Главная | Обратная связь

Поняття стратегічного управління та стратегічного управлінського обліку

Стратегічне управління - метод, згідно з яким підприємство націлюється на досягнення певних цілей, використовуючи пере­ваги своїх сильних сторін та захищаючи від ударів слабкі сторо­ни.

Цей метод містить стратегічне планування (стратегії), в яко­му враховані не лише сильні та слабкі сторони підприємства, а й можливості, що пропонуються йому зовнішнім середовищем (роз­ширення ринку, загроза конкуренції тощо).

Стратегічне планування об'єднує 5 етапів:

1) визначення офіційної мети (цілей) та завдань;

2) проведення позиційного аналізу з метою визначення положення підприємства відносно зовнішнього середовища (конкуренти, ринок, технології, економіка, політичний клімат і т. ін.). Для цього часто використовують аналіз сильних і слабких сторін підприємства, можливостей і загроз: свОТ-аналіз Сильні і слабкі сторони — це внутрішні фактори підприємства, а можливості та загрози ~ це фактори середовища існування підприємства (зовнішнього середовища);

3) визначення і оцінка стратегічних варіантів дій;

4) вибір стратегічних варіантів і формування стратегічного плану;

5) виконання, перегляд і контроль.

Отже, стратегічне управління, на відміну від традиційного, виявляє більший інтерес до того, що відбувається за межами підприємства. Тому стратегічний управлінський облік повинен зо­середитися на зовнішніх факторах (таких як прибутковість кон­курентів, частка на ринку і т. ін.), тоді як для традиційного об­ліку характерна зосередженість на внутрішніх процесах і яви­щах.

Одним із шляхів, за допомогою якого управлінський облік може впливати на розвиток подій у майбутньому, може бути аналіз ефекту від зміни стратегії, оцінка результативності таких змін.Аналіз здійснюють за трьома аспектами: зростання, ціни, про­дуктивності (витрат). Виконують його методами факторного ана­лізу: ланцюгові підстановки, обчислення різниць та ін.

Другим визначальним напрямком стратегічного управлінсь­кого обліку є аналіз прибутковості конкурентів (АПК) з метою оцінки наслідків можливого зниження (підвищення) ціни на про­дукцію (як це вплине на поведінку конкурентів на ринку). Дже­релами даних про конкурентів можуть бути: щорічні звіти (опри­люднені офіційно); офіційні статистичні дані про обсяги ринку конкретного виду продукції; повідомлення у пресі; знання влас­ної справи; безпосередні практичні спостереження; інформація, одержана від спільних постачальників та покупців; інші неофіційні джерела. Особливе значення для управління має знання суми змінних та постійних витрат конкурента, їх співвідношення (опе­ративний леверидж), щоб можна було оцінити вплив зміни обсягу продажів та ціни на поведінку конкурента (його прибуток).

Третім важливим напрямком роботи управлінських бухгал­терів є аналіз прибутковості замовників (АПЗ) з метою залучення їх до постійної співпраці. Цей аналіз дає можливість визначити рівень прибутковості роботи з окремими замовниками шляхом порівняння витрат на кожного замовника із сумарними надход­женнями. Витрати на замовника включають: обробку замовлень клієнтів; відвідання замовника працівниками відділу продажів; послуги (витрати) на доставку продукції замовнику; витрати на зберігання запасів на складі (при поставках за принципом «як­раз вчасно»); витрати на кредитування (при реалізації в кредит). Тобто, необхідно врахувати витрати на реалізацію для конкрет­ного замовника, включаючи собівартість продукції, та порівняти їх з виручкою від продажів. Аналіз виконують з використанням методу калькулювання за видами діяльності.

Четверта важлива проблема стратегічного управлінського обліку - акціонерна вартість.Бажання збільшення акціонерної вартості — рушійна сила багатьох операційних і стратегічних рішень, спрямованих на збільшення доходу акціонерів. Основним показником, який характеризує прибутковість вкладення капіталу акціонерами, є чиста теперішня вартість