції, модернізації, консервації, у ремонті, запасі чи резерві незалежно від технічного стану; - тільки виробничі запаси підприємства, які є в наявності; - основні засоби підприємства; - трудовий колектив підприємства.
?171. Види інвентаризації, які в залежності від повноти охоплення перевіркою об’єктів поділяються: - планові та несподівані; + повна та часткова; - повторні та додаткові; - вибіркова та суцільна.
?172. Часткова інвентаризація проводиться: + при зміні матеріально-відповідальної особи, при підозрі крадіжок, зловживань; - перед складанням річного звіту станом на 1 січня; - кожного року перед 1 вересня; - кожного місяця.
?173. Повна інвентаризація проводиться: - при зміні керівника підприємства; + перед складанням річного звіту станом на 31 грудня; - кожного року перед 1 вересня; - кожного місяця.
?174. Перевірка фактичної наявності всіх ТМЦ, що перебувають в місцях зберігання це: - вибіркова інвентаризація; + суцільна інвентаризація; - повторна; - додаткова.
?175. Перевірка окремих видів цінностей це: + вибіркова інвентаризація; - суцільна інвентаризація; - повторна; - додаткова.
?176. За своїм характером інвентаризація поділяється на : - вибіркові та повні; - суцільні та вибіркові; + планові і позапланові (раптові); - додаткова та повторні.
?177. Планові інвентаризації проводяться: - при зміні керівництва; + згідно раніше складеного і затвердженого графіку; - при зміні матеріально-відповідальної особи; - завжди перед 1 вересня.
?178. Склад інвентаризаційної комісії затверджує: - фінансовий директор; - головний бухгалтер; + керівник підприємства; - головний економіст.
?179. До складу інвентаризаційної комісії обов’язково входять: - фінансовий директор; + головний бухгалтер; - керівник підприємства; - головний економіст.
?180. Під час проведенні інвентаризації ТМЦ обов’язково повинен бути присутній: - фінансовий директор; + матеріально-відповідальна особа; - керівник підприємства; - головний економіст.
?181. Виправлення в бланках інвентаризаційних описів допускається: - так, в присутності керівника підприємства; + ні; - так, в присутності матеріально-відповідальної особи; - так, якщо виправлення невеликі.
?182. Виправлення помилок в інвентаризаційних документах проводиться: - коректором; - шляхом закреслення неправильних записів і написання зверху правильних; + шляхом закреслення неправильних записів і написання зверху правильних та підтверджені підписами всіх членів інвентаризаційної комісії та матеріально-відповідальних осіб; - виправлення не допускаються.
?183. Інвентаризаційний опис підписують: - всі працівники бухгалтерії; - всі керівники підрозділів підприємства; + всі члени комісії. - тільки матеріально-відповідальна особа
?184. Висновки, пропозиції і рішення інвентаризаційних комісій фіксуються: + протоколі; - інвентаризаційному описі; - статуті; - накладній.
?185. Нестача грошових коштів в касі в бухгалтерському обліку відображається за: + Дт 947 Кт 30; - Дт 30 Кт 947; - Дт 974 Кт 30; - Дт 31 Кт 974.
?186. Нестачі ТМЦ в межах норм природних втрат списуються на: - на фінансові результати; - на збитки підприємства; + на витрати виробництва пропорційно сум використаних на це виробництво таких самих ТМЦ; - на винуватців і стягненню з них відповідної суми.
?187. Списання нестачі ТМЦ за межами норм природних втрат списуються на: - на фінансові результати; - на збитки підприємства; + на витрати виробництва пропорційно сум використаних на це виробництво таких же ТМЦ; - на винуватців і стягненню з них відповідної суми.
?188. Протокол засідання інвентаризаційної комісії затверджується не пізніше: + 10 днів після закінчення проведення інвентаризації; - 15 днів після закінчення проведення інвентаризації; - 20 днів після закінчення проведення інвентаризації; - пізніше 10 днів після закінчення проведення інвентаризації.
