 |
|
Особистість і її вияви. Спрямованість і здібності особистості.
Психологія будь-якого трудового колективу підприємства ґрунтується на психології окремих особистостей. Всебічне вивчення психологічних якостей особистості, врахування індивідуальних особливостей людей дає змогу керівникові трудового колективу знаходити оптимальні способи впливу на психіку працівників з метою підвищення ефективності праці, а також сприяє створенню оптимального психологічного клімату в колективах.
Поняття «особистість» широко використовується в повсякденному спілкуванні. Про людину часто говорять як про особистість або як про індивіда, індивідуальність.
Психологія ці поняття розрізняє. Індивід, індивідуальність – це конкретна людина з усіма її фізичними, фізіологічними, психологічними якостями і властивостями.
Людина стає особистістю, а не народжується нею. Психологія використовує поняття «особистість » у двох значеннях. по- перше, особистість – будь-яка людина яка володіє свідомістю. По-друге, особистістю називають людину, яка досягла певного рівня психологічного розвитку, який характеризується наявністю власних поглядів, моральних устапановок, які роблять її відносно стійкою і незалежною від стороннього впливу середовища. Важлива характеристика особистості її активність. Людина на цьму рівні розвитку здатна свідомо впливати на навколишню дійсність, змінювати її в своїх цілях, а також змінювати саму себе. Під особистістю розуміють соціальну істоту, включену в суспільні стосунки. Найбільш характерною рисою особистості є її індивідуальність, тобто неповторне поєднання психологічних особливостей.
До основних якостей особистості належать: характер, темперамент, здібності, сукупність почуттів, що мають перевагу, мотивів діяльності тощо.
Характеристики особистості:
- соціально зумовлені (інтереси, ідеали, потреби, прагнення, переконання, світогляд), які визначаються моральними якостями особистості. Впсихології для визначення цієї характеристики особистості застосовують поняття «спрямованість особистості», яка формується через виховання;
- біологічно зумовлені розвиваються завдяки тренуваню. це особливості вищої нервової діяльності, що виявляють через темперамент;
- особливості окремих психологічних процесів – уваги, сприйняття, мислення, пам’яті, емоцій, волі. Ця характеристика особистості визначає її підготовленість, рівень розвитку, досвід.
До найважливіших психологічних властивосте особистості, які мають першорядне значення для формування трудових колективів і управління ними належать спрямованість особистості, темперамент, характер, здібності.
Соціальна роль – це вироблена суспільством програма поведінки за певних обставин. Соціальна роль може бути повноціною тоді , коли є з ким, перед ким і для кого її виконувати (не можна бути керівником без підлеглих, учитилем без учнів). Людина не обмежується своїми соціальними ролями. Більше того вона спроможна протистояти їм, якщо вони суперечать її уявленню про саму себе.
Великий вплив на розвиток особистості має соціальне середовище. Воно формує такі якості особистості як світогляд, інтереси, ідеали, мораль, визначає типові властивості, характерні для різних соціальних, етнічних і вікових груп.
Вивчаючи психологічні риси особистості, розглядають три основні питання. Перше питання, на яке ми намагаємося одержати відповідь, коли хочемо знати, що являє собою та чи інша людина, полягає в тому, що чого хоче людина, що для неї є привабливим, до чого вона прагне. Це питання про її спрямованість, прро її установки, тенденції, потреби, інтереси, ідеали. Друге – що людина може? Це питання про здібності про обдарованість. Однак здібності – це передусім можливості: для того, щоб знати, як реалізує і використовує їх людина, треба ще знати, яка вона є. Отже, третє питання про характер людини.
Спрямованість особистості – властивість, яка певним чином характеризує внутрішній світ людини, її духовні цінності, організацію життєвої діяльності. Спрямованість особистості зумовлюється світоглядом людини – системою її поглядів на суспільство, спосіб життя, працю, ставлення до людей.
Розрізняють моральну, побутову і професійну спрямованість особистості. Моральна спрямованість особистості полягає в її духовній ідейності, професійна – через інтерес до обраної професії; побутова – через матеріальні індивідуальні прагнення.
Спрямованість заснована на потребах усвідомлення людиною того, що необхідне для її життя, діяльності та розвитку її особистості. Потреби, що виникають спонукають особистість до активного пошуку шляхів задоволення їх, стають внутрішніми стимулами діяльності – мотивами.
На потребах ґрунтуються інтереси. Людину цікавлять насамперед ті предмети і явища, які здатні задовольнити певні потреби. Інтерес, що нерідко змушує людину діяти в певному напрямі, є мотивом діяльності.