 |
|
Меліоративна система і місце управління на ній
Загально відоме визначення системи як «безліч елементів (вузли, агрегати, прилади і тому подібне), понять, норм з відносинами і зв’язками між ними, складають деяку цілісність і підпорядкованість встановленому керівнику принципу» не окреслює складу і принципу дії технологічної системи.
Г. Альтшуллер визначає систему взагалі, що може реалізувати технологічний процес, як таку, що має мінімум чотири складові частини: рушій (двигун), трансмісію, робочий орган і орган управління. Без названих елементів система, як така, працювати не буде.
Меліоративна система за ДСТУ 7177 – комплекс пов’язаних між собою гідротехнічних споруд і технологічних засобів для проведення водної меліораціїу межах визначеної території. Водна меліорація – система організаційно – господарських та технічних заходів, спрямованих на докорінне поліпшення земель сільськогосподарської призначеності зрошенням та осушенням (ДСТУ 7177). Зрошування – система заході що до проведення поливань для штучного насичення ґрунтувологою, щоб підвищити його родючість (ДСТУ 7177). Осушування – комплекс заходів для відведення у водоприймач води з поверхні землі та її надлишків з розрахункового шару ґрунту.
Ґрунт – верхній шар земної кори, який має органомінеральний склад і забезпечує живлення рослин під час їхнього росту і розвитку (ДСТУ 7177).
І.О. Шаров визначає меліоративну (зрошувальну) систему як «Водогосподарське підприємство, з допомогою якого забезпечується потреби господарства у воді для зрошення, забезпечується збереження меліоративних земель і гідротехнічних споруд від порчі і пошкодження», а А.Н. Костяков – «... як до певної міри передаточний механізм, який управляє водним і повітряним режимами ґрунту при допомозі водного потоку, водяної струминки».
Розуміння меліоративної системи і її визначення лежить в узагальненні ознак її як системи та виділення її елементів.
Виділимо основні елементи меліоративної системи і системи меліоративного поля, (які беруть участь в забезпечені меліорації земель, регулювання водного режиму ґрунту, що дає можливість отримувати гарантований врожай сільськогосподарських культур і зберігати природну врожайність ґрунтів, без яких система, як така, неповна, або не зможе ефективно працювати визначений їй термін.
До основних елементів меліоративної системи, виходячи із системних уявлень про природотехнічну систему, відносяться:
· гідромеліоративна система (загальнодержавна, міжгосподарська, внутрішньогосподарська);
· виконавець (персонал експлуатаційний);
· територія;
· землі сільськогосподарської призначеності;
· сільськогосподарські культури в сівозмінах;
· технології і засоби обробітку меліорованого поля;
· екооточення.
Гідромеліоративна система – комплекс технологічно пов’язаних між собою гідротехнічних споруд і технічних засобів для проведення водної меліорації у межах визначеної території (ДСТУ 7177).
Технологічну взаємодію виділених в меліоративній системі визначає комплекс гідротехнічних споруд і технічних засобів водної меліорації з її системою управління (рис. 1.9).
Взаємодію елементів меліоративної системи в її розвитку причино-наслідкових зв’язків покажемо на кожному прикладі.
Пошкодження трубопровідної мережі гідромеліоративної системи приводить до аварійного витікання води в місці руйнування, просочування води в ґрунті і підняття рівня ґрунтових вод, яке в свою чергу приводить до засолення земель, зниженню родючості, зниженню врожайності сільськогосподарських культур, збільшенню енерговитрат на обробіток поля.
Заболочування і засолення земель погіршує і змінює стан мікросвіту корисних бактерій в ґрунті – екооточення і зменшує родючість ґрунту. В свою чергу засолення підвищує агресивність ґрунту, в якому прокладені трубопроводи гідромеліоративної системи.
Рис. 1.9. Системна модель та елементний склад меліоративної системи:
1 – гідромеліоративна система; 2 – персонал експлуатаційний; 3 – територія системи; 4 – ґрунт; 5 – сільськогосподарські культури; 6 – технології і засоби обробітку меліорованого поля; 7 – екооточення;
М, Е, І; М', Е', І' – матеріальні, енергетичні, інформаційні потоки на вході та виході відповідно; У – управління
Таким чином коло причино-наслідкового зв’язку негативного впливу аварії на всі елементи системи замкнулося. Зміни в системі одних елементів проявляються більш визначено, і інших – менш визначено. Крім того, окремі елементи системи розвиваються за своїми, визначеними законами еволюції, закономірностями. Тому процеси взаємодії елементів меліоративної системи будуть не тільки технологічно обумовленими в часі, а і у просторі.
