 |
|
Методичне завдання. Методика розрахунку коефіцієнта територіальної конкурентної значимості суперника
Зміст
1. Методичне завдання. Методика розрахунку коефіцієнта територіальної конкурентної значимості суперника. 3
2. Розрахункове завдання. 8
Розв’язання. 8
3. Аналітичне завдання. 14
Список використаних джерел. 19
Методичне завдання. Методика розрахунку коефіцієнта територіальної конкурентної значимості суперника
Вивчення конкурентів, тобто тих, з ким організації приходиться боротися за покупця і за ресурси, що вона прагне одержати із зовнішнього середовища, щоб забезпечити своє існування, і розробка відповідних методик оцінки конкуренції на ринку займає особливе і дуже важливе місце в стратегічному керуванні. Таке вивчення спрямоване на те, щоб виявити слабкі і сильні сторони конкурентів і на базі цього побудувати свою стратегію конкурентної боротьби.
Конкурентне середовище формується не тільки внутрішньогалузевими конкурентами, що роблять аналогічну продукцію і реалізують її на тому самому ринку. Суб'єктами конкурентного середовища є і ті фірми, що можуть увійти на ринок, а також ті, котрі роблять продукт, що заміщається. Крім них на конкурентне середовище організації впливають покупці її продукту і постачальники, що володіючи силою до торгу, можуть помітно послабити позицію організації [3, с.147].
Багато фірм не приділяють належної уваги можливій погрозі з боку прибульців, що прийшли на їхній ринок, і тому програють у конкурентній боротьбі саме ім. Про це дуже важливо пам'ятати і заздалегідь створювати бар'єри на шляху входження потенційних прибульців. Такими бар'єрами можуть бути заглиблена спеціалізація у виробництві продукту, низькі витрати за рахунок ефекту масштабу виробництва, контроль над каналами розподілу, використання місцевих особливостей, що дають перевагу в конкуренції, і т.п. Однак дуже важливо добре знати те, які бар'єри можуть спинити потенційного прибульця або помішати йому вийти на ринок, і споруджувати саме ці бар'єри.
Дуже великою конкурентною силою володіють ті, хто робить продукти, що заміщають продукцію конкурентів. Особливість трансформації ринку у випадку з появою продукту, що заміщає, полягає в тому, що, якщо їм був знищений ринок старого продукту, то він уже звичайно не піддається відновленню. Тому для того, щоб зуміти гідно зустріти виклик з боку фірм, що роблять аналогічний продукт, організація повинна мати достатній потенціал для переходу до створення продукту нового типу.
У самому загальному вигляді конкурентом фірми є будь-який суб'єкт діяльності на ринку, що своїми діями може зменшити доход фірми від реалізованого нею продукту, або ж навіть узагалі позбавити її цього доходу Фірма робить продукт, щоб реалізувати його й одержати доход, що вона може використовувати для забезпечення свого існування. Якщо доход великий (достатній), то у фірми справи йдуть добре. Але якщо він недостатній, то значить хтось позбавив фірму грошей, на які вона розраховувала. Цей хтось — конкурент фірми.
Сили, що формують конкурентне середовище продукту і його конкурентні можливості, розпадаються на п'ять груп [1, с.58].
1. Першу групу складають конкурентні сили виробників аналогічної продукції. Тобто в першій групі представлена внутрішньогалузева конкуренція, що при традиційному розгляді ринкових систем виступає синонімом конкуренції взагалі.
2. Другу групу формують постачальники сировини, матеріалів, що комплектують виробів і напівфабрикатів. Сила впливу представників цієї групи на конкурентний потенціал фірми складається в їхньої здатності утримувати виробника продукту як свого клієнта. У першу чергу це виявляється в тім, що дана група впливає на якість і собівартість продукту.
3. У третю групу входять покупці продукту. Їхня конкурентна сила складається в здатності вимагати наявність визначених споживчих якостей у продукту, а також впливати на ціну продукту в напрямку її зменшення.
