Здавалка
Главная | Обратная связь

Принципи, особливості та нормативно-правове забезпечення управлінського обліку.



Принципи упр. обл..:

1) принцип оцінки результатів діяльності структурних підрозділів підприємства, що визначають їх участь у формуванні прибутку, витрат та результатів д-ті підпр.

2) принцип комплексності, що передбачає разову фіксацію у первинних документах і багаторазове використання у всіх видах діяльності. ;

3) принцип бюджетного методу управління;

4) принцип залежності (альтернативні рішення);

5) принцип причинності полягає, що до собівартості продукції повинні відноситися тільки ті витрати які виникли в наслідок його виробництва.

Особливості управлінського обліку:

1) різні терміни для різних цілей. В управлінському обліку використовують багато термінів (понять), які близькі за назвами, але мають різне значення в різних ситуаціях, і навпаки –різні назви при подібному значенні;

2) дані управлінського обліку частіше орієнтовні ніж абсолютно точні. В управ. обліку (при плануванні тощо) можливі суттєві погрішності, приблизні оцінки;

3) робота з неповними даними. При прийнятті управлінських рішень ніколи не буває повної, вичерпної інформації про об’єкт управління, завжди виникає дефіцит якоїсь необхідної інформації;

4) дані обліку. Це тільки частина вихідної управлінської інформації. При прийнятті управлінського рішення завжди використовується і не облікова інформація, а інколи інтуїція менеджера;

5) люди, а не числа визначають, як підуть справи. Система обліку корисна лише настільки, наскільки результати її використання відображаються в реальній діяльності людей. Найкращі плани – нездійсненні без реальних виконавців. Наведені особливості необхідно враховувати при роботі з даними управлінського обліку.

Управлінський облік не регламентується і не регулюється державними органами. Його принципи і методи розробляються професійними організаціями бухгалтерів. Однією з таких організацій є Міжнародна федерація бухгалтерів (МФБ). Створений нею спеціальний комітет розробив і видав ряд положень та досліджень з управлінського обліку, призначених для гармонізації методів і прийомів управлінського обліку в різних підприємствах і країнах. Вони мають рекомендаційний характер.

Разом з цим рекомендації з практики управлінського обліку розробляють професійні організації бухгалтерів окремих країн (США, Великої Британії та ін.).

 

4. Взаємозв'язок та відмінності фінансового і управлінського обліку.

й організаційно бухгалтерський облік поділяється на фінансовий й управлінський. Це два види єдиної системи обліку, кожна з яких має своє призначення й відіграє певну роль в управлінні виробництвом, у забезпеченні необхідною інформацією різних її користувачів.

Слід усвідомити, що між фінансовим та управлінським обліками існує тісний взаємозв'язок, що полягає насамперед у єдності принципів, методів, системи первинного обліку та єдиного професійного середовища. Однак упр. обл. суттєво відрізняється від традиційного буг. обл. , що зорієнтований на складання фін. звітності, це зумовлено їх різними завданнями.

Порівнюючи фінансовий й управлінський обліки, можна виділити такі розбіжності:

1. Обов'язковість ведення обліку.

Законодавством встановлені вимоги до підприємств щорічно надавати фінансові звіти. На відміну від цього управлінський облік здійснюється у разі необхідності й інформація готується в тому разі, коли вигода від її використання більша ніж витрати на її збір.

2. Точність інформації.

Керівництву підприємства необхідне оперативне подання даних для прийняття управлінських рішень. В управлінському обліку частіше використовується приблизна інформація, що зви­чайно є достатньою для прийняття управлінських рішень. Дані фінансового обліку повинні бути досить точними.

3. Масштаби обліку.

У фінансових звітах повинен бути представлений матеріал про цілісність всього підприємства в цілому. Управлінський облік вивчає окремі ділянки роботи підприємства — центри відповідальності.

4. Принципи обліку.

Зовнішнім користувачам необхідно, щоб щорічні звіти складалися виходячи із загальноприйнятих норм обліку, тому фінансові звіти повинні складатися відповідно до існуючої практики обліку. В управлінському обліку керівництво підпри­ємства може вибрати ті правила обліку, які воно вважає найбільш корисними.

6. Частота подачі інформації.

Фінансові звіти повинні надаватися у встановлений термін. Інформація управлінського обліку запитується керівництвом так часто, як тільки в ній з'являється необхідність (щодня, щотижня, щомісяця).

 

ОЗНАКИ ВІДМІННОСТЕЙ ФІНАНСОВОГО TA УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ
Ознака Фінансовий облік Управлінський облік
Головні корис­тувачі Менеджери підприємст­ва, зовнішні користувачі Менеджери різних рівнів підприємства
Вимірники Єдиний грошовий вимір­ник Різні вимірники (грошові, натуральні, трудові і показ­ники якості)

 

Періодичність складання звітів Регламентована держа­вою У міру потреби
Спрямованість Оцінка минулого Оперативне прогнозування на майбутнє
Відкритість да­них Більшість даних доступна всім користувачам Комерційна таємниця
Обмеження Стандарти, нормативні документи Немає
Об'єкт аналізу Підприємство в цілому Структурні підрозділи
Звітність Узагальнена Деталізована

 

? 5. Економічна сутність витрат та їх визначення в бухг. облік

Національні стандарти бухгалтерського обліку П(С)БО 16 визначають витрати як зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення власного капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками). В даному визначенні сутність витрат виражається не через їх економічну природу, а через наслідки операцій з активами та капіталом для фінансово - майнового стану підприємства.

