 |
|
Замісник, заступник.
Замісник – посадова особа, яка тимчасово виконує обов’язки керівника.
Заступник – офіційна назва посади, друга особа після керівника.
Положення, становище, стан.
Положення – розташування у просторі (горизонтальне, вертикальне); певне теоретичне твердження чи думка (основні положення вчення); зведення законів, правил (Положення про вибори).
Становище – події, обставини, ситуації (міжнародне, офіційне, знайти вихід з певного становища).
Стан – сукупність певних явищ, процесів (стан рідини, стан здоров’я, стан економіки, стан справ).
Наступний, подальший.
Наступний – вживається з конкретними поняттями (зупинка, тиждень).
Подальший – вживається на означення абстрактного поняття (життя, доля).
Суспільний, громадський.
Суспільний – стосується суспільства (лад, клас, система, праця, становище, виробництво).
Громадський – стосується громади чи окремого колективу (обов’язок, діяч, робота, вигін, організація).
Закінчити, завершити.
Завершити – довести справу до остаточного кінця, успішно закінчити дії; відиворює схвальний, урочистий тон оповіді (навчання, освіту, досліди, операцію, переговори, видання).
Закінчити – називає кінець різноманітних дій, видів роботи, діяльності, відрізку життя, навчання (оповідання, школу, університет, роботу).
Багато, чимало.
Багато – переважно писемного мовлення на позначення кількості, міри, часу.
Чимало – вживається здебільшого в художніх текстах, має відтінок розмовності.
Загальний, спільний.
Загальний – такий, що охоплює всіх, стосується всіх, поширюється на всіх (правила, збори, право, повинність).
Спільний – належить двом і більше, об’єднуючи їх (справа, мрії, турботи, засідання)
Зміст, значення, смисл.
Зміст – те, про що йде мова, розповідається; те, що описується, зображається (оповідання, речення); найважливіша ідея, основа, сутність чогось (буття, поведінки, поняття); стилістично нейтральне слово.
Значення – внутрішня особливість, сутність чого-небудь; є терміном (значення слова, граматичне значення).
Смисл – внутрішня основа, суть чого-небудь; має розмовний характер. Замість смисл слова варто вживати значення слова, замість: у смислі того – у розумінні того; в якому смислі – в якому розумінні, щодо того; є смисл – є рація, є сенс; немає смислу – немає сенсу; неправомірно слово смисл використовувати і у значенні “розум”, наприклад, тверезий смисл, здоровий смисл, нормативними будуть словосполучення тверезий розум, здоровий глузд.
Екземпляр, примірник.
Екземпляр – рідкісний предмет (або тварина, рослина).
Примірник – друковане видання, одне з тиражу.
Тепер, зараз.
Тепер – у наш час, останнім часом.
Зараз – цієї ж миті, вже, негайно.
Треба також бути уважним, вводячи слова із синонімічного ряду в текст, оскільки часто слова-синоніми вимагають після себе додатка в різних відмінках, напр.:
Навчатися (чого?) мови.
Вивчати (що?) мову.
Опановувати (що?) мову.
Оволодівати (чим?) мовою.
Зважати (на що?) на обставини.
Враховувати (що?) обставини.
Наголосити (на чому?) на питанні.
Підкреслити (що?) питання.
Присвячувати (чому?) події.
Приурочувати (до чого?) до події.
Процес утворення синонімів відображає рух мови, взаємодію літературної мови і діалектів, розподіл між функціональними стилями. Синонімія – це історія мови. Найдавніші рукописи при редагуванні, перекладі, навіть переписуванні збагачувались новими словами (чи то діалектними, чи то старослов’янськими), таким чином збагачуючи синонімічний фонд. Піком розвитку синонімії української мови науковці вважають XVI–XVII ст. і 20-ті роки ХХ ст. Водночас цей процес перебував під впливом негативних тенденцій у розвитку української мови, зокрема свідомої русифікації. Під час укладання перекладних словників з низки українських синонімів вибирали той, який копіював російський відповідник, а вилучали ті, які своєю звуковою семантикою відповідали українській мові. Зникали слова летовище, малярство, відсоток, слухавка, підсоння, риска, садовина та ін., на їхнє місце приходили аеродром, живопис, процент, трубка, клімат, тире, фрукти. Сучасна мовленнєва практика засвідчує повернення багатьох з них до вжитку.
