Главная | Обратная связь

Наукова організація праці інженерно-управлінських

Працівників

Організація інженерно-управлінської праці це створення і вдосконалення системи використання живої праці в сфері управління виробництвом. Організація праці інженерно-управлінських працівників має єдину теоретико-методологічну основу з організацією праці робочих і базується на тих же поняттях і принципах. Організація праці охоплює такі основні питання:

· розподіл і кооперація праці;

· підбір, розставлення кадрів і забезпечення необхідної їх кваліфікації;

· організація робочих місць;

· умови праці;

· нормування праці;

· оцінка результатів праці.

Загальною задачею розподілу і кооперації праці інженерно-управлінських працівників є найбільш доцільний розподіл робіт в середині апарату управління якоїсь системи (між підрозділами і окремими працівниками із забезпеченням чіткої їх взаємодії).

Підбір, розставлення кадрів і забезпечення необхідної їх кваліфікації має за мету найкращим чином використати кадри на основі вивчення їх якостей і вимог, які ставляться роботою, оцінки діяльності працівників і підвищення їх кваліфікації.

Організація трудових процесів передбачає вибір і використання найбільш раціональних систем і методів виконання робіт, які забезпечують мінімальну трудомісткість і максимальну якість і оперативність їх виконання умов праці інженерно-управлінських працівників передбачає створення найбільш продуктивної трудової діяльності і сприяння збереженню здоров’я в процесі цієї діяльності.

Перед нормуванням праці стоять задачі визначення загально необхідних витрат часу на виконання окремих робіт, а також чисельності і посадового складу працівників, зайнятих на тих чи інших ділянках управління виробництвом.

Оцінка, результатів праці – порівняно нове питання організації праці інженерів-управлінців. Ця оцінка є кількісною і повинна здійснюватися з використанням показників кінцевих результатів колективної і індивідуальної праці, а де це можливо – показників його безпосередніх результатів.

Всі питання організації праці інженерно-управлінських працівників і службовців зв’язані між собою.

Особливо розвинена мережа зв’язків у розподілі і кооперації праці, і ці зв’язки мають переважно односторонній характер, тому що це питання є визначальним для решти питань організації праці. Наприклад, розподіл і кооперація праці дають основу для нормування, яке також широко пов’язане з іншими питаннями організації праці, але в свою чергу самі здійснюються за допомогою нормування організації праці, впливаючи на них або зазнаючи їх впливу.

Враховуючи особливу важливість, складність і відокремленість нормування праці, її часто виділяють із складу організації праці і перетворюють в одно-порядкове з ним поняттям.

Таким чином з’явилася і стала звичною назва «організація і нормування праці». Іншими словами, можливо говорити про організацію праці в широкому розумінні, коли вона охоплює всі питання, включно нормування праці, і в вузькому розумінні, коли із неї виділені нормування і оцінка результатів праці, які діють разом, як «нормування праці».

Загально визнано і підтверджено практикою, що найбільший ефект досягається від удосконалення організації праці в цілому, а не за окремими її напрямками. Однією із головних причин цього необхідно рахувати загальну наявність взаємозв’язків. Разом з тим на практиці достатньо часто приходиться відходити від комплексного підходу і впровадженню наукової організації праці (НОП) інженерно-управлінських працівників і займатися вирішенням питань окремо.