?189. Документ є: - сумою заборгованості дебіторів підприємству на певну дату; + письмовим доказом фактичного здійснення господарської операції або письмовим розпорядженням на право її здійснення; - зобов'язанням; - узагальненням інформації про діяльність підприємства.
?190. Обов'язковим реквізитом кожного документу є: + назва підприємства, назва документу, номер, код форми, дата складання, зміст господарської операції, підписи посадових осіб; - назва документу; - підписи посадових осіб; - дата складання.
?191. До виправдних (виконавчих) документів належать: + бухгалтерські довідки; - лімітно-забірні картки; - виписки банку з поточного або інших рахунків підприємства; - прибутковий касовий ордер.
?192. До документів бухгалтерського оформлення належать: - авансові звіти, акти; + бухгалтерські довідки, відомості нарахування амортизації основних засобів; - наряди на виконання робіт; - табель обліку робочого часу.
?193. Первинні документи складають: + в момент здійснення господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення; - до здійснення господарської операції; - за день до операції; - на наступний день.
?194. До документів бухгалтерського оформлення не відноситься: - відомість розподілу суми загальновиробничих витрат; - бухгалтерська довідка; - відомості нарахування амортизації основних засобів; + Акт на оприбуткування приплоду тварин.
?195. Графік документообігу на підприємстві розробляється: - керівником; - спеціалістом відділу економіки; + головним бухгалтером; - заступником керівника підприємства.
?196. Архів повинен бути організований так: - щоб не було забезпечено зберігання документів; - щоб було забезпечено зберігання лише первинних документів; + щоб було забезпечено зберігання документів і можливість швидкого їх знаходження; - щоб однорідні за змістом і за певний період документи були згруповані.
?197. Поточний архів організовується безпосередньо: - на місці постійного архіву; + в бухгалтерії; - його ніде не організовують; - у спеціально обладнаному приміщенні.
?198. Терміни зберігання бухгалтерських документів затверджені: - керівником підприємства; + наказом Головного архівного управління; - Указом Президента України; - головним бухгалтером.
?199. Первинні документи і додатки до них зберігаються в архіві: - 1 рік; - 2 роки; + 3 роки; - 4 роки.
?200. Після закінчення встановлених строків зберігання в архіві документів, що не мають особливо важливого значення, їх: - передають на зберігання до місцевого архіву; + знищують; - повторно використовують; - передають до постійного архіву.
?201. Формальна перевірка документів полягає: + у перевірці повноти і правильності заповнення всіх реквізитів; - у перевірці всіх арифметичних розрахунків, що містяться у документі; - у перевірці доцільності і законності операцій, відображених в документах; - у зазначенні грошової оцінки натуральних або трудових вимірників.
?202. Бухгалтерські документи за призначенням поділяються: + розпорядчі, виправдні, бухгалтерського оформлення, комбіновані; - разові, накопичувальні; - первинні, зведені; - однопозиційні, багатопозиційні.
?203. Бухгалтерські документи за порядком складання поділяються: - однопозиційні і багатопозиційні; - внутрішні і зовнішні; - разові і накопичувальні; + первинні і зведені.
?204. Виправлення в первинних документах: + допускаються, крім виправлень у касових і банківських документах; - не допускаються; - допускаються; - залежно від того, хто їх робить.
?205. Бухгалтерські документи за місцем складання поділяються: - однопозиційні і багатопозиційні; + внутрішні і зовнішні; - разові і накопичувальні; - первинні і зведені.
?206. Бухгалтерські документи за кількістю позицій поділяються: + однопозиційні і багатопозиційні; - внутрішні і зовнішні; - разові і накопичувальні; - первинні і зведені.
?207. Графіком документообігу називається: + шлях проходження документів з моменту їх створення до моменту передачі їх до архіву; - технологія обробки документу в бухгалтерії підприємства; - порядок складання документу; - строки та порядок подання внутрішньогосподарської звітності. ?208. Акт на оприбуткування приплоду тварин відноситься за призначенням до: - розпорядчих документів; + виправдних документів; - документів бухгалтерського оформлення; - комбінованих документів.
