Здавалка
Главная | Обратная связь

Із застосуванням блочного підходу



 

Організаційна структура управління (ОСУ) повинна мати необхідну гнучкість, для того щоб забезпечити можливість використання прогресивних рішень, а також враховувати конкретні умови і особливості підприємства.

Проектування та удосконалення ОСУ здійснюється з використанням двох основних методів: аналітичного та нормативного.

Аналітичний(пошуковий) метод застосовується для унікальних підприємств. Суть цього методу полягає у тому, що організаційна структура базується на основі ретельного розгляду і структуризації цілей, задач, функцій, застосування нестандартних рішень, що відносяться тільки для цього, конкретного підприємства. Цей метод має недоліки: високу трудомісткість аналізу, залучення вчених і спеціалістів для аналізу.

Нормативний(типовий) метод застосовується для усіх підприємств. Цей метод заснований на тому, що підприємства керуються у своїй роботі рекомендаціями застосування типових структур і пов’язаними з ними організаційними нормативами. При такому підході удосконалення направляється не пошук найбільш раціональної структури для конкретних умов підприємства. Нормативний метод може застосовуватися для однорідних підприємств відносно невеликих за масштабом і які будуються за типовими проектами.

Для обласних управлінь водних ресурсів, як нових структур рекомендується поєднання аналітично та нормативного (типового) методів.

При аналізі організаційної структури виходять із того, що вся структура ділиться на певні укрупнення-блоки.

Під блокомструктури управління розуміють сукупність взаємозв’язаних ланок управління і виконавців, на які покладене виконання функцій однієї із систем, що входить в центральну організаційну структуру у якості її підсистеми. По кожному блоку визначається відповідальна особа за функціонування цієї підсистеми. Склад і характеристика блоків встановлюються в залежності від функцій, які реалізує система.

Блок забезпечення функціонування підприємств-блок «Загальне керівництво» – здійснює управління всіма сторонами діяльності підприємства як основної ланки системи управління. Ланками управління є члени керівництва (начальник, заступники, головний інженер) а також органи колегіального управління (колегія об’єднання, науково-технічна рада або технічна рада). Передбачається розподіл сфери компетенції і відповідальності між ними, при цьому встановлюється, що у випадку покладання відповідальності за блок в цілому першої особи-начальника, то на його заступників покладається відповідальність, яка відноситься до їх компетенції і є складовими блоків нижчої ієрархії. В якості виконавців виступають керівники виробничих підрозділів функціональних служб.

Блоки функціонування виробничих одиниць-блоки «Лінійне управління»і «Оперативне управління»виробничими підрозділами здійснюють функції управління в підрозділах основного і допоміжного виробництв. Роль ланки управління виконують керівники підприємств, роль виконавців у ланці управління – начальники дільниць, інженери дільниць. Останні у свою чергу виступають у ролі ланок управління і керують підлеглими бригадами виробничих чи ремонтних бригад чи окремими виконавцями робіт – робітниками.

Блоки управління функціями забезпечення діяльності підприємства в цілому охоплюють ланки, що зосередженні в таких підрозділах і службах:

· науково-технічного розвитку, технічної підготовки виробництва, ремонтного і енергетичного господарства – блок «Технічне керівництво»;

· прогнозування і планування економічно аналізу, обліку і контролю господарської діяльності – блок «Управління економічної діяльності»;

· матеріально-технічне постачання, збут, транспортне і складне господарство – блок «Матеріально технічні ресурси»;

· забезпечення кадрами, житлово-комунальне господарство і інших об’єктів соціальної інфраструктури – блок «Управління надрами і соціальним розвитком».

Блок «Інформаційного забезпечення управління» охоплює ланки управління виконання, що зв’язані з функціонуванням інформаційно-обчислювальних, документацій, координаційних і комунікаційних центрів, підрозділів науково технічної інформації, а також із використанням інформації підприємством.

При побудові структури підприємства, визначення блоків, їх діяльності необхідно встановити сумісність діяльності підрозділів.

Типові рішення для кожного блоку включають: склад основних задач блоку; перелік функцій (виробничих, обслуговуючих, управлінських) умови формування підрозділів і уведення посад працівників; таблицю взаємозв’язків підрозділів блоку; перелік показників за якими має оцінюватися якість функціонування блоку з точки зору його впливу на кінцеві результати роботи підприємства, схеми організації структур.

Кожне підприємство може формувати свою організаційну структуру із використанням типових блочних рішень у тому чи іншому їх поєднані.

Типові рішення переважно розробляються з урахуванням галузевих особливостей. При цьому типові рішення за блоками технічно-економічно планування, бухгалтерського обліку і фінансової діяльності і економічного аналізу, організації праці і заробітної плати, матеріально-технічного постачання, обліку і аналізу надр, діловодства є міжгалузевими. До галузевих відносяться типові рішення, технічного управління, які безпосередньо характеризують галузь водного господарства.

Аналіз діючої організаційної структури за усіма складовими її блоками може здійснюватися з використанням ЕОМ. Для цього вводять дані, що характеризують діючу структуру (склад і підпорядкованість ланок управління і виконання, чисельність працівників, ступінь централізації функцій, кількість рівнів управління тощо) і відповідні нормативні дані виходячи із типових рішень.

Співставлення вказаних даних дозволяє судити про ступінь раціональності діючої структури і внести необхідні рішення для її удосконалення.

На такій основі можливо повністю підійти до автоматизації проектування організаційної структури управління. Уведення автоматизованої системи проектування ОСУ потребує розробки алгоритмів і програм послідовного вирішення задачі, введення необхідних даних, розрахунки відповідних параметрів структури кожного блоку і закріплених за ними функцій в залежності від відповідних факторів:

· формування структурних ланок (підрозділів і керівних посад), виходячи із нормативних умов;

· встановлення їх підпорядкованості з урахуванням параметрів управляємості;

· визначення ефективності проектних рішень структури і вибір оптимального варіанта.

Автоматизація проектування ОСУ дозволяє знаходити кращі варіанти рішень. Разом із тим отримані машинні варіанти потребують узгодження експертів спеціалістів і керівників.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.