 |
|
Керування часом. Швидке читання та тренування пам’яті
Для того, щоб ефективно виконувати всі функції управління, менеджер повинен вміти керувати й самим собою тобто здійснювати особистий менеджмент. Особистий менеджмент включає, в основному, ті питання, які перераховані в змісті даної лекції. Першим із них є керування часом.
|
 |
|
|
|
У розпорядженні менеджера поряд із іншими ресурсами є ще один унікальний ресурс – час. Як ним правильно ропорядитися?
Нічого не робити. Менеджер часто задає собі питання: «Що буде, якщо я не буду нічого робити?» У цьму питанні прихована одна важлива істина: необхідно розпізнати ситуації, які лише віднімають час та не приносять відчуної користі, так і в приватному бізнесі. У державному бізнесі їх більше.
Делегувати роботу. Менеджер не може забезпечити гнучкості у своїй роботі, якщо він не передоручатиме ї частину для виконання іншим.
Делегування – це передача завдання комусь іншому, хто може його виконати. Це необхідно робити з трьох причин:
Ø тільки через делегування можна дати підлеглому можливість розкрити свої здібності;
Ø відмова від делегування веде до перевантаження керівників та сповільнення процесу прийняття рішень;
Ø відсутність делегування скорочує час та виконання деяких менеджерських функцій.
Щоб здійснити ефективне делегування роботи, необхідно передбачити наступне:
Ø визначити відповідальність і повноваження за кожний вид діяльності;
Ø уникати детального інструктування;
Ø не робити висновків за підлеглих;
Ø спокійно приймати деякі помилки в роботі підлеглих.
Виконати роботу самостійно. Делегувавши роботу підлеглим, менеджер організовує свій особистий робочий час. При цьому організація часу повинна виходити з основних завдань суб’єкта діяльності.
Завдання комунікаційного плану (виховання людей, отримання й передача інформації);
Завдання стратегічного планування;
Завдання оперативного керування виробництвом.
За обсягом часу, необхідного для їхнього виконання, ці завдання є різними. Найбільш об’ємними в часі є завдання комунікативної діяльності, у зв’язку з чим їм необхідно віддати пріоритет.
Можна сказати, що впорядкування діяльності веде до скорочення часу, не впорядкування – до його перевитрат. Щоб навчитися управляти часом, необхідно навчитися планувати його використання. При складанні плану можна дотримуватися перевірених практикою принципів, які вироблені фінськими управлінцями.
Людина, яка не любить зіштовхуватися з проблемами і їх вирішувати, повинна триматись подалі від менеджменту. Замість того, щоб уникати проблем, менеджер повинен вчитися ефективно справлятися з ними.
Менеджер повинен готуватись до проблем і очікувати труднощів. Вирішення проблем і подолання труднощів – його посадові обов’язки.
Зростання потоку інформації вимагає від менеджера швидкої обробки великої кількості друкованого матеріалу. Виникла потреба в спеціальному тренуванні психічних функцій людини з читання. Для оволодіння технікою швидкого читання необхідно позбавитися трьох недоліків, якими є
артикуляція, або проговорювання того, що читається. При цьому швидкість читання не перевищує швидкості мови - 150 слів за хвилину. Становище ускладнюється тим, що при артикуляції сприйняття інформації відбувається за участю слухового каналу, що й сповільнює швидкість читання;
Безладна і одноманітне повторне читання будь-якого тексту безглуздо. Не забувайте, що кількість повторних читань слід звести до мінімуму, але при цьому значущий матеріал потрібно повторювати по пам'яті стільки разів, скільки буде потрібно для міцного запам'ятовування. Цілі швидкого читання в тому, щоб скоротити, згорнути процес пізнання основного змісту і значення тексту. Для формування стійкого узагальненого навички швидкого читання необхідно в першу чергу розвивати основні раціональні прийоми розумових дій: оперативне гнучке мислення, здатність до передбачення подій в тексті (антиципації) і пам'ять. Оперативне гнучке мислення за визначенням психолога проф. В. Н. Пушкіна - це вироблена в процесі еволюції здатність вирішувати завдання за відсутності повноти інформації, необхідної для прийняття рішення.
Пам'ять - це психічний процес, який полягає у :
а) запам'ятовуванні предметів, явищ, вчинків, думок і т.д.;
б) збереженні того, що запам'яталося;
в) відтворенні того, що запам'яталося;
г) впізнанні тих об'єктів, які мали місце в минулому.
Відомі в психології прийоми запам'ятовування поділяються на логічні й механічні.Логічне запам'ятовування спрямоване на зміст поступаючої інформації. Механічне запам'ятовування пов'язане з формою інформації, яка сприймається: Белова, звуки, образи У практичній діяльності важко провести межу між логічним та механічним запам'ятовуванням. Це добре видно на найбільш поширеному прийомі запам'ятовування-повторенні.