Главная | Обратная связь

Мережі гідромеліоративної системи

 

Потоко-рівне-інформаційна модель подачі і розподілу води технологічної гідромеліоративної системи (розділ 6.1) є основою для створення мереж виробничої системи, які необхідні для організації виробництва і забезпечення роботи підприємства – Управління водного господарства.

До мережі виробничої системи подачі води входить:

· мережа матеріалів;

· мережа замовлень;

· мережа коштів;

· мережа робочої сили;

· мережа обладнання;

· мережа об’єднуючи інформації.

v Мережа матеріалів. До мережі матеріалів включають всі запаси води як сировини в мережах зрошення, у водосховищах, в каналах, в регулюючих басейнах, в ґрунті тощо, запаси будівельних матеріалів на складі і таке інше.

v Мережа замовлень. До мережі замовлень включається замовлення від суб’єктів-водокористувачів на подавання води, замовлення на проведення аварійних ремонтних робіт, замовлення на технічне обслуговування дощувальних машин тощо.

Замовлення є результатом рішень, які не знайшли свого відображення в потоках інших мереж. Замовлення виступає зв’язуючою ланкою між явним рішенням та результатом у формі не явного рішення, що характеризує стан технологічного оснащення наявність води, робочої сили тощо.

Замовлення інколи важко відрізнити від величин, що входять в інформаційну мережу. Але замовлення відрізняється від загальної інформації. Замовлення по суті складаються із відтинків часу, що з’єднують рішення про видачу замовлення з діями, що направлені на його виконання.

v Мережа коштів. Мережа підсистеми коштів включає еквівалентний розрахунок за виконану роботу між Управлінням водного господарства і суб’єктами водокористувачами з включенням в цю мережу банківської системи.

Рівень коштів – це касова готівка. Потік коштів є фактичний рух платежів між рівнями коштів між Управлінням водного господарства та водокористувачами.

В мережі еквівалентного розрахунку схема кошти – товар ускладнюється перетіканням попутних потоків. В динаміці діяльності підприємства з технологічно безперервною подачею води і оплатою за виконані послуги формуються такі наступні взаємозв’язані і взаємозалежні потоки (рис. 6.6):

· потоки виконання замовлень;

· потоки інформації про виконання замовлень;

· потоки рахунків до оплати;

· потоки рахунків до отримання.

Перші три потоки взаємозв’язані тим, що по мірі виконання замовлень до водокористувачів періодично направляються рахунки для оплати. Від водокористувача із запізненням Тзат.плат. направляються рахунки для отримання за надані послуги. Фактично різниця між терміном оплати і терміном направлення рахунку для оплати складає термін затримання оплати Топ.

 

 

Рис. 6.6. Рівне-потоко-інформаційна структура руху коштів в часі при управлінні меліоративною системою

 

Рух коштів за надані послуги є найбільш важливою складовою у виробничій системі подачі води. Для регулювання затримок і стимулювання своєчасної оплати за надані послуги вводиться пеня на розмір платежу, яка встановлюється в договорі.

v Мережа робочої сили. Мережа робочої сили включає необхідний штат працівників, роботу яких необхідно організувати на технологічній системі забору і подачі води: машиністи насосних установок, оглядачі гідротехнічних споруд, регулювальники гідротехнічних споруд.

v Мережа обладнання. Мережа обладнання включає всю необхідну гідротехнічну складову гідромеліоративної системи для забору води, транспортування та подачі її водокористувачам. Мережа показує як працюють насосна станція, канали подачі води, засоби регулювання розподілу води між каналами, пункти водовипуску, а також яке обладнання знаходиться в експлуатації, а яке обладнання вийшло з ладу тощо.

 

Рис. 6.7. Модель взаємного зв’язку матеріальних, інформаційних і ресурсних потоків при управлінні гідромеліоративною системою:

 

 

v Мережа об’єднуючої інформації. Мережа об’єднуючої інформацію представляє собою всі інформаційні потоки мереж і підсистем, які вказані раніше, а також тієї інформації, яку необхідно залучати для визначення стану елементів меліоративної системи виходячи із її системних уявлень (розділ 1).

Мережа об’єднуючої інформації переносить інформацію від рівнів поповнення до пунктів приймання рішень, а також інформацію від інших потоків системи.

В мережі існують рівні і темпи. Самим нижчим рівнем інформації на меліоративній системі є водокористувачі. Організовує роботу об’єднуючої мережі інформації Управління водного господарства, яка експлуатує гідромеліоративну систему.

Замовлення на подачу води водокористувач направляє диспетчеру експлуатаційної дільниці (рис. 6.7). На експлуатаційній дільниці з’ясовують ліміти та запаси води. Диспетчер направляє робочу силу, регулювальників на мережу обладнання для включення пункту водовипуску. Після отримання води водокористувач проводить оплату за отриману послугу.

Мережа об’єднуючої інформації має групу різних потоків, які забезпечують технологічний процес роботи гідромеліоративної системи, тому вироблення загальносистемних інформаційних рішень суттєво ускладнено.

Основна частина перетворень інформації знаходиться всередині інформаційної мережі. Інформація є основою для приймання рішень. Вона послуговує тим об’єднуючим елементом, який заставляє взаємодіяти всі вказані раніше мережі підсистеми.

Ретельна організація об’єднуючої інформаційної мережі і нагляду за її роботою важливо для розуміння дійсної ролі мережі в управлінні.

 

Контрольні запитання:

1. Поняття рівне-потоко-інформаційної мережі моделі управління.

2. Рівні та суть прийняття рішень.

3. Правила прийняття рішень.

4. Явні та неявні рішення.

5. Структура виробничої рівне-потоко-інформаційної мережі гідромеліоративної системи.