4. Четверта група складається з потенційних виробників аналогічної продукції. Їхня конкурентна сила полягає в можливості переключення споживачів на свою продукцію, а також у можливості відволікання потенційних споживачів продукту.
5. І нарешті, п'яту групу складають виробники продуктів, що заміщають або продуктів-аналогів. Часто спостерігається така ситуація, коли саме конкурентна сила цієї групи виявляється руйнівної і навіть нищівної для продукту.
Вивчаючи стан конкурентного середовища при розробці стратегії продукту, фірма повинна аналізувати не тільки структуру і динаміку зміни конкурентних сил, але і досконально вивчати окремих конкурентів, щоб якомога повно представляти стратегію їхнього конкуруючого продукту. При цьому обов'язково повинний братися до уваги той факт, що як сама фірма, так і її конкуренти діють у постійно мінливому конкурентному середовищі, у якому може відбутися зміна стратегії поводження окремих суб'єктів конкуренції, можуть з'явитися нові конкуренти, можуть зійти з конкурентної арени окремі супротивники і т.п.
Аналіз проводиться по двох напрямках [6, с.86]:
- встановлюється, що рухає конкурентом;
- з'ясовується, що конкурент робить і може робити.
Вивчення того, що рухає конкурентом, концентрується на двох аспектах його функціонування:
- майбутні цілі конкурента, визначені для всіх рівнів керування;
- припущення, що має конкурент щодо себе і галузі.
При вивченні того, що робить конкурент і що він може робити, аналіз також проводиться по двох напрямках:
- поточна стратегія конкурента, що виявляється в тім, як вона здійснюється;
- можливості конкурента з погляду його сильних сторін і слабостей.
Інтенсивність конкуренції дає уяву не лише про кількість конкурентів та їхній склад, а й про динаміку та силу їх протистояння.
Не існують показники безпосередньої оцінки такого багатопланового явища, як інтенсивність конкуренції, тому реально можливим є побічне її визначення, основане на оцінці контрольованих наслідків відносин конкуренції.
Наявні методи оцінки інтенсивності конкуренції в кращому випадку фіксують потенційні ознаки рівня суперництва, але не можуть визначити силу реалізованої протидії конкурентів у боротьбі за споживачів. Для реальної інтенсивної конкуренції характерна постійна зміна положень на ринку. Ця обставина дозволяє пропонувати метод кількісної оцінки інтенсивності конкуренції на основі динамічної варіації ринкових часток підприємств-конкурентів.
На основі показників динамічної та статичної варіації ринкових часток підприємств-конкурентів із застосуванням методу матричного позиціонування викладено комплексну оцінку інтенсивності конкуренції на досліджуваному ринку.
Кількісна характеристика інтенсивності конкуренції може бути застосована до конкретного ринку, на якому присутня певна кількість підприємств-конкурентів. Саме тому визначення меж досліджуваного ринку є неодмінною умовою коректності оцінки інтенсивності.
Підкреслено, що проблему "територіальності" ринку не слід трактувати як його територіальну розмірність. Призначення цього поняття полягає в можливості обґрунтування переліку потенційних конкурентів, зона дії яких має назву "територіальний ринок".
Таким чином, географічна розмірність ринку є наслідком обґрунтування складу можливих конкурентів, що визначається бажаним ступенем повноти аналізу конкуренції. Проте територіальні чинники, зокрема в фрагментованих сферах діяльності, можуть мати перевагу при визначенні сукупності підприємств-конкурентів.
Підприємства, для яких територіальний чинник є найголовнішим при визначенні конкурентів, працюють на ринках з індивідуальним складом конкурентів. При визначенні складу основних конкурентів слід дотримуватися принципу спільності потенційних споживачів, на основі якого формуються зони диференційованого конкурентного впливу суперників на досліджуване підприємство й розраховуються коефіцієнти територіальної значимості цільових конкурентів.
Використання розрахованих коефіцієнтів дає змогу врахувати територіальний чинник близькості конкурентів при визначенні конкурентної значимості суперника, яка є складовою ринкової небезпечності суперника.