Главная | Обратная связь

Загальні принципи побудови системи управління

 

Під системою управління розуміють сукупність органів управління, які за допомогою методів управління реалізують умови для досягнення головної цілі діяльності підприємства і виконання покладених на нього завдань.

Головною ціллю діяльності підприємства є задоволення особистих потреб, потреб населення, народного господарства і держави в продукції і послугах на основі встановлених спеціальних повноважень, планів, завдань, договорів і зобов’язань.

Об’єктом управління підприємств водного господарства є процеси дослідження, використання, обігу і реалізації водних ресурсів а також технічних, організаційних, розпорядчих і соціальних елементів цих процесів.

При створенні систем управління (СУ) використовують встановлені загальносистемні принципи. До основних загальносистемних принципів, які необхідно, за Рекомендаціями Держстандарту, враховувати при розробці СУ, відносять:

· комплексність;

· ділимість;

· ієрархічність;

· цілеспрямованість;

· замкнутість циклу.

Комплексністьпідходу реалізується шляхом побудови СУ, яка охоплює усі ділянки діяльності підприємства, усі функції управління, усі рівні виробничої і організаційної структури підприємства, усі стадії життєвого циклу продукції, усі етапи виробничого процесу, усі стадії руху виробничих ресурсів, усі періоди планування.

Ділимістьсистеми управління реалізується шляхом послідовного розділення структури СУ на елементи: підсистеми (цільові, функціональні, лінійного керівництва, забезпечення управління), спеціальні функції управління, задачі управління тощо.

Ієрархічність системи управління реалізується шляхом децентралізації багаторівневої організаційно-функціональної структури СУ згідно з її діленням на елементи і делегуванням прав приймання управлінських рішень відповідному рівню (органу) управління.

Цілеспрямованістьсистеми управління реалізується шляхом формування цільових підсистем СУ згідно з основною сферою і цілями діяльності підприємства.

Замкнутістьциклу управління реалізується шляхом визначення в СУ повного циклу управління (прогнозування, планування, організація, координація, регулювання, активізація, стимулювання, облік, контроль, аналіз).

В системі управління необхідно забезпечувати раціональне поєднання цільового, функціонального і лінійного управління.

Цільове управління представляє собою організацію і координацію діяльності підрозділів Управління водного господарства з метою досягнення тих результатів, які забезпечать виконання кінцевих цілей і завдань цього підприємства.

Функціональне управління представляє собою реалізацію управлінської спеціалізованої діяльності, що в кінцевому підсумку виділилося в розділення і кооперацію праці. Суттю організації функціонального управління є виділення сукупності обособлених видів управлінської праці, що представляють собою конкретні управлінські функції і забезпечення їх виконання.

Лінійне управління представляє собою всю управлінську діяльність керівника, в процесі якої він реалізує право прийняття остаточних рішень по відношенню до підлеглих йому підрозділів і працівників, за результати діяльності яких він несе повну відповідальність.

Виходячи із системних уявлень і рекомендацій Держстандарту рекомендується виділяти і формувати такі підсистеми в загальній системі управління:

· цільові підсистеми управління;

· функціональні підсистеми управління;

· підсистему лінійного управління;

· підсистему забезпечення управління.

Цільові підсистеми управління визначають головний напрямок діяльності підприємства, за яким визначена його предметна або предметно-виробнича спеціалізація та додаткові (допоміжні) цілі, які охоплюють аспекти діяльності, які необхідно досягати при реалізації основної цілі.

Типовий склад цільової підсистеми управління такий:

· управління виконання плану виробництва і поставок продукції. Для Управлінь водного господарства – управління плану забору і подачі води та надання послуг водокористувачам;

· управління якості продукції (води);

· регулювання витрат і управління ресурсами;

· управління розвитком виробництва і удосконалення управління;

· управління соціальним розвитком трудового колективу;

· управління охороною оточуючого середовища.

Склад функціональної підсистеми управління встановлюється в залежності від спеціалізованої направленості діяльності підприємства, які мають охопити виконання всіх цілей управління. При цьому головним відділом в системі функціональних підсистем визначається відділ, який відповідає за виконання головної цілі управління.

Типовий склад функціональної підсистеми такий:

· перспективне і поточне, техніко-економічне і соціальне планування;

· управління стандартизацією;

· управління технічною підготовкою виробництва;

· управління виробництва (основного, забезпечуючого і обслуговуючого);

· управління технологічними процесами;

· оперативне управління виробництвом;

· управління метрологічним забезпеченням виробництва;

· технічний контроль і випробування;

· управління організації праці і заробітної плати;

· управління кадрами;

· управління творчою діяльністю трудового колективу;

· управління матеріально-технічним забезпеченням;

· управління збутом продукції;

· управління гарантійним ремонтом і обслуговуванням;

· управління капітальним будівництвом;

· управління фінансовою діяльністю;

· облік і звітність;

· економічний аналіз.

В залежності від розмірів підприємства та направленості його спеціалізованої діяльності при встановленні складу конкретних функцій управління і формування системи управління допускається здійснювати об’єднання і розчленування окремих функцій.

В підсистему лінійного управління включають начальника управління, головного інженера, заступників начальника управління, начальника виробничого відділу, начальників експлуатаційних дільниць, диспетчерську службу.

Склад підсистем забезпечення управління є обов’язковою частиною управління і визначається виходячи із необхідності забезпечення доцільності, обґрунтованості, достовірності і своєчасності управління.

Склад підсистем конкретного підприємства може мінятися з урахуванням специфіки, спеціалізації, характеру діяльності. Для переходу від типового складу підсистем можуть бути використані способи ділення, об’єднання, виділення окремих блоків, уведення чи виключення окремих підсистем.

Раціональне поєднання цільового, функціонального і лінійного управління забезпечується матричною структурою системи управління шляхом формування в ній спеціальних функцій і задач управління, однорідних за цільовою направленістю. Принципова схема типової матричної структури побудови системи управління підприємства на основі рекомендацій стандартизації наведена на рис.8.1.

В системі управління необхідно формувати одноцільові функції, а також багатоцільові спеціальні функції, які направлені на реалізацію основної цільової функції.

При реалізації управління необхідно забезпечити поєднання цільового, функціонального і лінійного управління на кожному із рівнів управління.

Для керівництва кожною із підсистем призначається керівник, головний підрозділ і, при необхідності, підрозділ – співвиконавець.

 

 

Рис. 8.1. Принципова схема побудови системи управління підприємства на основі стандартизації

Головним органом по функціональних підсистемах і підсистемах забезпечення призначається із числа тих, які відповідають за реалізацію основної цілі підприємства.

Для правового забезпечення діяльності підсистем управління і координації їх діяльності складається Положення про підрозділ чи про систему.

Цільова підсистема