Здавалка
Главная | Обратная связь

Порівняльна характеристика нормативного методу обліку і калькулювання собівартості та методу “Директ-Костінг”.



Директ-костинг — це система управлінського обліку, яка ба­зується на класифікації витрат на змінні та постійні і включає в себе облік витрат за їх видами, місцями виникнення й носіями, облік результатів виробничої діяльності, а також аналіз витрат і результатів для прийняття управлінських рішень. Загальна сума змінних витрат збігалася із су­мою прямих витрат, що й знайшло відображення у назві методу.Метод (система) директ-костинг має два варіанти:

^ простий директ-костинг, заснований на використанні в об­ліку даних тільки про змінні витрати;

^ розвинутий директ-костинг, при застосуванні якого до собі­вартості разом із змінними витратами включаються також прямі постійні витрати на виробництво та реалізацію продукції.

Простий директ-костинг базується на таких принципах:

— витрати розподіляються на постійні та змінні;

— собівартість продукції обчислюється лише за змінними ви­тратами;

— визначається маржа зі змінної собівартості (маржинальний дохід) як різниця ціни реалізації та змінної собівартості. аржинальний дохід — це різниця між доходом від реалізації продукції та змінними витратами. Він покриває загальні постійні витрати, тобто

Маржинальний дохід = Обсяг продажу - Змінні витрати,

і відображає внесок сегмента (продукту, підрозділу) у покриття постійних витрат та формування прибутку підприємства. I якщо простий директ-костинг не давав можливості визнача­ти результат діяльності підприємства за виробами, центрами від­повідальності, а обмежувався тільки визначенням маржі за ними, то розвинутий директ-костинг дає змогу все більшу частину по­стійних витрат прямо відносити на собівартість цих центрів.

Переваги системи “директ - костинг”:
 дана система дає можливість розмежувати змінні та постійні витрати, визначити релевантність витрат та вплив на них;
 спрощується калькулювання собівартості за центрами відповідальності.
Недоліки (вади):
 дана система калькулювання не застосовується для визначення фінансового результату у фінансовому звіті (законодавчо);
 дана система застосовується для розробки поточних управлінських рішень (квартал, місяць);
 ускладнюється процес обліку, оскільки спочатку необхідно провести класифікацію на змінні і постійні і вести їх облік у відповідності з класифікацією, що викликає додаткові фінансові ресурси (заробітна плата, кількість працюючих).

Про нормативний метод вивчите у 25 питанні і порівняєте на екзамені

 

Тема 9: Бюджетне планування і контроль:

41. Суть та значення планування та контролю. Бюджетування. Метою діяльності комерційного підприємства в умовах ринкових відносин є збільшення прибутку. Досягти цього можна збільшенням виробництва та реалізації продукції, утриманням лідируючого положення на ринку, систематичним оновленням асортименту продукції, поліпшенням технології виробництва і т. ін. Мета діяльності підприємства та шляхи її досягнення визначаються у процесі стратегічного планування, результатом якого може бути план розвитку підприємства на тривалий час та стратегія досягнення визначеної мети. Деталізація перспективного планування здійснюється шляхом бюджетування, тобто визначення короткострокових (поточних) завдань в межах загальної довгострокової стратегії.

Бюджетування– це процес планування майбутніх операцій підприємства та оформлення його результатів у вигляді системи бюджетів. Бюджет підприємства – це план його майбутньої діяльності, виражений системою кількісних і вартісних показників. Бюджетний період – це термін, для якого підготовлено і протягом якого використовується бюджет (як правило, це господарський рік, в межах якого можуть бути виділені і проміжні періоди – місяць, квартал тощо).

 

42. Мета бюджетування та послідовність розробки бюджетів.Метою бюджетування є: 1) здійснення періодичного план-ня; 2)забезпечення координації, коопе-рації і комунікації; 3)змусити мене-джерів кількісно обґрунтовувати їх плани; 4)забезпечення осмислення витрат, пов'язаних з дія-тю під-ва; 5)створення бази для оцінки та контролю виконання; 6)мотивація робітників за допомогою орієнтації на досягнення мети організації; 7)забезпечення виконання вимог законів та контрактів.

Бюджетування здійснюється в двох напрямах: 1) Функціональні бюджети (бюджети підрозділів п-ства) для якого може бути скла-дений окремий бюджет та здій-снений контроль його виконання, це і є бюджетним центром. Він в свою чергу визначає :-операційний ,-фінансовий бюджети. Сукупна інф-я наведена в опер-му і фін-му бюжетах формує зведений бюджет. 2) Розробка стандартів (норм) витрат на виробництво окремих виробів (або послуг).

Послідовність розробки бюджетів. Процес бюджетування має такі основні стадії: 1. Дове-дення осн. напрямів політики ком-панії до відома осіб, які від-повідають за підготовку бюджетів.2. Визначення обмежуючих чин-ників.3. Підготовка бюджету про-даж.4. Попереднє складання бю-джетів5. Обговорення бюджетів з керівництвом6. Координація та аналіз обговорених бюджетів7. За-твердження бюджетів.Відправною точкою для бюджету-вання є бюджет продажу.Бюджет продажу - це операційний бюджет, який містить інф-ю про заплано-ваний обсяг продаж, ціні та очіку-ваному доході реалізації кожного виду прод-ї (товарів, послуг).Існує два підходи до складання бюджетів: 1) Прирістне бюдже-тування — це складання бюджетів на підставі фактичних результатів, досягнутих у попередньому періоді (перевага: простота, оскільки він не потребує значних витрат на розрахунки); 2)Бюджетування з „нуля" — це метод бюджетування, при якому менеджери кожний раз повинні обґрунтовувати запланова-ні витрати так, нібито діяльність здійснювалась вперше.(перевага : дає змогу виявити проблеми та вирішити їх на стадії планування. Недолік: більш дорогий підхід, оскільки потребує значних витрат часу та коштів.)