?209. Платіжні доручення за призначенням відносяться до: + розпорядчих документів; - виправдних документів; - зовнішніх документів; - накопичувальних документів.
?210. Видатковий касовий ордер за призначенням відносять до документів: - бухгалтерського оформлення; + розпорядчий; - внутрішній; - зовнішній.
?211. Подорожній лист вантажного автомобіля за призначенням відносять до документів: - розпорядчі; + виправдні; - бухгалтерського оформлення; - комбіновані.
?212. Відомість розподілу загальновиробничих витрат за призначенням відносять до документів: - розпорядчі; - виправдні; + бухгалтерського оформлення; - комбіновані.
?213. За порядком складання видаткові касові ордери відносяться до: + первинні; - зведені; - внутрішні; - зовнішні.
?214. Прибуткові касові ордери за способом охоплення операцій відносяться до: + разові; - накопичувальні; - зовнішні; - багатопозиційні.
?215. Рахунок-фактура постачальника за місцем складання відноситься до документів: - внутрішні; + зовнішні; - накопичувальні; - комбіновані.
?216. Графік документообігу оформлюється у вигляді: + схеми, або як перелік робіт; - журналу; - книги; - діаграми.
?217. В графіку документообігу не зазначається: + призначення документа; - кількість примірників; - кількість господарських операцій; - коли і ким складається.
?218. Документи, що містять наказ або завдання на здійснення господарської операції називаються: + розпорядчі; - виправдні; - бухгалтерського оформлення; - комбіновані.
?219. Всі документи реєструються в: - Головній книзі; - журналі; + архівній книзі; - касовій книзі.
?220. Документи, які складають працівники бухгалтерії для підготовки облікових записів називаються: - розпорядчі; - виправдні; + бухгалтерського оформлення; - комбіновані.
?221. Документи, які за своїм змістом і призначенням поєднують в собі функції кількох видів документів називаються: - розпорядчі; - виправдні; - бухгалтерського оформлення; + комбіновані. ?222. Відображення господарських операцій в бухгалтерських документах називається: - документообігом; + документуванням; - документацією; - інвентаризацією.
?223. Прискорити процес оформлення і проходження документів на всіх етапах їх опрацювання дозволяє: - інвентаризація; + графік документообігу; - ревізія; - спостереження.
?224. Тривалість складання документу має бути: + мінімальною; - максимальною; - півроку; - невизначеною.
?225. Сукупність бухгалтерських документів називається: + документацією; - документуванням; - документообігом; - інвентаризацією
?226. Замість вилучених з архіву підприємства документів в папку обов'язково вкладають: - письмову вимогу судово-слідчих або інших органів; + копії і реєстр вилучених документів; - дозвіл керівника підприємства; - довідку.
?227. Підставою для відображення в поточному бухгалтерському обліку господарських операцій є дані: - бухгалтерського балансу; + первинних документів; - бухгалтерських рахунків; - звітності.
?228. Кореспонденція рахунків під впливом господарської операції "Одержано від постачальників і оприбутковано на склади підприємства матеріали" буде: - Дт 201 Кт 36; - Дт 63 Кт 201; + Дт 201 Кт 63; - Дт 23 Кт 63.
?229. Кореспонденція рахунків під впливом господарської операції "Прийнято до оплати рахунок транспортної організації за перевезення матеріалів" буде: + Дт 201 Кт 63; - Дт 23 Кт 63; - Дт63 Кт 201; - Дт 64 Кт 63.
?230. Бухгалтерський облік процесу виробництва повинен відображати: + всі затрати на виготовлення продукції, з одного боку, і випуск готової продукції з іншого; - всі затрати підприємства; - адміністративні витрати; - загальновиробничі витрати.
