Здавалка
Главная | Обратная связь

Прийоми встановлення контакту з аудиторією



Найвищий вияв майстерності публічного виступу — це контакт зі слухачами, тобто спільність психічного стану оратора й аудиторії. Ця спільність виникає з урахуванням спільної мисленнєвої діяльності, подібних емоційних переживань. Як в прислів'ї, слово належить наполовину тому, хто це каже, і наполовину тому, хто слухає. Необхідно відчувати аудиторію й уміти коригувати своє мовлення залежно від реакції на нього. Оратор повинен мати широке коло знань з багатьох питань, уміти вести дискусію на кожну тему.

Головні показники взаєморозуміння між комунікантами — позитивна реакція на свої слова промовця, зовнішній вияв уваги у слухачів (їх поза, зосереджений погляд, вигуки схвалення, кивки головою, усмішки, сміх, оплески), "робоча" тиша в залі. Контакт — величина змінна. Він можливий повний (з усією аудиторією) і неповний, стійкий і нестійкий у різні фрагменти проголошення промови.

Хоч би якою цікавою була тема, увага аудиторії згодом притупляється. Її необхідно підтримувати з допомогою таких ораторських прийомів:

1. Питально-відповідальний прийом. Оратор ставить і питання сам на них відповідає, висуває можливі заперечення, з'ясовує їх і доходить певних висновків.

2. Перехід від монологу до діалогу (полеміки) дозволяє залучити до процесу обговорення окремих учасників, активізувати цим їх інтерес.

3. Прийом створення проблемної ситуації. Слухачам пропонується ситуація, що викликає питання: "Чому?", що стимулює їх пізнавальну активність.

4. Прийом новизни інформації, гіпотез змушує аудиторію розмірковувати.

5. Покладання на особистий досвід, думки, що завжди цікаві слухачам.

6. Показ практичної значимості інформації.

7. Використання гумору дозволяє швидко завоювати аудиторію.

8. Короткий відступ від теми дає можливість слухачам " відпочити " .

9. Уповільнення з одночасним зниженням сили голосу здатне привернути увагу до окремих фрагментів виступу (прийом "тихий голос").

10. Прийом градації — наростання значеннєвої й емоційної значимості слова. Градація дозволяє посилити, надати їм емоційну промовистість фразі, сформульованій думці.

11. Прийом інверсії — мовний зворот, який нібито розгортає звичний, загальноприйнятий хід думок та висловів на діаметрально протилежний.

12. Прийом апеляції до власних думок.

Перелічені мовні засоби контакту допомагають подолати "бар'єр", сприяють об'єднанню промовця зі слухачами.

 

Закріплення

 

1. Марк Туллій Цицерон (3 січня 106 до н.е. — 7 грудня 43 до н.е.) — давньоримський політичний діяч, видатний оратор, філософ та літератор. Один з зачинателів римської розповідної прози. Прокоментуйте його вислови, більшість з яких стали крилатими.

Застаріли вже ці промови, спростовані дійсністю набагато більше, ніж словами.

У страху більше зла, ніж в самому предметі, якого бояться.

Кожна людина може помилятися, але борсатися в омані може тільки дурень.

Кожна людина — відбиття свого внутрішнього світу. Як людина мислить, такою вона і є (у житті).

Пізнай самого себе.

Поки хворий дихає, кажуть, залишається і надія.

Приємно згадувати неприємності, якщо вони минули.

Немає нічого святого, чого б гроші не могли споганити, нічого настільки сильного, чого б не можна було подолати грішми

Що посієш, те і пожнеш.

Хабарники повинні тріпотіти, якщо вони накрали лише скільки потрібно для них самих. Коли ж вони награбували досить для того, щоб поділитися з іншими, то їм нема чого більш боятися.

Недостатньо володіти мудрістю — потрібно ще вміти користуватися нею.

Не можна любити ні того, кого ти боїшся, ні того, хто тебе боїться.

Чини так, як велить тобі обов'язок людини.

Звичка — друга натура.

Папір не червоніє.

Лінощі — це страх перед очікуваною роботою.

 

2. Розкрийте дужки. Поясніть вибір слова чи написання.

Розуміння (здібності, здатності) до ко(мм,м)унікації часто базується на (здобності, здатності) особи володіти (навиками, навичками) вираження емоцій. Компетентні ко(мм,м)у-нікатори вміють (розрізняти, розпізнавати) як свої емоції, так і емоції інших людей. Вони розуміють, що (де)які ситуації вим(о,а)гають (відвертого, відкритого) вираження почуттів, а інші — ні.

Більшість взаємо(-стосунків, -відносин) між людьми перетворюються на поверховий обмін (вітаннями, привітаннями). Але компетентні ко(мм,м)унікатори, зазвичай, використо-вують три (навики,навички): вираження (власних, особистих) почу(т,тт.)ів, (розпізнавання, розрізнення) почу(т,тт)ів інших, заохочення інших до вираження почу(т,тт)ів за допомогою (розгортання,розкриття) своїх емоцій та вираження співпереживання.

 

3. Допишіть фрази.

Сьогодні на занятті я дізнався, що:

1. Найвідоміші оратори Давньої Греції та Давнього Риму _________

2. Найвідоміші зразки вітчизняного ораторського мистецтва __________

3. «Якщо хочеш бути добрим оратором, _______________» (Сократ).

4. Основні закони риторики___________________________

5. Основні правила риторики____________________________

6. Основні етапи виступу______________________

7. Логічна схема доказів складається з 3-х елементів: _____________________

8. Існує три способи проголошення промови:__________________

9. Засмічують мовлення виступаючого____________________

10. Дикція – це ________________________

11. Найоптимальніший темп промови ________________

12. Пауза в мовленні робиться для _______________________

13. Ораторські прийоми для підтримки уваги слухачів _______________

14. До тропів належать _____________________

 

4. Підготуйте промову над одну із пропонованих тем, дотримуючись вимог до її складання й підготовки (додаткове індивідуальне завдання):

• Поетом народжуються, оратором стають.

• Батьківщина — це край, де полонянка душа (Вольтер).

• Сила мови полягає в умінні висловити багато кількома словами (Плутарх).

• Мовлення людини — це розповідь про її життя (Сенека).

• Краща у світі мета — стати хорошою людиною (Цицерон).

• Без ядра горіх ніщо, так само, як і людина без серця (Г. Сковорода).

• Егоїзм заважає людині піклуватися про себе розумно (В. Голобородько).

• Нема там добра, де нема правди (П. Куліш).

• Усмішка — це ж власне частка душі (О. Гончар).

• Найважливіше в житті цивілізованої людини — заощадити час (Г. Тютюнник).

• Щасливий той, хто чує мову рідної землі... (В.Лисенко).

• Дехто вмирає так і не народившись (П. Загребельний).

• Рівень інтелігентності має вимірюватися рівнем порядності (П. Загребельний).

• Справедливість — це стримування сили мудрістю (П. Загребельний).

• Вибір життєвої дороги — це духовне устремління людини (Р. Іваничук.)

• Навіть велика людина не в силі перемінити звичок, звичаїв і плину народного життя (Р. Іваничук).

• Тільки великий народ може народити велику людину (Р. Іваничук).

• Людина починається з любові (Я. Гоян).

 

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.