 |
|
Предмет праці інженерно-управлінських працівників
Праця інженерно-управлінських працівників характеризується трьома основними складовими:
· предметом праці;
· процесом праці;
· засобами праці.
Специфічні особливості праці цієї групи працівників суттєво відрізняють саме предмет праці, процес і засоби праці.
Предметом праці в сфері управління підприємством є інформація. Вона є багатогранна: для кожного виду трудової діяльності характерна своя інформація. Призначена інформація повинна формуватися і використовується за двома важливішими властивостями: новизною і можливістю сприйняття. Новизна інформаційних повідомлень полягає в тому, що вони містять відомості, невідомі (або давно забуті) людям, для яких ці повідомлення призначені. Можливість сприйняття інформації базується на використанні мови, знайомої і для укладача і для отримувача інформації. Ця можливість тим вище, чим ближче фактичні кваліфікації і повноваження отримувача інформації номіналу, на який розрахована інформація.
Основні характеристики інформації – кількість, якість і потік. Кількість або об’єм інформації визначається масою відомостей, які вона містить. Під якістю інформації розуміють її складність і різноманітність, яка відображує складність і різноманітність об’єктів інформації – елементів виробництва. Якість (якісний рівень) інформації не слід змішувати з якістю оброблення інформації. Потік інформації – це послідовність її проходження по підрозділах апарату управління. Різноманітність видів виробничої інформації обумовлює широкі можливості її класифікації, використання значної кількості класифікаційних ознак. В спеціальній літературі подані різні варіанти цієї класифікації, принципово мало чим відмінної, вони були використані при розробці класифікації.
Інформація класифікується по об’єктах на такі групи:
· відомості про систему;
· дані про методи виробництва;
· дані про кінцеву продукцію;
· дані про ресурси і їх запаси;
· дані про затрати і витрати;
· дані про якість;
· дані про надійність;
· інші види.
Загальна інформація ділиться на такі види:
· за призначенням: планова і фактична;
· за формою: усна і допоміжна;
· за направленням руху: вхідна і вихідна;
· за порядком і характером виникнення: первинна і виробнича;
· за стабільністю: постійна і змінна.
Формування необхідної інформації про об’єкт для прийняття управлінського рішення потребує здійснення прагматичного, структурного та змістового її фільтрування, яких виділяють блоки інформації «запитано», «прийнято», «зрозуміло». На кожному із фільтрів відхиляють непотрібну інформацію (рис. 11.1).
Рис. 11.1. Формування інформації про об’єкт для його управління
Прагматичний фільтр передбачає аналіз корисної складової інформації. В різні періоди часу важливість і необхідність інформації міняється. Тому необхідно аналізувати, як буде використовуватися інформація в процесі управління, достатність, надійність та зручність її використання.
Структурний фільтр передбачає аналіз інформації з точки зору її узагальнення, групування, структуризації та виявлення можливих закономірносте її проявлення. Наприклад, виявлення причин процесів старіння бетону чи металу тощо.
Змістовний фільтр – аналіз повноти інформації, її об’єктивності, достовірності, точності і надійності, прогресивності, відповідності, взаємної погодженості інформації різних рівнів і призначення, можливості співставлення інформації об’єктів одного класу.
В кінцевому підсумку використовується зрозуміла інформація, що дозволяє прийняти обґрунтоване рішення.