?231. За способом включення в собівартість затрати поділяють на: - основні і накладні; - сторонні і особливі; + прямі та непрямі; - непрямі.
?232. Кореспонденція рахунків під впливом господарської операції "Зараховано на поточний рахунок підприємства кошти, одержані від покупців за відвантажену їм продукцію" буде: - Дт 31 Кт 63; + Дт 31 Кт 36; - Дт 36 Кт 31; - Дт 31 Кт 30.
?233. Наприкінці звітного періоду списано суму чистого доходу від реалізації готової продукції (за вирахуванням ПДВ) на фінансові результати оформлюється записом: + Дт 70 Кт 79; - Дт 79 Кт 70; - Дт 79 Кт 36; - Дт 70 Кт 36.
?234. Наприкінці звітного періоду списано на фінансові результати витрати на збут оформлюється записом: - Дт 70 Кт 79; + Дт 79 Кт 93; - Дт 79 Кт 63; - Дт 70 Кт 79.
?235. Процес реалізації полягає: + у передачі готової продукції, створеної у процесі виробництва споживачам (покупцям); - у визначенні доходу; - у витрачанні коштів; - обсязі придбаних предметів праці.
?236. Для обліку доходів від реалізації призначений рахунок: + 70; - 90; - 93; - 91.
?237. Відвантажена покупцям і списана з матеріально-відповідальних осіб сільськогосподарська продукція вважається реалізованою: + так; - ні; - частково реалізованою; - майже реалізованою.
?238. Витрати, що безпосередньо можуть бути віднесені до конкретного об’єкта обліку витрат і включені до собівартості продукції (робіт, послуг) називають: + прямими; - непрямими; - загальними; - накладними.
?239. Витрати, що не можуть бути віднесені до конкретного об’єкта обліку витрат називають: - прямими; + непрямими; - загальними; - накладними.
?240. Прямі виробничі витрати обліковуються на рахунку: + 23; - 91; - 90; - 20.
?241. Витрати це: + згідно П(С)БО 16 витрати це - або зменшення активів або збільшення зобов’язань; - використані у процесі виробництва різні речовини; - різні речовини і сили природи; - вартість продукції.
?242. Сума відшкодованого збитку оформляється записом: + Дт 30 Кт 375; - Дт 30 Кт 31; - Дт 31 Кт 30; - Дт 30 Кт 70.
?243. Господарська операція яка відповідає приведеній проводці: Дт 23 Кт 66 є: - з каси видана заробітна плата; + нарахована заробітна плата працівникам основного виробництва; - нарахована заробітна плата працівникам бухгалтерії; - нарахована заробітна плата зав.складом.
?244. Надійшло паливо від Рай-агротехсервісу оформлюється записом: - Дт 23 Кт 20; + Дт 20 Кт 63; - Дт 26 Кт 23; - Дт 27 Кт 63.
?245. Видана із каси заробітна плата оформлюється записом: + Дт 66 Кт 30; - Дт 30 Кт 31; - Дт 30 Кт 70; - Дт 65 Кт 30.
?246. Перераховано із поточного рахунку кошти заводу будівельних матеріалів оформлюється записом: - Дт 30 Кт 31; + Дт 63 Кт 31; - Дт 31 Кт 30; - Дт 31 Кт 36.
?247. Надійшли кошти на поточний рахунок від покупців і замовників оформлюється записом: + Дт 31 Кт 36; - Дт 30 Кт 31; - Дт 63 Кт 31; - Дт 31 Кт 30.
?248. На рахунку 23 «Виробництво» відображається: - частина вартості необоротних активів і сума заробітної плати; - тільки вартість використаних запасів; - частина вартості необоротних активів; + вартість використаних запасів або предметів праці, частина вартості необоротних активів або засобів праці і сума заробітної плати та ін.
?249. Затрати здійснювані на стадії реалізації ( це витрати по транспортуванню продукції, на утримання кіосків, складів для продукції на ринку та ін.) це: + затрати в сфері обігу; - затрати в сфері виробництва; - затрати в сфері капітальних інвестицій; - затрати в сфері управління.
