Здавалка
Главная | Обратная связь

Суть процесу керівництва та лідерства.



Не може керувати іншими той,

хто не в змозі керувати самим собою.

 

Англійське прислів’я

 

Кожен керівник відповідно до особливостей характеру, кваліфікації, досвіду та націленості на досягнення результатів обирає лише йому притаманний стиль керівництва. При цьому успішним керівництвом можна вважати таке, за якого існують налагоджені стосунки між управлінцями та їх підлеглими, ініціативність працівників у досягненні визначених цілей, дієві системи заохочення і всі ці процеси протікають в атмосфері доброзичливості та взаємопідтримки.

Керівництво є об’єднувальною функцією менеджменту, яка пронизує всі управлінські процеси в організації.

Центральною фігурою в системі менеджменту кожної організації є менеджер-керівник, який керує організацією (підприємством), конкретним видом діяльності, функцією, підрозділом, службою, групою людей тощо. Сильне та ефективне керівництво сприяє створенню атмосфери взаємоучасті, максимальному розкриттю потенціалу кожного працівника, зосереджує зусилля колективу на досягнення цілей організації. Його основою є вміло побудовані взаємовідносини керівника з підлеглими.

Керівництво – вид управлінської діяльності, який на засадах влади забезпечує виконання функцій менеджменту, формування методів менеджменту та їх трансформацію в управлінські рішення шляхом використання комунікацій.

Керівництво – це цілеспрямований вплив осіб, наділених функціями і компетенцією керівників, на колективи, тобто взаємодія керівників і виконавців.

Забезпечення ефективного керівництва базується на:

- ініціативності;

- інформованості;

- відстоюванні власної думки;

- прийнятті рішень;

- розв’язанні конфліктних ситуацій;

- критичному аналізі.

Усі розглянуті елементи є взаємопов’язаними.

Завдання керівника полягає в оптимальному підборі персоналу, створенні чіткої організаційної структури управління підприємством, визначенні загального напряму діяльності організації, координуванні роботи, боротьбі з непродуктивними витратами часу, спрямуванні зусиль колективу на оволодіння методиками інтенсивної роботи, поліпшення якості праці тощо.

Стадії процесу керівництва колективом такі:

o визначення цілей, які повинні бути досягнуті за певний відрізок часу;

o інформування колективу про завдання, методи їхнього виконання, ресурси тощо;

o проведення аналітичної роботи з метою вивчення резервів підвищення ефективності трудової діяльності колективу.

Таким чином , враховуючи зміст основних стадій керівництва, можна сказати, що керівництво – це процес неперервного обміну інформацією між його суб’єктом та об’єктом із метою впливу один на одного, тобто це «робота з людьми».

Діяльність керівника повинна відповідати законам та іншим державним актам, а також відомчим нормативним документам.

В основі керівництва лежать такі категорії менеджменту, як влада , вплив та лідерство (останнє детальніше розглянемо далі)

Менеджеру, щоб успішно виконувати управлінські функції, потрібно вміти вести за собою підлеглих. Виступаючи сьогодні в ролі керівника, дипломата, інноватора, вихователя і просто людини, він перш за все представляє себе як керівник-лідер.

Лідерство – здатність за рахунок особистих якостей здійснювати вплив на поведінку окремих осіб і груп працівників з метою зосередження їх зусиль на досягненні цілей організації.

Фактично лідерство надає працівникові неформальні повноваження.

Лідерство у сучасному менеджменті домінує у всіх сферах професійної діяльності керівника будь-якого рангу. Трудовий процес протікає в соціальних групах, в кожній із яких є індивід, до якого прислухаються і приглядаються інші. Це керівник-лідер. Він впливає на оточуючих головним чином за рахунок авторитету та харизматичних якостей.

На основі концептуальних підходів розроблена і прийнята у психології така класифікація лідерів:

o за змістом діяльності (натхненник та виконавець);

o за характером діяльності (універсальний і ситуаційний);

o за спрямованістю діяльності (діловий та емоційний);

o за формальними ознаками (формальний і неформальний);

o за цінністю – емоційних ознак (позитивний та негативний).

Отже, як правило керівництво випливає з організаційної структури , воно сприяє стабільності, порядку й вирішенню проблем всередині організації. З іншої сторони, право лідерства витікає з таких особистих якостей індивіда як зацікавленість, цілі та цінності, й сприяє розвитку бачення перспектив, креативності й змін в організації. Нижче перераховані різні якості, які властиві лідерам і менеджерам, хоча необхідно пам’ятати, що деякі індивіди володіють і тими й іншими якостями.

Лідер Менеджер
Душа Мрійливість Не байдужість Творчість Гнучкість Вміння надихати людей Новаторство Рішучість Уява Схильність до експерименту Ініціатива у здійсненні змін Володіння особистою владою Розум Раціональність Схильність давати поради Наполегливість Вміння вирішувати проблеми Тверезість мислення Аналітичний склад розуму Застосування структурного підходу Обережність Владність Вміння стабілізувати ситуації Володіння посадовими повноваженнями

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.