Такі економісти як: М.І. Баканов, С.М. Капелюш, Л.П. Петров, A.M. Фрідман, А.А. Макарова та інші головну увагу приділяли витратам обігу, під якими розумілись суспільно - необхідні витрати живої та уречевленої праці. Таке тлумачення витрат було зумовлено тим, що витрати розглядалися у зіставленні з витратами виробництва з одного боку, та витратами споживання - з іншого, а також з домінуванням економічної теорії К. Маркса щодо економічної природи витрат.

У своїх працях Ф.Ф. Бутинець, Л.М. Янчева, Т.П. Остапчук, С.І. Якименко при розгляді витрат визначають їх як загальноекономічну категорію, що характеризує використання різних речовин і сил природи в процесі господарювання. Відрізняють поняття витрат в бухгалтерському розумінні від витрат в економічному тлумаченні. Так, під економічними витратами розуміють „затрати втрачених можливостей", тобто суму грошей яку можна отримати при найбільш вигідному із всіх можливих альтернативних варіантів використання ресурсів. Таким чином, економічні витрати будь - якого ресурсу обраного для виробництва продукції дорівнюють його вартості при найкращому із всіх можливих варіантів використання. Поняття економічних витрат обумовлено обмеженістю ресурсів у порівнянні з кількістю варіантів їх використання. З бухгалтерської точки зору витрати - це тільки конкретні витрати ресурсів. Дане тлумачення базується на ресурсному розумінні природи господарства, не беручи до уваги інші аспекти.

Отже, розглянувши поняття „витрат" в нормативних джерелах та в спеціальній літературі, ми бачимо, що різні автори трактуючи це поняття, не розкривають всіх його аспектів, не враховують всіх особливостей функціонування підприємства як самостійного суб'єкта господарювання. Так, при визначенні економічної сутності витрат необхідно знайти єдине найбільш повне тлумачення, що в кінцевому результаті допоможе зрозуміти сутність витрат та приймати раціональні та правильні рішення щодо управління витратами на підприємстві.

В бухгалтерському обліку витрати відображаються при дотриманні певних умов

Витрати визнаються за наступних умов:

1. Зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводять до зменшення власного капіталу підприємства, крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками.

2. Визнання на підставі систематичного і раціонального розподілу економічних вигод, які забезпечує актив протягом декількох (наприклад, нарахування амортизації основних засобів, нематеріальних активів тощо).

3. Негайне визнання, якщо економічні вигоди не відповідають критеріям активів підприємства (наприклад, уцінка товарів, створення резерву сумнівних боргів тощо).

4. Можлива достовірна оцінка суми витрат. Дотримання цієї умови означає, що оцінка витрат відбувається на підставі положень національних стандартів.

 

 

6. Поняття витрати згідно ПСБО. Групування витрат за економічними елементами.Під витратами згідно П(С)БО розуміють зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).

Згідно ПСБО 16 витрати операційної діяльності групуються за такими ек. елементами: 1) матер. затрати; 2) витрати на з/п; 3) відрахування на соц. заходи; 4) амортизація; 5)ін. операційні витрати.

Групування витрат за елементами не повною мірою забезпечує інформацією про витрати для прийняття певних управлінських рішень. З цією метою класифікацію витрат за елементами доповнюють класифікацію витрат за статтями калькуляції, що дозволяє більш детально проаналізувати собівартість продукції, робіт, послуг і виявити резерви щодо її зниження. З урахування ПСБО 16 «Витрати» підприємство можуть використовувати такі стаття калькуляції:

1)До складу елемента «Матер. затрати» включаються : сировина, паливо і енергія, будівельні матеріали, запасні частини, допоміжні та інші матеріали.

2) Витрати на з/п: з/п за окладами й тарифами; премії та заохочення; матеріальна допомога; компенсаційні виплати; ін. витрати на з/п.

3)До складу елемента «Відрахування на соц. заходи»: відрахування на пенсійне забезпечення; відрах. на соц. страх.; страхові внески на випадок безробіття; відрах. на ін. соц. заходи.

4) До складу елемента «Амортизація» включається сума нарахованої амортизації ОЗ, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.

5) До складу елемента «Ін. операційні витрати» включаються витрати операційної діяльності, які не увійшли до складу попередніх елементів, зокрема витрати на відрядження, на послуги зв’язку, плата за розрахунково-косове обслуговування, послуги сторонніх підприємств тощо.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.