На основі явища синонімії побудований такий засіб, як евфемізм(від грец.добре говорю)– слова або вислови, що пом’якшують або завуальовують зміст сказаного. У ділових текстах евфемізми вживають тоді, коли загальновживане слово надто експресивне або викликає небажані побутові асоціації. Такими висловами можуть бути: у стані алкогольного сп’яніння, у нетверезому стані, під дією алкоголю у значенні “п’яний”; відійшов у інший світ, покинув нас, закінчив життя, навіки заснув, перестало битися серце, спочив у значенні “помер”; не хапає зірок з неба, немудрий у значенні “дурний”; це фантазії, ви помиляєтесь замість “брехня” та ін. Аналогічні пом’якшувальні вислови можемо бачити на застережних написах, у яких немає категоричності, наприклад: У нас не курять; Просимо не курити; Курити забороняється; Дякуємо, що ви не курите; Просимо без дозволу не заходити тощо. Дослідники зауважують, що такі написи коректніші і набагато дієвіші. Можна навести й гумористичний приклад одного з таких написів на дорогах Франції: “Якщо ви будете їхати через наше місто зі швидкістю 60 км за годину, то матимете нагоду ознайомитися з нашою новою тюрмою, швидкість понад 80 км приведе вас у нашу чудову лікарню, якщо ж ви перевищите 100 км – вам гарантовано задоволення спочивати в мирі на нашому гостинному кладовищі”.
Образний рівень синонімії відображає ще одне явище – перифраз (від грец. образна паралель) – описовий зворот, за допомогою якого передається зміст іншого слова через підкреслення його особливості. Перифрази бувають загальномовні зі стертою образністю та оригінальні, індивідуально-авторські: біле золото, чорне золото, близьке зарубіжжя, легені планети, голубе паливо, місто каштанів, місто Лева, країна з Чорнобилем у серці.
Цей синонімічний засіб використано у творенні багатьох професійних висловів чи термінів в галузі економіки. Деякі з них є кальками чужомовних, наприклад, білі краватки – спеціальний прошарок найманих робітників – конторських служб та інженерно-технічного персоналу; сині краватки – наймані робітники, що займаються фізичною працею; сірі краватки – наймані робітники на державній соціальній службі; бестселер – акція, яка користується великим попитом; бик у стійлі – дилер або спекулянт у “довгій позиції” щодо цінних паперів чи іншого товару, який не знаходить покупців, внаслідок чого втрачає змогу вести торгівлю та ін. Економічні словники дедалі частіше вносять їх до свого реєстру.
Мовно-синонімічна культура – свідчення культури мислення, знання мови, ерудиції. Вміння вибрати найдоречніше слово дає змогу побороти одноманітність мовлення, невиразність, побачити багатство і барви слова.
Омоніми
Омоніми(від грец. homos – однаковий, onyma – ім’я) – це слова, які однаково звучать, але мають різне значення. Явище омонімії – наслідок випадкового збігу звучання, у значенні ж два слова-омоніми не мають абсолютно нічого спільного. Наприклад: дід1 – батьків або материн батько; дід2 – будяк; дід3 – сніп соломи чиочерету; дід4 – їжа з пшона та борошна; дід5 – назва танцю; стан1 – стоянка;воююча сторона; стан2 – талія; стан3 – умови, ситуація; стан4 – пристрій.
Джерелами омонімії є:
- випадковий збіг неспоріднених слів: деркач (птах) – деркач (віник); термін (слово) – термін (строк);
- розпад багатозначного слова: переказати (переповісти) – переказати (гроші); сісти (про людина) – сісти ( про батарейку)
- словотворчі процеси: винний (вина) – винний (вино); безділля (неробство) – безділля (відсутність долі); компостувати (компостер) – компостувати (компост); ВАК (Вища арбітражна комісія) – ВАК (Вища атестаційна комісія);
- збіг абревіатури та вже наявного в мові слова: СУМ (Словник української мови – сум (смуток); СТО (станція технічного обслуговування) – сто (100);
- збіг українського та іншомовного слова: лава (предмет для сидіння) – лава (іт., розплавлена вулканічна маса); клуб (диму) – клуб (англ., товариство, приміщення);
- засвоєння з різних мов: ліга (фр., асоціація) – ліга (іт., знак над нотами у вигляді дуги); клінкер (нім., спечені глиняні вироби у вигляді цегли) – клінкер (англ., вузький довгий спортивний човен).
Омоніми становлять неабияку трудність у практиці слововживання. Тому основна вимога до тексту з омонімом – чіткість, виразність, повнота інформації, точність контексту.
Існує також явище міжмовної омонімії – продукт взаємодії близькоспоріднених мов, сплутування однакових за звучанням слів, що позначають різні поняття у різних мовах. Це дало змогу називати міжмовні омоніми “фальшивими друзями перекладача”, “підводними рифами у мовленні”, “ключами, що відмикають зовсім різну дійсність”. За словами І. Фаріон, „...різність супроти однаковости звучання – це згущений вияв окремішности кожної мовної системи на тлі спільнослов’янських закономірностей; це можливість крізь однакову форму побачити зовсім инший зміст; це, врешті, звукова омана, яка ніби навмисне приховує національно-мовні смисли, що властиві тільки тому, а не иншому народові”[104].
