Главная | Обратная связь

Розділення праці між структурними підрозділами

Апарату управління

В процесі розділення праці умовно можливо виділити два етапи: розділення праці між підрозділами апарату управління (макророзділення) і розділення всередині підрозділів (мікророзділення).

Розділення праці між підрозділами здійснюється на основі функціональних та предметнихознак. Процес цього розділення проводять наступним чином. Спочатку визначають склад робіт за функціями управління та встановлюють види об’єктної спеціалізації управління, потім встановлюють їх трудоємність, і відповідно, чисельність персоналу. Загальна категорія управління меліоративних систем встановлюється в залежності від балансової вартості меліоративної системи. Підбирається і формується структура підрозділів за типовою схемою із урахуванням регіональних і виробничих особливостей роботи підприємства. Процес завершується остаточним уточненням складу робіт, закріплених за підрозділом. При проведенні цього розділення праці активно використовуються нормативи чисельності і нормативи підлеглості.

Із перерахованого складу операцій частина може виконуватися, і виконується, на галузевому рівні, решта операцій виконується самим підприємством безпосередньо на стадії вирішення питань розділення праці.

Необхідною умовою забезпечення розділення праці між функціональними підрозділами – наявність Положення, яке регламенту функції, права і відповідальність підрозділів (відділи, лабораторії та інше). Сам факт існування в роботі подібних документів мало що значить, якщо вони не використовуються в роботі, не знаходяться завжди під рукою. На жаль, часто є випадки, коли Положення є, а працівники про нього нічого не знають, або колись знайомилися із ним, але багато років його не бачили, не уявляють, де воно може знаходитися.

Положення про підрозділ повинен відповідати тим організаційно-технічним умовам, у яких здійснюється необхідна діяльність даного апарату управління і його окремих підрозділів в цей час, а не тим, які існували декілька років назад.

Тому Положення необхідно періодично переглядати і вносити в нього необхідні корективи в залежності від обставин. Корегування діючих положень необхідно проводити не на основі чиїх-то особових вражень та абстрактних розумових заключень, а на основі даних вивчення змісту праці і структури витрат робочого часу персоналу. Таке вивчення необхідно проводити не частіше, ніж через два роки і не рідше, ніж через п’ять років. Положення необхідно переглядати також, якщо пройшли суттєві зміни в складі функцій, які виконувалися.

Найкращим варіантом вирішення питання є розробка Положення керівником, якому безпосередньо підпорядковується даний підрозділ, спільно із спеціалістами на цьому підприємстві питаннями наукової організації праці службовці. Керівник повинен забезпечити повноту і правильність рішення всіх питань по суті, працівник з наукової організації праці – методичну правильність рішення питань і оформлення документів. Положення про підрозділ затверджується керівником підприємства.

Зміст і побудова положення про підрозділ достатньо уніфіковані. Весь матеріал рекомендується групувати в наступні розділи: «Загальні положення», «Функції підрозділу», «Права», «Взаємовідносини з іншими підрозділами підприємства», «Відповідальність».

У розділі «Загальні положення» визначається місце підрозділу в системі управління підприємством і його основні задачі, вказується, кому воно підпорядковується, ким очолюється, який діє порядок призначення на посаду і звільнення з посади керівника підрозділу. Тут також розглядається внутрішня структура частин підрозділу.

У розділі «Функції підрозділу» дається як можливо детально і повно перелік закріплених за ним робіт.

У розділі «Права» оговорюється порядок здійснення прав. Правами підрозділу у повній мірі наділений їх керівник, який частину їх передає іншим працівникам у відповідності із розподілом обов’язків.

У розділі «Взаємовідносини з іншими підрозділами підприємства» регламентуються взаємовідносини як правило у вказівок, яку інформацію і від кого даний підрозділ отримує і кому яку інформацію передає. Бажано, щоб була вказана періодичність або строки отримання чи передачі інформації. В цілях економії місця і для більшої наглядності взаємозв’язку підрозділи краще не описувати, а давати у вигляді таблиці або схеми.

В розділі «Відповідальність» розглядаються відповідальність за якість і своєчасність виконання закріплених за підрозділом функцій і за повноту використання наданих йому прав. Питання про те, за що встановлюється відповідальність не просте. Взагалі підрозділ несе відповідальність за всі роботи, але якщо їх перераховувати у Положенні, це буде дослівне повторення розділу про функції підрозділу. Тому було б значно простіше написати «несе» відповідальність за виконання всіх покладених на нього функцій. Але тоді подібне формулювання стане загальним для положень про любі підрозділи і його включення у ці документи взагалі втратить який-небудь зміст. Вихід із цієї ситуації може бути знайдений у встановленні ключових, визначених моментів діяльності підрозділу і перетворення їх у об’єкти відповідальності. Якщо говорити про відповідальність, необхідно обмежитися її об’єктами і ні у якому разі не пробувати встановлювати її міру у вигляді визначених стягнень і заохочень. Подібні дії приведуть до значного збільшення об’єму розділу, але все одне це не забезпечить можливостей обліку всіх можливих випадків і варіантів, тобто не отримаємо позитивного матеріалу для практичного застосування.

Типізація допомагає підприємствам у розробці Положень про структурні підрозділи цих документів, і забезпечує єдиний, науково обґрунтований підхід до питань розділення праці. Типізація здійснюється у рамках галузі. Галузеві типові положення затверджуються відповідним відомством. Необхідно зазначити, що при розробці Положень на основі типових положень на підприємствах повинні братися до уваги конкретні умови роботи. Не допускається при розробці положень, призначених для практичної діяльності, в переписування текстів типових документів.

Мається деякий досвід створення типових положень міжгалузевого характеру. Такими документами є типове положення про відділ технічного контролю промислового підприємства, відділу організації праці і заробітної праці та інші.