Якщо зв’язки окремих елементів відобразити у вигляді окремих дуг, з’єднаних у вигляді епіциклоїди (рис. 1.10) і зазначити напрямок еволюційний циклів розвитку елементів системи стрілками, то це дає можливість просторово уявити механізм цієї взаємодії прогнозувати можливі сценарії поведінки елементів системи.
Рис. 1.10. Епіциклоїдальна функціонально-технологічна взаємодія елементів в технологічному процесі забезпечення меліоративного режиму
Найкоротший цикл зміни окремих елементів це – зміни в екооточені. Необхідно зазначити, що меліорація це корінна штучна зміна природного рослинного на культивований інтенсивний сільськогосподарський агрофон. Тому природно, що із зміною природного рослинного агрофону поміняється також екооточення.
Цикл змін у вирощувані сільськогосподарських культурна полі визначається прийнятою сівозміною, і складом культур і дотриманням необхідної ротації культур. В роботі системи має місце сезонна зміна агрофону сільськогосподарських однорічних і багаторічних культур, а також взаємодія з іншими елементами системи. Вплив сільськогосподарських культур на зміни в родючості ґрунтів поля різний. Це може бути вплив культур, які виснажують ґрунти (соняшники, кукурудза) та такі, які збагачують родючість – люцерна. Тому при управління роботи системи ці фактори необхідно врахувати.
За епіциклоїдою наступним елементом є територія, на якій побудована меліоративна система.
Будівництво меліоративної системи в залежності від інтенсивності меліорації може привести до значних змін природного ландшафту. Прокладання каналів подачі і відведення води, будівництво водосховищ, переформування рослинного агрофону, вирівнювання поверхні полів, території одноразово змінює природу ландшафтно-територіальну рівновагу території. Вирівнювання порушеної рівноваги, на нашу думку, проходить дуже повільно, декілька років або навіть десятиліття. Тому необхідно враховувати цей факт і прогнозувати діяльність меліоративної системи при урахуванні. Про це нам нагадує сьогоденні глобальні катастрофи Аральського моря, проблеми ос. Сасик, сезонне загнивання води у водосховищах Дністровського каскаду, тощо.
Меліоративна система за рахунок подачі води і поживних речовин інтенсифікує їх природні процеси і таким чином виступає як засіб інтенсифікації вирощування сільськогосподарських культур.
Оскільки в меліоративній системі закладені важелі управління меліоративними ресурсами, це визначає її як головну рушійну силу в забезпеченості ефективності роботи меліоративного поля і, відповідно, ставить управління в голову забезпечення її роботи. В той же час управлінню недостатньо приділяється уваги. В державних структурах водного господарства втрачається управлінська складова меліорації земель, рушія науково – технічного процесу в сільському господарстві. Технологія і засоби обробітку меліорованого поля мають свій цикл зміни і відображають науково – технічний процес в техніці і розвитку виробничих сил сільського господарства.
Експлуатаційний персонал, виконавець управління, відображає соціально-природні умови проживання і роботи, а також рівень розвитку виробничих сил. Експлуатаційний персонал, є провідником інформаційних ідей, робочих процесів, закладених в проекті технології, дотримання процедур, тощо.
У визначеній структурі елементів меліоративної системи гідротехнічна частина і експлуатаційний персонал визначають її поведінку, тобто управління. Управління взаємодії між елементами меліоративної системи гарантією виконання системою її цілей. Погане управління визначає поганий стан системи. В даному випадку ми розуміємо як процес в цілому, а не окремі дії.
Меліоративна система – комплекс технологічно пов’язаних між собою гідротехнічних споруд і технічних засобів, ґрунту на визначений території, рослин, механізмів, технології і засобів обробітку ґрунту меліоративного поля, персоналу експлуатаційного та екооточення, які знаходяться в постійній самоуправляємій взаємодії з переформування згідно з метою в часі і просторі матеріальних (вода, поживні речовини, солі, повітря тощо) енергетичних і інформаційних потоків для забезпечення водної меліорації ґрунтів і екооточення.
Контрольні запитання:
1. Які є основні етапи розвитку науки управління та як вони формувалися?
2. Що означає процесний, системний чи ситуаційний підхід при управлінні та які відмінності між ними?
3. Що означає кібернетична модель системи та яка її будова?
4. Чому використовується ієрархічна структура системи управління Агентства водних ресурсів України та які основні рівні є в її структурі управління?
5. Як співвідносяться категорії керівників виконання функцій за посадою із загальновідомими рівнями управління?
6. Які є види відносин при управлінні і які особливості їх проявлення?
7. Які основні елементи має меліоративна система і як поєднується взаємодія цих елементів при роботі системи?