Главная | Обратная связь

Система управління трудовими ресурсами та її підсистемами

Управління трудовими (людськими) ресурсами - багато­гранний і виключно складний процес, якийхарактеризує­ться своїми специфічними особливостями та закономірно­стями. Управлінню людськими ресурсами властива систе­мність і завершеність на основі комплексного вирішення проблем їх відтворення. Системний підхід передбачає вра­хування взаємозв'язків між: окремими аспектами проблеми для досягнення кінцевих цілей, визначення шляхів їх ви­рішення, створення відповідного механізму управління, що забезпечує комплексне планування та організацію системи.

Система управління - це упорядкована сукупність вза­ємозв'язаних елементів, які відрізняються функціональни­ми цілями, діють автономно, але спрямовані на досягнення загальної мети.

Система організаційно закріплює певні функції за структурними одиницями, працівниками, а також регла­ментує потоки інформації в системі управління.

Система управління людськими ресурсами постійно розвивається й удосконалюється. На кожному етапі розви­тку суспільства вона повинна приводитись у відповідність до вимог розвитку продуктивних сил, вносячи корективи в окремі її елементи.

Управління трудовими ресурсами забезпечується взає­модією керуючої та керованої системи.

Керуюча система (суб'єкт) - це сукупність органів упра­вління і управлінських працівників з певними масштабами своєї діяльності, компетенцією та специфікою виконуючих функцій. Вона може змінюватись під впливом організую­чих і дезорганізуючих факторів. Керуюча система предста­влена державними органами управління, які розробляють комплекс економічних й організаційних заходів щодо управління трудовими (людськими) ресурсами.

Керована система (об'єкт) - це системи соціально-економічних відносин з приводу процесу відтворення й використання головної продуктивної сили - людини. Конс­титуцією України та прийнятими на її основі законодав­чими актами громадянам гарантовано право на працю у відповідності до їх здібностей, професійної підготовки, рівня освіти і врахування суспільних потреб. Завдання управлін­ня полягає в створенні можливостей реалізації конститу­ційних прав.

Головними елементами системи управління є люди, які одночасно виступають об'єктом і суб'єктом управління. Здатність людських ресурсів одночасно виступати як об'єктом, так і суб'єктом управління є головною специфіч­ною особливістю управління.

Отже, соціальне-економічна система являє собою єд­ність керуючої та керованої систем, а механізм управління - це сукупність відносин, форм та методів впливу на фор­мування, розподіл та використання трудових ресурсів в державі.

Система управління трудовими ресурсами на держав­ному рівні складається з комплексу взаємопов'язаних під­систем (елементів).

Підсистема - це виділені за функціональними елемен­тами або організаційними ознаками частини системи, ко­жна із яких виконує певні завдання, працює автономно, але направлена на вирішення загальної мети.

Система управління трудовими ресурсами має багато­ступеневу структуру, з великою кількістю напрямків діяль­ності.

В даний час система управління трудовими ресурсами як складова частина управління соціально-економічним розвитком держави включає три взаємозв'язаних підсис­теми, кожна із яких має свої чітко виражені проблеми.

І. Підсистема формування трудового потенціалу.

1. управління процесом відтворення населення:

- регулювання демографічних процесів;
покращення умов життя жінки та дитини;

- піклування про здоров'я людини.

2. Управління процесами підготовки робочої сили:

- загальноосвітня школа;

- професійна орієнтація;

- підготовка, перепідготовка кадрів для народного го­сподарства, підвищення їх кваліфікації.

3. Управління відтворенням робочої сили:

- оплата праці;

- суспільні фонди споживання;

- розвиток соціальної інфраструктури;

- використання вільного часу.

II. Підсистема управління зайнятістю населення:

- управління процесами утворення вільних робочих місць в матеріальній і нематеріальній сферах;

- управління розподілом робочої сили через центри зайнятості, бюро працевлаштування;

- управління перерозподілом робочої сили в територі­альному і міжгалузевому аспектах.

III. Підсистема управління процесом використання трудових ресурсів:

1. Управління технічним процесом:

• впровадження нових технологій, скорочення важкої праці;

• атестація робочих місць.

2. Управління організацією праці:

• нормування праці;

• використання робочого часу;

• дисципліна праці;

• умови праці;

• охорона, безпека праці.

3. Управління економікою праці:

• планування продуктивності та кількості працюю­чих;

• планування темнів росту оплати праці та продукти­ вності;

• організація оплати праці.

Кожна підсистема вирішує певні проблеми, але вони всі разом спрямовані на вирішення проблеми відтворення трудового потенціалу, розподілу й перерозподілу його в межах регіонів, галузей та раціональному його викорис­танню. Всі підсистеми постійно розвиваються й удоскона­люються під впливом розвитку науково-технічного прогре­су та соціально-економічної політики.

Раціональність системи управління трудовими ресурса­ми залежить від того, наскільки ефективно функціонува­тиме кожна підсистема і як інтегрована в рамках єдиного цілого робота кожної системи. Сучасний рівень вимог в сфері управління трудовими ресурсами в цілому і окремих її підсистемах вимагає удосконалення інформації на всіх рівнях управління.