 |
|
Терміни і професіоналізми
Визначення місця та ролі термінології в сучасній професійній освіті становить одне з важливих питань при підготовці фахівців будь-якої галузі знань. Воно тісно пов’язане з іншою актуальною в наш час проблемою становлення й нормалізації української національної термінології. Ця проблема знайшла широке відбиття в професійній освіті, оскільки навчання в більшості навчальних закладах України здійснюється українською мовою. Тому й постає питання нормалізації, удосконалення та функціонування української національної термінології, джерел, з яких вона поповнюється, вибору найбільш відповідних термінів у мовленнєвих ситуаціях.
Основи сучасної української наукової термінології закладалися в кінці ХІХ — на початку ХХ ст. Саме в цей час складалися терміносистеми (сукупність термінів) окремих наук. Спеціальна наукова термінологія тільки почала формуватися. Більшість термінів були іншомовного походження, і лише частина з них побудована за словотвірними законами української мови.
На даному етапі українська термінологія перебуває в стані розвитку. Фахівці одностайно висловлюють думку, що недостатня впорядкованість термінології в Україні перешкоджає розвиткові науки й техніки, ускладнює підготовку й спілкування науково-технічних працівників, спричинює помилки під час складання технічної документації.
Отже, термінознавство — наука про терміни. Слово «термін» прийшло до нас ще з античних часів. У латинській мові означало «межу», «рубіж».
Термін —спеціальне слово, яке вживається для точного найменування певного поняття з якої-небудь галузі знання.
На сьогодні в науці виділяють такі ознаки термінів:
· однозначність;
· точність;
· стилістична нейтральність;
· системність;
· наявність дефініції;
· відсутність синонімів чи омонімів (у межах однієї терміносистеми);
· короткість у плані вираження (хоча не завжди).
Терміни якоїсь конкретної галузі складають окрему терміносистему (термінологію). У межах цієї системи термін не повинен мати синонімів. Якщо ж одне й те саме слово вживається в різних терміносистемах, то такі слова називають омонімами (корінь).
Терміни позбавлені образності, емоційно-експресивного забарвлення. Так, у словах плече, головка, ручка, палець як технічних термінах образність втрачено.
Велика кількість термінів є іншомовними словами (банк, авізо, кредит, аваль, кредит). Найбільша кількість запозичень з латинської та грецької мови.
Терміни можуть позначати абстрактніпоняття (асиміляція, редукція) та конкретні (реле, гормон, бланк, протеїн).
За структурою терміни можуть бути як одним словом (біогенний, адаптація, вексель), так і словосполученням (депресія хвороби, абіотичні фактори середовища, вірулентні штами збудника, захист рослин).
Терміни бувають загальнонауковими (функція, гіпотеза, аналіз, категорія, синтез, метод) та вузькоспеціальні (ентомофауна, біопрепарати, гіпотенуза, суфікс, банк, кредит, депозит, актив, баланс, грошові рухи, кореспонденція, ліквідність, платоспроможність).
Існує чимало терміносистем: агрономічна, економічна, медична, спортивна, біологічна та ін.
Значення термінів зафіксовано в термінологічних словниках, довідниках.
Терміносистеми постійно поповнюються новими термінами завдяки безупинному науково-технічному прогресу, інформатизації суспільства, зростанню культурно-освітнього рівня мас населення.
Професіоналізми —слова та мовленнєві звороти, характерні для мови людей певних професій. Вони вживаються на позначення спеціальних понять лише с сфері тієї чи іншої професії і не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні (експресивно забарвлені) синоніми до термінів.
На відміну від термінів, професіоналізми не мають чіткого наукового визначення, строгої дефініції, не становлять системи. Професіоналізми не зафіксовані в словниках та довідниках.
Серед професіоналізмів виділяють кілька груп: науково-технічні, професійно-виробничі, просторічно-жаргонні. Вони різняться складом, кількістю, способами творення, забарвлення.
Професіоналізми складають такі основні групи:
o слова загальнонародної мови, вжиті у специфічному значенні (ішачок, ішак — літак 1-16);
o слова загальнонародної мови, значення яких переосмислено внаслідок метафоризації (шапка — верхня частина шпальти, підвал — нижня частина шпальти, баранка — кермо автомобіля);
o давні професіоналізми (на-гора, штурмівщина, буксувати);
· скорочення та усічення слів, словосполучень ( читальний зал — читалка, акаде-мічна відпустка — академка).
В ОДС професіоналізми використовують з певними застереженнями.