Главная | Обратная связь

Процес формування облікової інформації за рівнями управління.

Законом “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” передбачено, що підприємство може самостійно розробляти систему і форми управлінського обліку, звітності і контролю господарських операцій.

Організація управлінського обліку складається з трьох етапів:

· методологічного,

· технічного,

· організаційного.

Основою для правильної організації управлінського обліку є організаційна та виробнича структури підприємства. Саме структура підприємства підпорядковує інформаційну систему підприємства, а також є ціла низка факторів, які впливають на неї: характер виробництва та його галузеві особливості, масштаб і тип виробництва, відповідність структури апарату управління та організаційної структури тощо.

Організаційна структура підприємства – це поділ підприємства на окремі структурні підрозділи і служби (центри відповідальності), що передбачають розподіл між ними функцій по вирішенню завдань, які виникають, для забезпечення ефективного досягнення мети, поставленої перед підприємством в цілому.

Фактори, які впливають на організаційну структуру підприємства:

o характер виробництва та його галузеві особливості (впливає на вибір форми організації управління – лінійну, лінійно-функціональну, матричну);

o відповідність структури апарату управління та організаційної структури (впливає на співвідношення між централізованою та децентралізованою системами управління);

o співвідношення між галузевою та територіальною формами управління (впливає на рівень автоматизації та механізації управлінських робіт, кваліфікацію працівників, ефективність їх праці).

Кожна організаційна структура підприємства представлена певною кількістю структурних підрозділів, які виконують різні функції та мають різну назву: цехи, відділи, служби, департаменти, секції тощо. Керівники що очолюють їх, несуть відповідальність за роботу підрозділів, але здатність людини керувати обмежена. Тому виникає необхідність розподілити повноваження керівних осіб з прийняття рішень між різними рівнями управління. Таке делегування повноважень з прийняття рішень означає децентралізацію управління.

Переваги децентралізації: керівництво зосереджується на глобальних стратегічних проблемах і рішеннях, оперативно приймаються рішення на усіх рівнях управління, підвищується професіоналізм менеджера як керівника певного рівня. Недоліки децентралізації: ускладнення процесу координації діяльності, поява внутрішньої конкуренції, збільшення витрат на утримання персоналу тощо.

Виробнича структура підприємства показує склад та структуру виробничих підрозділів підприємства – цехів, служб, їх потужність, форми побудови та взаємозв’язку на кожному рівні управління виробництвом.

Організаційна та виробнича структури підприємства та його внутрішньогосподарський механізм є базою для побудови управлінського обліку. Вони організовуються на підставі загальних принципів організації управлінського обліку: задоволення потреб користувачів різних рівнів в необхідній для прийняття рішень інформації; обґрунтованість рівня витрат кожного виробничого підрозділу підприємства; узагальнення інформації за центрами виникнення витрат, відповідальності та рентабельності; контроль за обсягами виробництва, власними витратами та прибутком кожного підрозділу з використанням планів та кошторисів.