?250. Процес придбання і заготівлі засобів виробництва – це: + постачання; - виробництво; - реалізація; - витрати.
?251. Процес з’єднання господарських засобів оборотних активів сфери виробництва з робочою силою – це: - постачання; + виробництво; - реалізація; - витрати.
?252. Процес передачі підприємством готової продукції іншому підприємству або фізичній особі за грошові кошти – це: - постачання; - виробництво; + реалізація; - витрати.
?253. Кругообіг господарських засобів підприємства включає кількість стадій: - 2; + 3; - 4; - 5.
?254. Рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівникам»: - активний; - пасивний; + активно-пасивний; - позабалансовий.
?255. За економічним змістом всі затрати поділяються на: + затрати живої та уречевленої праці; - прості та складні; - затрати уречевленої праці; - змінні та умовно-постійні.
?256. За способом включення в собівартість затрати поділяються на: - затрати живої та уречевленої праці; + прямі та непрямі; - затрати уречевленої праці; - мінливі та умовно-постійні. ?257. Відносно до технологічного процесу затрати поділяються на: - затрати живої та уречевленої праці; + основні і накладні; - затрати уречевленої праці; - мінливі та умовно-постійні.
?258. За економічною структурою (або складом) затрати поділяються на: - затрати живої та уречевленої праці; + прості та складні; - затрати уречевленої праці; - змінні та умовно-постійні.
?259. По відношенню до обсягу виробництва затрати поділяються на: - затрати живої та уречевленої праці; - прості та складні; - затрати уречевленої праці; + змінні та постійні (умовно постійні).
?260. Головна книга призначена для: + щомісячного узагальнення даних поточного обліку; - визначення собівартості; - аналітичного обліку; - ведення журналів-ордерів.
?261. За даними головної книги складають: + бухгалтерський баланс; - журнали-ордери; - допоміжні відомості; - оборотні відомості.
?262. До Головної книги переносять: - дебетові обороти журналів-ордерів; + кредитові обороти журналів-ордерів; - дані активу балансу; - дані пасиву балансу
?263. Картки, як облікові регістри, частіше застосовують для ведення: - синтетичного обліку грошових коштів; + аналітичного обліку основних засобів та товарно-матеріальних цінностей; - синтетичного обліку витрат на виробництво; - обліку розрахунків.
?264. Перевагою карток і окремих листків є: - зручність для зберігання в архівах; + можливість будь-якого перегрупування для одержання інформації; - простота в будові форми; - надійність зберігання інформації.
?265. Хронологічні облікові регістри призначені для: - підрахунку дебетових оборотів; - підрахунку кредитових оборотів; + відображення господарських операцій в хронологічній послідовності; - складанні балансу.
?266. Бухгалтерська звітність складається на підставі: + даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів; - даних допоміжних відомостей; - даних журналів-ордерів; - даних звіту про власний капітал.
?267. Відповідальність за правильність складання бухгалтерських регістрів несуть працівники: - економічного відділу; + бухгалтерії; - виробничих підрозділів; - відділу постачання.
?268. До хронологічних облікових регістрів відносяться: - картки складського обліку; + журнали реєстрації господарських операцій; - журнали-ордери; - головна книга.
?269. Синтетичні облікові регістри призначені для: + групування та систематизації однорідних за економічним змістом господарських операцій; - порівняння підсумку на рахунках; - підсумку записів у журналах; - узагальнення даних синтетичного обліку.
?270. За обсягом записів бухгалтерські регістри поділяють на: - регістри стандартних розмірів; + регістри синтетичного, аналітичного обліку і комбіновані; - регістри спеціального призначення; - картотеки та групувальні відомості.
?271. Комбіновані облікові регістри призначені для: - складання бухгалтерського балансу; + одночасного ведення синтетичного і аналітичного обліку; - ведення головної ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|