 

 

43. Основні вимоги до бюджетів. Види бюджетів. Бюджет - це план майбутніх операцій, виражений в кількісних (переважно в грошових) вимірниках.Бюджетний період -період, для якого викор-ся бюджет (рік, кварартал, місяць). Зведений бюджет -це сукупність бюджетів, узагальнюючих майбутні операції всіх підрозділів підприємства. Він поділяється на операційні та фінансові бюджети. Операційні бюджетице сукупність бюдже-тів витрат і доходів,вони у свою чергу діляться на: бюджет продаж; запасів; прямих матеріальних вит-рат; прямих витрат на оплату праці; виробничих накладних витрат; собівартості готової прод-ї; собівартості реал-ної прод-ї; вит-рат на збут; витрат на упр-ня; бюджетний звіт про прибуток. Фінансові бюджети – сукупність бюджетів, що відображають запланований рух коштів та очікуваний фінансовий стан підприємства.

Види фін. бюджетів:бюджет ка-пітальних вкладень; грош. коштів;бюджетний баланс.

 

 

44. Особливості прирісного бюджетування та бюджетування «з нуля». Існують такі підходи до складання бюджетів: 1) бюджетування через прирощення; 2) бюджетування «від нуля».

Бюджетування через прирощення – це складання бюджетів на основі аналізу результатів діяльності у попередніх періодах, їх коригування з урахуванням змін у технології та організації виробництва, цінової політики та ін. Перевагою цього методу є його простота і прив’язка до існуючої практики діяльності. Але він має і суттєві вади: недоліки звітного періоду можуть автоматично переноситися на новий бюджетний період, втрати передбачатися в нормах і т. ін. Бюджетування «від нуля» – це такий метод складання бюджетів, при якому менеджери повинні щоразу обґрунтувати свої витрати так, ніби діяльність здійснюється вперше. Таке бюджетування вимагає більше часу і зусиль, але воно допомагає виявити проблеми і розв’язати їх на стадії планування. Воно базується на технічних нормах і нормативах, особливостях технології, кваліфікації працівників, нормуванні витрат праці тощо.

 

45. Контроль виконання бюджетів і аналіз відхилень. У процесі господарської діяльності завжди виникають відхилення фактичних показників від запланованих (бюджетних). Для їх своєчасного виявлення і відповідного реагування на них необхідний систематичний контроль за виконанням бюджетів, тобто бюджетний контроль. Усуненню таких відхилень сприяє управління за відхиленнями, при якому менеджер концентрує увагу лише на суттєвих відхиленнях від бюджету і, до певної міри, не звертає уваги на відхилення в межах допустимих коливань.

Залежно від причин виникнення відхилення поділяють:

– на відхилення внаслідок планування (помилки та прорахунки при складанні бюджетів);

– відхилення внаслідок діяльності

Бюджетний контроль і управління за відхиленнями здійснюють на підставі звіту про виконання бюджету, який складає бухгалтер6аналітик і подає менеджеру, який відповідає за прийняття рішень з даного питання. Звіт про виконання бюджету – це порівняння фактичних і запланованих показників, розрахунок відхилень та вивчення їх причин. Такий звіт готується регулярно (щомісяця) і містить дані про бюджетні витрати за звітний період і з початку року та відхилення від бюджету з поясненням їх причин, а інколи – вжитих заходів для попередження подібних відхилень у майбутньому. Бюджет, який враховує можливі варіанти зміни обсягу діяльності в межах релевантного діапазону, називають гнучким, або динамічним бюджетом. Такий бюджет необхідний, в першу чергу, для аналізу тих витрат, які включають постійну і змінну складові (виробничі накладні, витрати на збут, адміністративні). Він складається виходячи із залежності: Загальна сума витрат = Постійні витрати + (Фактичний обсяг виробництва * Змінні бюджетні витрати на одиницю діяльності).

Такий бюджет може бути розрахований на декілька рівнів діяльності в межах релевантного діапазону. Для поглибленого аналізу відхилень необхідно їх визначити за кожною статтею бюджету і пояснити причини відхилень. Методика аналізу відхилень залежить від системи калькулювання витрат, яку застосовує підприємство при складанні внутрішньої звітності: на основі повної собівартості чи на основі змінних витрат. Але і в одному, і в другому випадку необхідно виділяти змінні витрати і аналізувати їх окремо від постійних. У тих же випадках, коли при аналізі відхилень прибутку має місце зберігання обсягу виробництва з обсягом реалізації продукції, для аналізу відхилень треба складати два гнучкі бюджети: на фактичний обсяг виробництва і на фактичний обсяг реалізації. Відхилення між цими бюджетами зумовлено змінами у величині

запасів готової продукції







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.