Провокаційна близькість слів – однаковість (чи приблизна однаковість) звучання – створює проблему в міжкультурній комунікації, є причиною двозначних ситуацій або словесною пасткою під час перекладу. Наведемо приклади з різних слов’янських мов, напр.: польської: pogrzeb (похорон) – погріб (укр.); charakterny (відважний, рішучий) – характерний (укр.); grzywna (штраф) – гривня (укр); duma (гордість, пиха) – дума (укр.); dywan (килим) – диван (укр.); sielanka (легке, безтурботне життя, ідилія) – селянка (укр.); waza (супниця) – ваза (укр.); чеської: biograph (кінематограф) – біограф (укр.); buchta (булка) – бухта (укр.); holka (дівчина) – голка (укр.); črstvý (свіжий) – черствий (укр.); huba (рот) – губа (укр.); zachod (туалет) – захід (укр.); pozor (увага) – позор (рос., ганьба); plennik (грабіжник) – пленник (рос., полонений); socha (статуя) – соха (рос., плуг); сербської: сад (зараз) – сад (укр.); хорватської: домовина (батьківщина) – домовина (укр.); вреднота (надбання) – вреднота (укр.); російської:пыльный (від пилу) – пильний (укр., ретельний); наглый (раптовий) – наглий (укр., нахабний); неделя (тиждень) – неділя (укр., день тижня); мешкать (бути повільним) – мешкати (укр., проживати); орать (кричати) – орати (укр., землю); рожа (морда, пика) – рожа (укр., мальва, троянда); человек (людина) – чоловік (укр., одружений); запамятовать (забути) – запам’ятати (укр.) та ін.
Результатом досліджень явища російсько-української міжмовної омонімії став словник, який нараховує близько 2,5 тисяч омонімічних пар[105]. Наведімо приклади сплутування слів, однакових за звучанням у російській та українській мові, які є причиною прикрих помилок у щоденному мовленні. Дібрала та докладно пояснила їхнє правильне вживання І. Фаріон: “Ми часто боліємо за „Карпати” (замість уболіваємо); називаємо по фамілії (замість на прізвище, а фамілія живе у селі); губимо чужу долю (замість занапащаємо, а губимо речі); мішаємо працювати (замість заважаємо, а мішаємо кашу); їмо обід з трьох блюд (замість із трьох страв на різних блюдах); лишаємо когось прав (замість позбавляємо, а лишаємо напризволяще); відказуємо у послузі (замість відмовляємо, а відказуємо на запитання); дурно себе почуваємо (замість погано, зле, але дурно кудись йдемо); смутно згадуємо (замість нечітко, ледве, а смутно хіба від цього на душі); приїздимо зі свитою (замість із почтом, але у старій свиті); путаємо терміни (замість плутаємо, а путаємо коней); заказуємо квитки (замість замовляємо, але заказуємо туди їхати); заставляємо щось робити (замість змушуємо, а заставляємо хату меблями і річ у ломбарді); доказуємо теорему (замість доводимо, а доказуємо казку до кінця); цілу неділю ходимо на роботу (замість тиждень, а в неділю відпочиваємо); заїжджаємо комусь у рожу (замість у пику, а рожі зацвітають у саду); поступаємо до університету (замість вступаємо, а поступаємо комусь шмат городу); гойдаємо дитину в люльці (замість колисці, а люльку куримо); зачиняємо калітку (замість хвіртку, а калитку ховаємо); йдемо до книжного магазину (замість книжкового чи книгарні, але знаємося на книжному стилі); являємося найбільшими знавцями (замість є, а являємося хіба що у сні); їздимо на рибалку (замість на риболовлю, але з рибалками); гадаємо на кавовій гущі (замість ворожимо, а гадаємо, що знаємо українську мову...)[106].
Міжмовна омонімія може стосуватися й віддалених від української мов. Найчастіше це зумовлює помилки під час перекладу текстів. Перекладачі залишають поза увагою окремі відтінки значень слів, до прикладу, з англійської: accurate (точний), magazine (журнал), figure (цифра), dramatic (несподіваний, яскравий), decade (десятиріччя), formal (офіційний), nation (народ, країна), sabotage (диверсійний акт), popular (народний), зфранцузької: artiste (художник) та ін. Звичайно, для того щоб уникати таких помилок, треба знати предмет перекладу, досконало володіти мовою оригіналу та його лексико-граматичними особливостями у зіставленні з рідною, частіше звертатися до перекладного словника.
Омоніми можуть застосовуватися у різних функціональних стилях, але лише в художньому – з певною стилістичною метою. Науковий і офіційно-діловий вимагає точності контексту, тому омоніми у них не мають стилістичних функцій.
Омоніми подають у тлумачних словниках в окремих словникових статтях як самостійні лексичні одиниці.