Главная | Обратная связь

Тема 3. Облік і розподіл непрямих витрат

1. Необхідність розподілу накладних витрат

2. Ставки розподілу накладних витрат

3. Розподіл витрат обслуговуючих підрозділів між основними підрозділами

 

Необхідність розподілу накладних витрат

Головною проблемою віднесення витрат до відповідних об'єктів є непрямі витрати.

Виробничі накладні витрати (ВНВ) – це різноманітна сукупність витрат, пов’язаних з виробництвом, але які, як правило, не можна безпосередньо віднести на конкретні види готової продукції.

Виробничі накладні витрати підлягають віднесенню на продукт з таких причин:

· Визначення повних витрат на одиницю продукту

· Визначення собівартості запасів

 

 

Ставки розподілу накладних витрат

У практиці виробничі накладні витрати здебільшого розподіляють між підрозділами, вироба­ми або іншими об'єктами пропорційно до певної бази (обсягу виробництва, пло­щі, прямої заробітної плати тощо).

Виходячи з обраної бази, обчислюють ставку розподілу непрямих витрат.

Ставка розподілу ВНВ(Indirect Cost Allocation Rate) — це відно­шення суми ВНВ до загальної величини бази розподілу їх.

 

Виробничі накладні витрати (ВНВ) розподіляють між підрозділами, виробами або іншими об'єктами пропорційно до певної бази:

q Обсяг виробництва;

q Площа;

q Пряма заробітна плата;

q Машино-години;

q Людино-години;

q Тощо.

 

Залежно від складності виробництва ставка розподілу виробничих накладних витрат може бути єдиною для всіх виробничих підрозділів, встановлюватися окремо для кожного виробничого підрозділу або окремо для певних груп накладних ви­трат.

Єдина ставка розподілу ВНВ (Plantwide Overhead Rate) може бути застосована за умов виробництва однорідної продукції однакової складності.

Приклад

Виробничі накладні витрати підприємства за період склали 100 000 грн., і було відпрацьовано 50 000 годин основної праці. Підприємство виготовляє один вид продукції. Виходячи зцього, ставка розподілу ВНВ дорівнює:

100 000/50 000 = 2 грн./год.

Якщо на виготовлення продукту було витрачено 18 годин основної праці, тоді на продукт буде віднесено виробничих накладних витрат в сумі 36 грн. (18 год.*2 грн./год.)

За умов різної складності праці у різних виробничих підрозділах доцільніше застосовувати ставку розподілу накладних витрат для кожного виробничого під­розділу (Department Overhead Rate).

Завдання 1

	Підрозділ А	Підрозділ Б	Підрозділ В	Всього
ВНВ, грн.	10 000	60 000	30 000	100 000
Трудо – год.	25 000	15 000	10 000	50 000
Ставка ВНВ	0.4

Необхідно:

1. Розрахувати ставки розподілу ВНВ для різних підрозділів підприємства
2. Скільки ВНВ буде віднесено на продукт, якщо його виробництво вимагає 10 год. основної праці в підрозділі А, 5 год. в підрозділі Б и 3 год. в підрозділі В?

РОЗВЯЗОК- ВНВ розподілені на продукт = 0.4*10+4*5+3*3=33грн.

Використання планових ставок розподілу ВНВ

Розрахунок ставок розподілу ВНВ на основі їх фактичної величини викликає ряд проблем особливо в сезонних і циклічних виробництвах:

· Розрахунок собівартості замовлень слід відкласти до завершення звітного періоду,
оскільки накладні витрати та обсяги виробництва не можуть бути підраховані раніше.

· Як накладні витрати, так і виробнича діяльність змінюються від місяця до
місяця, що призводить до значного коливання ставок розподілу і може негативно позначитися на ціноутворенні.

Розрахунок планової ставки розподілу ВНВ включає наступні кроки:

1. Розрахунок прогнозованої величини накладних витрат

2. Вибір бази розподілу

3. Поділ прогнозованої величини накладних витрат на прогнозоване кількісне значення бази

4. Віднесення накладних витрат на кожен вид продукції з використанням даної ставки.

На практиці прогнозні дані, що використовуються для розрахунку планових ставок не співпадають з фактичними даними. В такому випадку накладні витрати, віднесені на собівартість продукції будуть відрізнятися від фактичної суми накладних витрат, що призводить до виникнення недорозподілених накладних витрат або зайворозподілених накладних витрат.

Недорозподілені накладні витрати (Underapplied Overhead)— сума, на яку фак­тичні накладні витрати перевищують величину розподілених накладних витрат.

Зайворозподілені накладні витрати (Overapplied Overhead) — сума, на яку роз­поділені накладні витрати перевищують їхню фактичну величину.

Списання недорозподілених накладних витрат або зайворозподілених накладних витрат можна здійснитит двома способами:

1. Суму коректування відносять на рахунок "Собівартість реалізованої продукції".

2. Суму коректування розподілюють пропорційно сальдо трьох рахунків "Незавершене виробництво", "Готова продукція" і " Собівартість реалізованої продукції ".

 

Приклад

Компанія використовує планову ставку розподілу ВНВ. Прогнозована величина накладних витрат - 300 000 у.о., планова база розподілу - 100 000 маш.год. Фактичні машино-години склали 110 000. Компанія понесла фактичні накладні витрати за рік в сумі 320 000 у.о. Визначити суму недорозподілених накладних витрат або зайворозподілених накладних витрат за рік.

 

РОЗВЯЗОК – Планова ставка розподілу ВНВ = 300.000/100.000=3грн. на 1маш.год.

Розподіл ВНВ = 3*100000 = 330000

Зайворозподілені ВНВ = 330000-320000 = 10 тис.грн.