Облік прямих виробничих витрат
Для розподілу непрямих витрат підприємства, що виникають у процесі господарської діяльності, варто визначити, що непрямі (накладні) витрати підприємства можуть виникати як в основних, так і в допоміжних підрозділах, і носити як виробничий, так і невиробничий характер. Загальні витрати підприємства, які трактуються як витрати на здійснення діяльності й споживаються декількома підрозділами, повинні бути включені в загальну (повну) собівартість калькуляційної одиниці і їхній розподіл здійснюється в такій послідовності: 1) оцінка й розподіл загальних витрат між підрозділами підприємства; 2) перерозподіл витрат обслуговуючих підрозділів між виробничими підрозділами; 3) розрахунок ставки розподілу накладних витрат для кожного виробничого підрозділу; 4) розподіл накладних витрат між калькуляційними одиницями. Базою розподілу накладних витрат обслуговуючих виробництв при включенні їх у витрати виробничих підрозділів є: · дляобслуговування устаткування (ремонтні цехи, ремонтні ділянки) - години обслуговування, зарплата обслуговуючого персоналу, вартість обслуговування; · складські витрати (склад готової продукції, матеріалів) - кількість вимог на відпуск матеріалів, вартість матеріалів, відпущених у виробництво, вартість готової продукції, тоннаж готової продукції або матеріалів або інші обсяги й т. ін.; · витрати, пов'язані з контролем виробничих процесів (ВТК -окремо) - чисельність працівників, людино-години, витрачені на контроль, обслуговування ВТК; · витрати, пов'язані з енергозбереженням (служба енергетика, служба головного електрика) - показання лічильників, потужність, зарплата персоналу, кількість відмов; · витрати, пов'язані з обслуговуванням відділу кадрів, маркетингу, менеджменту, тобто обслуговування персоналу - чисельність персоналу або кількість замовлень. Розподіл витрат обслуговуючих підрозділів ускладнюється тим, що вони, як правило, надають взаємні послуги не тільки основним підрозділам, але й один одному. Основний виробничий підрозділ- той, діяльність якого пов'язана з виробництвом продукції або виконанням робіт, наданням послуг для замовника. Обслуговуючий (допоміжний) підрозділ- той, діяльність якого не пов'язана прямо з випуском кінцевого продукту, а пов'язана з наданням послуг іншим підрозділам, як основним, так і допоміжним. При розподілі витрат допоміжних виробництв можуть бути використані такі методи: 1) метод прямого розподілу. 2) метод послідовного розподілу. 3) метод розподілу взаємних послуг. 4) метод одночасного розподілу. Розглянемо ці методи на прикладі. Приклад 1. Підприємство має 3 основні підрозділи (механічний, збиральний цехи та ковально-штамповий) і 3 обслуговуючих (склад матеріалів, ремонтний цех, цех нестандартного устаткування). Вихідні дані наведені в табл. 1, Таблиця 1 Вихідні дані
Розподілимо відповідно до обраної бази розподілу витрати допоміжних виробництв між основними підрозділами й іншими допоміжними підрозділами. Ставки розподілу наведені в табл, 2. Таблиця 2.Ставки розподілу послуг допоміжних виробництв
Метод прямого розподілу Цей метод базується на допущенні, що взаємні послуги допоміжних підрозділів не приймаються до уваги. Розподіл з використанням прямого методу подано в табл. 3. Таблиця 3 Розподіл послуг допоміжних виробництв
Метод послідовного розподілу Відповідно до нього витрати кожного обслуговуючого підрозділу розподіляють послідовно з урахуванням того, що підрозділи роблять послуги один одному. У зв'язку із цим першим підрозділом, витрати якого розподіляються, є підрозділ, що найменше обслуговується іншими допоміжними підрозділами. Якщо таких підрозділів декілька, то починати розподіл витрат необхідно з підрозділу, у якого більше витрати. Розподіл послуг допоміжних виробництв по методу послідовного розподілу наведено в табл. 4. Таблиця 4 Розподіл послуг допоміжних виробництв
Метод розподілу взаємних послуг Цей метод базується на розподілі послуг допоміжних виробництв послідовним методом, при якому спочатку розглядаються тільки взаємні послуги. Потім скориговані накладні витрати розподіляються на витрати основного виробництва прямим методом. Розподіл послуг допоміжних виробництв по методу розподілу взаємних послуг наведено в табл. 5. Таблиця 5 Розподіл послуг допоміжних виробництв
Метод одночасного розподілу. Визначення ставка розподілу накладних витрат Даний метод полягає в рішенні системи рівнянь. Далі використовується прямий метод розподілу витрат (але без «відкидання» взаємних послуг допоміжних підрозділів). Скл = 45000 + 0,2Е Е = 120000 + 0,1Скл + 0Д7ЦНУ ЦНУ =15500 + 0,1Скл + 0,02Е Звідси Скл= 47409,48; Е= 120474,1; ЦНУ = 18383,6 Розподіл послуг допоміжних виробництв по даному методу наведено в табл. 6. Таблиця 6 ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|